08/31/2004 | МишкоДуй

Наче нічого серйозного ще не відбувається, а я вже боюся. Бо читаю газети, та й люблю годинами копатися в "Інтернеті". Звичайно, тема всіх тем – вибори президента. Знаєте, що помітив? Мінімум, а то й взагалі відсутність власне програмних матеріалів того чи іншого кандидата. Агітаційні розробки піар-команд – є. А толкових роз"яснень щодо переваг намірів і майбутніх планів одного кандидата від іншого – не знайду. Але інформефір заповнений іншим. Мене все наполегливіше готують до думки, що тринадцять років миру і злагоди на українській землі повинні закінчитися 31-го жовтня 2004 року. Навіть детально описують, застосовуючи всі новітні здобутки можливого втручання в функціонування мого нервово-мислячого апарату і навіть парапсихологію, що саме має відбутися у цей день.
По-перше, я обов"язково, однозначно і безповоротно повинен засвоїти (будь-які інші варіанти виключаються), що наш президент – Ющенко! Запамятали - тільки Ющенко. За кого б ви не голосували. І навіть якщо ваші знайомі, родичі, сусіди, колеги по роботі, спортивній секції і гуртка з художнього вишивання болгарським хрестиком проголосують за Ржавського чи Вітренко – президентом повинен бути лише Він, тобто лідер "Нашої України".
Ніякого конкретного офіційного рішення щодо організації в Україні у день виборів президента широкомасштабної протестної акції, спрямованої на силове захоплення влади, поки що немає. Так стверджують штабісти-нашеукраїнці. Тим більше уникають таких словосполучень і формулювань, як захоплення влади за "сербським" чи "грузинським" варіантами. Дійсно, вони що, зовсім дурні, щоб про це офіційно проголошувати чи й прямо закликати. Та й поки що навряд чи хтось є свідком того, як до столиці підтягуються легіони "обдурених і скривджених", у яких влада апріорі повинна вкрасти їх надію, їх єдиний порятунок і захист у вигляді месії з німбом навколо святої голівки.
Але не буває диму без вогню. На чужий роток не накинеш платок, як стверджують російські прислів"я. Все-таки гомонять люди про наявні плани, що їх розробляють у штабі "Нашої України", і навіть більше того, дехто стверджує, що такі плани особисто бачили. І що вони розраховані "на всі випадки життя" (все-таки, люблю цитувати росіян), на період з 31 жовтня по 14 листопада цього року, тобто коли відбуватиметься основне драматичне дійство – перший і другий тури виборів.
І так, вникаємо в суть цих грандіозних витворів, надіюсь, психічно здорових людей.
У першому турі виборів, 31 жовтня Віктор Ющенко отримує "нещівну" перемогу, набравши на 5-7% голосів більше, ніж Янукович. (Нагадаю: про Мороза, Симоненка, Кінаха, не говорячи вже про Бродського з Черновецьким, в планах не йдеться). Актив "Нашої України", може й не дочекавшись офіційного оголошення результатів першого туру, розпочинає широкомасштабну кампанію в усіх регіонах України по "святкуванню фактичної перемоги". По всій країні - щасливі люди мітингують, проводять збори, концерти, танцюють і співають. Словом – "веселится и ликует весь народ" (все-таки відчувається багаторічний вплив мови братського російського народу).
Поки народ "гуде", в "своїх" ЗМІ широко висвітлюються "факти" порушень виборчого законодавства та спроб фальсифікації результатів виборів з боку влади. Звичайно ж - на користь Януковича. Протягом усього "міжтуря" виборцям нав"язуюється думка про безумовну перевагу В.Ющенка. Всіма силами "нашоукраїнці" прагнуть вплинути на представників і симпатиків СПУ, КПУ та інших політичних структур, а також на тих, хто у першому турі відав голоси за Януковича, щоб похитнути їх впевненість у правильності вибору і схилити до відмови голосувати за кандидата від влади. Не будучи (не безпідставно) впевненими у перемозі свого лідера у ІІ турі, штабісти "НУ", використовуючи підігріту масовими заходами частину електорату , що вже повірила у перемогу Ющенка, організовують масові протестні заходи, в т.ч. акції громадської непокори. Паралельно у великій кількості направляються звернення до міжнародних інстанцій, урядів з вимогами не визнавати результатів виборів в Україні. Мета – добитися скасування результатів виборів або добровільної відставки В.Януковича і … проведення повторних виборів.
Звичайно, можна повірити, що такий варіант розвитку подій більш детально ще не розроблений. Бо це свідчило б про невпевненість лідерів "НУ" у власній перемозі у І та ІІ турах голосування. Але питання втілення цього плану може настати вже у кінці жовтня. А поки що основним завданням штабу Ющенка є підняття його іміджу шляхом… гострої критики "провладного кандидата" і "основного розпорядника адмінресурсу".
Ось і виходить, що "нашоукраїнці" намагаються сформувати негативний імідж влади, створити у свідомості людей стереотип: кандидат у Президенти від провладних сил може перемогти лише в результаті фальсифікації виборів, а не в чесній боротьбі. А якщо Ющенко програє вибори – значить вони однозначно сфальсифіковані. І тоді – масові акції протесту на підтримку "чесних виборів".
А поки що активно працюють своїми гарно підвішеними язиками (їм би – інше застосування) активісти-пропагандисти-комсомолята-кагебісти. Представники УРП "Собор" А. Матвієнко та Г.Омельченко під час спілкування з обласним партактивом у Чернівцях висловлювалися більш ніж категорично про те, що якщо влада буде здійснювати "ієзуїтську" політику по відношенню до Ющенка, то "ми паралізуємо всю Україну…" В такому ж дусі про необхідність проводити масові акції і мітинги, піші походи та блокування транспортних магістралей висловлювався, перебуваючи в Івано-Франківську, народний депутат Р.Ткач ("НУ").
Але куди їм всім тягатися з пані Юлією. В інтервю тижневику "Дзеркало тижня" Тимошенко суворо й категорично попередила: "якщо… переможцем на виборах буде оголошений представник влади, ми не просто організуємо, а й очолимо справжнє повстання…" А у м.Синельниково Дніпропетровської області на зустрічі з прихильниками В.Ющенка вона зізналася, що особисто підбирає людей "без страху" для народного повстання. Так що, краще не читати пресу й не "корпатися в "світовій паутині". Бо якщо ще брати до уваги інформацію, яка зявилася в "Інтернеті", про те, що активісти якоїсь кампанії "Пора" планують у підтримку Ющенка мобілізацію так званих "реакційних" груп молоді, які у разі перемоги його опонента організують "силовий штурм центральної виборчої комісії України", то взагалі стає невесело. І зовсім не додає оптимізму те, що керівник цієї "Пори" В.Каськів для організації її діяльності використовує грошики, отримані через "Нашу Україну" від фонду "Будинок Свободи" (США), Конгресу українців Канади та ОБСЄ. І саме на ці "у.е" "Пора" почала проводити дресирування та семінари для симпатиків "НУ", на яких так звані лектори заморочують присутніх однією установкою: у випадку поразки Ющенка – вибори сфальсифіковані, і світлий обовязок справжнього українця – вийти на вулицю для участі в акціях громадської непокори, що насправді означає втілення в Україні "югославського" чи "грузинського" сценаріїв захоплення влади. На кошти іноземних дядь.
Не знаю, як наша влада та доблесні правоохоронці, які повинні мене захищати від такої перспективи бути втягненим у вир "беспредела", а я з тривогою чекаю 31 жовтня.
Більше того – боюся Я.