Відгук очевидця на події ночі 23 жовтня
10/27/2004 | Sasha
Тільки сьогодні дізналася про те, що подруга моєї мами була коло ЦВК вночі 23 жовтня. От, що вона написала на форумі 5 каналу вранці наступного дня:
"Я там була, коли ці придурки на нас напали. Ми вже перестали співати, бо нам сказали що після 22 годин треба вести себе тихо, щоб нас не вигнали з площі. Скоріше за все розповідали короткі історії про яйця. Перед очима були міліціонери. Я ще запитала, а чому з нашої сторони ментов якось мало. Після того підійшов один туди, де казалось що їх не вистачає по симетрії. Покрутився там, і почав йти до тих, що були у ланцюжку. І раптом ментов не стало. Саме тому, комусь прийшла думка, що зараз буде напад. Я повернулась в напрямку бульвару і побачила чорний натовп, що до нас наближувалась. Мені здалось, що вони були вишукати трикутником: їх було більше к середині. Почали кричати що це провокація, „біжить”. Я стояла справа, якщо дивитись на ЦВК. Почала бігти до ЦВК, оббігши турнікет, бо сподівалась на те, що знайдеться міліція. Коли добігла майже до дверей ЦВК почались крики що треба кликати швидку допомогу. Біля дверей ЦВК стояли ті що в таких рябих одежах, з охорони. І ці люди почали тікати в приміщення ЦВК. Коли я підбігла до дверей, вони її вже закрили на засув. Я постукала, попросила визвати швидку допомогу. Він мені сказав, що вже визвав. Це був натуральний кошмар.
Ніхто із ЦВК на хотів нам надати допомогу, хоча тих, що були в тій рябій одежі було вдосталь.
А потім усе перемішалось:
- І депутати що трьох нападників притащили до ЦВК, люди не дали тим придуркам втекти.
- І люди з розбитими головами. (У одного рана була на лобі, і море крові, у іншого на затилку, а у третього я навіть вже і не можу згадати де)
- І якісь у шлемах, що стали перед дверима ЦВК і не стали до ЦВК пускати депутатів. А потім там якась бійка.
- І ще якийсь дуже жирний дядка, який, як я зрозуміла хотів, щоб віддали тих, що піймали нападників. Він був такий жирний, що ледве проліз потім у двері ЦВК.
- І як потім ті що в шлемах тікали, а п. Шкіль і інші бігли за ними. Усе було сполошним хаосом.
Я налякалась, але йти до дому навіть і не з’являлась думка, бо невідомо було що буде, коли ти відійдеш від ЦВК і який ще страж порядку шваркне тебе по голові.
А може ще допоміг комплемент вчорашній нашого проффесора, що ми козли, що майже ніхто звідти не пішов.
Ми стали ланцюгом у три шари.
Десь через годину, півтори з’явились і міжнародні спостерігачі.
Ланцюгом ми стояли до 5 годин ранку, щоб ні одна несанкційна зараза не пройшла повз наш кордон, бо треба було не допустити додаткових депутатів від СДПУ(о) для вирішення питання російського голосування за Януковича.
В пів шостої вже була дома і зараз голова болить, як.... ні нема можливості навіть і визначити як що."
Вчора вона давала свідчення:
"Вчора мене визвали як свідка на дачу свідчень. Спочатку дуже боялась йти, особливо, коли почула, що тов. Кучма сказав, що мітингуючі напали на мирно гуляючих людей, чи щось у такому дусі. Пішла спочатку до юриста і залишила телефон і адресу куди йду і домовленість, що після дачі свідчень обов’язково йому передзвоню.
Нормально мене зустріли, нормально писали. Пропонували писати самій, але відмовилась, згодилась, щоб слідчий писав сам, бо вночі мала температуру і почувала себе не найкраще.
Декілька місць він тільки вислухав, а записав дуже скорочено. Не знаю на чию користь.
Там був такий момент ще вдень на площі, коли людей вже стало мало до мене біля турнікету звернулись якісь типи у чорному з питанням де взяти прапорці. Я сказала, що вже піздно. І що я сама свої усі роздала, а те що маю: на палочці стрічку, то це я підібрала і зкомпонувала. Але площа була чиста, бо ми там і прибирали. Потім тий гурт молодиків, а їх було людей 6 пішла до тих ялинок, де пускали дим перед тим. Потім вони знову повернулись на площу і там стояли окрему від наших людей і дуже відрізнялись. Потім я ще з одною жінкою до них підійшла і почала з ними розмовляти. То цей кусочок моєї розмови з ними інспектор записав, а то що вони перед тим крутились перед нами, розмовляли з нами, то він не написав. І зараз я розумію, що я здаюсь дурочкою, яка лізла на рожон. Бо нащо, здається так, підходити і розмовляти з підозрілими людьми?
Одне місце він не схотів написати, бо сказав, що не дуже зрозуміло виходить, а це є свідчення. А місце це таке, що коли я бігла до ЦВК, то оскільки там не було прямого шляху, а треба було оббігти турнікет, потім там якісь були перепони, щоб добрались до проходу у турнікету, на двері ЦВК я не дивилась, а коли глянула туди де вхід у ЦВК, то там був якийсь натовп, потім він став просто ланцюгом охоронців у п’ятністій формі. То мені слідчий сказав, що оскільки я не пам’ятаю що то був за натовп, то запишемо відразу „ланцюг із охоронців біля входу”.
І друге, написали здається так, що „стояли ті, в касках щільно перед дверима ЦВК і не пускали депутатів у приміщення”. Я це йому казала, але і казала, що: Я саме була біля них і роздивлялась їх класні каски. І думала, що хотіла б мати таку, а тут щось таке налетіло і почалась потасовка, якась штовханина, і там крикнули, що це провокація. Коли почула, що провокація, то відбігла у сторону. Тобто я так розумію, що колотнечу почали не депутати, а їх щось на це спровокувало. Але у моїх свідченнях це не записано.
Я ще сподіваюсь, що у нього був магнітофон який це все записував.
Коли він написав що мітенгуючі об 11 ночі..., то я його поправила, що ми не мітингували, а очікували. Він поміняв слово під мій підпис.
Коли пішло про тих людей, що на нас насувались він хотів писати молоді люди, але це я не знаю, бо вони були далеко. Єдине, що відчувалось то це те що він них йшов страх, але цю фразу ми не писали. Він намагався написати гурт людей, але я наполягла, щоб це було так як було: „ланцюг людей у чорному, що насувались на нас”.
І от, тепер я на сьогодні зрозуміло чому вони наводили якийсь страх, бо вони мовчали. Від них не йшло ані звуку. І це було дуже дивно. Це я тільки зараз зрозуміла.
Ще я скористалась своєю статтею що помістила в цій темі. Я її надрукувала і йому подала як додаток. Добре що там стоїть і моя фамілія і ім’я і час її друкування, тобто видно, що це саме мої враження на 8 годину ранку того дня.
І зараз до мене дійшло як було жорстоко нас, жінок не дуже молодих протримати там весь цей час на вулиці. Ясно було що ми нікуди не будемо йти, бо було просто страшно розходитись. Одній жінці тільки подали табуретку пластмасову і вона на ній спала спершись на стіну ЦВК. А біля мене весь час простояла жінка, пенсіонерка дуже елегантно вдягнена у якої дуже боліла поясниця від холоду. Це ж ми у ночі простояли 6 годин на вулиці.
Ще я забула сказати, що приїхала молода людина на ровері, як він пояснив, то прочитав в інтернеті прохання підійти на допомогу, от і приїхав. Але поїхав вже через пів години, годину, бо вже допомога була непотрібна. Приємно, що є люди, що готові підтримати навіть і в ночі."
"Я там була, коли ці придурки на нас напали. Ми вже перестали співати, бо нам сказали що після 22 годин треба вести себе тихо, щоб нас не вигнали з площі. Скоріше за все розповідали короткі історії про яйця. Перед очима були міліціонери. Я ще запитала, а чому з нашої сторони ментов якось мало. Після того підійшов один туди, де казалось що їх не вистачає по симетрії. Покрутився там, і почав йти до тих, що були у ланцюжку. І раптом ментов не стало. Саме тому, комусь прийшла думка, що зараз буде напад. Я повернулась в напрямку бульвару і побачила чорний натовп, що до нас наближувалась. Мені здалось, що вони були вишукати трикутником: їх було більше к середині. Почали кричати що це провокація, „біжить”. Я стояла справа, якщо дивитись на ЦВК. Почала бігти до ЦВК, оббігши турнікет, бо сподівалась на те, що знайдеться міліція. Коли добігла майже до дверей ЦВК почались крики що треба кликати швидку допомогу. Біля дверей ЦВК стояли ті що в таких рябих одежах, з охорони. І ці люди почали тікати в приміщення ЦВК. Коли я підбігла до дверей, вони її вже закрили на засув. Я постукала, попросила визвати швидку допомогу. Він мені сказав, що вже визвав. Це був натуральний кошмар.
Ніхто із ЦВК на хотів нам надати допомогу, хоча тих, що були в тій рябій одежі було вдосталь.
А потім усе перемішалось:
- І депутати що трьох нападників притащили до ЦВК, люди не дали тим придуркам втекти.
- І люди з розбитими головами. (У одного рана була на лобі, і море крові, у іншого на затилку, а у третього я навіть вже і не можу згадати де)
- І якісь у шлемах, що стали перед дверима ЦВК і не стали до ЦВК пускати депутатів. А потім там якась бійка.
- І ще якийсь дуже жирний дядка, який, як я зрозуміла хотів, щоб віддали тих, що піймали нападників. Він був такий жирний, що ледве проліз потім у двері ЦВК.
- І як потім ті що в шлемах тікали, а п. Шкіль і інші бігли за ними. Усе було сполошним хаосом.
Я налякалась, але йти до дому навіть і не з’являлась думка, бо невідомо було що буде, коли ти відійдеш від ЦВК і який ще страж порядку шваркне тебе по голові.
А може ще допоміг комплемент вчорашній нашого проффесора, що ми козли, що майже ніхто звідти не пішов.
Ми стали ланцюгом у три шари.
Десь через годину, півтори з’явились і міжнародні спостерігачі.
Ланцюгом ми стояли до 5 годин ранку, щоб ні одна несанкційна зараза не пройшла повз наш кордон, бо треба було не допустити додаткових депутатів від СДПУ(о) для вирішення питання російського голосування за Януковича.
В пів шостої вже була дома і зараз голова болить, як.... ні нема можливості навіть і визначити як що."
Вчора вона давала свідчення:
"Вчора мене визвали як свідка на дачу свідчень. Спочатку дуже боялась йти, особливо, коли почула, що тов. Кучма сказав, що мітингуючі напали на мирно гуляючих людей, чи щось у такому дусі. Пішла спочатку до юриста і залишила телефон і адресу куди йду і домовленість, що після дачі свідчень обов’язково йому передзвоню.
Нормально мене зустріли, нормально писали. Пропонували писати самій, але відмовилась, згодилась, щоб слідчий писав сам, бо вночі мала температуру і почувала себе не найкраще.
Декілька місць він тільки вислухав, а записав дуже скорочено. Не знаю на чию користь.
Там був такий момент ще вдень на площі, коли людей вже стало мало до мене біля турнікету звернулись якісь типи у чорному з питанням де взяти прапорці. Я сказала, що вже піздно. І що я сама свої усі роздала, а те що маю: на палочці стрічку, то це я підібрала і зкомпонувала. Але площа була чиста, бо ми там і прибирали. Потім тий гурт молодиків, а їх було людей 6 пішла до тих ялинок, де пускали дим перед тим. Потім вони знову повернулись на площу і там стояли окрему від наших людей і дуже відрізнялись. Потім я ще з одною жінкою до них підійшла і почала з ними розмовляти. То цей кусочок моєї розмови з ними інспектор записав, а то що вони перед тим крутились перед нами, розмовляли з нами, то він не написав. І зараз я розумію, що я здаюсь дурочкою, яка лізла на рожон. Бо нащо, здається так, підходити і розмовляти з підозрілими людьми?
Одне місце він не схотів написати, бо сказав, що не дуже зрозуміло виходить, а це є свідчення. А місце це таке, що коли я бігла до ЦВК, то оскільки там не було прямого шляху, а треба було оббігти турнікет, потім там якісь були перепони, щоб добрались до проходу у турнікету, на двері ЦВК я не дивилась, а коли глянула туди де вхід у ЦВК, то там був якийсь натовп, потім він став просто ланцюгом охоронців у п’ятністій формі. То мені слідчий сказав, що оскільки я не пам’ятаю що то був за натовп, то запишемо відразу „ланцюг із охоронців біля входу”.
І друге, написали здається так, що „стояли ті, в касках щільно перед дверима ЦВК і не пускали депутатів у приміщення”. Я це йому казала, але і казала, що: Я саме була біля них і роздивлялась їх класні каски. І думала, що хотіла б мати таку, а тут щось таке налетіло і почалась потасовка, якась штовханина, і там крикнули, що це провокація. Коли почула, що провокація, то відбігла у сторону. Тобто я так розумію, що колотнечу почали не депутати, а їх щось на це спровокувало. Але у моїх свідченнях це не записано.
Я ще сподіваюсь, що у нього був магнітофон який це все записував.
Коли він написав що мітенгуючі об 11 ночі..., то я його поправила, що ми не мітингували, а очікували. Він поміняв слово під мій підпис.
Коли пішло про тих людей, що на нас насувались він хотів писати молоді люди, але це я не знаю, бо вони були далеко. Єдине, що відчувалось то це те що він них йшов страх, але цю фразу ми не писали. Він намагався написати гурт людей, але я наполягла, щоб це було так як було: „ланцюг людей у чорному, що насувались на нас”.
І от, тепер я на сьогодні зрозуміло чому вони наводили якийсь страх, бо вони мовчали. Від них не йшло ані звуку. І це було дуже дивно. Це я тільки зараз зрозуміла.
Ще я скористалась своєю статтею що помістила в цій темі. Я її надрукувала і йому подала як додаток. Добре що там стоїть і моя фамілія і ім’я і час її друкування, тобто видно, що це саме мої враження на 8 годину ранку того дня.
І зараз до мене дійшло як було жорстоко нас, жінок не дуже молодих протримати там весь цей час на вулиці. Ясно було що ми нікуди не будемо йти, бо було просто страшно розходитись. Одній жінці тільки подали табуретку пластмасову і вона на ній спала спершись на стіну ЦВК. А біля мене весь час простояла жінка, пенсіонерка дуже елегантно вдягнена у якої дуже боліла поясниця від холоду. Це ж ми у ночі простояли 6 годин на вулиці.
Ще я забула сказати, що приїхала молода людина на ровері, як він пояснив, то прочитав в інтернеті прохання підійти на допомогу, от і приїхав. Але поїхав вже через пів години, годину, бо вже допомога була непотрібна. Приємно, що є люди, що готові підтримати навіть і в ночі."