10/22/2004 | Taras Borschivka

Цей пост – спеціально для усіх студентів, які бояться свого ректора (декана) чи іншим чином незадоволені його діяльністю

Любі студенти, чи замислювалися ви коли-небудь, що таке ректор? У чому його сила? У чому полягає його влада? Яке його призначення?
Призначення ректора – забезпечувати нормальний навчальний і дослідницький процес. Його сила – у владі над студентами і викладачами. Не буде студентів – не буде і влади, і ректор автоматично перетворюється на ніщо.
Ви тільки уявіть картину: що таке університет (інститут, інший навчальний заклад) без студентів? Велике порожнє приміщення. Темне, холодне, безлюдне приміщення. Коробка. У коробці в особистому кабінеті з табличкою сидить ректор (Р). Звонить телефон. Він бере трубку, там знайомий голос великого начальника (ВН), з яким вони часто бухали за бюджетні кошти:
Р: Алло?
ВН: Прівєт, Василий Васильєвіч! Як там справи?
Р: Нормально…
ВН: Вася, тут такоє дєло… надо студєнтов організовать за кандідата в презіденти, он к вам завтра прилєтаєт опускать цени і даріть вєтєранам автомобілі, дітям мороженоє, а бабам цвєти. Так ти там таво, організуй, шоби всє твої билі на площаді в 16-00. Ну і єщьо потом шоб они наши лістовкі поклєілі заодно.
Р: Е-е-е… знаєш, Пєтя… я нє могу.
ВН: ???!
Р: А нєту у мєня студєнтов. Подєвалісь куда-то…
ВН: Васілій, ти че гонішь? Ти нє можешь організовать нам студєнтов? Так нах… ти нам такой нужен, ректор х…в? Пиши заяву!

Отже, метод боротьби з ректорами, які замістьзайматися своєю роботою займаються політикою, простий: страйк, масове невідвідування занять. Якщо він захоче виключить – хай виключає усіх студентів, і це автоматично означатиме, що він звільняє себе, бо якщо немає студентів, то і ректор непотрібний. Навіть виключення не усіх студентів, а, наприклад, цілої групи, а тим більше - факультету чи потоку означатиме фактичну поразку адміністрації.

Звичайно, є імовірність, що хтось буде казати: А блін, студенти, їм би аби пари прогуляти. Для цього є важкий, але красивий варіант: перенесення пар за стіни університета. Майже у кожного великого універа є поблизу парк. Усі студенти приходять за розкладом, але замість аудиторій дружно топають у парк, розбиваються по групах, відкривають методички, підручники і починають вчитися. На питання, чому ви тута, а не тама, відповідають усе, що на думку спаде. Наприклад: “там воздух спертый”, або “ми хочемо вчитися, а цей … ректор нас примушує політикою займатися”, і взагалі погода чудова, і на свіжому повітрі знання краще засвоюються І все. Ректорові кінець. А студенту - свобода

Звичайно, можна й більш плідно використати день, вільний від ректора - наприклад, здійснити тур по місцевих управліннях освіти (де повідомити, що ректор редиска), міліції (нагадати, кого вони мають захищати від кого), і міськ/обладміністрації (дружно сказати "до побачення"