Президентська кампанія у США: Навколо чого точиться боротьба?(/)
09/17/2004 | Андрій Ігнатов
Президентська кампанія у США: Навколо чого точиться боротьба?
Елементи концепції „Суспільства Власників” Буша можуть стати корисною і для України вже в недалекому майбутньому
Як і в Україні, у 16-місячній президентській кампаній в США наступають карколомні часи. Президент Джордж Буш і сенатор Джон Керрі ведуть запеклі дебати щодо цілого ряду проблем, які американці вважають вирішальними для їхнього довготермінового добробуту. За минулі місяці рейтинги кандидатів були близькими, за невеликого опереджування Керрі. Основними темами виступів Буша були війна з тероризмом, окупація Америкою Ірака, яка поступово втрачала підтримку громадян, і стан економіки, що починав видавати нові робочі місця.
Але справжня боротьба розпочалася після початку Республіканської Конвенції в Ню Йорку -- форуму Республіканської партії --, який, згідно результатів попередніх виборів всередині партії („праймеріз” і „кокасез”), мав висунути Джорджа Буша офіційним кандидатом на посаду Президента від Республіканської Партії. (Демократична Конвенція відбулася кілька тижнів раніше.) Згідно дослідження Pew Research Center для People & the Press 5-10 серпня, 52% американців не погидились з економічною політикою Буша, на противагу 42% тих, хто погоджувались. Мало роботи, незростаючі зарплати, вищі витрати на медицину і енергоносії стали факторами, які переконали громадян більше, ніж макроекономічні показники.
Таким чином, потребуючи переваги над Керрі щодо економічної політики, Буш оголосив свій економічний порядок денний, який отримав назву „Суспільство власників”, що, дозволило рейтингу Буша перегнати рейтинг Керрі в середині вересні аж на 20 відсотків. Ця концепція націлена на надання більших можливостей для більшого приватного інвестування і заощадження, і для більших можливостей для громадян самим управляти своїми медичними і пенсійними планами. Обіцяючи боротьбу за індивідуальні рахунки соціального забезпечення (private Social Security accounts), він іде навіть далі -- до зміни податкового балансу від інвестицій у бік споживання, як і в часи попередньої кампанії 2000 року.
Нетипова для України і звичайна для США, концепція „Суспільства власників” є надзвичайно далекою від того, що є у порядку денному Керрі. Програма Керрі включає створення майже загальної системи охорони здоров”я, збільшення стипендій на освіту і потаткові кредити для тих, хто створює нові робочі місця. Така різниця полягає у різниці філософії соціальної рівності і „допомагаючого уряду” лібералів і відданості індивідуалізму і підприємництву консерваторів. Буш захищає переваги власності як майже релігію: „Якщо ви володієте чимось, ви маєте участь у майбутньому,” – сказав він у Мінеаполісі 18 серпня.
Що ж є під парасолькою концепції „Суспільства власників”? Перш за все, це агресивна експансія торгівлі і „приватизація” індивідуальних рахунків соціального забезпечення. Наступним пунктом є реформа медичного страхування для переходу на індивідуальне страхування, відходячи від страхування спонсорованого роботодавцями.
Іншими, більш радикальними, ініціативами Джорджа Буша можуть стати податкові ініціативи на трьох фронтах: зробити існуючі зменшені податки (tax cuts) постійними; створити нову систему індивідуальних пенсійних рахунків що б захищали сімейні збереження від податків; і вказання Казначейству на необхідність перетворення податкового кодексу у більш „справедливий і простий”.
Інвестиції
В резульаті ж Буш хоче отримати зменшені маргінальні ставки прогресивних податків і звільнити все більші частки інвестиційного доходу від оподаткування. Таким чином, метою є здійснення мрій республіканських реформаторів – залишити основу податку на індивідуальні доходи, у той час поступово зменшуючи податки на заощадження і інвестиції. Ці дії, в ідеалі, допоможуть президенту представити себе як модернізатора, у той час як хвиля індивідуального інвестування і купівлі власних домівок перетворюють американське суспільство. Ця політика звертається до тієї базової частини електорату, що відстоюють зменшені податки і сильніші права на власність. Перетворюючи ж питання соціального забезпечення на дискусію про доходи на приватні інвестиції, Буш може сподобатися молодим виборцям, що до цього часу відверталися від нього. „Ідея в тім, щоб контролювати власне життя через володіння, починаючи з власності на житло і далі до власності на медичні і пенсійні рахунки. Постає питання: Чи довіряю я більше собі, чи урядові?” – каже Ден Барлетт, директор з комунікацій Білого Дому.
Однак, не всі погоджуються з таким порядком денним. Так, ліберали говорять, що Буш хоче перекласти податковий тягар на робітників, знявши його з інвесторів; перекласти ризик з корпорації на громадян; і підірвати основи системи соціального забезпечення. „Мільйони американців не мають можливості „володіти” своїм пенсійним забезпеченням і пенсіями; для них концепція Буша є лякаючою,” – кажуть вони.
Соціальне забезпечення
Початковий план Буша 2000 року щодо „приватизації” індивідуальних рахунків соціального забезпечення мав бути відкладений під тиском опозиції і зниження темпів економічного росту після подій 11 вересня. Оновлений план включає можливість для робітників відкладати частину свого податку на заробітну плату у власні приватні пенсійні рахунки і подібні інвестиційні продукти, де довготерміновий дохід є в середньому на 1.5% вищий ніж дохід, що приностить система соціального забезпечення, керована федеральним урядом. Найбільш слабка точка цього плану є у вартості переходу на нову систему, що складає 1 трильйон доларів. Зважаючи на бюджений дефіцит, можна очикувати масивного пресингу з боку ліберальної опозиції, що буде „лякати” старше покоління руйнуванням системи соціального забезпечення. На противагу Бушу, Керрі хоче не тільки залишити існуючу систему, але й збільшити об”єм послуг соціального забезпечення.
Податки
Буш буде вимагати від Конгресу утримати попередні кроки щодо зменшення податків, стверджуючи, що нижчі маргінальні ставки і зменшені податки на дивіденди і доходи від зростання капітала сприятимуть економічному зростанню і зростанню продуктивності. Навпаки, Керрі, бажаючи впровадити свій план щодо охорони здоров”я, потребуватиме збільшення верхньої планки податку на індивідуальні доходи до 39,6% від нинішньої 35-відсоткової ставки; відновлення вищих податків на зростання капіталу і вищі податки на дивіденди для сімей з високими доходами.
Пенсійні рахунки
Більше того, Буш також закликає до створення системи нових Пенсійних Заощаджувальних Рахунків і нових Пожиттєвих Заощаджувальних Рахунків – механізмів, що дозволятимуть громадянам відкладати додаткові $5000 доларів без уплати будь якого податку на доходи, у додаток до існуючих так званих рахунків „401(k)”, що дозволяють відкладати до 15% зарплати без оподаткування, з яких половина, до 7,5%, має спонсоруватися роботодавцем. Такі заходи мають стимулювати економічний ріст; критики ж стверджують що такі кроки виродять податкову базу, якої виявиться недостатньо для запезпечення старіючого покоління. З іншого боку, збільгшення дефіциту, у тому числі для війни в Іраку, гарантує боротьбу проти цього плану зі сторони опозиції.
Медицина і освіта
Буш є категорично проти $650-мільярдного плана Керрі для розширення медичного страхування, що надаються урядом і роботодавцями. Однак, щоб не залишитись осторонь, Буш пропагує „володіння” медичними планами, намагаючись дійти до поширення індивідуальних медичних страхових планів, ніж планів, що спонсорують роботодавці. Такий перехід ватруватиме урядові всього $100 мільярдів доларів. Республіканці надіються, що вартість медичного обслуговування впаде, бо індивідуальні громадяни будуть використовувати свої власні страхові плани більш обачливо. Керрі ж виступає за нарощування системи медичного страхування, що сопнсоване роботодавцями, і розширення системи для забезпечення покриття катастрофічних витрат, а також надання можливостей для малих бізнесів спонсорувати рахунки для всіх робітників.
Освіта
У сфері освіти, Буш обіцяє створення системи неоподатковуваних персональних рахунків для зміни зайнятості, які б допомагали платити робітникам пере-навчання і переселення, до $3000. Керрі ж бажає надання податкових стимулів для збільшення місцевої зайнятості і збільшення податкових кредитів на освіту.
Висновки для України
Виборчі програми жодного з двох основних кандидатів на посаду президента в Україні не доходять так далеко до деталей, щоб пропонувати суспільству такі концепції подібні, наприклад, до „Суспільства власників” Буша. В умовах насправді демократичного виборчого процесу у США, дебати між кандидатами відображають філософське світосприйняття тих „полюсів” суспільства, які тяжіють, з одного боку, до консервативно-індивідуалістичних цінностей і , з другого боку, до ліберально-соціальних цінностей. Хоча підхід концепції „Суспільства власників” навряд чи може навіть дискутуватися в Україні під час цьогорічної кампанії, такі інновації як індивідуальні рахунки соціального забезпечення, схеми стимулювання власності, інвестицій і заощаджень громадян, індивідуальні рахунки медичного страхування, податкові кредити на освіту і переселення громадян, інидивідуальні неоподатковувані пенсійні рахунки – на заміну наших консолідованих систем „одного державного кошика для всіх” – можуть стати корисними для забезпечення зростання добробуту українців у близькому майбутньому.
Андрій Ігнатов, МВА
Стаття написана в результаті поїздки автора у США за програмою „Відкритий Світ: Вибори”, що була спонсована Бібліотекою Конгресу США. У статті використані інформація з дослідження “Selling the Ownership Society”, BusinessWeek, September 6, 2004, edition.
Елементи концепції „Суспільства Власників” Буша можуть стати корисною і для України вже в недалекому майбутньому
Як і в Україні, у 16-місячній президентській кампаній в США наступають карколомні часи. Президент Джордж Буш і сенатор Джон Керрі ведуть запеклі дебати щодо цілого ряду проблем, які американці вважають вирішальними для їхнього довготермінового добробуту. За минулі місяці рейтинги кандидатів були близькими, за невеликого опереджування Керрі. Основними темами виступів Буша були війна з тероризмом, окупація Америкою Ірака, яка поступово втрачала підтримку громадян, і стан економіки, що починав видавати нові робочі місця.
Але справжня боротьба розпочалася після початку Республіканської Конвенції в Ню Йорку -- форуму Республіканської партії --, який, згідно результатів попередніх виборів всередині партії („праймеріз” і „кокасез”), мав висунути Джорджа Буша офіційним кандидатом на посаду Президента від Республіканської Партії. (Демократична Конвенція відбулася кілька тижнів раніше.) Згідно дослідження Pew Research Center для People & the Press 5-10 серпня, 52% американців не погидились з економічною політикою Буша, на противагу 42% тих, хто погоджувались. Мало роботи, незростаючі зарплати, вищі витрати на медицину і енергоносії стали факторами, які переконали громадян більше, ніж макроекономічні показники.
Таким чином, потребуючи переваги над Керрі щодо економічної політики, Буш оголосив свій економічний порядок денний, який отримав назву „Суспільство власників”, що, дозволило рейтингу Буша перегнати рейтинг Керрі в середині вересні аж на 20 відсотків. Ця концепція націлена на надання більших можливостей для більшого приватного інвестування і заощадження, і для більших можливостей для громадян самим управляти своїми медичними і пенсійними планами. Обіцяючи боротьбу за індивідуальні рахунки соціального забезпечення (private Social Security accounts), він іде навіть далі -- до зміни податкового балансу від інвестицій у бік споживання, як і в часи попередньої кампанії 2000 року.
Нетипова для України і звичайна для США, концепція „Суспільства власників” є надзвичайно далекою від того, що є у порядку денному Керрі. Програма Керрі включає створення майже загальної системи охорони здоров”я, збільшення стипендій на освіту і потаткові кредити для тих, хто створює нові робочі місця. Така різниця полягає у різниці філософії соціальної рівності і „допомагаючого уряду” лібералів і відданості індивідуалізму і підприємництву консерваторів. Буш захищає переваги власності як майже релігію: „Якщо ви володієте чимось, ви маєте участь у майбутньому,” – сказав він у Мінеаполісі 18 серпня.
Що ж є під парасолькою концепції „Суспільства власників”? Перш за все, це агресивна експансія торгівлі і „приватизація” індивідуальних рахунків соціального забезпечення. Наступним пунктом є реформа медичного страхування для переходу на індивідуальне страхування, відходячи від страхування спонсорованого роботодавцями.
Іншими, більш радикальними, ініціативами Джорджа Буша можуть стати податкові ініціативи на трьох фронтах: зробити існуючі зменшені податки (tax cuts) постійними; створити нову систему індивідуальних пенсійних рахунків що б захищали сімейні збереження від податків; і вказання Казначейству на необхідність перетворення податкового кодексу у більш „справедливий і простий”.
Інвестиції
В резульаті ж Буш хоче отримати зменшені маргінальні ставки прогресивних податків і звільнити все більші частки інвестиційного доходу від оподаткування. Таким чином, метою є здійснення мрій республіканських реформаторів – залишити основу податку на індивідуальні доходи, у той час поступово зменшуючи податки на заощадження і інвестиції. Ці дії, в ідеалі, допоможуть президенту представити себе як модернізатора, у той час як хвиля індивідуального інвестування і купівлі власних домівок перетворюють американське суспільство. Ця політика звертається до тієї базової частини електорату, що відстоюють зменшені податки і сильніші права на власність. Перетворюючи ж питання соціального забезпечення на дискусію про доходи на приватні інвестиції, Буш може сподобатися молодим виборцям, що до цього часу відверталися від нього. „Ідея в тім, щоб контролювати власне життя через володіння, починаючи з власності на житло і далі до власності на медичні і пенсійні рахунки. Постає питання: Чи довіряю я більше собі, чи урядові?” – каже Ден Барлетт, директор з комунікацій Білого Дому.
Однак, не всі погоджуються з таким порядком денним. Так, ліберали говорять, що Буш хоче перекласти податковий тягар на робітників, знявши його з інвесторів; перекласти ризик з корпорації на громадян; і підірвати основи системи соціального забезпечення. „Мільйони американців не мають можливості „володіти” своїм пенсійним забезпеченням і пенсіями; для них концепція Буша є лякаючою,” – кажуть вони.
Соціальне забезпечення
Початковий план Буша 2000 року щодо „приватизації” індивідуальних рахунків соціального забезпечення мав бути відкладений під тиском опозиції і зниження темпів економічного росту після подій 11 вересня. Оновлений план включає можливість для робітників відкладати частину свого податку на заробітну плату у власні приватні пенсійні рахунки і подібні інвестиційні продукти, де довготерміновий дохід є в середньому на 1.5% вищий ніж дохід, що приностить система соціального забезпечення, керована федеральним урядом. Найбільш слабка точка цього плану є у вартості переходу на нову систему, що складає 1 трильйон доларів. Зважаючи на бюджений дефіцит, можна очикувати масивного пресингу з боку ліберальної опозиції, що буде „лякати” старше покоління руйнуванням системи соціального забезпечення. На противагу Бушу, Керрі хоче не тільки залишити існуючу систему, але й збільшити об”єм послуг соціального забезпечення.
Податки
Буш буде вимагати від Конгресу утримати попередні кроки щодо зменшення податків, стверджуючи, що нижчі маргінальні ставки і зменшені податки на дивіденди і доходи від зростання капітала сприятимуть економічному зростанню і зростанню продуктивності. Навпаки, Керрі, бажаючи впровадити свій план щодо охорони здоров”я, потребуватиме збільшення верхньої планки податку на індивідуальні доходи до 39,6% від нинішньої 35-відсоткової ставки; відновлення вищих податків на зростання капіталу і вищі податки на дивіденди для сімей з високими доходами.
Пенсійні рахунки
Більше того, Буш також закликає до створення системи нових Пенсійних Заощаджувальних Рахунків і нових Пожиттєвих Заощаджувальних Рахунків – механізмів, що дозволятимуть громадянам відкладати додаткові $5000 доларів без уплати будь якого податку на доходи, у додаток до існуючих так званих рахунків „401(k)”, що дозволяють відкладати до 15% зарплати без оподаткування, з яких половина, до 7,5%, має спонсоруватися роботодавцем. Такі заходи мають стимулювати економічний ріст; критики ж стверджують що такі кроки виродять податкову базу, якої виявиться недостатньо для запезпечення старіючого покоління. З іншого боку, збільгшення дефіциту, у тому числі для війни в Іраку, гарантує боротьбу проти цього плану зі сторони опозиції.
Медицина і освіта
Буш є категорично проти $650-мільярдного плана Керрі для розширення медичного страхування, що надаються урядом і роботодавцями. Однак, щоб не залишитись осторонь, Буш пропагує „володіння” медичними планами, намагаючись дійти до поширення індивідуальних медичних страхових планів, ніж планів, що спонсорують роботодавці. Такий перехід ватруватиме урядові всього $100 мільярдів доларів. Республіканці надіються, що вартість медичного обслуговування впаде, бо індивідуальні громадяни будуть використовувати свої власні страхові плани більш обачливо. Керрі ж виступає за нарощування системи медичного страхування, що сопнсоване роботодавцями, і розширення системи для забезпечення покриття катастрофічних витрат, а також надання можливостей для малих бізнесів спонсорувати рахунки для всіх робітників.
Освіта
У сфері освіти, Буш обіцяє створення системи неоподатковуваних персональних рахунків для зміни зайнятості, які б допомагали платити робітникам пере-навчання і переселення, до $3000. Керрі ж бажає надання податкових стимулів для збільшення місцевої зайнятості і збільшення податкових кредитів на освіту.
Висновки для України
Виборчі програми жодного з двох основних кандидатів на посаду президента в Україні не доходять так далеко до деталей, щоб пропонувати суспільству такі концепції подібні, наприклад, до „Суспільства власників” Буша. В умовах насправді демократичного виборчого процесу у США, дебати між кандидатами відображають філософське світосприйняття тих „полюсів” суспільства, які тяжіють, з одного боку, до консервативно-індивідуалістичних цінностей і , з другого боку, до ліберально-соціальних цінностей. Хоча підхід концепції „Суспільства власників” навряд чи може навіть дискутуватися в Україні під час цьогорічної кампанії, такі інновації як індивідуальні рахунки соціального забезпечення, схеми стимулювання власності, інвестицій і заощаджень громадян, індивідуальні рахунки медичного страхування, податкові кредити на освіту і переселення громадян, інидивідуальні неоподатковувані пенсійні рахунки – на заміну наших консолідованих систем „одного державного кошика для всіх” – можуть стати корисними для забезпечення зростання добробуту українців у близькому майбутньому.
Андрій Ігнатов, МВА
Стаття написана в результаті поїздки автора у США за програмою „Відкритий Світ: Вибори”, що була спонсована Бібліотекою Конгресу США. У статті використані інформація з дослідження “Selling the Ownership Society”, BusinessWeek, September 6, 2004, edition.
Відповіді
2004.09.17 | otar
Брудні технології
Якщо врахувати, що до нас доходять тільки незначні уривки новин з президентських перегонів у США, то можна зробити висновки: застосування брудних технологій там на голову "вище", ніж в Україні. Чого варті тільки ролики, присвячені спростуванню героїзму Керрі у В'єтнамі, або той, що показували по телевізору: таксист каже пасажиру "Буш - він не за нас!" Нарешті, гучний скандал з рекламою, де Буш постає вдягненим у жіночу білизну... уявляю Януковича в жіночій білизні на українському телебаченні. Лісів на Київщині б не вистачило, щоб вмістити тіла "зниклих" журналістів, які б за таке відповідали.2004.09.17 | Андрій Ігнатов
Різниця між українським і американськими виборчим практиками
Чому "брудні"? На відміну від України (?), у США як офіційні кампанії, так і будь-хто може вільно подавати фактологічну інформація як позитивного, так і негативного харакрету щодо кандидатів. Це абсолютно законно; така практика мала місце багато разів в історії. У валиві історичні моменти громадяни хочуть знати всі можливі деталі про кандидатів на досить високі публічні посади: наприклад, скільки годин відлітав на літаку Буш і тому подібне.На додаток, суттєвою різницею між США і Україною є відсутність у США гостроти пробеми - чи то самої проблеми -, безпосередньої державної злочинності і корупції. Іншою важливою відмінністю є те, що президентська кампанія у США відбувається за допомогою виборчого процесу, навколо якого побудований досить стійкий суспільний консенсус. В Україні ж, демократичні виборчі процедури і принципи були порушені з самого початку кампанії, коли чисельні представники теперішнього уряду, нажаль, обрали шлях незаконного використання службових посад для здобуття прихильності теперішнього прем”єр-міністра, що балотується на посаду президента, а також діючого президента і призначених ним державних службовців. Накінець, незважаючи на велику толерантність американців до опонентів під час виборчих кампаній, рівень гостроти публічних дебатів між кандидатами є вищим ніж в Україні.
2004.09.17 | Роман ShaRP
А президентська кампанія в Україні точиться навколо бєспрєдєлу.
Бути йому, якщо до влади прийде Янукович, чи не бути, якщо до влади прийде Ющенко.У першому випадку буде "ПАТАМУШТА Я ВСЕГДА ПРАВ", ні про які інші "новації" не може бути й мови.
Мені здається, що така інформація потрібна нашим виборцям набагато більше, ніж мериканські передвиборчі перегони, які для них наразі не ближчі життя на Марсі.