Круглий PR кандидата Чорновола
09/17/2004 | Юрій Шеляженко
16 вересня 2004 року у Національній Спілці Журналістів відбувся круглий стіл на тему “Четверта влада та політика: погляд одна на одну” за участю кандидата в Президенти Андрія Чорновола. Подія виявилася абсолютно бездарною спробою провести PR-акцію під виглядом обговорення (на відміну від анонсованої дискусійної теми), і я б не написав жодного слова про неї за інших обставин. Але підсумковий прес-реліз, розісланий прес-службою пана Чорновола, є неправдивим і до того ж образливим – як для мене, так і для здорового глузду.
Брехня полягає в тому, що “Учасниками обговорення були 47 молодих журналістів”: наприклад, брав участь в обговоренні Юрій Романенко (і один з небагатьох, хто говорив по темі) – його можна назвати хіба що “молодим душею”. Образливим для мене в цьому прес-релізі є, по-перше, те, що на тлі детального списку видань, представники яких взяли участь у заході, не видно ані згадки про незалежних журналістів (як і про представників громадських організацій, що їх також було чимало); по-друге, сказано, ніби загальним висновком круглого столу є: “В Україні немає об’єктивної журналістики”, хоча така думка – образлива для кожного журналіста, бо зачіпає нашу професійну честь (і на круглому столі такого навіть сказано не було). Нарешті, образливим для здорового глузду є таке твердження прес-релізу: “На їхню (учасників круглого столу – Ю.Ш.) думку, рівень об’єктивності ЗМІ повинен вимірюватися сприйняттям журналістами, які у них працюють, національної ідеї”. З двох годин круглого столу не менш ніж сорок хвилин я товкмачив протилежне: що журналіст не має права пропагувати ідеї, його обов’язок – об’єктивно висвітлювати, як це роблять інші. Але, здається, організатори просто не побажали чути чиїсь думки, крім власних. Тому – маю право розповісти про цей “круглий стіл” по-своєму.
Організатором заходу числилося “Українське молодіжне об’єднання” – організація, що поки не існує. Це – творіння пана Чорновола, і він хоче його зареєструвати, коли буде зібрано 10 000 заяв про вступ. Довгенько ж доведеться чекати, враховуючи, що роздане учасникам круглого столу “Звернення до молоді України” починається зі слів “Юний друже!” (ще б написали: “Школярику! Студентику любий!”
), а в анкеті треба написати своє бачення національної ідеї (якого, на мою думку, нема не те що у десяти тисяч, а навіть у сотні наших співгромадян). Розповідаючи про свої плани щодо цієї віртуальної молодіжки, кандидат у Президенти казав щось про “добрий досвід комсомолу” та у приватній розмові погодився, що очікує від створюваної організації “фанатизму в доброму сенсі”.
Для серйозної розмови про об’єктивність “четвертої влади”, звичайно ж, треба було запросити модератором компетентного, визнаного експерта. Насправді ж модератором круглого столу був Петро Щербина – колишній журналіст вже збанкрутілої газети “Понєдєльнік” (головний редактор Дмитро Джангіров). Серед запрошених виявилося дуже мало людей, що хотіли висловитися на поставлену тему, тому спочатку більшість учасників мовчали, а наприкінці в данину присутності пана Чорновола “з’їхали” на національну ідею.
Серед думок по суті були такі. Пан Андрій Кривоніс, голова громадського об’єднання “Гуманітарний центр”, відстоював право власника ЗМІ “замовляти музику”. Але погодився, що знає та схвалює європейську практику ухвалювати угоди між журналістами та власниками ЗМІ про формулювання редакційної політики та невтручання власника ЗМІ у її здійснення. Пан Юрій Романенко, політичний оглядач, сказав, що у газетах Руху та Компартії по-різному розуміють об’єктивність, і доки це так, доки газети будуть необ’єктивними – вони не зможуть жити за власний кошт. З моєї подачі трохи поговорили про те, чи може в сучасних умовах газета вижити на прибутки від її поширення та розміщення реклами.
Я дуже багато висловлювався на круглому столі, і тим більше дивно, чому це ніяк не вплинуло на зміст прес-релізу. Щодо закиду пана Андрія Чорновола про зв’язок журналістської об’єктивності і національної ідеї я сказав, що журналіст доти цінний для суспільства, доки збирає всі можливі ідеї навколо актуальних подій і подає їх поряд, ніяк не лобіюючи власні переконання. Об’єктивність, звичайно ж, починається з фінансової незалежності, але й навпаки – поки газета не стане об’єктивною, принаймні з точки зору широкого кола читачів, доти за неї не платитимуть як слід і не захочуть розміщувати в ній рекламу. Я висловив думку, що суспільно-політична газета зараз навряд чи може існувати зараз лише за рахунок читачів та реклами, оскільки у загальної читацької маси політика викликає відразу і до того ж люди звикли отримувати безкоштовні агітки. Але такі видання можуть завоювати довіру і, відповідно, фінансову підтримку читачів та рекламодавців, якщо вже зараз візьмуть за правило редакційної політики прагнення до об’єктивності – бо стати об’єктивними для більшості сучасних ЗМІ все-ж таки легше, ніж досягти фінансової незалежності. Нарешті, кажучи про роль ЗМІ у політичному житті, я сказав: “Зараз йде процес, який без перебільшення можна назвати війною. Одні звуть себе владою і кажуть, що їм потрібна стабільність, інші звуть себе опозицією і кажуть, що так далі жити не можна. Журналіст має сповідувати інтереси суспільства, а не ретранслювати власні політичні симпатії. Він має займати на цій війні позицію Червоного Хреста, однаково уважного до вояк кожного боку і відданого передусім інтересам мирних людей”.
Брехня полягає в тому, що “Учасниками обговорення були 47 молодих журналістів”: наприклад, брав участь в обговоренні Юрій Романенко (і один з небагатьох, хто говорив по темі) – його можна назвати хіба що “молодим душею”. Образливим для мене в цьому прес-релізі є, по-перше, те, що на тлі детального списку видань, представники яких взяли участь у заході, не видно ані згадки про незалежних журналістів (як і про представників громадських організацій, що їх також було чимало); по-друге, сказано, ніби загальним висновком круглого столу є: “В Україні немає об’єктивної журналістики”, хоча така думка – образлива для кожного журналіста, бо зачіпає нашу професійну честь (і на круглому столі такого навіть сказано не було). Нарешті, образливим для здорового глузду є таке твердження прес-релізу: “На їхню (учасників круглого столу – Ю.Ш.) думку, рівень об’єктивності ЗМІ повинен вимірюватися сприйняттям журналістами, які у них працюють, національної ідеї”. З двох годин круглого столу не менш ніж сорок хвилин я товкмачив протилежне: що журналіст не має права пропагувати ідеї, його обов’язок – об’єктивно висвітлювати, як це роблять інші. Але, здається, організатори просто не побажали чути чиїсь думки, крім власних. Тому – маю право розповісти про цей “круглий стіл” по-своєму.
Організатором заходу числилося “Українське молодіжне об’єднання” – організація, що поки не існує. Це – творіння пана Чорновола, і він хоче його зареєструвати, коли буде зібрано 10 000 заяв про вступ. Довгенько ж доведеться чекати, враховуючи, що роздане учасникам круглого столу “Звернення до молоді України” починається зі слів “Юний друже!” (ще б написали: “Школярику! Студентику любий!”
), а в анкеті треба написати своє бачення національної ідеї (якого, на мою думку, нема не те що у десяти тисяч, а навіть у сотні наших співгромадян). Розповідаючи про свої плани щодо цієї віртуальної молодіжки, кандидат у Президенти казав щось про “добрий досвід комсомолу” та у приватній розмові погодився, що очікує від створюваної організації “фанатизму в доброму сенсі”.Для серйозної розмови про об’єктивність “четвертої влади”, звичайно ж, треба було запросити модератором компетентного, визнаного експерта. Насправді ж модератором круглого столу був Петро Щербина – колишній журналіст вже збанкрутілої газети “Понєдєльнік” (головний редактор Дмитро Джангіров). Серед запрошених виявилося дуже мало людей, що хотіли висловитися на поставлену тему, тому спочатку більшість учасників мовчали, а наприкінці в данину присутності пана Чорновола “з’їхали” на національну ідею.
Серед думок по суті були такі. Пан Андрій Кривоніс, голова громадського об’єднання “Гуманітарний центр”, відстоював право власника ЗМІ “замовляти музику”. Але погодився, що знає та схвалює європейську практику ухвалювати угоди між журналістами та власниками ЗМІ про формулювання редакційної політики та невтручання власника ЗМІ у її здійснення. Пан Юрій Романенко, політичний оглядач, сказав, що у газетах Руху та Компартії по-різному розуміють об’єктивність, і доки це так, доки газети будуть необ’єктивними – вони не зможуть жити за власний кошт. З моєї подачі трохи поговорили про те, чи може в сучасних умовах газета вижити на прибутки від її поширення та розміщення реклами.
Я дуже багато висловлювався на круглому столі, і тим більше дивно, чому це ніяк не вплинуло на зміст прес-релізу. Щодо закиду пана Андрія Чорновола про зв’язок журналістської об’єктивності і національної ідеї я сказав, що журналіст доти цінний для суспільства, доки збирає всі можливі ідеї навколо актуальних подій і подає їх поряд, ніяк не лобіюючи власні переконання. Об’єктивність, звичайно ж, починається з фінансової незалежності, але й навпаки – поки газета не стане об’єктивною, принаймні з точки зору широкого кола читачів, доти за неї не платитимуть як слід і не захочуть розміщувати в ній рекламу. Я висловив думку, що суспільно-політична газета зараз навряд чи може існувати зараз лише за рахунок читачів та реклами, оскільки у загальної читацької маси політика викликає відразу і до того ж люди звикли отримувати безкоштовні агітки. Але такі видання можуть завоювати довіру і, відповідно, фінансову підтримку читачів та рекламодавців, якщо вже зараз візьмуть за правило редакційної політики прагнення до об’єктивності – бо стати об’єктивними для більшості сучасних ЗМІ все-ж таки легше, ніж досягти фінансової незалежності. Нарешті, кажучи про роль ЗМІ у політичному житті, я сказав: “Зараз йде процес, який без перебільшення можна назвати війною. Одні звуть себе владою і кажуть, що їм потрібна стабільність, інші звуть себе опозицією і кажуть, що так далі жити не можна. Журналіст має сповідувати інтереси суспільства, а не ретранслювати власні політичні симпатії. Він має займати на цій війні позицію Червоного Хреста, однаково уважного до вояк кожного боку і відданого передусім інтересам мирних людей”.
Відповіді
2004.09.17 | Koala
Re: В Україні немає об’єктивної журналістики
Пан Шеляженко, як завжди, на висоті. Багато емоцій навколо загальних ідей... і повне розходження з фактами. Взяти хоч б це:> бачення національної ідеї (якого, на мою думку, нема не те що у десяти тисяч, а навіть у сотні наших співгромадян)
Пропоную Вам особисто поцікавитися такою повністю невідомою Вам партією, як КУН. Або зайти до місцевого осередку УНП і спитати: "а в кого тут є бачення національної ідеї?". А вже потім визнавати свою неознайомленість з цією ідеєю. Чи майже всі член націоналістичних партій, на Вашу думку, брехуни? До речі, а яке Ваше бачення національної ідеї?
> Для серйозної розмови про об’єктивність “четвертої влади”, звичайно ж, треба було запросити модератором компетентного, визнаного експерта. Насправді ж модератором круглого столу був Петро Щербина – колишній журналіст вже збанкрутілої газети “Понєдєльнік” (головний редактор Дмитро Джангіров).
Ну що ж, якщо Ви вважаєте, що людина, яка працювала на "Понєдєльнік" - некомпетентний, заангажований журналіст, то я і можу з Вами погодитися... але як же бути з Вами? Бо Ви теж працювали свого часу на цю газету...
> Я дуже багато висловлювався на круглому столі, і тим більше дивно, чому це ніяк не вплинуло на зміст прес-релізу.
А я розумію, чому "колишнього журналіста вже збанкрутілої газети “Понєдєльнік” (головний редактор Дмитро Джангіров)" вважають "некомпетентним", і не бачу тут нічого дивного. І Ви теж не бачили...
Але найбільше мені сподобалося
> ...за участю кандидата в Президенти Андрія Чорновола. Подія виявилася абсолютно бездарною спробою провести PR-акцію...
Або пан Шеляженко вчора народився, або міг би не очікувати, що акція за участі кандидата в президенти не буде PR. Або, може, пану Шеляженко не сподобалася саме бездарність цієї акції? А якщо вона б вийшла непогана, то ми б тут читали слова розчулення і докази, що саме А. Чорновіл - найкращий кандидат в Президенти?
2004.09.17 | Юрій Шеляженко
Прискіпливість - національна ідея Коал?
Гм, у наших австралійських дописувачів теж бувають розходження з фактами:> повністю невідомою Вам партією, як КУН
А це ідея:
> зайти до місцевого осередку УНП і спитати: "а в кого тут є бачення національної ідеї?"
Пане Коала, пропоную: давайте разом завітаємо до київського осередку УНП і задамо це питання. У разі позитивної відповіді попросимо поділитися баченням. Акуратно запишемо, що скажуть. Потім підемо в КУН, прочитаємо записане і спитаємо, чи це справді національна ідея (варіант: спитаємо на Майдані). Якщо не буде заперечень, я визнаю, що був неправий. Але зауважте, що до основного питання круглого столу національна ідея не мала жодного відношення. Це просто елемент самореклами кандидата Чорновола. Тому зараз ми обговорюємо зовсім іншу тему, гідну окремої гілки обговорення.
> Ну що ж, якщо Ви вважаєте, що людина, яка працювала на "Понєдєльнік" - некомпетентний, заангажований журналіст, то я і можу з Вами погодитися... але як же бути з Вами? Бо Ви теж працювали свого часу на цю газету...
Я працював там лише місяць, тому не встиг стати некомпетентним і заангажованим - втік. А Щербина працював там з півроку, наскільки мені відомо.
> Або пан Шеляженко вчора народився, або міг би не очікувати, що акція за участі кандидата в президенти не буде PR.
Взагалі-то в анонсі круглого столу, що розсилався журналістам, жодним словом не згадувалося про участь п. Чорновола... Я сподівався подискутувати з цікавими і компетентними співрозмовниками, а в результаті лише трохи висловився і побував на непоганому фуршеті. І на тому дякую панові кандидату. Але голосувати буду все одно за Ющенка.
2004.09.17 | пан Roller
Мы не можем требовать от журналистов истины.
Юрій Шеляженко пише:Основные тезисы.Их можно опустить, выделено курсивом.
------------------------
Розповідаючи про свої плани щодо цієї віртуальної молодіжки, кандидат у Президенти казав щось про “добрий досвід комсомолу” та у приватній розмові погодився, що очікує від створюваної організації “фанатизму в доброму сенсі”.
, сказано, ніби загальним висновком круглого столу є: “В Україні немає об’єктивної журналістики”, хоча така думка – образлива для кожного журналіста, бо зачіпає нашу професійну честь (і на круглому столі такого навіть сказано не було).
Нарешті, образливим для здорового глузду є таке твердження прес-релізу: “На їхню (учасників круглого столу – Ю.Ш.) думку, рівень об’єктивності ЗМІ повинен вимірюватися сприйняттям журналістами, які у них працюють, національної ідеї”.
З двох годин круглого столу не менш ніж сорок хвилин я товкмачив протилежне: що журналіст не має права пропагувати ідеї, його обов’язок – об’єктивно висвітлювати, як це роблять інші.
> >
>
> Серед думок по суті були такі. Пан Андрій Кривоніс, голова громадського об’єднання “Гуманітарний центр”, відстоював право власника ЗМІ “замовляти музику”.
Пан Юрій Романенко, політичний оглядач, сказав, що у газетах Руху та Компартії по-різному розуміють об’єктивність, і доки це так, доки газети будуть необ’єктивними – вони не зможуть жити за власний кошт.
>
> Я дуже багато висловлювався на круглому столі, і тим більше дивно, чому це ніяк не вплинуло на зміст прес-релізу. Щодо закиду пана Андрія Чорновола про зв’язок журналістської об’єктивності і національної ідеї я сказав, що журналіст доти цінний для суспільства, доки збирає всі можливі ідеї навколо актуальних подій і подає їх поряд, ніяк не лобіюючи власні переконання.
Об’єктивність, звичайно ж, починається з фінансової незалежності, але й навпаки – поки газета не стане об’єктивною, принаймні з точки зору широкого кола читачів, доти за неї не платитимуть як слід і не захочуть розміщувати в ній рекламу.
Журналіст має сповідувати інтереси суспільства, а не ретранслювати власні політичні симпатії. Він має займати на цій війні позицію Червоного Хреста, однаково уважного до вояк кожного боку і відданого передусім інтересам мирних людей”.
а в анкеті треба написати своє бачення національної ідеї (якого, на мою думку, нема не те що у десяти тисяч, а навіть у сотні наших співгромадян).
------------------------
Видимо, с этого треба и начинать. Является ваш последний тезис объективным? Он отражает ваше личное мнение.
Но, согласны ли с ним участники дискуссии? Или у каждого из них есть свое объективное мнение.
Имея некий набор разных журналистках "национальных идей", можно ли построить объективную журналистику на основе этого "множества объективности"?
Ответ нет. Каждый из них будет убежден в своей правоте, своей правде.
И хозяева тут не причем.
Кто имеет право на формирование объективной национальной идеи? Журналисты? Нет.
Их обязанность "отражать", а не "светить". Светить должны другие, писатели, политики, например.Но решение пинимается на самом верху.
Имеет ли право на формулирование национальной идеи народ? Нет. А может молодь?
Народ многонационален, и молодь тоже. У каждой этнической нации может быть своя национальная идея и они вправе ее отстаивать.Кроме этого есть и религиозная традиция, которая формирует моральный аспект национальной идеи.
Тогда кто? Элита? Да.
Национальная идея всегда была привилегией элиты.
Но может ли быть национальная идея элиты быть приемлемой для народонаселения.
Опыт коммунистического прошлого показывает, что это возможно. В том прошлом четко видно и место журналистики. Заметно и то, что в основу критерия объективности может быть положена не только национальная, но и интернациональная идея.
Можно спорить о том, что представляет собой национальная идея Украины сегодня. Вместо этого я формулирую вам три идеи.
1. Украина - украинцам.
2. Разом краще.
3. Национальная идея Украины - Европейский выбор.
Не трудно убедиться, последний третий вариант окажется приемлемым для подавляющего большинства народонаселения.
И он как-то утвердился в общественном сознании.
Остается договориться по первым двум пунктам. И понять, почему мы идем не к той цели, какую себе определяем? А может к той? Или какой? А может нам и не нужна цель? Почему обманываем себя в зародыше.
Мы не можем требовать от журналистов истины. Но на что-то же мы вправе рассчитывать. На что?
Brgds.
2004.09.17 | Юрій Шеляженко
Тема - не мої погляди щодо нац. ідеї, а - об'єктивність преси
> Имея некий набор разных журналистках "национальных идей", можно ли построить объективную журналистику на основе этого "множества объективности"?Об'єктивна журналістика базується не на національній ідеї, а на деяких простих принципах, що дозволяють і навіть предписують журналістові зберігати нейтралітет в будь-яких політичних суперечках. Основний з цих принципів: якщо є кілька важливих поглядів на одну подію чи предмет (ознаки важливості - поширеність, компетентність та авторитет джерела, оригінальність та новизна), в статті мають бути представлені всі або редактор має потурбуватися, щоб поряд зі статтею, що висвітлює одну точку зору, були матеріали, що висвітлюють інші точки зору.
> Ответ нет. Каждый из них будет убежден в своей правоте, своей правде.
Цитуємо всіх. Нема проблеми.
> Кто имеет право на формирование объективной национальной идеи? Журналисты? Нет.
"Об'єктивна ідея" - це нове слово в філософії
> Мы не можем требовать от журналистов истины. Но на что-то же мы вправе рассчитывать. На что?
Істина - це коли ви знаєте все, що з певного приводу думають інші (відповідальний за виконання: журналіст) і сформували власну думку, в яку вірите найбільше за все (це і є Ваша улюблена, суто особиста, бо іншої не буває, Істина). Журналісти добудуть для Вас інформацію про те, які національні ідеї є в Україні та світі, але Істину для себе вам доведеться сформулювати самому.
2004.09.20 | пан Roller
Как вы думаете читатели доверяют Вам, вашей объективности? (-)
Юрій Шеляженко пише:> >
>
> Об'єктивна журналістика базується не на національній ідеї, а на деяких простих принципах,
>
>Brgds
2004.09.17 | Мартинюк
Об'єднання "Держава" розсилає "листи щастя"
Належне Андрійкові Чорноволу об'єднання "Держава" розкидало у поштові скриньки киян писульку , в якій ... агітує киян за перейменування вулиці Дудаєва у Львові.Комічна не тільки спроба "навантажити" жителів Києва проблемою, яка стосується перед усе Львова , але й те що вулиця у Львові була названа на честь Дудаєва завдяки активній позиції Чорновола -батька.
Дана акція поганенько вписується в логіку пердвичорї кампанії , адже Чорновіл мітить на відтягування від ющенка колишніх фанатичних прихильників свого батька, котрі навряд чи схвалять поновне перйменування. Однак добре пояснюєься, якщо допустити що кампанію Андрія Ч. кординуюють виборчі "специ" з Росії. Загалом виглядає що вони поклали руку і на інших "технічних кандидатів" - нове оточення Корчинського спілкується найчистішою москолвською вимовою , і взагалі створюється враження що Корчинський у "Братстві" вже не головний... Великих батьків нащадки погані...
2004.09.17 | Dworkin
А это какая "Держава"? Может Васильева?! (-)
2004.09.19 | Potter-UA
Re: Круглий PR кандидата Чорновола
Шеляженко сам працював у "Понедельнику" і ходив просити гроші до Джангірова.2004.09.19 | Михайло Свистович
Re: Круглий PR кандидата Чорновола
Potter-UA пише:> Шеляженко сам працював у "Понедельнику" і ходив просити гроші до Джангірова.
Ви вже це писали. І що тепер? Будемо до кінця життя дорікати Шеляженкові його місяць роботи у "Понедельнику"? А взагалі почитайте в Біблії як Савл став Павлом.
А Безсмернтний взагалі (і не один місяць) працював представником Кучми у Верховній Раді, а Зінченко (і не один місяць) був заступником Медведчука по партії, а Тимошенко (і не один місяць) була заступником Лазаренка по партії, а Ющенко назвав нас фашистами, а Тарас Чорновіл у ті часи водив колони демонстрантів проти Кучми, а Ганна Стеців викривала злочинну суть режиму.
2004.09.20 | Potter-UA
Re: Круглий PR кандидата Чорновола
Пане Михайло!А як з Вами можна тримати зв'язок???
Поттер
2004.09.20 | Михайло Свистович
Re: Круглий PR кандидата Чорновола
Potter-UA пише:> Пане Михайло!
>
> А як з Вами можна тримати зв'язок???
svystovych@maidan.org.ua