хто є кидалов?
11/28/2004 | Taras-ods
Глава Центризбиркома Кивалов, он же "Кивалов - пидрахуй!" - материалы оперативного дела СБУ
Почему глава Центризбиркома Сергей Кивалов столь рьяно защищает интересы команды Януковича и Медведчука? Очевидно, что одной материальной заинтересованностью объяснять поведение г-на Кивалов было бы слишком упрощенно...
CENSOR.NET.UA приводит Вашему вниманию некоторые материалы оперативного дела на Кивалова Сергея Васильевича, которое находится в распоряжении СБУ, с небольшими нашими пояснениями.
Ківалов Сергій Васильович. до 04 березня 2004 р. – народний депутат України. Обраний по виборчому округу № 136, Одеська обл. Дата прийняття депутатських повноважень: 14 травня 2002 р.
Партійність (на момент виборів): Українська морська партія. Попереднє місце роботи: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПНУ, державний радник юстиції 2-го класу, член фракції "Єдина Україна" з 05.2002 р., голова підкомітету Комітету з питань правової політики, президент Одеської національної юридичної академії, голова Спілки юристів м. Одеси, член Вищої ради юстиції України, голова Вищої ради юстиції України, голова Української Морської партії до 02.2004 р.
Дата складання депутатських повноважень: 04 березня 2004 р. (у зв’язку з обранням у ЦВК України).
Біографічні відомості: народився 1 травня 1954 р. у м. Тирасполі, Молдова. Освіта вища, у 1980 р. закінчив Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет за фахом "Правознавство". За даними, які заслуговують на довіру, диплом вузу куплений за гроші, про що відомо спецслужбам Росії та України, але від офіційної перевірки цього факту українські повноважні органи ухиляються за вказівкою Адміністрації Президента. Так, в період участі Ківалова С.В. у виборах до ВР України вивчались його біографічні дані. Зокрема, ініціювали запит у вуз, який він закінчив, звідки прийшла заперечна відповідь щодо навчання такої особи. Відомо, що кандидатська та докторська дисертації є плагіатом і були “запозичені" в РФ, в Україні здійснено лише їх переклад. Докторська дисертація - "Організаційно-правові основи митної справи в Україні" (Юридичний інститут Одеського державного університету ім. І.Мечникова, 1996 р.).
З 11.1972 р. по 12.1974 р. - служба в армії. З 01.1975 р. по 09.1976 р. - слюсар, майстер автотранспортного підприємства № 1. З 09.1976 р. по 06.1985 р. - аспірант, викладач, голова профкому Свердловського юридичного інституту. З 06.1985 р. по 09.1986 р. - заступник начальника МУВС УВС Свердловської області - відповідав за службу кінологів. З 09.1986 р. по 12.1987 р. - командир підрозділу оперативного реагування ППС УВС Свердловської області. З 12.1987 р. по 11.1989 р. - старший викладач, начальник циклу адміністративного права і адміністративної діяльності Одеської школи міліції. З 12.1989 р. по 04.1997 р. - старший викладач, доцент, професор, проректор, з 1996 р. - завідувач кафедри морського та митного права, з 04.1997р. - ректор Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І.Мечникова (з 12.1997 р. - Одеська державна юридична академія). У 1994-1998 рр. - голова постійної комісії із законності та правопорядку Одеської міськради.
У 1998-2002 рр. - народний депутат України 3 скликання. Член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України з 10.1997 р. по 07.2000 р.
Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 р. по 02.2004 р. Голова підкомітету парламентського контролю Комітету з питань правової реформи з 07.1998 р.
Заслужений юрист України (10.1998). Почесний працівник прокуратури України (2000). Нагороджений орденами: "За заслуги" III ст. (09.1997), II ст. (08.1999), I ст. (07.2003), "Святий Князь Володимир" IV ст. (08.1999, УПЦ). Автор, співавтор близько 100 наукових праць, зокрема: "Організаційно-правові основи митної справи в Україні" (1994), "Засоби здійснення митної політики України" (1995), "Митне право (Адміністративна відповідальність за порушення митних правил)" (1996), "Таможенное право Украины " (1998).Володіє англійською мовою. З квітня 2004 року - голова Центральної виборчої комісії України.
--------------------------------------------------------------------------------
Ківалов С.В. має сталі комерційні інтереси в КГМК „Криворіжсталь" (Дніпропетровська область), підтримує особисті контакти з колишнім директором комбінату Дубиною О.В. Через свої зв'язки Ківалов С.В. лобіював на комбінаті інтереси компанії „Самара-ресурс" (зареєстрована у Великій Британії), при цьому поводився зухвало, некоректно по відношенню до керівництва комбінату, висловлював погрози для досягнення своїх цілей. В теперішній час компанія є основним партнером КГМК.
У червні 2003 року Ківалов С.В. вів переговори з НК “Лукойл” з приводу надання лобістських послуг російській нафтовій компанії у питанні ухилення від нарахованих до сплати Одеським НПЗ у держбюджет фінансових санкцій, для чого неодноразово виїжджав до Москви. За зазначені послуги С. Ківалов мав отримати 3 млн. дол. США.
В Одесі С. Ківалов через підконтрольні комерційні структури є засновником двох місцевих телеканалів (“ИТВ", “Академія (31 канал)" та двох періодичних видань (газета “Слово" і журнал “Альянс"). У 2001 році С.Ківалов викупив права на ФМ-радіо (107,4) “Ностальжи Приморье”.
С.Ківалов був одним з ініціаторів утворення Морської партії (неофіційно -є першою особою). Партія має сталі стосунки з Морським банком, який очолює відомий російський бізнесмен В.Жуков (операції з нафтою та нафтопродуктами). В.Жуков проходив як звинувачений в туринському судовому процесі щодо контрабанди зброї з України його компаньйоном Стрешинським.
Його дружина очолює в м. Одесі ТОВ “Чорнобиль". Дочка Тетяна (28 років) - депутат міської Ради народних депутатів (член комісії з питань законності, правопорядку і правозахисту), практично вона зараз веде бізнесові справи батька, виконує також посередницькі функції у корупційних схемах для вирішення проблемних питань між підприємцями і правоохоронними органами. Т.Ківалова балотувалася до ВР України (на місце, яке звільнилося після обрання батька Головою ЦВК). Однак тому, що зазначена ситуація є грубим порушенням чинного законодавства України, яке забороняє, щоб Народний депутат був прямим родичем члена ЦВК України, і виходячи з важливої особливої ролі , яка відводилась голові ЦВК України на наступні президентські вибори, В.Медведчук особисто дав команду С.В. Ківалову зняти кандидатуру доньки, що й було зроблено.
Ківалов С.В. має сталі особисті та ділові стосунки з громадянином Сирії Аданом Ківаном, відомим в регіоні бізнесменом (операції з металом на зовнішніх ринках, готельний бізнес) та спонсором державних установ: УМВС, УСБУ, лідером проживаючих в Одесі вихідців з країн близькосхідного регіону (очолює арабський культурний центр). Раніше С.Ківалов займався торгівлею металопродукцією разом з Перфільєвим В.М. (співробітником Одеського інституту економіки, екології і проблем ринку НАН України, відомим в Одесі компаньйоном А.Ківана), але в подальшому усунув Перфільєва від справ при підтримці бувшого начальника головного відділу розвідки, а потім начальника ГУР СБУ і заступника Секретаря РНБО України генерал-лейтенанта Л.Рожена.
За неофіційними даними, на посередницьких операціях з металом та іншими товарами А. Ківан щомісяця отримує прибуток, що дорівнює 2 млн. дол. США, частку якого (до 50%) передає Ківалову С.В., який до того ж є і офіційним уповноваженим фірми “Ківан Компані Лімітед”. Відомий ряд фактів “допомоги” С.Ківалова з використанням службового положення зазначеній фірмі, зокрема при відстоюванні її інтересів перед податковою інспекцією, та представляючись її неофіційним власником.
А.Ківан фінансово підтримує арабську організацію “Брати мусульмани".
У 2003 p. мали місце випадки видачі випускникам Одеської Державної юридичної академії підписаних С.Ківаловим дипломів, хоча на той час він вже працював у ВР України і жодної посади у вузі офіційно не займав. Правознавці стверджують, що такі документи є проблемними з точки зору їх легітимності. За Одеською юридичною академією міцно утримується імідж самого корумпованого державного вузу. Наприклад, С.Ківалову вдалось підписати урядову постанову згідно якої на роботу в Одеську прокуратуру приймаються тільки випускники Одеської Державної юридичної академії, а диплом випускників Одеського національного юридичного університету не сприймається для працевлаштування у цій установі.
Під час обрання С.Ківалова на посаду голови Вищої Ради юстиції. Неодноразовими були випадки “замовних” звільнень та призначень суддів за головування С.Ківалова, для чого застосовувались “підтасування” результатів голосування членів ВРЮ України. За інформацією з суддівських кіл, у ВРЮ стали практикуватися “розцінки” на відповідні подання щодо призначення на суддівські посади різних категорій.
Відомі інші факти незаконного використання Ківаловим С.В. службового становища у власних інтересах. Наприклад, його безпосередня участь в ініціюванні процедури банкрутства Одеського заводу “Оріон” (АТ з великою часткою державного капіталу), отримання дозволів на прохід у режимну зону Одеського аеропорту, вирішення міжконфесійних господарчих спорів на користь УПЦ ( за що С.Ківалов був нагороджений орденом УПЦ), незаконна, за оцінкою експертів, приватизація окремих об’єктів Одеської юридичної академії тощо.
Відомо, що С.Ківалов має близько 10 приватизованих дільниць на узбережжі Чорного моря, вартість кожної з яких сягає до 200 тис. доларів.
Слід зазначити також широкі міжнародні контакти Ківалова С.В., у першу чергу, як ректора Юракадемії . Хоча у січні 2004 p. Ківалов С.В. як турист виїздив до Сінгапуру (т/х „Казахстан"), де був затриманий на дві доби за контрабанду мисливської зброї.
У 2004 році В.Медведчуку та нашим джерелам стало відомо, що жителька Одеси N, яка мала тісні ділові стосунки з фірмами, підконтрольними Ківаловим, зібрала цілий архів документальних свідчень про багаторазові кримінальні дії С.Ківалова і готова передати їх правоохоронним органам, якщо ці матеріали не будуть знищені, а будуть використані для судового переслідування. Використуючи аргумент доступу до цього архіву В.Медведчук шантажує С.Ківалова..
http://www3.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=167699
Почему глава Центризбиркома Сергей Кивалов столь рьяно защищает интересы команды Януковича и Медведчука? Очевидно, что одной материальной заинтересованностью объяснять поведение г-на Кивалов было бы слишком упрощенно...
CENSOR.NET.UA приводит Вашему вниманию некоторые материалы оперативного дела на Кивалова Сергея Васильевича, которое находится в распоряжении СБУ, с небольшими нашими пояснениями.
Ківалов Сергій Васильович. до 04 березня 2004 р. – народний депутат України. Обраний по виборчому округу № 136, Одеська обл. Дата прийняття депутатських повноважень: 14 травня 2002 р.
Партійність (на момент виборів): Українська морська партія. Попереднє місце роботи: доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент АПНУ, державний радник юстиції 2-го класу, член фракції "Єдина Україна" з 05.2002 р., голова підкомітету Комітету з питань правової політики, президент Одеської національної юридичної академії, голова Спілки юристів м. Одеси, член Вищої ради юстиції України, голова Вищої ради юстиції України, голова Української Морської партії до 02.2004 р.
Дата складання депутатських повноважень: 04 березня 2004 р. (у зв’язку з обранням у ЦВК України).
Біографічні відомості: народився 1 травня 1954 р. у м. Тирасполі, Молдова. Освіта вища, у 1980 р. закінчив Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет за фахом "Правознавство". За даними, які заслуговують на довіру, диплом вузу куплений за гроші, про що відомо спецслужбам Росії та України, але від офіційної перевірки цього факту українські повноважні органи ухиляються за вказівкою Адміністрації Президента. Так, в період участі Ківалова С.В. у виборах до ВР України вивчались його біографічні дані. Зокрема, ініціювали запит у вуз, який він закінчив, звідки прийшла заперечна відповідь щодо навчання такої особи. Відомо, що кандидатська та докторська дисертації є плагіатом і були “запозичені" в РФ, в Україні здійснено лише їх переклад. Докторська дисертація - "Організаційно-правові основи митної справи в Україні" (Юридичний інститут Одеського державного університету ім. І.Мечникова, 1996 р.).
З 11.1972 р. по 12.1974 р. - служба в армії. З 01.1975 р. по 09.1976 р. - слюсар, майстер автотранспортного підприємства № 1. З 09.1976 р. по 06.1985 р. - аспірант, викладач, голова профкому Свердловського юридичного інституту. З 06.1985 р. по 09.1986 р. - заступник начальника МУВС УВС Свердловської області - відповідав за службу кінологів. З 09.1986 р. по 12.1987 р. - командир підрозділу оперативного реагування ППС УВС Свердловської області. З 12.1987 р. по 11.1989 р. - старший викладач, начальник циклу адміністративного права і адміністративної діяльності Одеської школи міліції. З 12.1989 р. по 04.1997 р. - старший викладач, доцент, професор, проректор, з 1996 р. - завідувач кафедри морського та митного права, з 04.1997р. - ректор Юридичного інституту Одеського державного університету ім. І.Мечникова (з 12.1997 р. - Одеська державна юридична академія). У 1994-1998 рр. - голова постійної комісії із законності та правопорядку Одеської міськради.
У 1998-2002 рр. - народний депутат України 3 скликання. Член Координаційної ради з питань судово-правової реформи при Президентові України з 10.1997 р. по 07.2000 р.
Народний депутат України 4 скликання з 04.2002 р. по 02.2004 р. Голова підкомітету парламентського контролю Комітету з питань правової реформи з 07.1998 р.
Заслужений юрист України (10.1998). Почесний працівник прокуратури України (2000). Нагороджений орденами: "За заслуги" III ст. (09.1997), II ст. (08.1999), I ст. (07.2003), "Святий Князь Володимир" IV ст. (08.1999, УПЦ). Автор, співавтор близько 100 наукових праць, зокрема: "Організаційно-правові основи митної справи в Україні" (1994), "Засоби здійснення митної політики України" (1995), "Митне право (Адміністративна відповідальність за порушення митних правил)" (1996), "Таможенное право Украины " (1998).Володіє англійською мовою. З квітня 2004 року - голова Центральної виборчої комісії України.
--------------------------------------------------------------------------------
Ківалов С.В. має сталі комерційні інтереси в КГМК „Криворіжсталь" (Дніпропетровська область), підтримує особисті контакти з колишнім директором комбінату Дубиною О.В. Через свої зв'язки Ківалов С.В. лобіював на комбінаті інтереси компанії „Самара-ресурс" (зареєстрована у Великій Британії), при цьому поводився зухвало, некоректно по відношенню до керівництва комбінату, висловлював погрози для досягнення своїх цілей. В теперішній час компанія є основним партнером КГМК.
У червні 2003 року Ківалов С.В. вів переговори з НК “Лукойл” з приводу надання лобістських послуг російській нафтовій компанії у питанні ухилення від нарахованих до сплати Одеським НПЗ у держбюджет фінансових санкцій, для чого неодноразово виїжджав до Москви. За зазначені послуги С. Ківалов мав отримати 3 млн. дол. США.
В Одесі С. Ківалов через підконтрольні комерційні структури є засновником двох місцевих телеканалів (“ИТВ", “Академія (31 канал)" та двох періодичних видань (газета “Слово" і журнал “Альянс"). У 2001 році С.Ківалов викупив права на ФМ-радіо (107,4) “Ностальжи Приморье”.
С.Ківалов був одним з ініціаторів утворення Морської партії (неофіційно -є першою особою). Партія має сталі стосунки з Морським банком, який очолює відомий російський бізнесмен В.Жуков (операції з нафтою та нафтопродуктами). В.Жуков проходив як звинувачений в туринському судовому процесі щодо контрабанди зброї з України його компаньйоном Стрешинським.
Його дружина очолює в м. Одесі ТОВ “Чорнобиль". Дочка Тетяна (28 років) - депутат міської Ради народних депутатів (член комісії з питань законності, правопорядку і правозахисту), практично вона зараз веде бізнесові справи батька, виконує також посередницькі функції у корупційних схемах для вирішення проблемних питань між підприємцями і правоохоронними органами. Т.Ківалова балотувалася до ВР України (на місце, яке звільнилося після обрання батька Головою ЦВК). Однак тому, що зазначена ситуація є грубим порушенням чинного законодавства України, яке забороняє, щоб Народний депутат був прямим родичем члена ЦВК України, і виходячи з важливої особливої ролі , яка відводилась голові ЦВК України на наступні президентські вибори, В.Медведчук особисто дав команду С.В. Ківалову зняти кандидатуру доньки, що й було зроблено.
Ківалов С.В. має сталі особисті та ділові стосунки з громадянином Сирії Аданом Ківаном, відомим в регіоні бізнесменом (операції з металом на зовнішніх ринках, готельний бізнес) та спонсором державних установ: УМВС, УСБУ, лідером проживаючих в Одесі вихідців з країн близькосхідного регіону (очолює арабський культурний центр). Раніше С.Ківалов займався торгівлею металопродукцією разом з Перфільєвим В.М. (співробітником Одеського інституту економіки, екології і проблем ринку НАН України, відомим в Одесі компаньйоном А.Ківана), але в подальшому усунув Перфільєва від справ при підтримці бувшого начальника головного відділу розвідки, а потім начальника ГУР СБУ і заступника Секретаря РНБО України генерал-лейтенанта Л.Рожена.
За неофіційними даними, на посередницьких операціях з металом та іншими товарами А. Ківан щомісяця отримує прибуток, що дорівнює 2 млн. дол. США, частку якого (до 50%) передає Ківалову С.В., який до того ж є і офіційним уповноваженим фірми “Ківан Компані Лімітед”. Відомий ряд фактів “допомоги” С.Ківалова з використанням службового положення зазначеній фірмі, зокрема при відстоюванні її інтересів перед податковою інспекцією, та представляючись її неофіційним власником.
А.Ківан фінансово підтримує арабську організацію “Брати мусульмани".
У 2003 p. мали місце випадки видачі випускникам Одеської Державної юридичної академії підписаних С.Ківаловим дипломів, хоча на той час він вже працював у ВР України і жодної посади у вузі офіційно не займав. Правознавці стверджують, що такі документи є проблемними з точки зору їх легітимності. За Одеською юридичною академією міцно утримується імідж самого корумпованого державного вузу. Наприклад, С.Ківалову вдалось підписати урядову постанову згідно якої на роботу в Одеську прокуратуру приймаються тільки випускники Одеської Державної юридичної академії, а диплом випускників Одеського національного юридичного університету не сприймається для працевлаштування у цій установі.
Під час обрання С.Ківалова на посаду голови Вищої Ради юстиції. Неодноразовими були випадки “замовних” звільнень та призначень суддів за головування С.Ківалова, для чого застосовувались “підтасування” результатів голосування членів ВРЮ України. За інформацією з суддівських кіл, у ВРЮ стали практикуватися “розцінки” на відповідні подання щодо призначення на суддівські посади різних категорій.
Відомі інші факти незаконного використання Ківаловим С.В. службового становища у власних інтересах. Наприклад, його безпосередня участь в ініціюванні процедури банкрутства Одеського заводу “Оріон” (АТ з великою часткою державного капіталу), отримання дозволів на прохід у режимну зону Одеського аеропорту, вирішення міжконфесійних господарчих спорів на користь УПЦ ( за що С.Ківалов був нагороджений орденом УПЦ), незаконна, за оцінкою експертів, приватизація окремих об’єктів Одеської юридичної академії тощо.
Відомо, що С.Ківалов має близько 10 приватизованих дільниць на узбережжі Чорного моря, вартість кожної з яких сягає до 200 тис. доларів.
Слід зазначити також широкі міжнародні контакти Ківалова С.В., у першу чергу, як ректора Юракадемії . Хоча у січні 2004 p. Ківалов С.В. як турист виїздив до Сінгапуру (т/х „Казахстан"), де був затриманий на дві доби за контрабанду мисливської зброї.
У 2004 році В.Медведчуку та нашим джерелам стало відомо, що жителька Одеси N, яка мала тісні ділові стосунки з фірмами, підконтрольними Ківаловим, зібрала цілий архів документальних свідчень про багаторазові кримінальні дії С.Ківалова і готова передати їх правоохоронним органам, якщо ці матеріали не будуть знищені, а будуть використані для судового переслідування. Використуючи аргумент доступу до цього архіву В.Медведчук шантажує С.Ківалова..
http://www3.obozrevatel.com/index.php?r=news&id=167699