Віршик про Тарасика Ч.
12/19/2004 | Кодо
***
Прошу, Природо, не відпочивай!
На дітях своїх і на їхніх внуках,
Щоб істину свою вони не знайшли в муках
І радість життя мали та розмай.
Скажіть чи думав Савко Чорновіл,
Коли робив дитя собі на втіху,
Що син Тарас буде такий дибіл,
Що, хоч воскресни щоб заїхать в пику.
Воно й не дивно-татко арештант.
Навчить дитину хто, хто зніме ремінця...
"Козел донецький" друг тобі і брат,
що вчить розому у тухлого яйця.
Східні і західні брати, з численних міст і сіл,
Не дайте свій занапастити розум...
Він може чорний та ніяк не віл
Всеукраінський Павлік він, Морозов.
Прошу, Природо, не відпочивай!
На дітях своїх і на їхніх внуках,
Щоб істину свою вони не знайшли в муках
І радість життя мали та розмай.
Скажіть чи думав Савко Чорновіл,
Коли робив дитя собі на втіху,
Що син Тарас буде такий дибіл,
Що, хоч воскресни щоб заїхать в пику.
Воно й не дивно-татко арештант.
Навчить дитину хто, хто зніме ремінця...
"Козел донецький" друг тобі і брат,
що вчить розому у тухлого яйця.
Східні і західні брати, з численних міст і сіл,
Не дайте свій занапастити розум...
Він може чорний та ніяк не віл
Всеукраінський Павлік він, Морозов.