Що показала криза
11/29/2004 | Mytrofan
Незалежно від того, як завершаться дії на захист демократії (вірю, що вони закінчаться перемогою), один із важливих моментів політичної кризи є те, що вона висвітлила насправді той факт, що української держави як такої не існує. Існує ж політико-адміністративне утворення з досить широкою автономією, підпорядковане безпосередньо російському президентові та його службі безпеки. Ключовою постаттю в забезпеченні рішень російського президента на території України є Віктор Медведчук. Він фактично є його особистим представником, і саме тому протягом останнього часу став досить непомітним, очевидно для того, щоб і надалі залишатися виконувати свою роль. Вірність силових структур режимові - лише свідчення цьому, адже усі кадрові призначення нагорі відбулися за його персонального впливу і ключові посади займають його люди. Звідси і його впевненість, що Ющенко "ніколи не буде президентом України".
Інший важливий момент полягає в тому, що керівні посади в Україні посідають люди, цілковито позбавлені понять "патріотизм", "честь", "обов"язок". Особливо це стосується силовиків та більшості керівників адміністративних органів влади. Це була своєрідна селекція, котра існувала в Україні традиційно з часів Російської імперії. Кучма - лише найяскравіший (чи найганебніший) результат подібної селекції. Уявіть собі - його підлеглі проголошують утворення різних автономій, а він робить вигляд, що все нормально. Або, наприклад, майже увесь дипкорпус приєднується до страйкарів - і все нормально, нема проблем.
Відсутність держави як такої підтверджується і перебуванням російських сецпідрозділів на території Києва і області. А СБУ заявляє, що нічого не помітила. До речі про СБУ. Один мій знайомий якось був подав анкету на працю в цій установі. Все було добре, анкета була чудова, але з"ясувалося, що він свого часу на початку 90-х був членом Народного Руху. Таким чином, як ненадійний, був забракований.
Таким чином, сьогодні нарешті стало очевидно, що державу власне треба лише створювати. І якщо наша опозиція переможе, то це і буде її головне історичне завдання. Всі інші проблеми - другорядні, оскільки вирішивши головну, неважко розв"язати інші. Народна підтримка цій справі, як бачимо, буде забезпечена.
Інший важливий момент полягає в тому, що керівні посади в Україні посідають люди, цілковито позбавлені понять "патріотизм", "честь", "обов"язок". Особливо це стосується силовиків та більшості керівників адміністративних органів влади. Це була своєрідна селекція, котра існувала в Україні традиційно з часів Російської імперії. Кучма - лише найяскравіший (чи найганебніший) результат подібної селекції. Уявіть собі - його підлеглі проголошують утворення різних автономій, а він робить вигляд, що все нормально. Або, наприклад, майже увесь дипкорпус приєднується до страйкарів - і все нормально, нема проблем.
Відсутність держави як такої підтверджується і перебуванням російських сецпідрозділів на території Києва і області. А СБУ заявляє, що нічого не помітила. До речі про СБУ. Один мій знайомий якось був подав анкету на працю в цій установі. Все було добре, анкета була чудова, але з"ясувалося, що він свого часу на початку 90-х був членом Народного Руху. Таким чином, як ненадійний, був забракований.
Таким чином, сьогодні нарешті стало очевидно, що державу власне треба лише створювати. І якщо наша опозиція переможе, то це і буде її головне історичне завдання. Всі інші проблеми - другорядні, оскільки вирішивши головну, неважко розв"язати інші. Народна підтримка цій справі, як бачимо, буде забезпечена.