Про владу
09/24/2004 | debator
Можливо, колись в майбутньому люди ясно зрозуміють природу влади, навчаться глибше й об’ємніше розпізнавати причини й умови здобуття влади. Допоки що можна констатувати відсутність у суспільстві діючих інститутів дослідження влади. І сказати можна про влади природу лише те, що “річ” ця - просто “дається” в дарунок чи в покарання людині неосяжним для людського розуму способом. Ані бажання , ані наявності великої кількості грошей, ані всього що є у розпорядженні чоловіка, не є достатньо. ЇЇ навіть не вгадати, як лотерею. Влада дуже цілеспрямовано ( не людською волею ) приходить до певної особи.
Система української влади є надзвичайно консервативна, дуже моцна, дуже вибаглива, зрощена “хохляцькою” впертістю та закоцюрублістю, дуже неповоротка, та, як система, здатна впізнати своє, рідне, українське. Сьогодні на гора йде Донецьк, капіталізм. Час тонких реальностей Галичини ще попереду, ще роки минуть, поки українське перетвориться з “ласого шматка” ( нинішнього базового принципу української владної філософії) на “красу та статечність”, “добро та любов”( очікуваного якісного стану зрілого суспільства, зерна котрого пророщує культура заходу та центру країни ).
Нині в Україні немає повноцінних, хоча – б мало-мальськи серйозних підстав для зміни системи. Адже єдиному суспільно-прийнятному критерію оцінки суспільного ладу – економічному, українська реальність відповідає досконало, всі макро-показники є чудові. Чи може хтось із наших сусідів похвалитися таким рівнем толерації державою усіх існуючих релігійних конфесій, як це є в Україні зараз?
Мир та міжетнічну суспільну злагоду в країні держава зберігає. Які є підстави до зміни існуючого строю? Нехай спочатку опозиція створить нові суспільно-сприйнятні критерії оцінки суспільного ладу, тоді запропонує свою конструктивну програму системного вдосконалення відповідно до цих критеріїв. А то, що ж просто прагнути використовувати здобуте існуючою системою - своїм кланом, своїми людьми, і нічого іншого, то який в цьому сенс ?
Система обрала своїм лідером пана Януковича. Ющенко мав шанс, але був відкинутий, корпорація влади та власності не прийняла його. Претендувати на заміщення старої еліти новою групою персональних інтересів без будь-яких на то підстав неможливо. Той матиме владу, хто обійме в собі існуючу владну систему і, без поломок і катаклізмів революційного характеру, зберігши її, дасть їй можливість розвинутися до кращого, досконалішого Ладу. Нова Влада проросте зсередини старої системи, вдосконалюючи та розвиваючи її , укріплюючи добрі досягнення та надбання. Еволюція завжди краще за революцію. Налагоджені, усталені зв’язки повинні перемогти неврівноважені групові амбіції молодих не маючих влади, не поважаючих владу, але жадаючих влади.
Система не дасться себе зламати. І таку її треба полюбити, через прийняття її змінювати та вдосконалювати. Як чоловіку, котрий отримав вперту та гарячу жінку треба поважати її Дім, Батька, право її Роду. Так велить християнська традиція, традиція нашого краю. Шанувати владу, існуючу в суспільстві, просто як молодість повинна пошанувати старшість, - лише цей шлях до влади існує. Через повагу до Господа, до Держави, до Влади, до існуючого Ладу можна сподіватися на чільні позиції у суспільній владній системі. Відчуйте однорідність слів : лад , влада, ладно, в лад, владність. Можна порекомендувати тим, хто хоче спробувати здобути владу: в лад до Влади – підтримувати існуючий Лад.
“ Усяка душа нехай підкоряється вищій владі, бо немає влади не від Бога; існуючі ж власті поставлені Богом. Тому той, хто противиться владі, противиться Божому повелінню”. ( Апостол Павло )
Система української влади є надзвичайно консервативна, дуже моцна, дуже вибаглива, зрощена “хохляцькою” впертістю та закоцюрублістю, дуже неповоротка, та, як система, здатна впізнати своє, рідне, українське. Сьогодні на гора йде Донецьк, капіталізм. Час тонких реальностей Галичини ще попереду, ще роки минуть, поки українське перетвориться з “ласого шматка” ( нинішнього базового принципу української владної філософії) на “красу та статечність”, “добро та любов”( очікуваного якісного стану зрілого суспільства, зерна котрого пророщує культура заходу та центру країни ).
Нині в Україні немає повноцінних, хоча – б мало-мальськи серйозних підстав для зміни системи. Адже єдиному суспільно-прийнятному критерію оцінки суспільного ладу – економічному, українська реальність відповідає досконало, всі макро-показники є чудові. Чи може хтось із наших сусідів похвалитися таким рівнем толерації державою усіх існуючих релігійних конфесій, як це є в Україні зараз?
Мир та міжетнічну суспільну злагоду в країні держава зберігає. Які є підстави до зміни існуючого строю? Нехай спочатку опозиція створить нові суспільно-сприйнятні критерії оцінки суспільного ладу, тоді запропонує свою конструктивну програму системного вдосконалення відповідно до цих критеріїв. А то, що ж просто прагнути використовувати здобуте існуючою системою - своїм кланом, своїми людьми, і нічого іншого, то який в цьому сенс ?
Система обрала своїм лідером пана Януковича. Ющенко мав шанс, але був відкинутий, корпорація влади та власності не прийняла його. Претендувати на заміщення старої еліти новою групою персональних інтересів без будь-яких на то підстав неможливо. Той матиме владу, хто обійме в собі існуючу владну систему і, без поломок і катаклізмів революційного характеру, зберігши її, дасть їй можливість розвинутися до кращого, досконалішого Ладу. Нова Влада проросте зсередини старої системи, вдосконалюючи та розвиваючи її , укріплюючи добрі досягнення та надбання. Еволюція завжди краще за революцію. Налагоджені, усталені зв’язки повинні перемогти неврівноважені групові амбіції молодих не маючих влади, не поважаючих владу, але жадаючих влади.
Система не дасться себе зламати. І таку її треба полюбити, через прийняття її змінювати та вдосконалювати. Як чоловіку, котрий отримав вперту та гарячу жінку треба поважати її Дім, Батька, право її Роду. Так велить християнська традиція, традиція нашого краю. Шанувати владу, існуючу в суспільстві, просто як молодість повинна пошанувати старшість, - лише цей шлях до влади існує. Через повагу до Господа, до Держави, до Влади, до існуючого Ладу можна сподіватися на чільні позиції у суспільній владній системі. Відчуйте однорідність слів : лад , влада, ладно, в лад, владність. Можна порекомендувати тим, хто хоче спробувати здобути владу: в лад до Влади – підтримувати існуючий Лад.
“ Усяка душа нехай підкоряється вищій владі, бо немає влади не від Бога; існуючі ж власті поставлені Богом. Тому той, хто противиться владі, противиться Божому повелінню”. ( Апостол Павло )