Яйце, яке врятувало Україну від жорстокої провокації? ч.1
09/26/2004 | Максим’як
Яйце, яке врятувало Україну від жорстокої провокації?
Після невдалого замаху на головного кандидата у президенти Віктора Ющенка, режим змушений втілювати якийсь запасний варіант. Можна здогдуватися, що за якістю запасний варіант має сильно поступатися варіанту фізичного усунення Ющенка. Під якістю маємо розуміти відхилення від демократичних засад, коли на них ніхто уваги не звертатиме, коли режим брутально і безцеремоннно буде діяти проти власного народу, буде ігнорувати будь-які цивілізовані норми. Тут така делікатна справа, що із гіршого не починають. Так як з Віктором Ющенком – спочатку пробували камазом задавити, потім отруїти, а тепер, за логікою, проти нього має вийти найманий вбивця-снайпер. Тут ми розуміємо, що після після пострілу снайпера у Ющенка, прогнозувати розвиток подій чи їх контролювати режиму не вдасться. Якщо режиму не вдалося усунути окремо одного Ющенка, то дуже, дуже сумнівно, що режиму вдасться усунути весь народ. Тут він і надламається, але режим не може діяти інакше, він діє за логікою режиму, оскільки роками вже не бачить і не оцінює ситуації у суспільстві адекватно.
Про замах на Ющенка вже говорилося мінімум два роки і часто і політиками різного рівня. Замах був цілком прогнозованим. Але важко було повірити, що режим на цей крок піде. Як бачимо пішов. І коли стало всім зрозуміло, що режим пішов на вбивство Ющенка, то зразу виліз, як шило із мішка головний наслідок цієї події, який неможливо приховати, так різко він вдарив кожному у вічі! без Ющенка на виборах, Янукович теж не кандидат, а отже головні претенденти на перемогу стають автоматично Мороз та Кінах. Хто б, що б не говорив – автоматично. Скажете, ну і що тут такого, таке життя... Але це саме і режим може прорахувати і, зрозуміло, Кучма, який Мороза не терпить органічно, прорахував: Мороз, не переможе на виборах і його боятися не має чого. Тобто, режиму потрібно було наперед думати, як стимулювати висунення Мороза і Кінаха, щоб вони появилися у виборчому списку кандидатів і для заохочення у процесах обіцяти і одному і другому, що вони стануть президентами, звичайно, не такими, як Кучма, а обрізаними (у прямому і переносному розумінні). Як на другорядних політиків, які живуть на обочині політичних процесів, такий варіант обрізаного президента цілком сприйнятний. Для Мороза президентська посада перетворилася у маніякальну мрію і кожен раз, коли ніби вже є очевидні докази безглуздя такої ідеї, Морозу хтось постійно дає „наводку” – безпосередньо Путін чи хтось з російської влади або Медведчук.
Якщо він раніше стверджував, що Ющенка і Януковича знімуть з виборів (не міг він стверджувати, що їх брутально фізично усунуть), то після того, як провалилася операція із вбивством Ющенка, він почав стверджувати, що він та Ющенко будуть боротися у другому турі.
Така „наводка” повинна утримувати Мороза надійно у виборчому процесі, оскільки збитки ідеологічні і політичні для нього і СПУ є дуже великі, виглядає, що поставлено на карту майбутню долю СПУ заради президентської посади. Мороз добре розуміє, що Кучма не бачить його президентом, але він сподівається переграти Кучму, заручившись опорою Медведчука.
Отже, план вбивства Ющенка провалився і Кучма терміново посилає гінця Медведчука до Путіна. При сучасному рівні комунікацій, Медведчук міг всі інструкції отримати не виходячи із АП, але він їде персонально, щоб почути від Путіна без свідків і підслуховувань нові вказівки для дії.
Новий план, як і попередній оголосив, як вже сказано вище, Олександр Мороз! Недавно Мороз почав наполегливо стверджувати, що він буде з Ющенком у другому турі виборів. Звичайно, можна все це вважати за браваду, але насправді не все так просто, бо потрапити у другий тур Мороз може тільки через труп Януковича, перепрошую, але це не у переносному значенні.
Видно вже, що і Янукович це зрозумів, що його може банально прибрати режим, щоб розчистити шлях новому представнику від режиму і, одночасно, на його смерті розколювати Україну і завалити популярність Ющенка. Найкраще місце для проведення такої операції, як вбивство Януковича, безумовно є Галичина. Стався б суспільний вибух небаченої сили. Там вже у Донецьку стояли на поготові виступити. Кучма завбачливо зняв Марчука, щоб „наводити” у державі порядок. Ми розуміємо, що той вибух зсередини мав би бути повністю керованим спецслужбами, їхніми переодянутими агентами.
Не розуміти і не відчувати цього, Янукович просто не може, останні дні, після провалу вбивства Ющенка, до Януковича дійшло, що ніколи він не планувався Кучмою на президента, що він проста розмінна монета у грі і його легко принесуть у жертву і зроблять „вічно живим” заради того, щоб сім’я Кучми могла врятувати свої мільярди. Галичина наганяла на Януковича страх, бо це єдина територія, де найефективніше його можна було б принести у жертву. У тривозі і у задавленому стані, у повній депресії Янукович їде до Івано-Франківська. Він вірить і не вірить і як кожна людина сподівається на краще. Виходить з автобуса навпроти Прикарпатського університету і тут щось вдаряє його у груди. Сталося, - в остннню долю секунди встиг подумати Янукович, намацавши щось липке і тепле на своїх грудях і зомлів.
Я переконаний, що проведіння послало того хлопця і все раптом зимінилося – Янукович перервав свою поїздку і повернувся до Києва, де відходить від депресії і хто його знає, чи він вийде, а снайперам прийшлося злізти із надвірнянських вишок та калуських труб, Медведчуку треба їхати до Путіна і отримувати знову таємні вказівки для наступних кроків іт.д.
Те, що яйцекидання у Януковича ніким не було прогнозовано і не плановано, видно із того хаосу, який нормально ствроюється у затурканому інформаційному просторі, де раптом немає наперед підготовленого темника. І тільки через добу, інформаційний простір був взятий під контроль есдеками, проти чи варто повторювати ті стандартні антиющенківські звороти – вони виглядають тупо і приречено.
Знову перед режимом стоїть проблема запасного варіанту. Кучма вже повинен відчувати, що це якийсь фатум – провал одного замаху, провал наступного замаху.
(продовження буде)
Після невдалого замаху на головного кандидата у президенти Віктора Ющенка, режим змушений втілювати якийсь запасний варіант. Можна здогдуватися, що за якістю запасний варіант має сильно поступатися варіанту фізичного усунення Ющенка. Під якістю маємо розуміти відхилення від демократичних засад, коли на них ніхто уваги не звертатиме, коли режим брутально і безцеремоннно буде діяти проти власного народу, буде ігнорувати будь-які цивілізовані норми. Тут така делікатна справа, що із гіршого не починають. Так як з Віктором Ющенком – спочатку пробували камазом задавити, потім отруїти, а тепер, за логікою, проти нього має вийти найманий вбивця-снайпер. Тут ми розуміємо, що після після пострілу снайпера у Ющенка, прогнозувати розвиток подій чи їх контролювати режиму не вдасться. Якщо режиму не вдалося усунути окремо одного Ющенка, то дуже, дуже сумнівно, що режиму вдасться усунути весь народ. Тут він і надламається, але режим не може діяти інакше, він діє за логікою режиму, оскільки роками вже не бачить і не оцінює ситуації у суспільстві адекватно.
Про замах на Ющенка вже говорилося мінімум два роки і часто і політиками різного рівня. Замах був цілком прогнозованим. Але важко було повірити, що режим на цей крок піде. Як бачимо пішов. І коли стало всім зрозуміло, що режим пішов на вбивство Ющенка, то зразу виліз, як шило із мішка головний наслідок цієї події, який неможливо приховати, так різко він вдарив кожному у вічі! без Ющенка на виборах, Янукович теж не кандидат, а отже головні претенденти на перемогу стають автоматично Мороз та Кінах. Хто б, що б не говорив – автоматично. Скажете, ну і що тут такого, таке життя... Але це саме і режим може прорахувати і, зрозуміло, Кучма, який Мороза не терпить органічно, прорахував: Мороз, не переможе на виборах і його боятися не має чого. Тобто, режиму потрібно було наперед думати, як стимулювати висунення Мороза і Кінаха, щоб вони появилися у виборчому списку кандидатів і для заохочення у процесах обіцяти і одному і другому, що вони стануть президентами, звичайно, не такими, як Кучма, а обрізаними (у прямому і переносному розумінні). Як на другорядних політиків, які живуть на обочині політичних процесів, такий варіант обрізаного президента цілком сприйнятний. Для Мороза президентська посада перетворилася у маніякальну мрію і кожен раз, коли ніби вже є очевидні докази безглуздя такої ідеї, Морозу хтось постійно дає „наводку” – безпосередньо Путін чи хтось з російської влади або Медведчук.
Якщо він раніше стверджував, що Ющенка і Януковича знімуть з виборів (не міг він стверджувати, що їх брутально фізично усунуть), то після того, як провалилася операція із вбивством Ющенка, він почав стверджувати, що він та Ющенко будуть боротися у другому турі.
Така „наводка” повинна утримувати Мороза надійно у виборчому процесі, оскільки збитки ідеологічні і політичні для нього і СПУ є дуже великі, виглядає, що поставлено на карту майбутню долю СПУ заради президентської посади. Мороз добре розуміє, що Кучма не бачить його президентом, але він сподівається переграти Кучму, заручившись опорою Медведчука.
Отже, план вбивства Ющенка провалився і Кучма терміново посилає гінця Медведчука до Путіна. При сучасному рівні комунікацій, Медведчук міг всі інструкції отримати не виходячи із АП, але він їде персонально, щоб почути від Путіна без свідків і підслуховувань нові вказівки для дії.
Новий план, як і попередній оголосив, як вже сказано вище, Олександр Мороз! Недавно Мороз почав наполегливо стверджувати, що він буде з Ющенком у другому турі виборів. Звичайно, можна все це вважати за браваду, але насправді не все так просто, бо потрапити у другий тур Мороз може тільки через труп Януковича, перепрошую, але це не у переносному значенні.
Видно вже, що і Янукович це зрозумів, що його може банально прибрати режим, щоб розчистити шлях новому представнику від режиму і, одночасно, на його смерті розколювати Україну і завалити популярність Ющенка. Найкраще місце для проведення такої операції, як вбивство Януковича, безумовно є Галичина. Стався б суспільний вибух небаченої сили. Там вже у Донецьку стояли на поготові виступити. Кучма завбачливо зняв Марчука, щоб „наводити” у державі порядок. Ми розуміємо, що той вибух зсередини мав би бути повністю керованим спецслужбами, їхніми переодянутими агентами.
Не розуміти і не відчувати цього, Янукович просто не може, останні дні, після провалу вбивства Ющенка, до Януковича дійшло, що ніколи він не планувався Кучмою на президента, що він проста розмінна монета у грі і його легко принесуть у жертву і зроблять „вічно живим” заради того, щоб сім’я Кучми могла врятувати свої мільярди. Галичина наганяла на Януковича страх, бо це єдина територія, де найефективніше його можна було б принести у жертву. У тривозі і у задавленому стані, у повній депресії Янукович їде до Івано-Франківська. Він вірить і не вірить і як кожна людина сподівається на краще. Виходить з автобуса навпроти Прикарпатського університету і тут щось вдаряє його у груди. Сталося, - в остннню долю секунди встиг подумати Янукович, намацавши щось липке і тепле на своїх грудях і зомлів.
Я переконаний, що проведіння послало того хлопця і все раптом зимінилося – Янукович перервав свою поїздку і повернувся до Києва, де відходить від депресії і хто його знає, чи він вийде, а снайперам прийшлося злізти із надвірнянських вишок та калуських труб, Медведчуку треба їхати до Путіна і отримувати знову таємні вказівки для наступних кроків іт.д.
Те, що яйцекидання у Януковича ніким не було прогнозовано і не плановано, видно із того хаосу, який нормально ствроюється у затурканому інформаційному просторі, де раптом немає наперед підготовленого темника. І тільки через добу, інформаційний простір був взятий під контроль есдеками, проти чи варто повторювати ті стандартні антиющенківські звороти – вони виглядають тупо і приречено.
Знову перед режимом стоїть проблема запасного варіанту. Кучма вже повинен відчувати, що це якийсь фатум – провал одного замаху, провал наступного замаху.
(продовження буде)
Відповіді
2004.09.26 | RdM
Re: Яйце, яке врятувало Україну від жорстокої провокації?
А что, такая версия кажется вполне правдоподобной. Хотя, возможно, у власти вариант появился не вначале избирательной компании, а спонтанно, во время ее.2004.09.26 | catko
А якщо влада ніколи і не планувала проводити вибори з Я. (-)
2004.09.26 | RdM
Re: А якщо влада ніколи і не планувала проводити вибори з Я. (-)
Тогда зачем тратятся такие деньги на агитацию?Одни биг-морды сколько стоят.
2004.09.26 | Максим’як
Re:Отож, Ось Путін ввів додаткове мито на нафту з 1.10 - 87.9$/т
Кремль меняет ставкиМосква показала Януковичу, что не собирается оказывать ему реальную поддержку на выборах. В ответ на просьбы украинского премьера отказаться от дополнительной пошлины на нефть и нефтепродукты, правительство России сегодня ввело рекордную ставку экспортной пошлины на них - с 1 октября она составит 87,9 долл. за тонну.
Этот «нефтяной привет» украинскому коллеге передал передал Михаил Фрадков.
Пошлина будет касаться сырой нефти и нефтепродуктов, вывозимых с территории Российской Федерации за пределы государств - участников соглашений о Таможенном союзе. Как известно, Украина в эту организацию не входит.
Еще на 1 апреля текущего года ставка экспортной пошлины составляла 37,5 долларов за тонну. И за полгода она выросла более чем вдвое. Сейчас ставка экспортной пошлины на нефтепродукты составляет 45,4 долл. за т, что соответствует 65% от предельной ставки вывозной таможенной пошлины на сырую нефть. Ставка экспортной пошлины на нефть, установленная с 1 августа этого года., была рассчитана по новой методике и составляет 69,9 долл. за т.
Сообщение о повышении нефтяной пошлины с 1 октября совпало по времени с отказом нескольких крупных трейдеров подписать с украинским правительством соглашение о сохранении фиксированных цен на бензин. Остальные компании, подписавшие в июне меморандум с правительством Украины об удержании розничной цены на бензин А-95 на уровне 2,9 грн. за литр (0,55 доллара), в ходе консультаций с правительством согласились в течение сентября-октября также ограничивать розничные цены на бензин марки А-92 на уровне 2,75 грн. за литр, низкооктановые бензины - 2,6 грн. за литр, дизельное топливо – 2,5 грн. за литр.
В то же время, в момент переговоров правительства с трейдерами еще не было известно о том, что российское правительство столь радикально поднимет пошлину на нефть и нефтепродукты. Тем самым, фактически, нанеся удар в спину кабинету Януковичу, который вот уже четыре месяца заставляет трейдеров удерживать цены на бензин. Но при этом обещает после выборов дать отыграться трейдерам на вчерашнем электорате и компенсировать убытки, понесенные во время вынужденного «нефтяного голода».
Но после известия о повышении пошлины можно предполагать, что число трейдеров, отказывающихся мириться с административным произволом правительства, резко вырастет. Потому что на сегодняшний день у Януковича уже исчерпаны все ресурсы для искусственного сдерживания роста цен (что подтверждают цены на заправках и отказы части трейдеров продолжать держать цены в определенном коридоре). И нынешнее повышение со стороны России выведет ситуацию из-под контроля правительства Украины. Топливный кризис осенью, перед самыми выборами неизбежно нанесет сокрушительный удар по президентским амбициям украинского премьера.
Кроме того, в довершение к своей экспортно-нефтяной инициативе Россия отказалась подписывать с Украиной специальный договор о взимании НДС при экспорте по принципу страны назначения с Казахстаном и Беларусью. Об этом стало известно 14 сентября на заседании Группы высокого уровня в Астане.
Как сказал министр промышленности и энергетики России Виктора Христенко, он не видел соответствующего предложения от украинской стороны. Хотя, по итогам работы экспертов рабочей группы, заседание которой состоялось 13 сентября, украинская сторона предлагала подписать соответствующее соглашение. Однако российские эксперты категорически не согласились с этим предложением.
Выходит, Москва недвузначно отказывает Януковичу в поддержке за считанные недели перед выборами. А без козырной карты о «поддержке Москвы» у кандидата от власти выиграть выборы нет никаких шансов.
Игорь Веков, RUpor
-------------------
А гроші на виборчу кампанію дають донецькі самі. кучма, Медведчук і Пінчук не даютьі копійки, навпаки, беруть гроші з Януковича за рекламні послуги.
http://rupor.info/full.php?aid=261&c=0053B5
2004.09.26 | Михайло Свистович
Пригадується два прогнози Максим"яка
1. Парламент не затвердить програму уряду2. Міністр оборони не буде призначений, а його обов"язки виконуватимуть Кучма або Медведчук
Тепер от іде демонізація ненайкращого, але і нешкідливого Кінаха.
Мій прогноз: вибори відбудуться і пройдуть у два тури. До другого туру вийдуть Ющенко і Янукович. В першому турі Ющенко набере більше за Януковича.
2004.09.26 | Хвізик
Максимяк основывался на допущении, что действя Кучмы подчинены
хоть какой-то логике. Лично мне и в кошмарном сне не могло присниться, что этот кАзел назначит министром обороны Кузьмука - полностью скомпроментированного человека, наивысшим достижением которого была меткая стрельба по пассажирским самолетам России - дружественного нам государства, нашего стратегиского партнера!А теперь я вижу, что маразм кучманоидной хунты приближается к своему апогею. То ли еще будет!
2004.09.26 | Максим’як
Re: Логіка у кожного є, тільки її потрібно зрозуміти.
Призначення Кузьмука, за місяць перед зміною влади, говрить, що Кузьмук буде тільки підставною особою для "хунти" з Банківської.Тобто, реально, Кузьмук міністер оборони на місяць, якщо дійде до використання армії проти народу у цей місяць, то все повішають на Кузьмука, хоч команди віддаватиме Кучма, Пінчук та Медведчук.
Мабуть, що кожен це розуміє. Ви й самі дали відповідь "Кузьмука - полностью скомпроментированного человека, наивысшим достижением которого была меткая стрельба по пассажирским самолетам России"
> А теперь я вижу, что маразм кучманоидной хунты приближается к своему апогею.
А тут я не згоден - вони ще знаходять якогось Кузьмука, щоб прикрити свої задниці. Вони таки працюють логічно - можуть піти на все, але чужими руками.
2004.10.06 | Максим’як
Re: Свистовичу: НА БАНКОВІЙ НА ЯНУКОВИЧА ПРИГОТУВАЛИ ЗАМАХ?
НА БАНКОВІЙ НА ЯНУКОВИЧА ПРИГОТУВАЛИ ЗАМАХ?www.ПРАВДА.com.ua, 6.10.2004, 15:16
Під час візиту прем'єра Віктора Януковича до західних областей України в найближчі дні заплановане його "фізичне знищення", заявляє член "Нашої України" Юрій Кармазін.
Виступаючи з парламентської трибуни в середу, Кармазін сказав: "Політтехнологи з інших держав і з вулиці Банкової спланували, що під цей візит буде проводитися широкомасштабна провокація аж до можливого фізичного знищення із серйозними наслідками".
За словами депутата, виконувати цю акцію доручено заступнику міністра внутрішніх справ Станіславу Никитенку і начальнику департаменту зовнішнього спостереження Олексію Прилипку.
Кармазін підкреслив, що після виконання акції по знищенню кандидата планується введення в Україні надзвичайного стану, перенесення строку виборів президента і розпуск Верховної Ради.
"А обвинувачувати в усьому будуть "Нашу Україну", - підкреслив Кармазін.
Депутат із трибуни парламенту звернувся до Януковича: "Незважаючи на те, що я не є вашим прихильником, і в мене до вас є багато питань, але я не можу допустити вашого знищення".
Депутат підкреслив неприпустимість розколу України на захід і схід, а саме цей сценарій, за його словами, хочуть продемонструвати згадані ним політтехнологи.
2004.09.26 | Максим’як
Яйце, яке врятувало Україну від жорстокої провокації? ч.2
Знову перед режимом стоїть проблема запасного варіанту. Кучма вже повинен відчувати, що це якийсь фатум – провал одного замаху, провал наступного замаху.Тим не менше, Кучма не збирається здаватися, його психологія, після десяти років правління Україною, та сама, що у голови колгоспу чи директора заводу за радянських часів, де все було твоє, де всі люди були твої, як власність, сам карав і милував, про себе не забував, за доньку щасливий і зараз хтось має прийти і все зруйнувати, викинути його, як непотріб десь на задвірки та ще й переслідувати різними кримінальними справами. Для Кучми – це психологічна смерть, бо травма, то слабке слово. Кучма вчепився за політреформу, як єдиний порятунок, хоч довго до неї принюхувався, боячись якоїсь підступності збоку Путіна та Медведчука, але коли побачив, що вона може йому дати шанс зберегти владу, то він намертво вхопився за неї і сьогодні він з болем говорить про її зрив і далі стверджує, що її потрібно у будь-якому випадку ще провести до виборів. Вибір впав на Януковича. Досить складне питання - чому? Є дуже багато пояснень і їх можна перелічити:
1. Висунення Януковича приводить до нетралізації донецьких у виборчій кампанії і запобігає їх переманюванню на бік Ющенка, тобто, у донецьких не має жодних шляхів до маневрів – тільки пряме протистояння команді Ющенка – лоб в лоб.
2. Янукович не відноситься до тих осіб, з якими Кучма вбачає за доцільне церемонитися. Кучма це показує відкрито, демонструє зверхність і слабо приховану зневагу до Януковича. Заледве Кучма хотів би такого спадкоємця, бо Тигипко, Кінах та десяток інших виглядають досить поважніше у цій ролі. Виглядає, що Янукович є тільки тимчасовим елементом у махінаціях режиму і обраний саме тому, щоб втілювати у виборчому процесі попередній пункт.
3. Висунення Януковича ставилося у заємозв’язку із проведенням політреформи, яка важлива у першу чергу Кучмі, ніж самим донецьким.
4. Якщо б сталося щось непередбачене і Янукович таки став президентом, то жодної загрози ні для сім’ї Кучми, ні для Росії, він не міг би становити – із такими біографічними доважками та темними плямами він не мав би виходу у західний політичний світ і, зрозуміло, сидів би твердо на гачку та виконував всі забаганки сімейки Кучми і на внутріукраїнському рівні.
5. Фінасові витрати несе сам Янукович, а наживаються на цьому, звичайно есдеки, які забеспечують повністю сам процес. Тобто, тут сім’я Кучми не несе жодних фінансових витрат. Сумнівно, що Медведчук звітується перед Януковичем, а така легка недавно поїздка Медведчука до Путіна, вказує, хто у хаті господар.
6. Зняти Януковича з виборів у будь-яку хвилину не є складним технологічним прийомом, враховуючи його біографію.
7. Усунути фізично Януковича для режиму теж не проблема, за ним не стоїть опозиція чи якісь масові організації, яка би могла допікати його смертю режим.
Ці пункти вказують, що Кучма згодився на „спадкоємця” Януковича тільки тому, що він є повністю маніпулятивний, тобто оптимально придатний суб’єкт для маніпуляцій. І схоже, що настав час для режиму включити ці маніпулятивні важелі. Замах справжній, не яйцеметання, на Януковича у Прикарпатті, повинен був внести потужний розкол в українському суспільстві. Його чекали вже у політичних кола, так само чекали, як замаху на Ющенка, тому відбулася така сильна неадекватна реакція, на зовсім нікчемну подію збоку багатьох політиків, а головне Володимира Литвина. Нікому вже у голову не приходить, що у цій державі хтось може самостійно, без дахів і грошей так собі запросто метнути яйцем у кандидата у президенти, спадкоємця Кучми.
Литвин сказав: "Насамперед, мені здається, що апробується сценарій зриву виборів" і далі "небезпечна поляризація України". Якщо реалістично оцінити ситуацію у Івано-Франківську, то нічого такого надзвичайного не відбулося. Але не тільки у Литивна, а і у всіх інших чільних гравців української політики глибоко сидить у підсвідомості очікування грубої провокації збоку режиму, яка може зірвати вибори. Цим очікуванням вже пересичене повітря і чисто випадкова подія була враз прирівняна до глибоко спланованої провокації. Так от, саме яйце вчасно кинуте молодим студентом і зірвало цю плановану грубу провокацію, яка би привела до виключення Януковича з виборів і створила дуже небезпечну поляризацію в Україні. Яйце, а не граната чи куля, перетворило все на фарс, на посміховисько.
Депресія Януковича перейшла у затяжний процес, оскільки він зрозумів, що Кучма його використав, раніше, ніж те яйце долетіло до його куртки. Пригнічений стан Януковича ламає всі плани сімейки Кучми і Кучма навіть поспішив до лікарні морально підтримати Януковича.
Якщо говорити про наперед сплановану провокацію, то вона мала б справді бути спланована командою Ющенка, щоб запобігти більш потужній провокації проти Януковича у Галичині. Але з іншого боку, ніхто не міг би прорахувати реакцію Януковича на такий кидок яйцем, тому така версія є безглуздою. Серед народу активно почалася поширюватися думка, що була спланована провокація командою Януковича і він дуже артистично зіграв роль, щоб нагріти ситуацію між західняками і східняками. А де логіка? Якщо Янукович реально не може вилізти із лікарні і вже кілька днів його від чогось лікують, зрозуміло, що не від удару яйцем,то яка користь з цієї ситуації для Януковича? Наразі видно тільки одне – сміється з нього світ і вся Україна. Ні, депресія Януковича спричинена була вже до того як, тільки поштовх яйцем був тою каплею, яка звалила стокілограмового чоловіка на асфальт і напевно поставила крапку на його президентських амбіціях. Обдерли до нитки, використали, лоханули по повній програмі і ще приб’ють, „як мамонта” – ось що думає Янукович по Кучму і Медведчука і розуміє, що він безсилий щось вдіяти.
Після Януковича, крах очікує і Тигипка – сім’я Кучми не тільки збиралася усунути Ющенка, але й запланувала очистити собі простір від донецьких та дніпропетровських конкурентів і залишитися єдиновладними у всій Україні.
Але на наше щастя, плани сім’ї Кучми провалюються один за одним, хоч всі й далі чекають якоїсь надзвичайної провокації, яка може докорінно змінити ситуацію і врятувати режим Кучми, але цих ситуацій вже не існує, їх не можна створити так просто, Янукович вже не поїде у Галичину, хіба його, перепрошую, як бугая на бойню туда завезуть. З якого матеріалу має робити режим провокацію загальнодержавного рівня, щоб можна було спецвійська витягнути, оголосити надзвичайний стан та відмінити вибори? Росія не зможе втрутитися у вибори із прикордонним конфліктом, з огляду на міжнародну думку, яка для неї є не менш важлива ніж Україна. А після тих вибухів складів боєприпасів, важко собі уявити, що можливо ще якимось вибухом сколихнути всю Україну і відвернути її надовго від виборів.
Ця вся ситуація із застосуванням сили, армії, тотальною фальсифікацією виборів є мильна булька. Верховна Рада вказує, куди схиляється чашка терезів, там народ дуже тертий і якщо зараз зазнають репресій, то кожен може прорахувати, що його чекатиме, якщо режим таки переможе на виборах. Якщо депутати два роки трималися за режим, а зараз йдуть від нього, то це може тільки означати, що режим не переможе ніколи, і кожен, хто не дуже вимазався при режимі, воліє наперед дистанціюватися від нього. Так, ще багато крові може витекти до дня виборів і багато трагедій може ще трапитися, але реально щось змінити режиму Кучми вже не під силу.
На завершення хотілося б сказати, що режим буде чіплятися за різні кризові варіанти доти, доки Олександр Мороз буде кандидатом на виборах. Так, Мороз може й правий, що його зняття не добавить особливо відсотків Ющенку, але відсутність Мороза у передвиборчій кампанії вщент руйнує всі ці операції із замахами, бо у сценарії режиму раптом зникає одна роль і її ніяк не можна замістити, ні комуністами, ні корчинськими іт.д. Без Мороза у виборчій кампанії, режиму прийшлося вже би давно припинити безглуздий і жорстокий опір і йти на примирення з Ющенком.
2004.09.26 | Хвізик
А хіба не мона у Донецьку посадити снайпера для Януковича? (-)
2004.09.26 | Максим’як
Re: Загальнодержавного ефекту не буде, стінка на стінку не піде
Ну заб"ють Янука у Донецьку, так всі скажуть місцеві розборки. Навіть, як снайпера у гуцульські гачі одягнуть, все одно ніхто не повірить.Як на такому матеріалі Україну колоти навпіл і Ющенку рейтинг валити?
2004.09.28 | Максим’як
Re: Досить цікаве повідомлення із Франківська.
Повідомлення прот те, що перед приїздом до Івано-Франківська головна лікарня була приведена у бойову готовність і оточена різноманітними співробітниками, щось подібне, як взята під охорону.Це один із доказів, що на Януковича готувався серйозний замах. Тепер у нього стріляти не будуть. Придумали новий варіант - Кучма готує танки у Київ ввести.
2004.09.28 | Максим’як
А статта ПОГОРЄЛОВОЇ "Зміна формату" просто збірник паралелей
Зміна форматуІрина Погорєлова, "Політичні хроніки", для УП , 27.09.2004, 10:47
Ймовірно, наступні соціологічні опитування мали б вже показати, що саме для українського виборця важливіше – емоційний вплив чи прагматичний зиск.
Нова хвиля співчуття Вікторові Ющенку, "доповнена й розвинута" недолугими коментарями владців щодо його хвороби, в електоральному вимірі відверто мала б посперечатися із соціальними обіцянками Януковича, супроводжуваними критикою їхньої нереальності, а також поступово, але надто очевидно зростаючою інфляцією.
Це мав би бути досить "чистий" електоральний експеримент – якщо, звісно, не брати до уваги ціну здоров’я Ющенка та ціну соціально-бюджетного питання.
В цьому дослідженні, до речі, вже мала б зрушити в якийсь бік загадкова стабільна цифра "тих, хто не визначився". Бо її розмір, що коливається навколо 15%, залишається як якийсь (або чийсь) прихований ресурс. І в наших умовах нав’язливо нагадує про очікувану фальсифікацію...
Як не втратити друге міце?
Але, на жаль, штаб Януковича, схоже, трохи злякався чистого експерименту, зокрема – поразки в ньому своєї "соціальної" технології.
Судячи із висловів Тігіпка, він не бажає, аби Янукович наздогнав Ющенка в першому турі. А розраховує на радикальний злам саме в другому турі, проводячи аналогію з кампанією 1994 року, коли Кучма виграв в Кравчука з допомогою лівих.
З огляду на ці розрахунки Тігіпка, можна було б розглядати і так званий "замах" на Януковича не стільки як спосіб створити "противагу" співчуттю суспільства до Ющенка, як, навпаки, свідомий крок для гальмування рейтингу владного кандидата.
При всій повазі до, як виявилось, дуже тонкої психічної організації прем’єра, що впав без тями через яйце – але цей епізод ламає імідж мужнього чоловіка. І якщо навіть викликає співчуття, то зовсім не таке, як до Ющенка.
Але для того, аби порівнювати Януковича з Кучмою 1994 року, а також теперішнім Ющенком, Тігіпку потрібно взагалі щось інше, аніж "яєчна атака". А саме – створення іміджу успішного прем’єра, викинутого з влади.
От тут у Януковича є "перспективи", пов’язані з ситуацією в парламентсько-урядовій коаліції - хоча вплинуть вони, в разі здійснення, не так на електорат, як на адмінресурс.
Але, схоже, саме Тигіпко домігся нарешті від Януковича виконання установки на участь в кампанії не лише в якості прем’єр-міністра, а й "просто людини".
Через що Янукович сам заговорив і про чорний піар, який на його думку, має призвести до очищення та демократизації України, і про свої судимості... Власне, і епізод із "замахом", як потім і "помилування" Януковичем винного в ньому студента - все це наслідок спроби штабу зліпити з прем’єра людину, а не чиновника.
Але навіщо це було? Нащо ці ігри в "людяність", коли саме в уряду є такий ексклюзивний захід, як соціальні виплати?
Є лише одне зрозуміле пояснення: хвилювання з приводу ПУКу, що от-от вислизне з-під ніг глави уряду. Януковичу та команді, яка поставила на нього по-справжньому (а це далеко не вся так звана парламентсько-урядова коаліція, не всі владні структури і не весь адмінресурс), доводиться шукати нове підґрунтя.
Якість пошуку, щоправда, створює враження, що Янукович відпливе від одного берега, але не пристане до іншого. Та назад, здається, вже ходу нема – особливо після виступу Януковича з лікарняного ліжка. Це – не прем’єр "сильної, як ніколи, влади»
Парламент "забарикадувався"
Що ж до команди Ющенка, то дочекатися реакції співчуття електорату у вимірі зростання рейтингу вона йому просто не дає. Можливо, бере гору досить зрозуміла за теперішніх обставин, але від цього не конструктивніша потреба виявити, звідки виходить більша загроза лідерові перегонів – від ближчого суперника чи від когось іншого...
Війна нервів дається взнаки. Особливо, ймовірно, через очікування якогось силового розвитку подій. Ним, до речі, опозиційні кандидати лякають одне одного та суспільство майже так само, як робить це і команда Кучми.
В результаті всілякі кризи іноді ввижаються учасникам процесу навіть там, де вони малоймовірні.
Для прикладу. З початку шостої сесії Верховної Ради саме на парламенті зосередилася увага до можливого створення штучної кризи, яка ніби-то могла б стати бажаним приводом для якоїсь дестабілізації в країні, на яку наважився б Кучма.
Деякі ЗМІ навіть почали обговорювати питання про одночасні з президентськими позачергові парламентські вибори.
І спершу здавалося, що ця загроза більш-менш реальна. Особливо ефективно підтримує відчуття тривоги спікер Литвин, що й зрозуміло: для нього від стабільності ВР залежить дуже багато.
Іноді він навіть передає куті меду: лякає депутатів намірами неназваних зовнішніх сил зруйнувати парламентаризм з приводом чи без приводу. Хоча жодних підстав для реальної парламентської кризи вже не існує.
І не лише тому, що фракції "Нашої України" та БЮТ не піддаються на жодне збурення ситуації в залі. І навіть не тому, що всілякі пертурбації в більшості наразі завершились хіба що критичним скороченням чисельності ПУКу, загрожуючи тим не парламентові, а політичному підґрунтю уряду Януковича.
Річ в тім, що жодне збурення всередині ВР за півроку до виборів не призводить до конституційного його розпуску президентом, а на так званий "саморозпуск" жодна з політичних сил, як вказує хід подій, не наважується.
Адже "саморозпуск" можливий лише в одному випадку – якщо більше як 150 депутатів здадуть мандати. Але ніхто з депутатів здавати мандати не збирається, навіть давні боржники-сумісники.
Натомість фракції не лише розпадаються, але й формуються, мрії про створення нової більшості переносяться на поствиборчий період – але в межах теперішньої Верховної Ради.
Навіть фракція СДПУ(о), відчувши, що всі погляди спрямовані на неї як на потенційного дестабілізатора, взяла за привід для спілкування із ЗМІ свої "моральні" розбірки з Зінченком лише для того, аби вчергове засвідчити: жодного зайвого руху на руйнування ВР від неї не дочекаються...СДПУ(о) навіть в опозицію готова піти, не кажучи вже, що визнає можливість перемоги Ющенка.
Можливо, прикидаються, готують щось екстраординарне? А може – навпаки, одна думка про дочасні парламентські вибори зупиняє старі амбітні звички?
В усякому разі розмови про "призупинення" пленарних засідань ВР були, а проектів постанов – ні. Проекту ротації Зінченка – також. Проекту переділу комітетів – теж.
Так само і зі спецкомісією Литвина, що ніби викликала велике обурення Банкової та особисто далекого від розуміння юридичних тонкощів Януковича. Після розкрутки питання в ЗМІ, - комісія тихо-мирно зібралася кворумом, і навіть представник "Регіонів" був, і запрошені з усіх дотичних до виборів структур – не відмовились.
А працювати вирішили – лише до 31 жовтня. Не до 21 листопада. Себто на конкуренцію із ЦВК щодо фіксації результатів виборів комісія Литвина навіть не претендує. Дарма лишень Банкову налякали. Чи – домовились?
Відтак, парламент приводу Кучмі для будь-яких силових дій в межах Конституції не дав і не дасть.
Втім, оскільки "законні підстави" для Кучми не є ключовими, - депутати цинічно (по відношенню до Кучми, до речі) грають з ним в доцільність. Зокрема, в доцільність працездатності парламенту для ухвалення ним закону про гарантії.
Деталі цього процесу – окремо, але вовтузяться у ВР з цим законом просто непристойно, явно зберігаючи його на свій можливий "чорний день" як останній хабар гаранту. Замість просто відхилити – залишають на потім.
Причому це на тлі знущальних, але правдивих заяв першого президента Кравчука про неконституційність законопроектів про гарантії екс-президентам. Кравчук навіть поставив внесення цього законопроекту на розгляд ВР – в провину Литвину: мовляв, навмисне збурює залу.
А Литвин, навпаки, зовсім і не збурює, а відкладає. Опозиція вважає, що це на той момент, коли більшовики знову сконцентруються й зуміють за нього проголосувати...
А коли, до речі, це може статися? Адже до виборів залишилось тільки два пленарних тижні, і ще один – між першим та другим турами...
Одне слово – себе парламент максимально застрахував від катаклізмів, викликаних безнадією ситуації Кучми. Але на психічний стан учасників політичного процесу погано впливають навіть досить штучні залякування Литвина.
Всі озираються в пошуку місця й моменту, звідки Кучма – але не в межах парламенту – міг би тепер почати якусь дестабілізацію. Бо чим для таких силових дій залишається менше часу й простору, - тим вони можуть виявитися агресивніші.
Не дарма ж сам гарант все більше іноді забувається і майже цитує себе ж, тобто свій голос з плівок Мельниченка, де йде розмова начебто з Азаровим: чи треба віддавати владу, і як саме її не віддавати.
Почувши, але не з плівок, а з телебачення деякі вислови Кучми, що можна узагальнити гаслом "волю адмінресурсу", політики й спостерігачі полохливо озираються: де почнеться - знову на ринках? В Криму? На кордоні з Придністров’ям, звідки щойно повернувся головний шоумен виборчої кампанії Корчинський, вчинивши бійку в приміщенні ЦВК?
А вже візит Медведчука до Путіна, після якого сталася відставка Марчука й почався пошук кандидата на посаду міністра оборони – взагалі викликав найгірші передчуття. Щоправда, в одних – з приводу силового сценарію, а в інших – з приводу нового шляху, що відкрився перед Марчуком.
Бо завдяки черговій несподіваній відставці сам Марчук, принаймні в уявленні деяких аналітиків, моментально наче перетворився на "білого й пухнастого". Аж до того, що якби виконувались сценарії, вже трохи забуті, про визнання виборів такими, що не відбулися – то Марчук навіть був би готовий до балотування на повторних виборах...
Щоправда, сценарій з повторними виборами не є силовим, а просто маніпулятивним.
І треба чітко зазначити, що не зацікавлені в його реалізації ані Ющенко, ані Янукович. Янукович – так точно, адже для нього другого разу висування єдиним кандидатом від влади гарантовано не буде.
Що ж до Ющенка, то коли раніше можна було б підозрювати його команду в готовності вийти на новий двобій з будь-яким іншим кандидатом режиму, хоч би й з Кучмою, - нині, після важкої хвороби, це було б, мабуть, надмірним.
Хто піде в другий тур і навіщо?
До речі, саме за цією логікою, можливо, було б доцільно шукати відповідь на політичне питання, кому вигідний був замах на Ющенка... Його відсутність серед кандидатів в теперішній кампанії не вирішує проблеми Кучми.
А от повторні вибори, де Кучма скористався б правом балотування на третій термін без ризику отримати поразку від єдиного кандидата, що попри весь адмінресурс переміг би його – це абсолютно логічно й зрозуміло.
При тому, звісно, що трагедія сталася б заздалегідь і, так би мовити, гаранта не забруднила надто очевидно, а впала б плямою на когось із теперішніх конкурентів Ющенка.
Натомість озвучена паном Червоненком в ефірі "5 каналу", а паном Костенком - в кулуарах ВР версія про зацікавленість в усуненні Ющенка з боку Мороза – викликає сумнів в здоровому глузді авторів. Хоча й не лише в здоровому глузді.
Можна грати в "десять негринят". Можна відкинути претензії Мороза на моральність. Можна підтримати версію про його зв’язки з Медведчуком, яку він сам та його оточення досі спростовують непереконливо.
Можна навіть робити вигляд, що обіцянку "провести реформу" Мороз в ролі президента здатен здійснити краще, ніж Кучма – хоча продовжує мати лише 20 голосів в парламенті.
Але треба ж подивитись на реалії виборчого процесу.
По-перше, третім в рейтингах продовжує досі залишатися Симоненко. Дійсно, двічі в соцопитуваннях вперед вийшов Мороз, але наразі – лише за рахунок зниження позицій Симоненка.
Припустімо, втім, що коли гру веде Медведчук - на цей раз Симоненко поступиться і сам здасться Морозу.
Але, по-друге, якби, не дай Боже, незворотнє трапилося б з Ющенком, - то частина електорату "Нашої України", мабуть, перейшла б до Януковича, а частина відмовилась би голосувати зовсім.
Можливо, Медведчук би кинув на допомогу Морозу весь свій адмінресурс – але дещо ж є і в прем’єра, ті ж соціальні виплати...
В результаті - максимум, чого б досягли автори "проекту" – це справді вирівняти шанси провладного та опозиційного кандидатів в досконалій пропорції 50х50.
Повторні вибори, але не для Мороза, а для Кучми – і без Ющенка...
Але, слава Богу, Ющенко живий і збирається активно продовжувати кампанію.
На цьому саме тлі закиди в бік Мороза з боку "нашоукраїнців схожі вже на визнання його реальних шансів, причому в суперечці з самим Ющенком.
Особливо якби Медведчук знайшов таки спосіб викреслити з другого рядка рейтингу тепер вже Януковича, для чого досить довершити розвал ПУКу і провалити перше читання бюджету.
Не знати, як там виборці, але адмінресурс в цьому випадку одразу покине Януковича напризволяще. Автоматично. Сама ж Донецька область його в президенти не витягне.
Тим часом "наїзди" з боку команди Ющенка на Мороза стануть ефективними для виконання, як вважає Червоненко, планів Медведчука. Але - синхронізувавшись із "наїздами" на Мороза з боку самої ж команди Ющенка та... Генпрокуратури.
Адже, здається, ні в кого немає сумнівів, що порушення карної справи про фальшування "плівок Мельниченка" після так званої "експертизи" має на меті довести до завершення справу, розпочату ще Потебеньком. В сенсі – звинуватити Мороза.
"Розслідувати" цю справу до якихось результатів, хоч би таких, як "експертиза" плівок, навряд до виборів хтось встигне. Але імідж "переслідуваного" Морозу повернуть.
І на цьому тлі розборки лідерів опозиції в питанні, хто з них знаходиться в "підтанцьовці" у влади – можуть виявитись не такими вже однозначними, як досі.
От тут і розгорнеться змагання між "мучениками влади"... І от тоді вже не питання, на кого поставить вивільнений з-під Януковича адмінресурс. Із фальшуванням включно.
До речі, Вінський вже зробив заяву від СПУ про можливе розірвання угоди Мороза з Ющенком про чесні вибори. А це ж стосується не лише ходу кампанії та взаємних публічних образ. Головним чином – контролю голосування та підрахунку голосів. Цього й прагнув пан Червоненко?
А головне – чи це знову не буде один із сценаріїв визнання виборів такими, що не відбулися?
Власне, за дурниці Червоненка протягом цілої п’ятниці вибачались перед Морозом по черзі інші члени "Нашої України", хоча задоволення в СПУ не викликали.
Потім виявилось, що вибачатись треба ще й перед... Януковичем, через випадок в Івано-Франківську. Третя "жертва".
Вибір сценарію
Формат боротьби принципово змінився. Якщо досі "народний кандидат" протистояв "антинародному" провладному, то нині напряму, а не лише через вплив на виборців, зіткнулися три сили – праві, ліві та "виконуючий обов’язки кандидата від влади". Які "мочать" одне одного.
"Нарешті", бо за інших обставин сценарії Кучми залишились би нездійсненними.
Мені вже доводилося писати, що вигідний Кучмі сценарій визнання виборів такими, що не відбулися – є найбільш реалістичним, хоча й дуже складним для технічного виконання.
Але розвиток подій справляє враження, що ставка зроблена саме на нього. Просто вже час зупинитись на чомусь конкретному.
Залучення до взаємного поборювання реальних кандидатів – є одним із важливих способів полегшити виконання завдання. Так само, як без участі депутатів не можна розвалити парламент, так без участі кандидатів не можна "завалити" вибори.
Те, що команди кандидатів відверто "ведуться" на провокації такого штибу, тоді як зуміли протистояти провокаціям УНА чи провокаціям в парламенті – не робить їм честі.
Але в такий спосіб вони позбавляють шансу не лише себе, а й всю країну.
Не треба й пояснювати, що в такий спосіб вони самі ж сприяють підвищенню вірогідності і іншого, так званого "силового сценарію", якого так побоюються, але механізм якого досі ніхто не розтлумачив.
З іншого боку, залякування владою кандидатів та їхні штаби силовими намірами – спонукає їх до помилкових дій та полегшує реалізацію зовсім іншого плану.
Адже, готуватися до гіршого і сподіватися на краще – зовсім не означає втрачати розум.
2004.09.28 | Дончанин
Re: Яйце, яке врятувало Україну від жорстокої провокації? ч.1
Максим,яче!Розтлумачьте,будь ласка,фразу:"Без Ющенка на виборах,Янукович теж не кандидат".2004.09.28 | Максим’як
Re: Смерть Ющенка зависне на Януковичі.
І він нічого нікому не докаже. Поразка гарантована, ні українське суспільство ні світ йому не повірять, а ще потрібно і фальсифікувати його перемогу. Тобто, режиму такого кандидата не потрібно після смерті Ющенка, навпаки, все потрібно їм зам"яти, перевести у тихе русло.А позбутися Януковича для Кучми не було б жодних проблем.