09/18/2004 | S@nya

Виступ Віктора Ющенка у Києві на Європейській площі 18 вересня
19:37, 18 вересня 2004 // "Прес-служба Віктора Ющенка"

Дорогі українці, дорогі мої друзі!

Я аплодую кожному з Вас, хто прийшов на цей майдан.

Знаю, що дорога багатьох сюди не була легкою.

Останні два тижні були, мабуть, найтрагічніші у моєму житті. Я міг би не стояти тут сьогодні або навіть не сидіти в інвалідному візку. Але дякуючи українським, і не тільки, лікарям, я стою на цій сцені, поруч з Вами.

Я звертаюся до сьогоднішньої влади: "Ви нас не отруїте! У вас не вистачить куль та КАМАЗів! Нас вам не зламати! Завжди будуть знаходитись нові Гії Гонгадзе, Чорноволи, Гетьмани!”

Для мене велика честь зараз бути серед вас на цій київській площі.

З нами сотні тисяч людей на майданах усіх областей. Пліч-о-пліч з нами стали батьки і діти, літні люди і молодь. Мільйони телеглядачів бачать нас. Це – виняткова подія для мене.

Наші кольори, якими залиті майдани – це кольори тепла і надії! На наших гаслах – слова правди, слова, що будують. У цю хвилину я, як і кожен з вас, відчуваю себе частиною непереможної сили – сили народу.

Ми заявляємо: нас мільйони і нас не зупинити! Ми переможемо!

4 липня я прийняв рішення. До вас були звернені мої слова: «Я іду у Президенти! Я виграю вибори! Це буде перемога всіх!»

Їх почула вся Україна, з ними я побував у десятках міст і сіл, зустрівся із сотнями тисяч людей. І всюди звучало одне: Так! Ми хочемо змін! Ми, громадяни України, прагнемо жити по-людськи. Ми, народ України, вимагаємо того, що належить нам по праву. Люди хочуть спокою і достатку, миру і справедливості.

Народ хоче змінити злочинну владу, яка насаджує на нашій землі цинізм і беззаконня. Бандитській владі потрібно лише одне: за будь-яку ціну продовжити своє панування. Нічого нового зробити вона не може. Влада намагається посіяти розбрат на українській землі. Нас ділять на «східняків» і «західняків», ділять за національністю і мовою, ділять історією і вірою.

Не вийде!

Ми – єдиний український народ. На Заході і на Сході, на Півночі і на Півдні усім однаково болять бідність і безправ’я. Наш дім не розділиться, бо наше об'єднання, за словами великого Олександра Довженка, «це кінець дрібному, другорядному і кон'юнктурному».

З Києва, з міста, де закопана пуповина народу нашого, я хочу звернутися до кожного краю. Вітаю благодатний Південь, де немає меж ланам Херсонщини і Миколаївщини, де вдень і вночі шумлять порти Одеси, де горять вогні Запоріжжя, де лагідне море гойдає Крим, незрівнянний своєю красою.

Але я також пригадую, як мені в цих краях цитували класика: «земля наша обильна, порядка только нет». Плоди землі і людської праці розкрадаються. Все іде в кишеню кланів. Я кажу вам: багатства краю ми повернемо людям.

Вітаю Донбас! На карті України він зліва, як серце. Його метал і вугілля – це кров економіки. Тут живуть горді люди. Останнє слово гірники завжди залишають за собою.

Я стверджую: бандити не будуть правити на цій землі. У минулому залишаться приниження, безробіття, заборгованості. Ми повернемо достаток у шахтарський край.

Вітаю древні Галичину і Волинь, зелену Буковину, щедре Закарпаття!

Тут люди за сусіднім кордоном бачать Об’єднану Європу. З великими надіями ми починали свій шлях до неї. Але через бездарність влади відстали. Я кажу вам і усій Україні: ми з діда-прадіда добрі господарі. Ми будемо жити не гірше за сусідів!

Вітаю рідні мені Суми, Харків, де вчився мій батько, Чернігів і Житомир, все Полісся і Слобожанщину. Дорогі мої земляки! Ми здолаємо неправду, ми дамо лад кожному селу, кожному місту, кожній вулиці і кожному дому!

Моє слово вітання центру України, подолянам і полтавцям, черкащанам і кіровоградцям, всій Центральній Україні від Вінниці до Дніпропетровська.

Я знаю, яка багата і щедра наша земля. І як важко на ній заробляти на життя чесною працею. Ми з вами – козацького роду. Ми позбудемось нужди і будемо жити вільними людьми, як славні прадіди наші!

Я побував у вас всюди і бачив – нинішня влада в агонії. Проте цього не можна побачити на телебаченні. За одне слово правди відключають канали і закривають газети. Екран телевізора став кривим дзеркалом. Ми в ньому не пізнаємо себе і свою країну. У нас уже оскома від брехні.

Але нас не обдурити. Це влада боїться подивитися правді в очі. Влада боїться нас. І недаремно. Бандити при владі розуміють: вибори стануть вироком цій владі, який винесе сам народ. Бандити сидітимуть у тюрмах!

Влада хоче зберегтися під захистом силових структур. Міліція, СБУ, прокуратура бандитськими методами залякують виборців і кандидатів, місцеві органи влади і журналістів. Влада бере на озброєння кримінальні методи, принесені із «зони». Але я впевнений – люди в погонах пам’ятають присягу.

Я звертаюся до них: сьогодні треба гарантувати спокій і безпеку громадян. Багато чесних професіоналів працюють у органах влади на всіх рівнях. Я кажу їм: не дайте заплямувати себе злочинами. Ваша праця потрібна і сьогодні і завтра.

Я зроблю все, щоб передача влади відбулася мирно, без потрясінь і насильства. Так воно і буде.

Хочу попередити бандитів при владі – не грайте з вогнем, не будіть людський гнів! Ви по закону відповісте за фальсифікації, за тиск і переслідування кожної людини! Народ не простить тим, хто його волі протиставляє насильство.

Ми, громадяни України, хочемо чесних виборів. Обирати владу – це наше право. Прийдіть на дільниці і проголосуйте так, як велить совість.

Я запевняю усіх – у комісіях досить чесних і відповідальних людей. На дільницях вистачить спостерігачів. Буде проведений паралельний підрахунок. Кожен голос буде порахований. Справжні результати будуть оприлюднені негайно. Фальсифікація не пройде!

Ми, громадяни України, твердо знаємо – щоб змінити наше життя потрібна нова, чесна влада. Не та, яка вкрала у людей мільярди, а за місяць до виборів кидає їм копійки. Нам потрібні не крихти з панського столу, а гарантії достатку. Нам потрібна влада, яка працює на свій народ.

Я не пропоную програм, які обіцяють покращання тільки через десятки років. У мене є простий і зрозумілий кожному План дій «Десять кроків назустріч людям». Я іду у Президенти для того, щоб держава наблизилася до людей. Я знаю свій обов’язок. Ніхто не буде залишений сам на сам зі своїми проблемами. Ніхто не почуватиме себе покинутим напризволяще. Кожен, хто хоче працювати, матиме роботу. Його родина житиме в достатку. Наші батьки одержать пенсії, гідні їх великої праці і терпіння. Медична допомогу отримають всі, хто її потребує. Освіта стане доступною нашим дітям. На столі у нас завжди буде хліб, який український селянин, збере на власній землі.

Ми відродимо село, бо в ньому – душа українського народу. У стосунках з іншими народами наукою нам будуть слова гетьмана Богдана Хмельницького: «Всі наші зобов’язання ми обов’язково виконаємо, як тільки переконаємося, що друга сторона прийме це з вдячністю. Бо таким способом наша нація звикне добувати дружбу».

Ми будемо поруч з нашими союзниками у боротьбі проти тероризму. Але українським солдатам не доведеться гинути там, де треба працювати дипломатам. Війська з Іраку невідкладно повернуться додому. Все це під силу державі, яка ставить понад усе інтереси своїх громадян, яка усвідомлює відповідальність за Україну.

Я знаю, що має невідкладно зробити держава. Я не обіцяю, а присягаю – вона це зробить. Ось що я зроблю невідкладно.

Перше. Державний бюджет до останньої копійки служитиме людям. Я покладу край розбазарюванню державних грошей. Якнайбільше буде виплачуватись громадянам у вигляді зарплат, пенсій, соціальної допомоги. Це буде не дарунок до виборів, а обов’язок влади.

Найповніше будуть фінансуватись освіта, медицина, культура, наука, Збройні Сили.

Це – головні пріоритети.

Податкова не буде слідкувати за таксистами і бабусями біля метро, поки прибуткові підприємства не платять податків. Палаци їх власників стали викликом усім, хто чесно працює. Я приймаю виклик. Податки будуть знижені, але платитимуть їх усі.

Друге. Ми виведемо економіку з тіні. Всі будуть знати які заводи і які землі приватизовані, за скільки, і кому вони належать. Я не ставлю за мету перегляд результатів приватизації. Але розграбування держави буде припинене.

Закон вирішить долю усього «прихватизованого», бюджет отримає за нього справжню ціну. Ми змусимо нових власників виконувати всі зобов’язання перед державою і перед працівниками.

Третє. Ми створимо найсучасніші виробництва і нові робочі місця для наших громадян. Для цього ми запросимо і російських, і західних інвесторів. Ми повернемо українські капітали, вивезені за кордон. Всі будуть працювати за єдиними справедливими і прозорими правилами – в інтересах України.

Четверте. Тотальна корупція, яка паскудить наше життя, буде знищена. Працюватимуть закони, а не кабінетні рішення. Чесні професіонали замінять заплямованих чиновників. Правоохоронні органи нарешті захистять людей від криміналу. Суди судитимуть по справедливості, а не за гроші.

П’яте і найголовніше. Прірва, якою влада відгородилась від народу, буде подолана. Чиновники відвикнуть розглядати людей з вікон розкішних палаців і дорогих авто. Посадовці будуть чути і бачити кожну людину. Я зіб’ю пихатість, вигодувану за рахунок народу.

Шановні друзі! Дорогі мої співвітчизники!

Я вже розповів про свій План дій тисячам і тисячам людей. Народна підтримка робить все задумане реальним. Ми разом – і нас не здолати. Ми захистили право народу обирати Президента. Ми зірвали план збереження режиму під вивіскою «політреформи». Ми піймали за руку Уряд і примусили його повернути приховані гроші в бюджет. Підвищення зарплат і пенсій – це теж наша спільна з Вами перемога! Нові перемоги – попереду!

Я іду у Президенти, бо я вірю в Україну. Я вірю - її народ сам визначить своє майбутнє.

Наведу слова мудрого чоловіка: «Націю може підтримати і врятувати тільки вона сама. Щоб її історія продовжувалась, вона має вірити в себе, вірити у власну здатність бачити майбутнє і керувати своєю долею. Це називається – мати волю жити».

Ми маємо волю жити по-людськи. Я переконаний – громадяни України проголосують за достаток, повагу до людської гідності і справедливість. Я вірю, що добро і любов до України переможуть.

Моя перемога – це перемога усіх.

Разом переможемо!