11/16/2004 | otar

Як на мене, найкращим і найпереконливішим свідченням перемоги (порівняної, відносної, але!) Ющенка на вчорашніх дебатах був "круглий стіл", який відбувався на УТ-1 увечері. Це справді могло бути геніальною провокацією - зібрати за одним столом усіх найбридкіших, найнесимпатичніших людей із кучмістського табору. Всіх перекинчиків, манкуртів, зрадників. Тараса Чорновола, якого зневажають навіть його теперішні однодумці. Продажних соціологів Балакірєву (яку тепер постійно тіпає від страху - ще б пак, їй, напевно, навіть власні діти "привіт" не кажуть) і Чурилова, які вже не приховують, що продались. Жахливого Погребинського. Вітренко!
Всі вони констатують "перемогу" свого кандидата, і - жодної усмішки! Обличчя сіпаються, руки тремтять. Слабке освітлення, купа мікрофонів на столі. Кожен намагається сказати щось оригінальне. Дмитро Видрін - людина, що намагається тримати руки чистими, навіть працюючи на Януковича - говорить, що "переміг виборець"...
Найбільше показували Богатирьову - очевидно, вважається, що її фізіономія а-ля "просто Тая" з усіх найсимпатичніша. Цікаво, чи повірила б вона сама, якби їй показали людину з таким відмороженим обличчям і сказали, що оце - "переможець"?
Впевнено поводились лише Коновалюк і Кравчук, яким уже втрачати особливо нічого.

Знаєте, дивлячись на це, я згадав слова Лишеги, заспівані "Мертвим півнем":

...ті не такі -
ціле століття повільно осідають,
їхні зграї полохливі і темні,
вони віддаляються в протилежний бік

Шкода, що серед техперсоналу не знайшлось когось, хто посвітив би на це скупчення нечисті ліхтариком. Думаю, вони би почали розчинятися в повітрі