Срочно! Нужна антикризисная программа для Юго-Востока!
12/05/2004 | Dworkin
Сейчас абсолютно не чувстуется, что кто-то из оппозиции серьезно работет на ЮГО-ВОСТОК Украины! Кампания и риторика Юща рассчитана больше на Центр-Запад (которые и так за него). И никаких больших сдвигов в ней не замечено.
Плюс сейчас на Юго-Востоке всеми силами только усиливается антиющевская истерия (и нашими, и россиянами). Видимо хотят довести градус до такого, чтобы даже в случае честно победы Юща Восток его не воспринял как президента.
Телеканалы сейчас вроде бы стали безцензурными, но согласитесь: говорить только правду - это весьма мало. Сначала год засирать людям мозги спец-пропагандой, а потом один раз-другой тихо извиниться перед зрителями и все?! Можно подумать что это извинения и даже та безцензурная правда, которая нынче хлынула из общенациональных 1+1, Нового, УТ-1 и немного "Интера" (хотя послдние два еще под вопросом), может бысто нейтрализовать всю ту дезинформацию? Увы, может, но не так быстро. И неизвестно откажутся ли те же телеканалы снова размещать новые провокационные ролики перед самыми выборами.
А тут нужна именно срочная спец-программа!
Специально написанные сценарии работы с Востоком штабами Юща. Новые телепрограммы, новая реклама. Может быть применить что-то новое (или хорошо забытое старое). При общении сторонников Ю. и Я. хорошо сработала народная дипломания. Может стоить вспоминть старую идею "поездов дружбы", когда простые жители Запада ехали на Восток, чтобы объяснить им свои взгляды и успокоить их?
Мы слишком рано успокоились! Слишком быстро начали праздновать!
Такое впечатление, что многотысячние митинги в Центре и на Западе как-то "застлали глаза" рулевым оппозиции в надежде на свои силы. Но ситуация то на Востоке - отличная в корне!
Плюс сейчас на Юго-Востоке всеми силами только усиливается антиющевская истерия (и нашими, и россиянами). Видимо хотят довести градус до такого, чтобы даже в случае честно победы Юща Восток его не воспринял как президента.
Телеканалы сейчас вроде бы стали безцензурными, но согласитесь: говорить только правду - это весьма мало. Сначала год засирать людям мозги спец-пропагандой, а потом один раз-другой тихо извиниться перед зрителями и все?! Можно подумать что это извинения и даже та безцензурная правда, которая нынче хлынула из общенациональных 1+1, Нового, УТ-1 и немного "Интера" (хотя послдние два еще под вопросом), может бысто нейтрализовать всю ту дезинформацию? Увы, может, но не так быстро. И неизвестно откажутся ли те же телеканалы снова размещать новые провокационные ролики перед самыми выборами.
А тут нужна именно срочная спец-программа!
Специально написанные сценарии работы с Востоком штабами Юща. Новые телепрограммы, новая реклама. Может быть применить что-то новое (или хорошо забытое старое). При общении сторонников Ю. и Я. хорошо сработала народная дипломания. Может стоить вспоминть старую идею "поездов дружбы", когда простые жители Запада ехали на Восток, чтобы объяснить им свои взгляды и успокоить их?
Мы слишком рано успокоились! Слишком быстро начали праздновать!
Такое впечатление, что многотысячние митинги в Центре и на Западе как-то "застлали глаза" рулевым оппозиции в надежде на свои силы. Но ситуация то на Востоке - отличная в корне!
Відповіді
2004.12.05 | kolia
Re: Срочно! Нужна антикризисная программа для Юго-Востока!
A 5-i kanal ne raskruchival antivostochnuiu isteriyu? Skolko ia ottuda za poslednie vremia uslyshal. Odin pan (toli v oranzhevom galstuke toli v sharfe) skazal chto vsia "vostochnaia" industriya (ugol, stal) - eto vse vcherashniy den, tak skazat otrasli kharakternye dlia razvivaiushikhsia stran. I poskolku my, bez somneniya, uzhe dvumia nogami stoim v Evro Soiuze (ego "ubeditelnyi" argument byl: "poezhaite v aeroport i posmotrite kuda letiat samolety - na zapad"), to "vostok" silno zabluzhdaetsia v svoei znachimosti. I tak dalee i tomu podobnoe.I potom povtoriu chto milliony liudei na vostoke i yuge chestno golosovali za Yanukovicha i tozhe zasluzhivali chestnogo peregolosovaniya. A Timoshenko s ee istericheskim ekstrimizmom neodnokratno pytalas ikh etogo leshit trebuia chtoby Yushenko nemedlenno priznali prezidentom i dopustili k vypolneniyu obiazannostei.
2004.12.05 | kolia
Re: Срочно! Нужна антикризисная программа для Юго-Востока!
Daleko khodit ne nado. Prokrutite vniz i prochitaite mnenie pod nazvaniem Cхдн област2004.12.05 | настрадамус
Пан Dworkin вы на 100% правы , но ....
Я живу в Донбассе , имею большой опыт полит борьбы, и знаю даже лучше вас что и как надо говорить народу . Как формировать мнение . Да , сегодня надо формировать мнение а не агитировать !Я не видел не одной, по настоящему предвыборной эффективной агитации...
Вот эта листовка универсальна для всей Украины ! ..как заставить наших горе оппозиционеров ....
Европа или Азия , Ющенко или Янукович ?
Избрание президента определит уже скоро и надолго нашу судьбу. Если у нас в Украине останутся править московские ставленники - Кучма и его преемник, то они отдадут и продадут Москве всё, даже Крым , как уже практически отдали Керчинский пролив и нефтепровод Одесса – Броды взамен за поддержку Путиным на выборах в Украине их власти. Не зря они начали вывод Украинских военных караблей из Севастополя…Действия правительства Януковича похожи на лозунг «Главное выборы !», а там - хоть трава не рости. Пожизненная власть Кучмы, через его преемника-Януковича, будет означать то, что у большей части простого народа не будет европейского будущего, т. е. никогда не будет приличной жизни ни у нас, ни у наших детей и внуков . Академик Николай Амосов говорил: " На одну Россию заглядываться не стоит. Будущее ее туманно... Куда идти?... На Запад - в Европу...".
Так думал и наш пророк Т. Г. Шевченко, он предсказывал для Украины благополучный – европейский путь развития, как реальный шанс выйти в люди .
Тарас Григорьевич писал : «.. Коли ми діждемося Вашінгтона з новим і праведним законом ? А діждемось-таки колись !» Символически то, что в этом году исполнилось ровно 40 лет, как установлен памятник Т.Г. Шевченко в Вашингтоне. Сегодня, очевидно настало время исполнения пророчества Шевченко. Похоже, что Виктор Андреевич Ющенко - его предсказание , наш шанс воссоедениться с цивилизованным миром и стать по настоящему демократическим государством Европейского Союза.
Ющенко - это реальная возможность смены власти Кучмы - его преемника и построение такой системы власти, которая действовала бы в интересах государства и народа , а не группы олигархов. За время работы Ющенко внешний долг Украины сократился на 3 млрд.дол. а при правительстве Януковича он уже увеличился на 20 млрд. дол. …
Систематические правокации и обливание грязью Ющенко на их продажном и лживом телевидении - это свидетельство проявления панического страха правящей верхушки перед Виктором Андреевичем, как перед серьёзной и реальной политическойсилой силой, способной вывести Украину из «болота» !
Европа надеется на то, что у нас хватит разума сделать правильный , добропорядочный выбор ! "Все партии в Европейском парламенте приветствовали бы победу оппозиции. Если Президентом станет лидер оппозиции Виктор Ющенко, то это будет оказывать содействие быстрым изменениям отношения к Украине не только в Брюсселе, а и в некоторых европейских столицах. Лишь изменение власти в Украине может оказывать содействие улучшению отношений между Киевом и Европой», об этом заявил член Европейского парламента Чарльз Таннок .(07-07-04 )
Украине нужны перемены к лучшему ! Продолжение власти Кучмы
в лице его преемника - это путь в никуда !…
..Борітеся - поборете,
Вам Бог помогає !
За вас правда, за вас слава - Донецкая обл.
І воля святая !
- Т.Г. Шевченко-
2004.12.05 | SpokusXalepniy
Это не агитация за Ющенко. Это агитация...
... пртив него.Для тех, кто думает, это вообще не агитация.
Для тех кто не очень хочет думать, это подтверждение тех слов, которые используют москальско-донецкие кланы для агитации против Юща.
Вывод: избавьте нас от таких друзей, а от врагов мы и сами избавимся.
Иными словами, лучше вообще не агитировать, чем так.
Чтобы самому понять, что это плохая агитация, надо просто задаться вопросом номер 1. На какой слой людей эта листовка направлена? А именно - на тех, кто думает и пытается докапаться до правды? Или на тех, кто не задумывается и лопает всё то, что ему подают на главных телеканалах.
Пример. Я здесь, в Сан Франциско, каждую неделю тестирую свою мать на предмет что она вынесла из просмотра 1-го украинского телеканала. Других источников у неё практически нет. Может ещё только беседы с такими же бабушками. Один час в день она имеет возможность смотреть этот телеканал, но воспользоваться этой возможностью может далеко не всегда из-за времени показа. Думаю, что примерно так интересуются выборами 50% домохозяек Донбаса.
Конечно, есть особенность. Моя мать очень пожилая женщина, и реакция на сообщения у неё значительно притуплена. Как-то компенсируется это тем, что она всегда была думающая.
Так вот, мой сегодняшний опрос показал, что в первом туре оказывается победил Янукович. Стоило ей пропустить по уважительным причинам какое-то сообщение и всё! Кронты. Кроме того, она уверена, что митинги и выступления народа от Януковича и Ющенко - примерно одинаковые: в Киеве и Львове - больше за Ющенко, но в Донецке - примерно такие же за Януковича.
Ещё месяц назад (пока я её не переубедил) она была уверена, что Ющенко это, во-первых, западынец, во-вторых, бендеровец, в третьих - хочет устранить русский язык в Украине, в четвертых хочет чуть ли не закрыть границы с Россией.
В то же время Янукович - за сотрудничество с Россией и стабильность.
Вывод. Если бы она прочла эту листовку, то увидела ТЕ ЖЕ ключевые слова, которые работают на ПОДТВЕРЖДЕНИЕ этих, внушенных ей мыслей.
Если же автор этой листовки думает, что народ будет обнявши голову сидеть и составлять краткий конспект почерпнутых основных мыслей и придёт сам к заключению, что официальная пропаганда - это неправда, то я этому автору, который так думает, скажу, что он только симулирует умственную деятельность. Опять же, чем так думать, лучше не думать вообще. И для здоровья полезней.
2004.12.05 | настрадамус
Вот так думали наши оппозиционеры и получили...
SpokusXalepniyЭта простая логика и работала у наших идеологов от оппозиции , и какой результат ? ... Вы как и они ошибаетесь . Выдумываете сами мнение народа , то что он хочет и против чего он. И в соответствии с этим придумываете планы действий.
Таких как ваша бабушка у нас 25% . А люди среднего возраста и молодёжь положительно относится к Европе . Но не кто не убедил их что Ющенко с ними и за это .
А вы предлагаете как страус голову в песок . ..и обманывать себя и !…
2004.12.05 | Soft
Нда, тяжелый случай...
>>05-12-2004 09:32, SpokusXalepniy>>Это не агитация за Ющенко. Это агитация...
А потом такие, как SpokusXalepniy обижаются, что "донецкие дебилы", по их разумению, голосуют не за того. Неужели Янкович их зазомбировал, так?
А может не нужно недооценивать людей по их географическому признаку, считая их людьми второго сорта, и отказывать им в их способности мыслить. Кто-нибудь из тех, кто высказывается в данной ветке, был в Восточной Украине, чтобы иметь такое радикальное мнение?
Агитация должна быть направлена прежде всего на мыслящего человека (пребывающего в здравом уме и твердой памяти), единственно что можно использовать дополнительно - это "ловушки для подсознания", которые помогут определенной информации просочится сквозь оценочный фильтр обработки информации.
Так что агитационная информация должна быть правдива и четко указывать на цели и методы влияния. В дополнение, можно использовать "ловушки для подсознания".
Если необходимо, я могу создать макеты листовок, которые смогу удовлетворять вышеперечисленным условиям.
PS
Если оппозиция проиграет при сегодняшнем уровне политического влияния, я первый признаю Кучму и Янковича, как гениальных политиков.
2004.12.05 | Moro
Теза : Кучма - державний зрадник
Тезис для Юго-Востока : Кучма - гос. изменник, действия или бездеятельность которого ввергли страну в тяжелейший политический кризис и несут прямую угрозу единству и безопасности наше Родины.Это нужно повторить миллионы раз - чтобы до народа дошло, что этот жалкий человечешко, цепляясь за власть, готов обрущить ЛЮБЫЕ беды на головы народа Украины.
2004.12.05 | SpokusXalepniy
Как в анекдоте, которому в четверг будет уже двести лет.
Краткое содержание этого анекдота.Одному коммерсанту пришлось в пути переночевать в местечке, в патриархальной еврейской семье. Не очень красивая дочь, которой за тридцать была не замужем. Семейство грустило. Тогда коммерсант предложил, что может устроить её брак с графом Орловым. Отец в панике. Как же так! Мы соблюдаем все обычаи, а вы нам предлагаете русского жениха. Мы не можем наплевать на наши вековые традиции, субботу, пейсах, и т.д.
Коммерсант аргументирует свои доводы тем, что она будет ездить в лучших каретах, отделанных золотом, одеваться, как первые леди в Европе, ходить в петербургскую оперу, будет вся в золоте и брильянтах, и т.д. Семейство всё равно настаивает на том, что русский не может составить пару нашей дочери из-за... ля-ля-ля ...
Наконец, коммерсанту удаётся склонить еврейское семейство доводами о неслыханных богатствах, которые сделают дочь счастливой. Отец заявляет, что возможно надо таки попробовать, а вдруг! Коммерсант вынимает платок, вытирает потный лоб и облегченно шепчет себе под нос: "Слава богу, Рабиновичей уговорил! Теперь надо уговорить графа Орлова!"
Так вот, я вам официально заявляю: спасибо, вы меня и других майдановцев уговорили, остаётся только этими доводами уговорить Донецк и Луганск.
2004.12.05 | пан Roller
Ющенко треба ехать в Енакиево инкогнито. (-)
2004.12.05 | капітан Немо
Есть такой "принцип айкидо". Его нужно применить.
Но складывается такое впечатление, что его сейчас применяют рпотив нас. Ждут, пока наша собственная энергия нас взорвет изнутри.По отношению к Востоку принцип айкидо мог бы выглядеть ( например, чисто теоретически), как использовать "русский вопрос", шахтеров, федерализм и т.п. против них же самих ( не против народа, а против идеологов сепаратизма). Как конкретно - я еще пока не придумал, и просьба не затыкать мне рот , типа - "мрії". Мы же вроде как коллективный разум, или все-таки збиговысько индивидуалистов ?
2004.12.06 | ziggy_freud
Вопросы сепаратистам.
> По отношению к Востоку принцип айкидо мог бы выглядеть ( например, чисто теоретически), как использовать "русский вопрос", шахтеров, федерализм и т.п. против них же самих ( не против народа, а против идеологов сепаратизма).Вопросы сепаратистам.
Является ли вашей целью присоединение к России?
Если "да", то на каких условиях, и согласны ли на эти условия в РФ?
Если "нет", то
- какие будут границы автономии,
- что вы будете делать с украиноязычными жителями восточных регионов (заставлять говорить на русском, депортировать, отправлять в газовые камеры???)
- расчитываете ли вы на международное признание
- расчитываете ли вы на нормальные отношения с Украиной после отделения,
- если вас так раздражает русско-украинская граница, будет ли вас радовать донецко-харьковская или харьковско-сумская?
И наконец, вы знаете о недавней голодовке кузбасских угледобытчиков, которым задолжали получку за год? а ведь они добывают черное золото КАРЬЕРНЫМ способом, что по определению на порядок выгоднее?
капітан Немо пише:
> Но складывается такое впечатление, что его сейчас применяют рпотив нас. Ждут, пока наша собственная энергия нас взорвет изнутри.
Один з можливих варіантів. Сварка через терміни політ-рехворми - вже тривожна ознака. Потрібно спрямувати енергію на зовнішні щодо "Сили Народу" об'єкти. І... водночас утримуватись від незаконних дій.
> Как конкретно - я еще пока не придумал, и просьба не затыкать мне рот , типа - "мрії". Мы же вроде как коллективный разум, или все-таки збиговысько индивидуалистов ?
Десь посередині. Клюб за інтересами, здатний пропонувати цікаві рішення деяких проблем
2004.12.06 | tmp
Типа "да" :)
Ныне используемые методы агитации уже изжили себя. Вернее не методы. А направление агитации. Народ на Ю-Востоке агитировать уже некогда и некак.Действительно - говоря "Запад (Европа) это круто, а Восток (РФ) - сакс. Голосуй за Юща!" они обижают восточного избирателя, делают из него "сакс". Говорить "О Донбасс ты крут и велик, мы с тобой! Голосуй за Юща - не обидим!" бесполезно - все равно не поверят еще и лицемерами обзовут. Народ уже не переубедить. Остатеся надеяться на "авось" (то бишь правду), фальсификации "во имя демократии на планете" или на вооруженный захват власти, что вообще-то нехорошо.
В таких случаях хорошо выглядит следующее: использовать наработки оппонента, результаты его работы и накопленный мощнейший потенциал, все это поставить себе на службу. Развернуть вектор так сказать, айкидо, как подметил некто Капитан Немо.
Чес гря, когда прошло голосование за вывод контингента из Ирака, я подумал, что сие уже и начали сначала по тихому, но серьезно осуществлять. Подумал, что следующим шагом будет фишка типа "Янукович - Янки", "Продался ЦРУ", "Кучма - англо-канадский шпион", а телефонный звонок Юща Путину состоится как раз по прибытии того в Анкару или даже раньше.
Короче говоря, мне кажется, что гораздо легче, проще, дешевле и надежнее убедить самого Ющенко в том, что необходимо хотя бы временно "лечь" под РФ и Великих Восточных олигархов, поступится принципами (думаю ему не впервой), чем промыть за это время мозги Востоку Украины.
Здесь, ИМО, важно точно выбрать время "разворота вектора" - так чтоб Запад и Центр не успели разочароваться, а Восток успел потерять монолитность. Временные интервалы политтехнологи должны подсказать, не зря ж они хлеб с маслом и все такое..
зы
Господа, только не надо "да как ты смеешь!!", "не для тебе мамо квіточку розтила" и т.п.
Это ведь - ИМХО
2004.12.06 | ziggy_freud
чи є щось більш постійне, ніж тимчасові труднощі ;-)
tmp пише:> Короче говоря, мне кажется, что гораздо легче, проще, дешевле и надежнее убедить самого Ющенко в том, что необходимо хотя бы временно "лечь" под РФ и Великих Восточных олигархов, поступится принципами (думаю ему не впервой), чем промыть за это время мозги Востоку Украины.
Займатесь. Вам теж, очевидно, "нє впєрвой". Лише одна маленька проблема. Президент, який тимчасово лежить під РФ та східними олігархами, в Україні вже є. Для тих, хто сумнівається: його прізвище Кучма. І "тимчасово" тягнеться вже 10 років.
Є також різниця між "промиванням" та повідомленням відносно об'єктивної інформації.
> Это ведь - ИМХО
Як ІМХО має повне право на імхування. Мириканські валянки форевер
2004.12.06 | tmp
Re: чи є щось більш постійне, ніж тимчасові труднощі ;-)
ziggy_freud пише:> Займатесь. Вам теж, очевидно, "нє впєрвой".
Вам теж..
2004.12.06 | ziggy_freud
И - вопросы лично Кушнарёву. От киевских фанов ;-)
Если в Харькове не будет донецкой и львовской власти, а только харьковская, означает ли это, что1. Кучма, Янукович и примкнувший к ним Лужков - харьковская власть?
или
2. В Изюме не должно быть ни харьковской, ни луганской власти, а только изюмская?
Тогда должны ли в селах признавать власть райцентра?
Если мы продолжим парад автономий, то самой мелкой административной единицей рискует оказаться помещение камерного типа. Без особых удобств, но со своим губернатором
2004.12.05 | petro
Для начала нужно Юльке извиниться за колючую проволоку ! (-)
2004.12.05 | 123
Дайте лінк з цитатою.Або припиніть фантазувати(-)
2004.12.05 | petro
Тогда срочно опровергнуть ! ТРК Украина и сейчас об этом! (-)
2004.12.05 | 123
Ну Ви жартівник.ТРК Україна для того і створена щоб брехати
ТРК Україна свідома бреше - вона нічого не спростовуватиме2004.12.05 | petro
Тогда мифы должен развенчивать Кинах
А не Юля, или даже Ющенко,так как манипуляторы уже что хотели, то и сделали с ними в сознании востока.Что бы они не говорили, это не будет восприниматься, по крайней мере сразу.
А развенчать нужно хотя бы один миф о том, что при примьере Ющенко все нищенствовали, а пришел гениальный хозяйственник-экономист Я и свершилось чудо.
А так же мифы об американских деньгах, бендеровцах, колючей проволоке.
Лучше, что бы было принято специальное заявление от Силы народа, а озвучил его Кинах на общеукраинских каналах.
2004.12.05 | 123
Програма дуже проста:треба працювати з СБУ
Всього лише треба -- умовити СБУ зайнятися своєю справою і порушити кримінальні справи проти всіх сепаратистів-губернаторів та голів відповідних обласних та міських рад. Як умовити СБУ -- ну, у підкилимній політиці навіть наші хлопці є профі.2004.12.05 | Larri
Re: Програма дуже проста:треба працювати з СБУ
Поддерживаю на все сто, однозначно.2004.12.05 | Moro
Про цивіліаційний шок "донецьких"
Вони хотіли мати найвищі пост в "почті Росії".Але виявилось, що ще мають шанси мати першорядні політичні позиції в великій центральноєвропеській державі.
------------------------------------------------------
СТИК ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Єгор СОБОЛЄВ
Як переживуть «помаранчеву революцію» «донецькі»? Їхні амбіції і гроші, поставлені на ці вибори, два тижні народного повстання перетворили на глиняні черепки, водночас позбавивши донецьку групу властивого їй натиску, одностайності та впевненості в собі. Від того, наскільки адекватно «донецькі» усвідомлять, що відбувається, нині великою мірою залежить добробут України. Ще більше від цього залежить їхній власний добробут.
«Донецькі» зазнали найбільшого шоку від подій у країні. Якщо Юлія Тимошенко сподівалася на революцію, а Віктор Медведчук остерігався її, то Андрій Клюєв у неї не вірив. Усю кампанію донецька група відмахувалася від зауважень, що ставка на адмінресурс — згубна, що Віктор Янукович занадто одіозний і що виборці в Дніпропетровську, не кажучи вже про Полтаву чи Вінницю, істотно відрізняються від електорату Донбасу. Лідери донецької групи вели кампанію так, як вони звикли проводити її в себе, роблячи ставку на гроші та страх.
Ці методи дали результат, якого вони домагалися. Центрвиборчком оголосив переможцем виборів Віктора Януковича. Те, що відбулося потім, стало для «донецьких» фантастикою, описаною в романах про міжпланетні контакти різних цивілізацій.
Нині, через 14 днів після початку революції, вони визнають, що маніфестанти мерзнуть на вулицях безплатно. Хоча в перші дні відмовлялися в це вірити. Власне, саме тому влада звозила в Київ жителів східних областей. Вона не могла зрозуміти, що один учитель, котрий бореться за свої переконання, означає більше, ніж сто робітників, пригнаних обіцянкою виплатити по 300 гривень.
Однак мотиви людей, які позбавили їхнього кандидата нечесної перемоги, «донецьким» важко усвідомити й досі. Вони скептично посміхаються, слухаючи пояснення, мовляв, демонстранти підтримують не Віктора Ющенка, а виборність влади, свободу преси та правила в бізнесі, які кандидат від «Сили народу» нині уособлює. Власний коментар «донецьких»: людей зазомбували. У це поняття вони вкладають непримиренність кампанії Ющенка, яка заперечила, що кандидат від влади чесно виграв вибори; роботу «5 каналу», який, на думку «донецьких», підготував людей до виходу на барикади і провів ретельну організаційну підготовку повстання.
«Ми готувалися до виборів, а вони — до революції. Ми до неї виявилися не готовими», — ось як пояснюють вони причини того, що Янукович зміг стати президентом лише у приміщенні Центрвиборчкому. Його соратники захоплюються неіснуючими менеджерськими здібностями команди Віктора Ющенка, що зуміла заздалегідь закупити стільки наметів, наготувати стільки припасів і віддрукувати стільки символіки. Донецькі не вірять, що намети з власної ініціативи організували професійні туристи, що їжу й одяг добровільно надають ресторани, магазини та прості люди, а символіку виготовляють усі хто може — зокрема власними руками.
Такі уявлення донецької групи легко пояснити. Опозиція — від політиків до газет — у Донбасі настільки маргінальна, що лідери регіону ніколи не наражалися на масові протести людей. Тому вони не в змозі зрозуміти природу вчинків жителів Києва, Львова або Черкас, які минулого понеділка полишили нормальне життя і пішли в революцію. У цьому сенсі дурощі Людмили Янукович можна порівняти з прорахунками Володимира Путіна. Живучи у власному світі, дружина кандидата на посаду президента України і президент Росії не розуміють, що головна сила Ющенка — не в підтримці Джорджа Буша, Джорджа Сороса чи Александра Квасьнєвського, а в твердому рішенні більшості українців домогтися інакшого життя.
Не дуже добре розуміючи вулицю, «донецькі» водночас усвідомлюють, що діється в кабінетах влади. Цього тижня вибудуване Леонідом Кучмою для перемоги Януковича військо загін за загоном перейшло на бік противників, втекло в кущі або змінило мету битви. Самі «донецькі» не розвалилися, хоча інтереси власне Донецька, команди Януковича та фракції «регіоналів» нині очевидно різняться. Уперше за багато років донецька група залишилася на самоті. Вона не вмонтована в жодну з чужих схем і поки що не вигадала своєї. Як ніколи доля «донецьких» у їхніх власних руках. Проблема в тому, що їхні лідери не до кінця розуміють, у чому суть подій і який план треба вибрати.
Ідеї такі. Перша — продовжувати боротьбу за президентство. Цей план насамперед підтримує сам Янукович і його найближче оточення. Залишена своїми політтехнологами (від Тимофія Сергєйцева до Володимира Грановського), команда Януковича не згодна з думкою, що шансів проти Ющенка в нього нині немає. Янукович готовий знову йти на вибори, зокрема на третій тур. Хоча, як свідчить його оточення, останніми днями він справляє враження людини, у якій теж відбувається революція, — віра у власні сили залишилася незмінною.
Ці настрої акуратно підігрівають Президент і глава його адміністрації. Кучма й Медведчук розуміють, що план «Янукович — президент» уже нереальний. До того ж, цей план уже не є оптимальним для них самих. Однак «Регіони України» потрібні Кучмі та Медведчуку для голосування за конституційні поправки, які обмежать владу нового президента, і для боротьби за подальший розподіл портфелів. Тому Президент та глава АП переконують свого колишнього висуванця, що для нього не все ще втрачено.
Другий шлях — посилення самостійності донецького регіону. Про нього насамперед думає Рінат Ахметов. Ідея відокремлення, яку за підтримки Росії запустив Президент, хазяям області нецікава. Ні російські війська, ні митні кордони, ні власна валюта їм невигідні. Нині їхня мета полягає в іншому — максимально зменшити вплив Києва, хоч би хто став президентом. Донецька еліта хоче залишитися такою, зберігши свої бізнес-інтереси й контроль над суспільною думкою. З допомогою голови Донецької облради Бориса Колесникова ідея автономії трансформувалася в ідею розширення повноважень регіонів як невід’ємну частину конституційної реформи. В Донецьку прагнуть виборності своїх органів влади, представництва в другій палаті парламенту і збереження більшої, ніж тепер, частки податкових надходжень у межах області. «Ми хочемо, щоб не було центру, який може створити такі кризи, як теперішня», — каже Колесников.
Третя ідея — демократизація. Про неї думає фракція. Йдеться про те, щоб узяти участь у мирному врегулюванні ситуації, яке б народ сприйняв як справедливе. Підтримати конституційну реформу, яка додасть ваги парламентським партіям, і потім готуватися до виборів 2006 року, роблячи ставку на боротьбу за симпатії виборців, а не за заводи чи владні посади. Найближче до цього варіанта стоїть Раїса Богатирьова. Авторитет лідера фракції регіоналів зростає обернено пропорційно до зменшення впливу Клюєва, чиї «робимо так» уже не сприймаються. У «Регіонах України» дуже багато вихідців не з Донбасу. У них інші виборці, інша оцінка ситуації й інші відносини з Януковичем та Ахметовим. Це визначає їхні настрої: ламати імідж фракції «донецьких», активізувати законотворчість у важливих для населення напрямах і піклуватися насамперед про репутацію, а не про чисельність або інтереси Януковича. У четвер такі настрої було схвалено на засіданні фракції.
Яким шляхом і як далеко просунуться «донецькі», істотно залежить від того, чий вплив на них найближчими днями виявиться сильнішим: Ющенка та сотень тисяч маніфестантів, які стоять за ним, — чи Кучми з його головною опорою Медведчуком? У цьому сенсі рукостискання Ющенка, яке викликало обурення багатьох його прихильників, було мужнім кроком далекоглядного політика. «Донецькі» — не демони, не ідіоти і, тим більше, не пропащі люди. Вони репрезентують великий регіон України, чиї проблеми з демократією, конкурентним бізнесом та громадянським суспільством насамперед б’ють по його жителях.
Нині країна переживає казкові дні нечуваних можливостей, коли продажний політик може стати виразником інтересів народу, хабарник-міліціонер — захистити цей народ від хабародавців, а високооплачуваний цензор — допомогти всім жителям країни отримати об’єктивну інформацію. Багато людей уже зробили такий вибір. Для донецької групи, яка ввібрала всі найгірші якості політики пострадянського періоду, він також є. Як і решта політичних сил, вона має всі шанси стати частиною істеблішменту східноєвропейської демократії. Хоч зробити це їй і складніше, ніж іншим.
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/524/48573/
2004.12.05 | Moro
ПІСУАР-ЕКОНОМІКА
ПІСУАР-ЕКОНОМІКАІгор МАСКАЛЕВИЧ
Регіони будь-якої хоч скількись великої держави, як правило, не надто вже й обожнюють одне одного. Та ж промислова Північ Італії не в захваті від аграрно-патріархального Півдня, у Німеччині недолюблюють Баварію, свої конфлікти є й у Британії, і у Франції, на різних узбережжях США, Китаю. А всі разом вони більш-менш одностайно не люблять столицю, куди змушені перераховувати чималу частину заробленого на місцях.
Втім, ця нелюбов теж виявляється по-різному. У наших сусідів популярний анекдот, що «трагедія Москви полягає в тому, що вона з усіх боків оточена Росією». Щоправда, у нашій державі до Києва ставляться спокійніше. В Україні концентрація коштів в одному місці ніколи не сягала російських масштабів. А в цілому склався певний баланс симпатій і антипатій, баланс «взаємовигод», збереження якого і забезпечує нормальний розвиток будь-якої держави.
Цього року український Центр займався річчю вкрай екзотичною в історії нормальної держави: він старанно культивував сепаратистські настрої. Тоді як у будь-якій країні їх як мінімум придушують.
Причина була банальною: владі терміново були потрібні голоси на виборах, а розпалювання розколу по осі Схід—Захід обіцяло їхній приплив. У результаті в усіх витоках документів із адміністрації Президента України (а саме вона і керувала кампанією) підтвердилося, що гасло розколу там викохували і плекали.
Багато в чому це було пов’язано з відсутністю гідного компромату на самого Віктора Ющенка, через що довелося конструювати «віртуальну реальність». На цьому тлі вінцем маразму стала ідея створення «Галицького князівства». Підгодований кишеньковий кандидат (який у першому турі отримав менше 10 тис. голосів) заявляв, що він, бідолаха, «солідарний з ідеєю прибічників Ющенка» про створення князівства.
У принципі, висловлювання «справжнім українцям не по дорозі зі східняками і національними меншинами», «велика Україна, куди входять неукраїнські землі, — це та перешкода, що заважає нашій національній державі вибрати президента-націоналіста і не пускає нас у Європу», «ще до другого туру виборів президента необхідно створити нове Західноукраїнське державне утворення, що дасть змогу Віктору Ющенку стати президентом», заслуговували на статтю в кодексі. Проте телеканали радісно транслювали цю маячню — з упором на східні регіони.
Паралельно на Сході старанно культивували думку про те, що на його плечах сидять усі ці «бандери й ледацюги». Сказати, що це не спрацювало, важко. У результаті Схід досить чітко підтримав Януковича. Що дає підстави стверджувати: фальсифікували не здобуту підтримку, а її рівень. Тож мету можна вважати загалом досягнутою. Очевидно, що після виборів тему «утриманців» почали б тією чи іншою мірою спускати на гальмах: ідіотів, які не розуміють, що вічно педалювати її все ж небезпечно для здоров’я, мало навіть на Банковій.
Однак «листопадова» революція (незалежно від її результату) кардинально змінила ситуацію. Владі, вперше за останні десять років, довелося мати справу не з «козлами», а з народом.
Призначити з ходу «правильного» кандидата не вдалося, тому замість плавного відкоту назад влада видала на-гора цілий букет автономістських заяв. Яких тільки заяв нам довелося почути — назві одного з проектів «Південно-Східна Українська Автономна Республіка», схоже, судилося ввійти в історію. Принаймні абревіатура ПіСУАР напрочуд легко запам’ятовується.
Ядром таких настроїв, безсумнівно, стали Донецьк і Луганськ, у Харкові ідею автономізації підтримав (та й то за санкцією Банкової) лише славний губернатор Кушнарьов. Щоправда, через кілька днів йому довелося повідомляти, що фраза «від Харкова до Києва — 480 кілометрів, а до кордону з Росією — 40!» вирвана з контексту, а взагалі він як народний депутат голосував 1991 року за незалежну Україну. Яким чином одне стосується іншого, Євген Петрович, очевидно, напише в мемуарах.
Проте якщо «харківська незалежність» швидко перетворилася на фарс, не отримавши навіть натяку на підтримку населення, то в Донецьку і Луганську все значно серйозніше.
Ідею перевели на публічний рівень і стали активно просувати в маси. Мета, якої при цьому прагнули досягнути, проста й очевидна — максимально підсилити базу Януковича і збільшити тиск на той же Київ.
Ситуацію полегшує і вкрай слабка інформованість левової частки населення про те, що відбувається. У тому ж Луганську, де й народилася славна назва ПіСУАР, ряд місцевих депутатів цілком серйозно пропонували обмежити поставки електроенергії в Україну і вивчити питання про включення області до складу Росії. Іронія полягала в тому, що відключити Луганськ міг лише сам себе, бо більшу частину електроенергії одержує ззовні, а в Росії (якщо навіть розглядати варіант серйозно) дві третини його шахт (окрім хіба що коксівних) будуть практично відразу закриті. Вугільна галузь у Росії рентабельна і не дотується. І одним із методів досягнення подібного стану справ стало як раз рішуче закриття малих шахт — «луганського» типу. Депутати, котрі сумніваються, могли б з’їздити до сусідньої Ростовської області й поцікавитися, скільки шахт там працюють.
Втім, на мітингах рідко обговорюють економічні питання — це стосується і Західної України, де теж відзначилися, запропонувавши встановити контроль над повітряним простором (очевидно, боючись десанту чи то «москалів», чи то 25-ї Дніпропетровської бригади ПДВ).
Та все ж пропозицію «про організацію робочої групи зі створення та формування податкової, платіжної, банківської, фінансової системи південно-східних територій» важко розглядати навіть у суто пропагандистському ключі.
Донецька область — це приблизно чверть промислового виробництва країни і 26% її експорту. У Луганську все скромніше: експорт близько 6%, але теж солідно. При цьому і там, і там левова частка експорту — це метал. Враховуючи, що нинішні ціни на нього перевершують найсміливіші прогнози власників наших меткомбінатів (не тільки донецьких), вони зараз просто купаються в грошах.
Так, експорт Донецької області за два роки подвоївся — і цього року він напевно перевищить рівень семи мільярдів доларів.
Проблема в тім, що нинішній валютний достаток грунтується майже винятково на потрійному стрибку цін. Що буде в період відкоту цін, не знає ніхто — але чогось хорошого не очікують. Не говорячи вже про те, що за гарною українською традицією левова частка прибутку осідає не в бюджеті, а у сотні-двох сімей у кишені. Чутки про те, що Донбас багато перераховує Центру, м’яко кажучи, перебільшені. У відрахуваннях до цьогорічного держбюджету фігурують вельми скромні цифри — близько 630 млн. дол. Це трохи більше 8% від отриманого за 10 місяців виручки за експорт. Якщо ж згадати про вугільні гроші бюджету, левова частка яких йде в усе ті ж Донецьк і Луганськ, то сальдо балансу й зовсім наближатиметься до нульового. Тобто віддали бюджету 3,3 млрд. грн. і стільки ж отримали назад — «на вугіллячко».
Звісно, не слід забувати про 50-відсоткову норму обов’язкового продажу валюти експортерами, де частка донецьких грошей у підтриманні стабільності гривні значно істотніша. Та все ж чутки про те, що все тримається на Донбасі, дещо перебільшені.
Не кажучи вже про те, що в самостійному режимі спливе мацюпусіньке запитання: «Хто закриватиме шахти?» Зараз це робить злий і бездушний Центр, з яким героїчно борються місцеві власті, вибиваючи гроші. Хто ж закриватиме збиткові шахти (а це все одно доведеться робити), якщо не він.
Можна згадати і про експеримент у металургійній галузі, завдяки якому підприємства добре заощадили на податках. Рішення про нього приймали за низьких цін на метал, заради модернізації виробництва. Ціни на метал давно пішли вгору, а з великомасштабною модернізацією якось і не склалося. Одні витрачають більше, інші менше, але нічого такого, що принципово різниться від латання старого устаткування, так і не народилося. Ми явно відстаємо за переоснащенням навіть від Росії. Все це ще відгукнеться, причому на всій Україні, при зниженні цін на метал.
Тому розповіді про щасливе автономне життя здебільшого оцінюються так: «понти для приїжджих».
Варіант «широкої Новоросії», із включенням у неї Дніпропетровська та Запоріжжя, розглядати не будемо — викликає сумнів, що хоча б одна із тамтешніх еліт побажала б подібного гуртожитку навіть у кошмарному сні.
Не випадково великий бізнес, м’яко кажучи, не в захваті від таких ідей. Якщо для Ріната Ахметова Віктор Янукович — це робочий бізнес-проект, то іншим нинішній розвиток подій явно не подобається.
Привселюдно про неприйняття ідеї автономізації чітко висловився і Володимир Бойко (маріупольський завод ім.Ілліча), і той же Індустріальний союз Донбасу (Алчевський МК). Очевидно, що список внутрішньо незгодних можна продовжити. Існує таке поняття, як обсяг ринку: можна не бути великим економістом, аби зрозуміти: 47 млн. споживачів — це трохи краще, аніж 7,5 млн. Більшість споживачів донецької промисловості розташовані на Заході України. Причому, гроші у них зовсім не донецького походження. Створення ж на шляху товарів будь-якої перешкоди, наприклад, у вигляді кордону, навряд чи порадує виробників. Юрій Лужков може запропонувати хіба що кепку. Торгівля з Росією становить у середньому 20% від зовнішньоекономічної діяльності двох областей. І загальновідомим є «захоплення» російських виробників при надходженні на їхній ринок українського металу і труб.
На додаток із гуркотом заваляться проекти з гучною назвою «вільні економічні зони» (і ТПР). На них давно точить зуби Міністерство економіки, злобливо підраховуючи, що і як потрапляє через них до країни за пільговими розцінками. Для одного окремо взятого Донбасу частина здійснюваних у них проектів буде просто не потрібна — зникне споживач. Інша частина буде просто не по кишені. Коли торік підприємства торгівлі Донецька (у тому числі металотрейдери) бадьоро задекларували сумарно два мільярди гривень збитків, це йшло по графі «оптимізація оподаткування». При звуженні ринку збитки можуть стати значно реальнішими.
Взагалі автор не впевнений, що прихильники «сепарації» мають хоч якісь реальні розрахунки щодо відділення. Хоча б тому, що основна маса тих, хто говорить про неї, відокремлюватися зовсім не збираються. Тільки уявіть собі статус Ріната Леонідовича в Росії — не факт, що опиниться навіть у першій десятці «рівновіддалених» (хоча зараз правильно читати — «рівновишикуваних») олігархів. Гадаєте, йому це сподобається?
До того ж існує і досить простий обмежувач — фінансовий. Експортувати продукцію з території з невизначеним юридичним статусом, звісно, можна (приклад молдавського Придністров’я перед очима). Проблема в тім, що це відчутно дорожче — з’являються зайві посередники, яким треба платити. Навряд чи когось у Донецьку це надихатиме.
До речі, система відносин між центром і місцевими бюджетами справді потребує перегляду, але зовсім не за рахунок вибудовування зайвої проміжної ланки. Дотепер регіональні центри пречудово обдирали як липку місцеві бюджети, щосили опираючись делегуванню вниз хоча б частини повноважень. До чого це призводить, можна зрозуміти, порівнявши той же Донецьк із якимось із його передмість.
Проблема ж у тім, що схеми фінансових потоків для більшості населення Донбасу (як, утім, і всієї іншої України) — річ досить абстрактна. А от конкретні мітинги (за підтримки тієї ж луганської та донецької влади), де їм розповідають, що поки вони працюють, на Заході України й у Києві з’їдають гори «наколотих» апельсинів і ледарюють, — це дещо інше.
Не кажучи вже про те, що практично жодна інша інформація до них не надходить — за останні роки інформаційна вертикаль давно структурована, тож, окрім правильної думки, ніяких інших просто не може бути. Хоч би скільки критикували той же Харків і Дніпропетровськ за пустощі з пресою — на місцевому тлі це просто зразок толерантності та плюралізму.
Безсумнівно, автори проекту «автономізація» щиро вважають, що в потрібний момент вони поставлять у потрібне положення тумблер — і все миттєво заспокоїться. Але не факт, що всі учасники «знизу» так думають. Недавно багато людей також вважали, що після вкидання бюлетенів усе буде тіп-топ... Не кажучи вже про те, що положення «вимк.» із вул. Банкової та з донецького Ботанічного саду може виглядати по-різному.
http://www.zn.kiev.ua/ie/show/524/48587/
2004.12.06 | ПсевдоЯ
Не вживайте негативного (пісуар), викресліть із словника
Менше, навіть опосередкованих образ! Особливо регіональних. Забудьте про "пісуар" пропонуйте щось позитивне! В людей вже помісена дипресія від таких новин.2004.12.05 | ПсевдоЯ
Ініціатива на сході лише автоматично протестна
Дивлюся з!їзди східних рад. Вони пвд гаслами "За єдину Україну" і т.п. Скоріш за все це політичний маскарад,але це нова ініціатива. Вони виглядають позитивно об!єднавчими, а от помаранчові вигляжають лише протестно. Причому навіть не читається, проти чого вони конкретно: не видно плакатів "Мій голос вкрали!", "Махінаціям - Ні!" тощо. Тобто мітинги проходять насправді стихійно і єдиної, перспективної концепції не спостерігається. А значить біло-голуьі знову перехоплюють ініціативу на сході України.2004.12.06 | ПсевдоЯ
Ще спонтанні ідеї для сходу
- Можна показати успішних у євроформаті харків!ян: ТНМК, М.Бурмаку, ... Сказати, що "Їх знає і любить увесь світ. Бо вони з Харкова!" Впевнений, що такі є і в спорті і в науці, і в бізнесі (Славутич, Рогань).- Ще щось , що зв!язує Європу і луганчан, донетчан. Головне - позитив! І конкретні приклади.