11/12/2004 | Обережний герой

Сьогодні був здивований величезною кількістю у місті малозрозумілих біг-диктів з дитячими малюнками з написом: "Діти малюють те, що дорослі обирають". Саме кількість диктів і їх блакитно-біле тло наштовхували на думку, що це реклама Януковича. Але яким чином спрацьовує рекламний ефект? Може рекламу побудовано якраз на цій шокуючій незрозумілісті? На тому, що пересічник розгублено буде перепитувати "Що це за чортівня така?", чому витрачено скільки коштів на це? А йому запопадливо пояснять у свій час янучари на телебаченні - "Це тому, що наш профффесор дуже добрий і йому дуже подобаються дитячі малюнки. Він без них просто жити не може. Тому дав наказ витратити на це всі кошти з виборчого фонду і те, що настріляв у суб'єктів господарювання." Чи щось подібне.
Мені чогось подумалося. Можливо колись через роки сучасники розповідатимуть це дітям як прикол чи страшну казку. Мовляв, був у нас колись один добрий профффесор з кримінальним минулим і трохи бандюківськими нахилами. І вирішив він захопити владу в країні і примушував нас обирати його президентом. При цьому він всіх страшно лякав та задовбував адмінресурсом і підлеглими бройлерами-бандюками. За нього голосували і вояки, і ув'язнені, і навіть мерці. Всі, окрім тих, хто не злякався і підтримав дядька Ющенка, що боровся з тими бандюками і зійшовся з тим профффесором у бійці на виборах біля Рейхенбахського водоспаду. Мало не вбив профффесор Ющенка своєю отрутою та самоскидами "Камаз", але витримав Ющенко і ми разом з ним таки збороли бандюків на чолі з лагідним профффесором і не дали Україні остаточно перетворитися в бандюківський павутинник. І порозсадили ми тих бандюків по тюрмах як обіцяли і довго, довго перевиховували, годуючи манною кашкою та навчаючи по буквару як пишуться слова прем'єр-міністр та інші.
Отака страшна казочка з щасливим закінченням. Прям як у діда Панаса. Та ще треба її зробити бувальщиною.