12/04/2004 | QuasiGiraffe

Є деякі зауваження з приводу лозунгів на Майдані. Трохи незручно чути наприкінці кожного виступу "Слава Ющенку!". Мабуть, перед тим варто сказати аудиторії, за що слава. Немає заперечень, що, витримавши значний політичний, особистий тиск, і навіть отруєння, ВАЮ проявив твердий характер. Але, по-перше, це здебільшого стосується не суспільного, а особистого життя. По-друге, поруч були товариші, які, кажуть, часом виганяли ВА з пасіки. Буду радий про пасіку помилитися. Може, товариші теж на щось заслуговують?

Давайте почекаємо, поки Ющенко вже щось зробить на посту Президента, сподіваюсь, що це попереду. Тоді будемо кричати "Слава". Нинішній статус ВА як символа і фронтмена коаліції "Сила народу" ще не дозволяє говороти про занадто великий особистий вклад. Люди на майдані мають повне моральне право замінити прідвище на прапорах на інше, якщо відчуття необхідності свободи буде цього вимагати.

До речі, у своїх промовах ВА віддає належне за всі успіхи саме громаді. Підтримаємо його і в цьому.