Генеральна прокуратура, забрехавшись, переходить як межу Закону, так і
10/17/2004 | Майдан-ІНФОРМ
Після того як міліція підкинула до громадської приймальні кампанії “Пора” вибухівку, а прокурор міста Києва порушив кримінальну справу за статтями “Терористичний акт” та “Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань”, відповідно, ч. 4 ст. 258 та ч. 1 ст. 260 Кримінального кодексу України, у приміщеннях активістів кампанії, які знаходилися в офісі і разом з міліцією бачили, що жодної вибухівки там не було, пройшли обшуки в квартирах активістів “Пори”, які були присутні на той час у приміщені. На разі відомо, що обшуки пройшли в киян, студентів Києво-Могилянської Академії Ярослава Яценка та Ярослава Ящука.
В повідомленні для для засобів масової інформації Генеральна прокуратура України цинічно бреше, що Працівниками вибухо-технічної служби міліції в присутності кандидата на пост Президента України, Київського міського голови Олександра Омельченка, народних депутатів України Василя Горбаля, Сергія Ларіна, Станіслава Сташевського, Юрія Павленка, Євгена Жовтяка, Тараса Стецьківа та першого заступника прокурора міста Києва було проведено огляд приміщення офісу, “в ході якого в одній з кімнат вилучено приховані у смітті бойову гранату Ф-1 та саморобний вибуховий пристрій, виготовлений з 2,4 кг тротилу, 2 електродетонатори, таймери, елементи живлення та 56 цвяхів”.
Справа в тому, що кореспондент Майдану прибув на місце подій одночасно з Євгеном Жовтяком в машині депутата, і на той час вибухівка вже нібито була знайдена та проводилася театралізована евакуація мешканців будинків (якщо не поважати себе, і вірити словам міліції про кількість вибухівки, то при такій евакуації люди могли б просто загинути під уламками будинків у дворі-колодязі).
Євген Жовтяк повідомив Майдану, що, коли він разом з працівниками вибухо-технічної служби, міліцією, іншими народними депутатами та Олександром Омельченком зайшли у приміщення, то вибухівка уже не лежала на тому місці, де її нібито знайшли. “Її урочисто винесли в коридор”, - розповів Євген Жовтяк.
Тарас Стецьків, який прибув на місце подій найпершим з народних депутатів, розповів Майдану, що особисто був присутній під час обшуку приміщення, і там нічого не знайшли. Працівники вибухово-технічної служби з собакою двічі обійшли приміщення, а потім сіли в офісі і сказали, що песик стомився, і йому потрібно відпочити. Потім усіх (в т.ч. і депутата Стецьківа) насильно випхали, запросили понятих і знайшли те, що зараз демонструють всій Україні по телебаченню.
Львів’янин Андрій Сидоренко, який пройшов з міліцією усе приміщення, підтвердив слова Тараса Стецьківа, а також повідомив, що, поки песик відпочивав, до приміщення зайшов якийсь чоловік у рукавицях, але Андрію, який хотів піти за ним, перегородили шлях міліціонери зі словами “Все нормально, ви ж нам довіряєте?” Саме в тій частині приміщення, куди ходив цей чоловічок, і було пізніше “знайдено вибухівку”.
На питання Тараса Стецьківа “Як вибухівка могла опинитися там, де її вже двічі шукали?” правоохоронці відповіли, що, мовляв, там були цвяхи і собачка боявся поколотися, тому й не унюхав її відразу. А потім чи то страх пройшов, чи то сил набрався...
Бреше генеральна прокуратура й про те, що в офісі, орендованому приватним підприємством “Вестерн-Сервіс”, “було виявлено директора згаданого підприємства, який є помічником-консультантом народного депутата України О. Білозір (Годунок Я.М.), двох киян - студентів Києво-Могилянської академії ( Яценко Я.В. та Ящук Я.Д.) та трьох мешканців Львова ( Пилипчик Д.С., Сидоренко А.А. та Танчик І.М.)” і що “Усі згадані особи були затримані та доставлені до Подільського райуправління внутрішніх справ столиці”.
Насправді в офісі, де проходив перегляд фільму, знаходилося значно більше осіб, а от саме Ярослава Годунка там не було. Він приїхав трохи пізніше, коли йому зателефонували і сказали, що сталося. А “вищезгадані особи” затримані і доставлені до Подільського райуправління внутрішніх справ столиці також не були. Затриманий же з “вищезгаданих осіб” був лише Я. Годунок після вигуку “Зараз станеться яєчний вибух (в офісі були складені газети “Про Я. Й це”). Ярославу інкримінували те, що він порушує тишу після 22.00. Потім стався досить трагікомічний випадок, коли десь скоїли злочин, і машину, в якій сидів Ярослав, відправили на місце події, а самого Ярослава випустили. Цей випадок кумедно прокоментував один з правоохоронців: “Слава Богу, життя триває, злочини скоюються. І хоч комусь з міліціонерів поезло, що на сьогодні для них політика закінчилась”.
Коли уже було за північ, і всі розійшлись, три Ярослави (Годунок, Яценко і Ящук) самі пішли в міліції і наполягли, щоб у них взяли свідчення. А “вищезгаданих” Пилипчика і Танчика там не було. Ці два хлопці зі Львова взагалі вперше прийшли до офісу “Пори”, і серед знайомих Майдану активістів “Пори” ніхто не знає, як з ними зв’язатися.
Але найбільший цинізм генпрокуратури полягає в тому, що вона порушила кримінальну справу проори міліціонерів, які не засадили за грати чотирьох хлопців, що самі з’явилися давати свідчення. “Всупереч вимогам закону, вищезгадані особи, яких було доставлено до Подільського РУ за вчинення вищезгаданого злочину, були після проведення поверхового опитування безпідставно звільнені та в цей час від правоохоронних органів переховуються. За фактом зловживання службовим становищем посадовими особами правоохоронних органів, внаслідок якого було безпідставно звільнено підозрюваних у скоєнні злочину, Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу”, - стверджує генпрокуратура і знову бреше. Нам точно відомо, що Ярослав Яценко не тільки не переховувався, але й був присутній під час обшуку в його квартирі. А Ярослав Годунок сам з’явився на допит до Подільського райвідділу, коли йому зателефонували на мобільний телефон через кілька годин, коли було оприлюднене повідомлення Генпрокуратури для преси. До цього Ярослава ніхто не шукав, а прокуратори, очевидно, навмисно поспішали зі своїм повідомленням до випуску вечірніх новин. Ще годину тому Ярослав Годунок продовжував бесіду з правоохоронцями, але зараз в нього сіла батарея мобільного телефону, і зв’язок з ним обірвався (до речі, Ярослав Годунок – колишній беркутівець, який кілька місяців провів за гратами під слідством, оскільки на нього намагалися завести кримінальну справу за те, що він не послухав наказу начальства і не схотів “зам’яти справу” із сином “непростих батьків”, якого затримав з наркотиками).
В повідомленні для для засобів масової інформації Генеральна прокуратура України цинічно бреше, що Працівниками вибухо-технічної служби міліції в присутності кандидата на пост Президента України, Київського міського голови Олександра Омельченка, народних депутатів України Василя Горбаля, Сергія Ларіна, Станіслава Сташевського, Юрія Павленка, Євгена Жовтяка, Тараса Стецьківа та першого заступника прокурора міста Києва було проведено огляд приміщення офісу, “в ході якого в одній з кімнат вилучено приховані у смітті бойову гранату Ф-1 та саморобний вибуховий пристрій, виготовлений з 2,4 кг тротилу, 2 електродетонатори, таймери, елементи живлення та 56 цвяхів”.
Справа в тому, що кореспондент Майдану прибув на місце подій одночасно з Євгеном Жовтяком в машині депутата, і на той час вибухівка вже нібито була знайдена та проводилася театралізована евакуація мешканців будинків (якщо не поважати себе, і вірити словам міліції про кількість вибухівки, то при такій евакуації люди могли б просто загинути під уламками будинків у дворі-колодязі).
Євген Жовтяк повідомив Майдану, що, коли він разом з працівниками вибухо-технічної служби, міліцією, іншими народними депутатами та Олександром Омельченком зайшли у приміщення, то вибухівка уже не лежала на тому місці, де її нібито знайшли. “Її урочисто винесли в коридор”, - розповів Євген Жовтяк.
Тарас Стецьків, який прибув на місце подій найпершим з народних депутатів, розповів Майдану, що особисто був присутній під час обшуку приміщення, і там нічого не знайшли. Працівники вибухово-технічної служби з собакою двічі обійшли приміщення, а потім сіли в офісі і сказали, що песик стомився, і йому потрібно відпочити. Потім усіх (в т.ч. і депутата Стецьківа) насильно випхали, запросили понятих і знайшли те, що зараз демонструють всій Україні по телебаченню.
Львів’янин Андрій Сидоренко, який пройшов з міліцією усе приміщення, підтвердив слова Тараса Стецьківа, а також повідомив, що, поки песик відпочивав, до приміщення зайшов якийсь чоловік у рукавицях, але Андрію, який хотів піти за ним, перегородили шлях міліціонери зі словами “Все нормально, ви ж нам довіряєте?” Саме в тій частині приміщення, куди ходив цей чоловічок, і було пізніше “знайдено вибухівку”.
На питання Тараса Стецьківа “Як вибухівка могла опинитися там, де її вже двічі шукали?” правоохоронці відповіли, що, мовляв, там були цвяхи і собачка боявся поколотися, тому й не унюхав її відразу. А потім чи то страх пройшов, чи то сил набрався...
Бреше генеральна прокуратура й про те, що в офісі, орендованому приватним підприємством “Вестерн-Сервіс”, “було виявлено директора згаданого підприємства, який є помічником-консультантом народного депутата України О. Білозір (Годунок Я.М.), двох киян - студентів Києво-Могилянської академії ( Яценко Я.В. та Ящук Я.Д.) та трьох мешканців Львова ( Пилипчик Д.С., Сидоренко А.А. та Танчик І.М.)” і що “Усі згадані особи були затримані та доставлені до Подільського райуправління внутрішніх справ столиці”.
Насправді в офісі, де проходив перегляд фільму, знаходилося значно більше осіб, а от саме Ярослава Годунка там не було. Він приїхав трохи пізніше, коли йому зателефонували і сказали, що сталося. А “вищезгадані особи” затримані і доставлені до Подільського райуправління внутрішніх справ столиці також не були. Затриманий же з “вищезгаданих осіб” був лише Я. Годунок після вигуку “Зараз станеться яєчний вибух (в офісі були складені газети “Про Я. Й це”). Ярославу інкримінували те, що він порушує тишу після 22.00. Потім стався досить трагікомічний випадок, коли десь скоїли злочин, і машину, в якій сидів Ярослав, відправили на місце події, а самого Ярослава випустили. Цей випадок кумедно прокоментував один з правоохоронців: “Слава Богу, життя триває, злочини скоюються. І хоч комусь з міліціонерів поезло, що на сьогодні для них політика закінчилась”.
Коли уже було за північ, і всі розійшлись, три Ярослави (Годунок, Яценко і Ящук) самі пішли в міліції і наполягли, щоб у них взяли свідчення. А “вищезгаданих” Пилипчика і Танчика там не було. Ці два хлопці зі Львова взагалі вперше прийшли до офісу “Пори”, і серед знайомих Майдану активістів “Пори” ніхто не знає, як з ними зв’язатися.
Але найбільший цинізм генпрокуратури полягає в тому, що вона порушила кримінальну справу проори міліціонерів, які не засадили за грати чотирьох хлопців, що самі з’явилися давати свідчення. “Всупереч вимогам закону, вищезгадані особи, яких було доставлено до Подільського РУ за вчинення вищезгаданого злочину, були після проведення поверхового опитування безпідставно звільнені та в цей час від правоохоронних органів переховуються. За фактом зловживання службовим становищем посадовими особами правоохоронних органів, внаслідок якого було безпідставно звільнено підозрюваних у скоєнні злочину, Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу”, - стверджує генпрокуратура і знову бреше. Нам точно відомо, що Ярослав Яценко не тільки не переховувався, але й був присутній під час обшуку в його квартирі. А Ярослав Годунок сам з’явився на допит до Подільського райвідділу, коли йому зателефонували на мобільний телефон через кілька годин, коли було оприлюднене повідомлення Генпрокуратури для преси. До цього Ярослава ніхто не шукав, а прокуратори, очевидно, навмисно поспішали зі своїм повідомленням до випуску вечірніх новин. Ще годину тому Ярослав Годунок продовжував бесіду з правоохоронцями, але зараз в нього сіла батарея мобільного телефону, і зв’язок з ним обірвався (до речі, Ярослав Годунок – колишній беркутівець, який кілька місяців провів за гратами під слідством, оскільки на нього намагалися завести кримінальну справу за те, що він не послухав наказу начальства і не схотів “зам’яти справу” із сином “непростих батьків”, якого затримав з наркотиками).