Відповіді

• 2004.11.07 | Хвізик

  прочитав я там 2 статті про мітинг

  Не сказав би, що то є просто так собі, невинний ІНШИЙ погляд. На мою думку, ті статті зроблено на замовлення нашого ворога. І зроблено підступнішим чином: написані на загал "дружнім" тоном, передаючи правдиву інформацію, їх насправді нашпиговано неправдивими навіть не звинуваченнями, а так собі, підозрами і натяками. Справжня мета цих статей - сіяння сумнівів у правоті нашої справи, розхолодження нас, щоб ми втратили бажання до боротьби. Це вже не нове. Було вже таке. Таким методом нас приспали у 1991 році після здобуття незалежності.
  Я вирішив зупинитися на цьому питанні тому, що вважаю дуже імовірною появу найближчим часом такого роду заміток як у провладних ЗМІ, які раптом стануть "поміркованими", так і в де-яких опозиційних, які схочуть бути "збалансованими".
  Отже, розглянемо першу статтю, написану Зінов"євим. Дружній тон і правдива інформація. Але має три шпильки.
  Шпилька перша - це сумніви автора у щирості обіцянок Віктора Ющенка. І не просто сумніви, бо без сумнівів немає віри, а та форма у якій ці сумніви виражено. Складається враження, що ВАЮ ще ніколи не стояв біля керма держави, що він не зумів перекрити борги по зарплатах і пенсіях, що то не він розрахувався за російський газ і припинив крадіжки на нафтопроводах, що йдуть через нашу территорію. В той же час, у своєму виступі ВАЮ аргументовано показав, звідки він братиме кошти на виконання своїх обіцянок. Ми всі знаємо, як рокрадається наша країна, навіть за офіційними даними, 60% нашої економіки працює у тіні. Виведення цих капіталів іх тіні дасть потужний поштовх її економічному розвитку, незважаючи на зростання цін на нафту. Резерв тут є досить великий - років на кілька вистачить.
  Шпилька друга - автор критикує ідею створення добровільних народних дружин. Колись були такі дружини усюди. Я у молодості теж часом брав у них участь. Вони у той час створбвалися для допомоги міліції по охороні порядку, і цілком виправдовували своє існування. Скажімо, громадянинові, який хильнув зайвого, було значно простіше мати справу з дружинниками, ніж з міліцією, а у міліції розв"язувалися руки для боротьби з серйозними злочинцями. Я абсолютно не розумію чому Зінов"єв називає їх "пріснопам”ятними" (до речі, він це слово неправильно пише). Може вони його колись чимось образили? Абсолютно незрозумілим є і оте багатозначне "ну-ну" з трьома крапками на кінці. Швидше за все, метою цього "ну-ну" є посіяти в читача сумніви на рівні емоцій. Люди,які не мають логічних аргументів дуже часто вдаються до таких прийомів.
  Шпилька третя - чомусь авторові не подобаються вирази "моя країна", "мій народ". Навпаки, особисто мені така форма виразів дуже подобається. Їх головна смислова відмінність від форм "ця країна" або "наша країна", це підкреслена причетність того хто говорить до подій які відбуваються та особиста відповідальність за них.
  Обговоренням другої статті, автором якої є Rebel мені займатися не хочеться. Нудно мені від такої справи. Тим паче, що вона використовує вищезазначені прийоми у значно більшому масштабі. Сподіваюся, що суть своєї думки я доніс. Якщо ми хочемо перемогти, ми маємо бути пильними. Тут все як на війні. Переможе лиш той, хто не має сумнівів у правоті своєї справи.