Спрашивалі? Цвіль відповідає.
08/28/2004 | Бабай
Запитання:
1. Ви стверджуєте, що існує запис розмови з кабінету Кучми, датований
кількома днями після зникнення Ґонґадзе, з якого зрозуміло, що Кучма ще не знає долі Григорія. Також Ви твердите, що Мельниченко знає про цей епізод, проте не хоче його оприлюднювати. Більше того, Ви твердите, що після того, як Мороз попросив Мельниченка, останній видав неправдиву інформацію про те, що Кучмі було відомо про вбивство Григорія безпосередньо після самого вбивства. З іншого боку, Ви твердите, що маєте доступ до повного „архіву Мельниченка” і що цей архів „оригінальних записів” знаходиться зараз в одному з банків Ліхтенштайну.
Питання: що заважає Вам оприлюднити цей епізод, який підтвердить, що Кучма
не замовляв безпосередньо вбивства Ґонґадзе?
2. Хто ці „таємничих двоє”, які разом з Вами можуть прийти до якогось
рішення щодо „архіву Мельниченка” тільки проголосувавши разом? Якщо не
бажаєте називати конкретні прізвища – кого ці згадані репрезентують? Чи є
серед них люди, репрезентуючі парламентську комісію з розслідування цих
злочинів? Чи є серед них люди, репрезентуючі СБУ?
3. Ви стверджуєте, що Мороз отримував записи з кабінету Кучми ще задовго
до зникнення Ґонґадзе, принаймі, ще влітку-2000. Звідки Вам це відомо?
Спадають на розум три ймовірні джерела: а) Мороз; б) Мельниченко; в)
загадкове третє?
4. Ви також твердите, що Марчук отримував записи з кабінету Кучми ще
навіть до виборів-1999. З якого джерела ця інформація? Як Ви поясните в
цьому випадку толерування Кучмою Марчука на найвищих державних постах з
осени 1999 аж по нині?
Відповіді:
1. До цього часу вже були розповсюджені декотрі уривки з розмов Кучми після 16 вересня 2000 р. Вони в свій час з’являлися на сайтах «Україна Кримінальна» та «5елемент». Із їх змісту видно, що президент та його оточення не знали що насправді сталося з Гонгадзе і висловлювали на цей рахунок різні версії.
Я стверджую, що опинившись в Чехії Микола Мельниченко першим чином ретельно прослухав всі розмови, що стосувалися Гонгадзе і дійшов до висновку, що доля журналіста досі невідома. Він навіть висловив припущення, що Гонгадзе живий. Про це він сказав в прямому ефірі на радіо «Свобода» 30 грудня 2000 р.
В цей час я був присутній біля Миколи і стверджую, що він говорив це цілком щиро.
Опинившись за океаном, під тиском різних людей Мельниченко почав робити заяви що, нібито, президент чи на третій, чи на п’ятий день зникнення Гонгадзе вже знав, що той мертвий. Але жодних підтверджень цьому не було представлено.
Я ніколи особисто не оприлюднював записи з кабінету Кучми в минулому і не планую цим займатися.
2. Ці троє – я , мій друг в Чехії Володимир Болданюк та Микола Мельниченко. Досі записи з цього архіву розповсюджувалися лише на прохання або за згодою самого Мельниченко.
3. Є два джерела – Мороз і Мельниченко. З обома я мав достатньо розмов на цю тему. Я ще раз підтверджую, що Мороз запропонував мені допомогти Мельниченку з від’їздом за кордон ще на початку 2000 року. В мене немає сумнівів, що вже тоді Морозу було відомо про “захоплення” Миколи. Мельниченко неодноразово мені розповідав, що він носив записи Морозу ще задовго до зникнення Гонгадзе.
4. Два джерела – Мельниченко і Кучма. Очевидно, що запитання чому президент знаючи про це, “толерував” Марчука на вищих посадах, треба адресувати самому Кучмі.
З найкращими побажаннями амін-групі та відвідувачам «Майдану»
В.Цвіль. Штарнберг 27 серпня 2004 р.
1. Ви стверджуєте, що існує запис розмови з кабінету Кучми, датований
кількома днями після зникнення Ґонґадзе, з якого зрозуміло, що Кучма ще не знає долі Григорія. Також Ви твердите, що Мельниченко знає про цей епізод, проте не хоче його оприлюднювати. Більше того, Ви твердите, що після того, як Мороз попросив Мельниченка, останній видав неправдиву інформацію про те, що Кучмі було відомо про вбивство Григорія безпосередньо після самого вбивства. З іншого боку, Ви твердите, що маєте доступ до повного „архіву Мельниченка” і що цей архів „оригінальних записів” знаходиться зараз в одному з банків Ліхтенштайну.
Питання: що заважає Вам оприлюднити цей епізод, який підтвердить, що Кучма
не замовляв безпосередньо вбивства Ґонґадзе?
2. Хто ці „таємничих двоє”, які разом з Вами можуть прийти до якогось
рішення щодо „архіву Мельниченка” тільки проголосувавши разом? Якщо не
бажаєте називати конкретні прізвища – кого ці згадані репрезентують? Чи є
серед них люди, репрезентуючі парламентську комісію з розслідування цих
злочинів? Чи є серед них люди, репрезентуючі СБУ?
3. Ви стверджуєте, що Мороз отримував записи з кабінету Кучми ще задовго
до зникнення Ґонґадзе, принаймі, ще влітку-2000. Звідки Вам це відомо?
Спадають на розум три ймовірні джерела: а) Мороз; б) Мельниченко; в)
загадкове третє?
4. Ви також твердите, що Марчук отримував записи з кабінету Кучми ще
навіть до виборів-1999. З якого джерела ця інформація? Як Ви поясните в
цьому випадку толерування Кучмою Марчука на найвищих державних постах з
осени 1999 аж по нині?
Відповіді:
1. До цього часу вже були розповсюджені декотрі уривки з розмов Кучми після 16 вересня 2000 р. Вони в свій час з’являлися на сайтах «Україна Кримінальна» та «5елемент». Із їх змісту видно, що президент та його оточення не знали що насправді сталося з Гонгадзе і висловлювали на цей рахунок різні версії.
Я стверджую, що опинившись в Чехії Микола Мельниченко першим чином ретельно прослухав всі розмови, що стосувалися Гонгадзе і дійшов до висновку, що доля журналіста досі невідома. Він навіть висловив припущення, що Гонгадзе живий. Про це він сказав в прямому ефірі на радіо «Свобода» 30 грудня 2000 р.
В цей час я був присутній біля Миколи і стверджую, що він говорив це цілком щиро.
Опинившись за океаном, під тиском різних людей Мельниченко почав робити заяви що, нібито, президент чи на третій, чи на п’ятий день зникнення Гонгадзе вже знав, що той мертвий. Але жодних підтверджень цьому не було представлено.
Я ніколи особисто не оприлюднював записи з кабінету Кучми в минулому і не планую цим займатися.
2. Ці троє – я , мій друг в Чехії Володимир Болданюк та Микола Мельниченко. Досі записи з цього архіву розповсюджувалися лише на прохання або за згодою самого Мельниченко.
3. Є два джерела – Мороз і Мельниченко. З обома я мав достатньо розмов на цю тему. Я ще раз підтверджую, що Мороз запропонував мені допомогти Мельниченку з від’їздом за кордон ще на початку 2000 року. В мене немає сумнівів, що вже тоді Морозу було відомо про “захоплення” Миколи. Мельниченко неодноразово мені розповідав, що він носив записи Морозу ще задовго до зникнення Гонгадзе.
4. Два джерела – Мельниченко і Кучма. Очевидно, що запитання чому президент знаючи про це, “толерував” Марчука на вищих посадах, треба адресувати самому Кучмі.
З найкращими побажаннями амін-групі та відвідувачам «Майдану»
В.Цвіль. Штарнберг 27 серпня 2004 р.
Відповіді
2004.08.28 | Sean
Гм. Сподіваюся, що комусь з "активістів" полегшало (-)
2004.08.28 | Бабай
Аптиміст. Аднака! (-)
2004.09.07 | Shooter
Гарні відповіді. Гарно безсмістовні.
Бабай пише:> Запитання:
>
> 1. Ви стверджуєте, що існує запис розмови з кабінету Кучми, датований
> кількома днями після зникнення Ґонґадзе, з якого зрозуміло, що Кучма ще не знає долі Григорія. Також Ви твердите, що Мельниченко знає про цей епізод, проте не хоче його оприлюднювати. Більше того, Ви твердите, що після того, як Мороз попросив Мельниченка, останній видав неправдиву інформацію про те, що Кучмі було відомо про вбивство Григорія безпосередньо після самого вбивства. З іншого боку, Ви твердите, що маєте доступ до повного „архіву Мельниченка” і що цей архів „оригінальних записів” знаходиться зараз в одному з банків Ліхтенштайну.
>
> Питання: що заважає Вам оприлюднити цей епізод, який підтвердить, що Кучма
> не замовляв безпосередньо вбивства Ґонґадзе?
>
> 2. Хто ці „таємничих двоє”, які разом з Вами можуть прийти до якогось
> рішення щодо „архіву Мельниченка” тільки проголосувавши разом? Якщо не
> бажаєте називати конкретні прізвища – кого ці згадані репрезентують? Чи є
> серед них люди, репрезентуючі парламентську комісію з розслідування цих
> злочинів? Чи є серед них люди, репрезентуючі СБУ?
>
> 3. Ви стверджуєте, що Мороз отримував записи з кабінету Кучми ще задовго
> до зникнення Ґонґадзе, принаймі, ще влітку-2000. Звідки Вам це відомо?
> Спадають на розум три ймовірні джерела: а) Мороз; б) Мельниченко; в)
> загадкове третє?
>
> 4. Ви також твердите, що Марчук отримував записи з кабінету Кучми ще
> навіть до виборів-1999. З якого джерела ця інформація? Як Ви поясните в
> цьому випадку толерування Кучмою Марчука на найвищих державних постах з
> осени 1999 аж по нині?
>
>
>
> Відповіді:
>
>
> 1. До цього часу вже були розповсюджені декотрі уривки з розмов Кучми після 16 вересня 2000 р. Вони в свій час з’являлися на сайтах «Україна Кримінальна» та «5елемент». Із їх змісту видно, що президент та його оточення не знали що насправді сталося з Гонгадзе і висловлювали на цей рахунок різні версії.
> Я стверджую, що опинившись в Чехії Микола Мельниченко першим чином ретельно прослухав всі розмови, що стосувалися Гонгадзе і дійшов до висновку, що доля журналіста досі невідома. Він навіть висловив припущення, що Гонгадзе живий. Про це він сказав в прямому ефірі на радіо «Свобода» 30 грудня 2000 р.
> В цей час я був присутній біля Миколи і стверджую, що він говорив це цілком щиро.
> Опинившись за океаном, під тиском різних людей Мельниченко почав робити заяви що, нібито, президент чи на третій, чи на п’ятий день зникнення Гонгадзе вже знав, що той мертвий. Але жодних підтверджень цьому не було представлено.
> Я ніколи особисто не оприлюднював записи з кабінету Кучми в минулому і не планую цим займатися.
>
> 2. Ці троє – я , мій друг в Чехії Володимир Болданюк та Микола Мельниченко. Досі записи з цього архіву розповсюджувалися лише на прохання або за згодою самого Мельниченко.
>
> 3. Є два джерела – Мороз і Мельниченко. З обома я мав достатньо розмов на цю тему. Я ще раз підтверджую, що Мороз запропонував мені допомогти Мельниченку з від’їздом за кордон ще на початку 2000 року. В мене немає сумнівів, що вже тоді Морозу було відомо про “захоплення” Миколи. Мельниченко неодноразово мені розповідав, що він носив записи Морозу ще задовго до зникнення Гонгадзе.
>
> 4. Два джерела – Мельниченко і Кучма. Очевидно, що запитання чому президент знаючи про це, “толерував” Марчука на вищих посадах, треба адресувати самому Кучмі.
>
>
> З найкращими побажаннями амін-групі та відвідувачам «Майдану»
>
> В.Цвіль. Штарнберг 27 серпня 2004 р.
Пане Цвіль, надіюсь, що Ви прочитаєте моє повідомлення. Як і також надіюсь, що Ви прекрасно розумієте, що жодних доказів щодо Ваших тверджень (питання 1,3,4) Ви не навели.
Тим більшою брехнею є твердження Вашого напарника Степури проте, що викрадення і вбивство Гонгадзе було організовано Морозом під записи.
Вибачте - Ви розчарували.
2004.09.07 | Бабай
Я на вас тащуся, правда.
НЕВЖЕ НЕВЖЕ НЕВЖЕ НЕВЖЕ ви (от саме ви, а не хтось) очікували щось інше? І от тепер скажіть - сенс було голову морочити?2004.09.08 | Shooter
Re: Я на вас тащуся, правда.
Бабай пише:> НЕВЖЕ НЕВЖЕ НЕВЖЕ НЕВЖЕ ви (от саме ви, а не хтось) очікували щось інше? І от тепер скажіть - сенс було голову морочити?
Було.
Очікування - не аргумент. Бездоказовість - аргумент.