10/01/2004 | Mykyta

Таємниці "тайної вечері"

Володимир Бойко, для УП , 1.10.2004, 16:57

"Всяке таємне колись стає явним" – цей девіз "Скотланд Ярду" колись добре пам’ятали працівники Комітету державної безпеки.

Саме тому в радянські часи й не практикувалися, наприклад, візити депутатів Верховної Ради УРСР до осель працівників КДБ. А якщо такі зустрічі й відбувалися, то виключно в службових приміщеннях Комітету або на спеціальних "явочних" квартирах.

І справді – ну навіщо невтаємниченим було знати, як живуть охоронці соціалістичного табору? Тим більше, що працівники грізної спецслужби, які колись жили виключно на саму зарплатню, якщо чим і могли ублажити гостя, так хіба що горілкою дефіцитного сорту або маринованими грибочками домашнього консервування.

Інша справа зараз. Державний службовець злиденної держави може запросто запросити до себе на дачу опального екс-прем’єра й частувати його заморськими делікатесами на кілька своїх річних окладів.

Причому, з таким натхненням, що невдовзі гостя на межі між життям та смертю везуть до закордонної клініки з підозрою чи то на гострий панкреатит, чи то на отруєння рицином.

В історії з раптовим захворюванням Віктора Ющенка після вечері в компанії голови Служби безпеки України Ігоря Смешка та його першого заступника Володимира Сацюка в ніч з 5 на 6 вересня цього року медичний аспект проблеми поступово відсувається на задній план.

А на передній виходить навіть не питання, що за отрута відправила кандидата в президенти на лікарняне ліжко, а обставини, за яких лідер опозиції з’їв (випив, вдихнув тощо) щось не те.

Незалежно від того, чи дійсно Ющенка намагалися отруїти, чи причиною хвороби стала вишукана їжа, до якої, на відміну від гостя, генеральські організми вже звикли, чи то трапилося ще щось екстраординарне, сам по собі факт занедужання кандидата в президенти після відвідування оселі Сацюка б’є по реноме хазяїна не менше, аніж ті численні скандали, в яких Володимир Миколайович уже встиг "засвітитися".

Створення слідчої парламентської комісії на чолі з Володимиром Сівковичем має рано чи пізно дати відповідь на питання хто й навіщо запросив Ющенка в Осокорки на дачу до Сацюка. Допитаний комісією голова СБУ запевняє, що зустріч відбулася на прохання Ющенка, який начебто прагнув обговорити "участь чи неучасть СБУ в президентських виборах".

Але така заява є явною обмовкою пана генерала. Мусимо висловити тверде переконання, що якби зустріч дійсно мала б місце з ініціативи Ющенка, то відбувалася б вона аж ніяк не на дачі першого заступника голови СБУ і зовсім не глупої ночі. До того ж працівники СБУ, зокрема учасники тайної вечері, можуть брати чи не брати участь у виборах тільки в якості виборців.

І, природньо, у вільний від роботи час. Всі інші варіанти підпадають під дію статей 364 і 365 Кримінального кодексу України. Тому єдине питання щодо виборів, яке могли з Ющенком обговорювати високі державні службовці – це яку краватку вдягнути 31 жовтня для походу на виборчу дільницю.

Отже, можна сміливо відкинути як нісенітницю заяву Смешка про те, що начебто керівники СБУ проявляли заборонений законом інтерес до наступних президентських виборів та ще й обговорювали "участь чи неучасть". Якщо ж голова СБУ наполягає саме на такій інтерпретації мети своєї зустрічі з Віктором Ющенком, то йому залишається хіба що занести в Генпрокуратуру явку з повинною.

Інша річ – якщо пани Смешко та Сацюк намагалися в домашній атмосфері прозондувати ґрунт на предмет свого майбутнього у випадку перемоги Ющенка на президентських виборах. Бо єдиний кандидат, який утрачає свідомість від вигляду розбитого яйця, це, звісно, добре.

Але де-де, а в СБУ напевно розуміють реальні шанси "яйценосного" на перемогу. Схоже на правду також й те, що гостинний Сацюк і його начальник Смешко не стали турбувати Адміністрація Президента інформацією про майбутню зустріч з лідером опозиції. Тому можна собі тільки уявити, наскільки недоречною стала для них хвороба Ющенка, перші симптоми якої почали проявлятися зразу ж після званої вечері.

Тож для пана Смешка було б за краще запропонувати комісії Сівковича якусь іншу версію нічної зустрічі. Ну, наприклад, що Сацюк хотів у неформальній обстановці за присутності свого безпосереднього шефа обговорити з Ющенком долю активів покійного банку "Україна", який благополучно віддав Богові душу в той час, коли на чолі його наглядової ради перебував саме пан Сацюк.

О, тут хазяїну та його гостеві було б про що поговорити! Напевно, Сацюк міг би багато чого розповісти про те, як належне йому підприємство ЗАТ "Укррос" приватизувало "Україну", викупивши невдовзі перед крахом цього банку останній (12,7%) держпакет акцій. Причому, Сацюк примудрився це зробити на ті 49 млн. грн., які були перед тим позичені в банку й так і не повернуті.

А чого варта історія з видачею тому ж "Укрросу" кредиту в $25 млн. напередодні банкрутства "України" на строк до 2011 року? А масова видача нічим не забезпечених кредитів? А видача позик відповідальним працівникам банку, який вже протягував ноги, на суму понад мільйон гривень?

Отже, версія про те, що Сацюк вирішив покаятися та повернути вкладникам банку "Україна" "позичені" в них кошти виглядала б значно переконливішою, аніж розповіді про те, що керівники СБУ щось там обговорювали про вибори з кандидатом від опозиції.

В усякому разі, якби зустріч мала на меті суто службовий характер, на неї Сацюк неодмінно запросив би своїх найбільш довірених осіб – начальника управління внутрішньої безпеки та начальника головного управління спеціальних розслідувань.

Це управління було створено зразу після призначення Володимира Миколайовича на відповідальну посаду з метою пошуку тих працівників СБУ, які ще володіють інформацією про його бурхливу діяльність на офшорних теренах.

До речі, недавніми жертвами нового першого заступника голови СБУ стали начальники Черкаського та Сумського обласних управлінь. У сейфі одного з їх заступників під час раптового обшуку, проведеного зусиллями нового управління, були виявлені аж 400 доларів США та талони на бензин.

Після цього служивого звільнили на вимогу Сацюка з формулюванням "за вчинок, що дискредитує імідж служби", оскільки державні службовці з їх мізерною зарплатнею можуть накопичити 400 доларів тільки в тому випадку, якщо гроші нажиті нечесним шляхом.

Тому було б непогано, щоби пан Сацюк, який також є державним службовцем і який, відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією" має звітувати як про свої доходи, так і доходи членів своєї сім’ї, розповів Сівковичу, на які саме статки він годував Ющенка під час тієї вікопомної зустрічі. Тим більше, що боротьба з корупцією є пріоритетним напрямком діяльності СБУ.

Хоча, можливо, зазначені довірені особи не могли прибути на начальствену дачу з поважних причин – готували спецоперацію по передачі хабарів тим працівникам СБУ, які осмілилися в курилках висловлювали сумніви в законослухняності нового першого заступника голови.

Кажуть, нині це основний метод звільнення старих СБУ-шних кадрів. До речі, щодо нанесення шкоди іміджу Служби. Нещодавно саме з таким формулюванням напередодні свого безпідставного звільнення з займаних посад, за наполяганням саме Сацюка, одержали стягнення чотири з п’яти керівників Київського Управління СБУ.

Але клоунів вистачає не тільки в надрах Служби безпеки. Недавня прес-конференція генерального прокурора України Геннадія Васильєва, де було оприлюднено меню Віктора Ющенка, зайвий раз підтвердила, що зараз у Генпрокуратурі працюють не стільки Шерлоки Холмси, скільки Конан-Дойлі.

Дуже шкода, що на цю прес-конференцію Васильєв розпорядився не пускати автора цих рядків. Можливо, Геннадій Андрійович передчував, що йому не уникнути запитання відносно того, чим закінчилася кримінальна справа, порушена 8 січня 2002 року за фактом незаконного відкриття валютних рахунків у швейцарському банку тодішнім народним депутатом Володимиром Сацюком.

Нагадаємо, що справу було порушено на підставі депутатського запиту Григорія Омельченка та Анатолія Єрмака, які звернули увагу високої наглядової інстанції на те, що "з 26 по 30 листопада 2001 року в Швейцарії (кантон Цюріх) правоохоронними органами була проведена операція, під час якої були заблоковані понад 200 рахунків російських і українських фірм та народних депутатів України, на яких знаходилось майже 500 млн. доларів США.

Зокрема, були заарештовані валютні рахунки народних депутатів України Павла Рябикіна, Ігоря Бакая, Костянтина Жеваго, Олександра Волкова, Володимира Сацюка, Олексія Кучеренка, кореспондентські рахунки українських банків "Фінанси та кредит" "Укргазбанк" та рахунки офшорних компаній, які належать І.Бакаю".

Аналогічний депутатський запит був направлений також ще одному борцю з фінансовою злочинністю – тодішньому голові Держподаткової адміністрації України Ніколаю Яновичу Пахло, більше відомому під прізвищем своєї дружини Азарової. Ніколай Янович (якого ЗМІ помилково називають Миколою Яновичем, хоча іноземні імена не перекладаються) скромно промовчав і нічого по суті депутатського запиту так і не відповів.

Щоправда, ця скромність обійшлася вкладникам очолюваного Сацюком банку "Україна" в кругленьку суму 12 млн. грн., які були видані "Україною" Держподатковій адміністрації в якості кредиту під чесне слово Ніколая Яновича. Ціна слова Азарова-Пахла відома: ці гроші в банк також не повернулися.

Отже, учасником нічної зустрічі було про що поговорити й окрім виборів. Тим більше, що Ющенко не раз публічно запевняв, що у випадку його перемоги бандити сидітимуть по тюрмах.

Цілком імовірно, що приймальну сторону цікавило, чи стосується ця фраза всіх осіб, що будують дачі на Осокорках на відмиті в офшорних зонах кошти, чи вона поширюється виключно на тих громадян, які кохаються в бандитизмі, й не стосується аферистів, крадіїв і корупціонерів.

Природно, що благополучний фінал вечері для інших учасників застілля, окрім Ющенка, породжує всякі підозри та інсинуації. Ну, наприклад, що Сацюкові аж ніяк не посміхається перспектива жити в країні, ймовірний майбутній президент якої достеменно знає, куди й на чиї рахунки пішли гроші банку "Україна" напередодні банкрутства.

Але Смешко переконаний, що Ющенка ніхто не труїв, тож і ми не станемо сперечатися з генералом, який, непевно, розуміється на отрутах краще за нас.

Тому дозволимо собі погодитися з паном Смешком і в свою чергу висловити припущення, що справа не в якомусь там рицині, підсипаному кандидатові в президенти, а в тому, що Ющенкові поперек горла стали делікатеси, придбані заступником голови СБУ на скромну зарплатню державного службовця.

Просто організм колишнього голови Нацбанку Україна відмовився споживати гастрономічні дива, куплені на гроші, що не були повернуті підприємствами Сацюка банку "Україна". І Смешко з Сацюком у цьому, звісно ж, не винні. Хоча цікаво, чи призначив Голова СБУ у своєму відомстві спеціальне розслідування з приводу "нанесення шкоди іміджу служби" зазначеною вечерею?