12/12/2004 | Роман Зінов'єв

Дивна річ, шалені події суботи мені і подобаються, і турбують. Якщо хворобливий стан Ющенка - дійсно і "остаточно для публіки" результат отруєння, слід перед В.А., мені, наприклад, вибачення попросити. Але ж - політика, кінець "епохи поганої для укр. історії віднині літери К", нелегка доля сучасних політиків в країнах колишнього СРСР (з Кадировим взагалі "погано вийшло..."), etc. Це навколо політичні сантименти...

Здається, сценарій буде простим. Міжнародне визнання отруєння Ющенка розв"язує руки силовикам, в першу чергу, прокуратурі. Доречність призначення нового - старого генпрокурора Піскуна - явна та тактична перемога. Його "чистими руками", їх рухами залякуються "сепаратори" - Кушнарьов вже "вср...ся" та переодягнув "штанішкі". Єфрємов йде ва - банк, Близнюк, здається, "пригальмував". На "майдані" кореспондент зовсім "нє зря" зауважив про відсутність інформації "чи був хтось від СБУ на луганському "шабаші" "від ОДА". СБУ вже давно контролює ситуейшн. Ця поступовість та начебто обережність - нормальні унісонні ситуації дії СБУ в "справі передачі влади". Хоча трохи неприємно. Коли знаєш правду, скажи негайно. Тому я відрізняю прорив в суспільній людській свідомості від апріорі неможливої "революції від Ющенка". ( До Рахманіна це казали ще в серпні - вересні "і ви, і ми...".). Гаразд, це - потім. А! Що ми так мовчимо незрозуміло, пане Радченко? Як там справи в РНБО? Існуємо?

Визнання отруєння Ющенка - прорив третього туру. Потрібен інформативний прорив "на ост". Ющенку там робити особливо нічого зараз. Він має з"явитися після щільного артобстрілу інформації та авіанальоту пропагандистів - і місцевих, і столичних. Тільки десь між 20 та 23 числами. Втім, це турботи та головний біль штабістів. Думаю, лише 0,2 - 0,4% їх взагалі знали про останній джокер, правду про хворобу шефа. Ну, якщо карточна стилістика, то пас"янс складається для Ющенка просто чудовий (трохи, ясно, цинічно звучить на фоні отруєння, але...).

Росія (Путін) вже думає, як позбавитись швидше Я-ча. Кучма просто "сдал щенка". "Сепаратісти" хапаються за облради - який там Янукович! Які там вибори! На "арену" печального цирку" виходять силовики (мова не про їх моральну якість та "езістенцію помаранчеву", а про "все - наш вихід!"). Азаров ось згадав, що існує та голо подав. Тут вже проект бюджету "з"явився - не запилився". Довго можна продовжувати, думаю, все самі розумієте.

Завдання Ющенка - не залякати в кінець східні регіони (народ), а, якщо він на це здатний, знайти розумні, а не мітингові, слова до тієї частини, рівноправної, до речі, згідно Конституції, частини українського народу. Чи зможе? Аргументація перед безбашенними віднині губернаторами має бути строгою. Не телефонними розмовами по дротах силовиків. Як то інакше. Навіть, скажу, комплексно.

Янукович не зніме свою кандидатуру. Вистачить цих сантиментів - "поранений звір", "покинутий на самоті", т.д. т.п. Все психологічно простіше. Йому - "в западло" відійти в бік. Він як - яскравий представник бандюків - за кодексом "честі" буде стояти до останнього, до 27 - 29 грудня. Потім будуть елементи "цивілізації": суди, оскарження... А ще "прокассандрю" - оберуть його таки головою облради...

До чого це все? Із вчорашнього дня - констатації отруєння - починається новий етап у внутрішній та зовнішній політиці України. Руки розв"язані. Чи вистачить сил рухатись відтепер у Ющенка та команди сильно, впевнено, мудро водночас? Використовуючи закон, саджати "на нари", принаймні, відкривати справи? Чи, помітьте, президент ще в нас кучма, чи вистачить вміння та миттєвої толерантності "розрулити" дійсно існуючий ( на соціально - економічній, наголошую проблемі побудований)конфлікт "Схід - Захід?
Швидкість та непохитність плюс внутрішній спокій. Знаючи Ющенка та його табір, важко дати позитивну відповідь.

Втім, Рубікон перейдений. Ваше слово, товариш Маузер?