11/27/2004 | Сонора

В сьогоднішньому "Дзеркалі Тижня" є така цікава стаття Портнікова "Умовно-дострокове поздоровлення" (http://www.zn.kiev.ua/nn/show/523/48512/)

Якщо політика - мистецтво можливого, то Путів не є політиком, бо гнучкості не має зовсім. Як тут десь на форумі писали, він як кабан, як щось вже почав рити (як от "Юкос") то риє вперто до кінця, не дивлячись ні на що, і всупереч здоровому глузду. Дозволю собі процитувати два абзаци про Абхазію:

"Ситуація з підтримкою одного з кандидатів на виборах президента України, дійсно, дуже скидається на ситуацію з підтримкою одного з кандидатів на виборах президента Абхазії, із тією лише різницею, що абхазька ще більш карикатурна і від того більш опукла. Адже абхазький Ющенко — Сергій Багапш — уже точно ніяк не міг бути запідозрений у симпатіях до Заходу, — який там в Абхазії Захід, — і всіляко демонстрував свою любов до Росії. Рауль Хаджимба, котрий, як стверджують, узагалі не сподобався Володимиру Путіну, був підтриманий тільки тому, що «його назвав Ардзінба» — і все. Можна, звісно, не вірити в те, що ця прямолінійність у вирішенні делікатних проблем стала суттю російської зовнішньої політики в «ближньому зарубіжжі», але факти — уперта річ.

"Попри те, що перемогу Багапша визнано вже всіма структурами влади в Абхазії, крім не бажаючого залишати свій пост президента Ардзінби, а надісланий із Москви прем’єр не здійснює управління республікою, у Москві ніхто не збирається рахуватися з виниклою ситуацією. У Росії готуються до блокади кордонів непокірливої, хоч і чужої (!) автономії, припинення виплат пенсій абхазам і зведення нанівець доходів від туризму і продажу мандаринів. Втім — ніхто — це сильно сказано. Змінити думку глави держави щодо Абхазії намагалися більш ніж високопоставлені чиновники, але отримали у відповідь просте роз’яснення: «Рішення стосовно Хаджимби прийнято».

"Рішення стосовно Януковича теж прийнято."

От такі діла. І це не тому, що Путін дурний, а тому, що таке його уявлення про успіх в політиці. Спробую пояснити. В теорії ігор чимало уваги приділено поняттям "репутація" і "зобов'язання". Наприклад, American Airlines має репутацію нещадно переслідувати всіх конкурентів, що посягають на її ринки, аж до банкрутства, не дивлячись на величезні витрати і відсутність звичайної економічної віддачі від такої конкурентної війни. Але вони так робили *завжди*, і в результаті більшість конкурентів просто не мають бажання зачіпати інтереси цієї авіалінії. Або Дюпон по багатьох хім.з'єднаннях має виробничі потужності вдвічі а то й втричі більші, ніж вимагає попит. Всі конкуренти це знають. І якщо хтось спробує побудувати всій заводик і сбивати ціну - Дюпон може швидко затопити ринок дешевою продукцією і довести порушника спокою до банкрутства.

У випадку Путіна він уже створив собі певну "репутацію", характерними рисами якої є дотримання раз обраного курсу; здатність продовжувати кидати ресурси на справу, яка з більшою імовірністю закінчиться провалом, ніж успіхом; нечутливість до людських жертв (Норд-Ост, Беслан, затонулі підводки). Що він може цим досягти? Держави-конкуренти можливо будуть менш зацікавленими зачіпати інтереси Росії - собі дорожче обійдеться. Наприклад, Україна. Якщо Росія продовжуватиме кидати ресурси на справу Януковича і його клану, інші держави можливо відступляться раніше, ніж Росія збанкрутує.

На щастя Путіна, нафтодолари поки що тічуть рікою, і про банкрутство держави він не непокоїться.

До речі, Осама бін Ладен недавно зізнався, що його стратегічною метою є збанкрутувати США. Взяти наприклад події 11 вересня. Вартість додаткових заходів безпеки в США просто феноменальна, і багато з того пов'язано із самим типом атаки. Але ж терористам зовсім не треба повторювати таку само атаку. Вони все хваляться, що американцям не вистачає уяви. Вони здійснять іншу атаку, і непродуктивні витрати Америки зростуть іще на порядок.

Я от про що думаю - якби бін Ладен взявся збанкрутувати Росію, цього було б набагато легше досягти. Бо Путін надто прямолінійний, і не рахує витрат. Це погана звичка.