09/22/2004 | Свідок

Все-таки збулося! Хоча й маленька, але була надія, що пункт плану штабу "Нашої України" щодо "попередження замаху" на її лідера реалізовано не буде. Ні, не втрималися.
А сам факт того, що пауза між, як говорять журналісти, інформаційним приводом і оприлюдненням факту була майже в тиждень, свідчить про те, що, мабуть, і серед "яйцеголових" штабу "НУ" не було єдиної думки щодо шляхів використання "благодатного" приводу попіарити. Адже, з одного боку, факт якогось отруєння все-таки мав місце, а з іншого - його причинами могли бути: а) неналежне виконання своїх обов’язків охороною Ющенка й тих, хто відповідає за його здоров’я, що дозволило "підступним ворогам" посягнути на святая святих - життя Віктора Андрійовича; б) наявність серед близького оточення Ющенка замаскованих азефів, котрі однією рукою улесливо наливають йому хмільної браги, а іншою підсипають отруту. Точніше - хімічні елементи, що не містяться в жодних продуктах. Ні той, ні інший варіанти аж ніяк не можна розглядати як вигідний для режисерів передвиборчого марафону месії.
А що ж сам винуватець урочистостей? Чесно кажучи, 18-го вересня на Майдані Незалежності на Ющенка не можна було дивитися без співчуття. І, здається, фізичний стан лідера "НУ", вигляд його обличчя дає привід говорити не лише про гострий панкреотит. Ймовірно, оточення Ющенка не наважується повідомити, що у Віктора Андрійовича стався мікроінсульт. Усі ми смертні. І слова видатного Сковороди про те, що смерті замашна коса "не щадит и царских волосов", є не лише філософським мудрствуванням. Але й тут, мабуть, спрацьовує гіка загального плану: Ющенко йде в президенти, а він Україні потрібен розумний, міцний, здоровий. Саме таким його малює кишенькове "Дзеркало тижня": "…завдяки гарній фізичній формі й міцному організмові Віктора Ющенка вдалося побороти тяжке отруєння, … і сьогодні кандидат у президенти почувається добре й готовий повернутися до активної виборчої кампанії…"
І хоча деякі ЗМІ назвали хворобу народного кандидата "гострим запаленням хитрощів передвиборчого штабу Ющенка", поспівчувати йому треба. Бо доб’ють Віктора Андрійовича не віруси, а своя ж компанія, від якої кожного дня він чекає нової свинюки, яку так люблять підсувати йому бойові побратими. Скільки ж може витримати те бідне серце?
Нашоукраїнець Черновецький своїм лімузином вбиває на смерть людину. Відкупився, благо - є мільйони. Нашоукраїнець Козаченко в Одесі застрелив з незареєстрованої зброї людину - відбувся переляком. Побили ющенківські "бугаї" нізащо колгоспного водія - як з гуся вода. Перешкоджали виконувати свої службові обов’язки міліціонерові на Ай-Петрі - нашоукраїнцям закон не писаний. А тут нові жахи: 17-го вересня в селі Красне Чернігівської області нашоукраїнець, нардеп Владислав Атрошенко на автомобілі "Мерседес" убив місцевого жителя. І вже розказують, що "Мерс" ледве плентався, а бідний селюк чи й не сам кинувся під колеса.
Звичайно, всяке трапляється. Але чи не забагато подібних надзвичайних пригод для оточення Ющенка? Може це закономірність? І варто було б замість десятків начальників, заступників, координаторів і всякої іншої нечисті, якою кишить штаб "Нашої України", увести хоча б одну посаду спеціаліста з дошкільного виховання, який би спробував навчити великих "недорослей" елементарним правилам поведінки серед "гомо сапієнс".
Не позаздриш Віктору Андрійовичу. Як він буде виконувати свої проголошувані на мітингах обіцянки про те, що бандити будуть сидіти у тюрмах, коли поруч стоїть Юлія Володимирівна і …. зовсім не боїться. А навпаки - бояться її. Бо ж не даремне цей мужик у спідниці заявляє, що гарно володіє мисливської зброєю, і "зайців, які її будуть оточувати, буде розстрілювати".
Хай Господь милує!