12/22/2004 | Роман ShaRP

Майданівцям відоме моє негативне ставлення до персони столичного мера. Це ставлення, в принципі, не змінило навіть те, що по відношенню до "помаранчевої революції" цей діяч поставився досить таки прихильно (іншого йому просто не лишалося, та й допомога з його боку, на мій погляд, була майже мінімальною - ближче до просто невтручання). Проте воно може змінитися (і, думаю, не в мене одного), змінитися на краще, якщо в процесі переголосування другого туру наш мер поведе себе дійсно гідно.
За час помаранчових подій Київ з його Майданом Незалежності став не просто столицею, він став символом. Символом протесту, стійкості, перемоги (а Майдан Незалежності, НМД, нарешті виправдав свою назву).
Схоже, це зрозуміла не лише наша сторона, а й сторона протилежна, не дарма вони говорять про "похід на Київ" (якщо це не міф).
Я не сумніваюся в тому, що і простих киян вистачить для того, щоб "білоблакитний" наступ не вдався. Ми вже мали можливість бачити, як зустрічають у Севастополі та Донецьку тих, хто приїхав з Києва ("Поїзд Дружби"), тож "севастопольских" чи "донецьких" в нашому місті теж, імовірно, тепер чекатиме досить прохолодна зустріч (хоча, звичайно, не така істерична та зухвало-хуліганська, як наших - там).
Але буде краще, якщо люди матимуть хоч якусь техніку, зв*язок, координаційні центри. І це може надати нам наша київська влада.
Зараз багато говориться про самоорганізацію, і це добре. Але хіба столичне керівництво не зацікавлене в тому, щоб вибори в місті пройшли без порушень як виборчого, так і звичайного законодовства, щоб так само пройшли і Новий рік, і післяноворічні свята? А для цього багато не треба.
По-перше можна було б створити невеличкий координаційний центр, куди люди могли б передавати інформацію про можливі або присутні загрози для порядку виборчого й просто правопорядку столиці.
По-друге, можна задіяти резерви райдержадміністрацій чи райрад, які тісно співпрацюють з центрально-київськими на їх базі можна створити міні-штаби і інформаційні центри (це, в принципі, і так робиться під вибори).
По-третє, в столичної влади мають бути традиційно добрі стосунки зі столичною міліцією (пожежниками і т.д.) та народними дружинами.
По-четверте, Олександр Олександрович - не останній чоловік в Асоціації Місцевого Самоврядування (здається так). Себто він може впливати не лише на ситуацію в Києві, а стати прикладом і для Київської області.
По-п*яте Омельченко може ще активніше задіяти союзницьку або підконтрольну йому пресу.
По-шосте, у випадку гіпотетичних ускладнень, Олександр Олександрович має, мені здається, вплив на величезний резерв будівельної техніки певних організацій міста, яка у перед- та після-новорічний період всеодно буде практично простоювати.
По-сьоме, О.О. може відкласти непопулярне питання про подорожчання проїзду до більш спокійних часів.

По-восьме, може я щось забув - то додавайте ще.

Столичний мер багато може, якщо захоче. А захотіти - не лише в наших, але і в його інтересах. Нагадую, що хтось зі штабу Я. планував відправити Омельченка мести сніг, і не один я скажу, напевне, що бути з Україною, її народом та її столицею - значно почесніша справа, ніж мести сніг під владою Януковича.

Тож було б непогано, НМД, аби хтось зі штабу чи оточення Народного Президента Ющенка звернувся до Олександа Олександровича з подібним зверненням (наприклад, пан Микола Томенко, та й сам Віктор Андрійович вже хвалив столичного мера по ТБ, я бачив). Ну а там Омельченко хай сам думає та вибирає.