Еволюція у Броварській райраді
12/22/2004 | VV
Еволюція у Броварській районній раді Київської області.
Броварська райрада еволюціонує. Змінюється. Перш за все змінюються настрої керівництва райради. Взагалі, цікаво спостерігати за “мутаціями” чиновників, які відбуваються в цей непростий революційний час. Варто віддати належне багатьом з них за їх вміння перемінити шапку, так само легко і оперативно як персонаж відомого фільму “Свадьба в Малиновке”. Мовляв “власть меняется”.
Отож Броварська районна рада Київської області вже протягом перших декількох днів після дня голосування другого туру (21 листопада) провела аж дві позачергові сесії, на яких розглядалася суспільно-політична ситуація в Україні. Просто надзвичайна продуктивність. Пояснюється ця продуктивність просто: спочатку не вгадали в яку сторону „повіє вітер”. На першій з цих сесій керівництвом ради була зроблена неправильна ставка, було прийнято рішення, що як виявилось потім, не узгоджувалось з кон’юктурою.
Перша сесія пройшла 24 листопада. На ній райрада прийняла рішення, в якому:
1. відзначила, що, цитую, “вибори Президента України на території Броварського району відбулися у відповідності до Конституції та Закону України “Про вибори Президента України”, без порушень”.
2. схвалила звернення депутатів районної ради до жителів Броварського району.
Звернення надзвичайно цікаве. У цьому зверненні цитується таж сама декларація про те, що в Броварському районі вибори пройшли без порушень і виражається повага до вибору громадян району. Дуже нейтральні, начебто, твердження. Для початку.
А потім іде серйозний “наїзд” на опозицію і її прихильників.
Цитую:
“Разом з тим останні події, що відбуваються в державі, викликають занепокоєння та тривогу з приводу спроби незаконним силовим шляхом відмінити результати виборів Президента України. Такі дії деструктивних сил можуть призвести до розколу країни, поставити під загрозу здобутки України у сфері демократизації політичної системи та економічного розвитку.
Особливу тривогу викликає залучення до протиправних дій учнівської та студентської молоді, які не можуть дати адекватну оцінку ситуації та передбачити наслідки таких дій.
Заклики до страйків та акцій громадської непокори можуть завдати великих економічних збитків державі.
Саме тому ми вважаємо, що любі проблеми , в тому числі оцінка ходу та результатів президентських виборів повинні вирішуватись відповідно до чинного законодавства та Конституції України.”
Потім ще депутати ради закликають жителів району не піддаватись на жодні заклики, що породжують неспокій та дестабілізацію, уберегти дітей від необачних кроків. Президента і ЦВК вони закликають “вжити передбачених законом заходів щодо стабілізації політичної ситуації в державі”, а політичних опонентів вирішувати всі непорозуміння шляхом переговорів.
Що ще важливо: на сесію, яка приймала це “доленосне” рішення не запросили депутатів, яких можна було запідозрити в симпатіях до Ющенка і активній позиції. Тобто тих, які могли б заперечити щось проти такого рішення. Деякі все таки просочилися і навіть зуміли внести деякі поправки у прийняте звернення (у проекті було, кажуть, ще й засудження ватажків опозиції, котрі ведуть країну до катастрофи), але переважну більшість депутатів, прихильних до опозиції, зуміли таки відфільтрувати. Рішення було протягнуте.
Та події в країні, як виявилось, пішли “не тим руслом”, і тому керівництво райради, що вислужилось перед владою (чи то з власної ініціативи, чи з примусу – не важливо), швиденько скликає ще одну позачергову сесію, на яку вносить проект рішення зовсім іншої тональності.
У цьому рішенні відзначається факт беззаперечної перемоги Ющенка по району (82,67 % виборців). Райрада підтримує волевиявлення жителів району. Потім є пункти в яких рада звертається:
до Верховного Суду України з вимогою скасувати результати виборів на проблемних дільницях та зобов’язати Верховну Раду України призначити, як крайній захід, повторне переголосування;
до Верховної Ради України з вимогою припинити повноваження ЦВК, та сформувати її новий склад на паритетних умовах, Внести зміни до Закону “Про вибори Президента України” щодо унеможливлення фальсифікацій, допущених під час першого і другого туру виборів,
до Президента України – не допустити силового вирішення кризової ситуації.
Варто відзначити, що в цьому, тепер вже “революційному”, рішенні не допущено жодних зворотів, які могли б виявитися занадто радикальними. Наприклад багато депутатів пропонували визнати Віктора Ющенка Президентом України. Один з депутатів вніс пропозицію про вимогу відставки Януковича В.Ф. з поста прем’єр-міністра за масове застосування адміністративного тиску. Пропозиція ця, всупереч регламенту, навіть не була поставлена на голосування. Голова райради сам прийняв рішення за всю раду, що вона не потрібна, легко й просто, мабуть за звичкою. Взагалі всі поправки “забалакали” багатьма виступаючими, а потім протягнули заготовлений проект рішення, спочатку за основу, а потім – в цілому “з усіма внесеними поправками”. Не варто, мабуть, говорити, що поправки були внесені тільки редакційні, змінювали заготовлене рішення вони лише косметично. Адже ж немає ще 100% впевненості у зміні влади. А раптом ще щось станеться... Треба залишити собі шляхи для відступу.
Шляхи для відступу залишені, але в цілому у керівництві Броварської райради наочно проявляється досить таки характерне для періодів активних змін явище – перефарбування. Адже ж не секрет, що, такі “діячі” проявляли себе у всі часи.
Тепер, коли перемога Віктора Ющенка виглядає набагато більш ймовірною ніж його опонента, легко припустити, що такі керівники почнуть активно відвідувати засідання комітетів національного порятунку (або навіть ввійдуть до їх керівного складу), у них з’являться “посвідчення учасників помаранчевої революції” з першими номерами, на підставі яких вони через десять-двадцять років організують собі пільги і підвищені пенсії. І будуть з жаром розповідати, як це вони робили революцію в листопаді 2004-го.
Ознаки такого повороту подій вже також проявились: голова Броварської райради Слободянюк Л.В., котрий також одночасно є головою районного осередку СДПУ(о) і, очевидно, активно працював у штабі Януковича, тепер вже заявляє, що “ми маємо подякувати штабу Януковича за бездарно проведену роботу”. При цьому свою причетність до цього штабу заперечує. А дарма, здається. З огляду на перспективу, мабуть, краще би було б заявити, що він спеціально туди пішов, і що там він активно робив диверсії, саботаж і підрив роботи.
Еволюція продовжується, і не тільки в керівництві. Пару днів назад в Броварскій районній раді утворено депутатську фракцію “Наша Україна”. І виглядає досить ймовірним, що ця фракція буде ще й працювати (до цього в раді вже існували декілька фракцій, найчисленніша з яких, очевидно ж, СДПУ(о), але якихось видимих ознак їх роботи, ще поки що не проявилося).
Голова ради, наскільки відомо, на даний момент перебуває на лікарняному. Так само, як, до речі, й багато керівників з районної держадміністрації. Можливо, що й справді людям не пощастило захворіти в такий відповідальний час. Тоді варто їм поспівчувати. Але не виключено й те, що вони просто вичікують, воліють не робити нічого, щоб не допустити випадком ще якогось проколу. Треба ж буде бути потрібним будь-якій новій владі, якою вона не була б. Шкода, звичайно, коли люди хворіють, але значно краще для їх гідності, якщо вони справді хворіють.
Броварська райрада еволюціонує. Змінюється. Перш за все змінюються настрої керівництва райради. Взагалі, цікаво спостерігати за “мутаціями” чиновників, які відбуваються в цей непростий революційний час. Варто віддати належне багатьом з них за їх вміння перемінити шапку, так само легко і оперативно як персонаж відомого фільму “Свадьба в Малиновке”. Мовляв “власть меняется”.
Отож Броварська районна рада Київської області вже протягом перших декількох днів після дня голосування другого туру (21 листопада) провела аж дві позачергові сесії, на яких розглядалася суспільно-політична ситуація в Україні. Просто надзвичайна продуктивність. Пояснюється ця продуктивність просто: спочатку не вгадали в яку сторону „повіє вітер”. На першій з цих сесій керівництвом ради була зроблена неправильна ставка, було прийнято рішення, що як виявилось потім, не узгоджувалось з кон’юктурою.
Перша сесія пройшла 24 листопада. На ній райрада прийняла рішення, в якому:
1. відзначила, що, цитую, “вибори Президента України на території Броварського району відбулися у відповідності до Конституції та Закону України “Про вибори Президента України”, без порушень”.
2. схвалила звернення депутатів районної ради до жителів Броварського району.
Звернення надзвичайно цікаве. У цьому зверненні цитується таж сама декларація про те, що в Броварському районі вибори пройшли без порушень і виражається повага до вибору громадян району. Дуже нейтральні, начебто, твердження. Для початку.
А потім іде серйозний “наїзд” на опозицію і її прихильників.
Цитую:
“Разом з тим останні події, що відбуваються в державі, викликають занепокоєння та тривогу з приводу спроби незаконним силовим шляхом відмінити результати виборів Президента України. Такі дії деструктивних сил можуть призвести до розколу країни, поставити під загрозу здобутки України у сфері демократизації політичної системи та економічного розвитку.
Особливу тривогу викликає залучення до протиправних дій учнівської та студентської молоді, які не можуть дати адекватну оцінку ситуації та передбачити наслідки таких дій.
Заклики до страйків та акцій громадської непокори можуть завдати великих економічних збитків державі.
Саме тому ми вважаємо, що любі проблеми , в тому числі оцінка ходу та результатів президентських виборів повинні вирішуватись відповідно до чинного законодавства та Конституції України.”
Потім ще депутати ради закликають жителів району не піддаватись на жодні заклики, що породжують неспокій та дестабілізацію, уберегти дітей від необачних кроків. Президента і ЦВК вони закликають “вжити передбачених законом заходів щодо стабілізації політичної ситуації в державі”, а політичних опонентів вирішувати всі непорозуміння шляхом переговорів.
Що ще важливо: на сесію, яка приймала це “доленосне” рішення не запросили депутатів, яких можна було запідозрити в симпатіях до Ющенка і активній позиції. Тобто тих, які могли б заперечити щось проти такого рішення. Деякі все таки просочилися і навіть зуміли внести деякі поправки у прийняте звернення (у проекті було, кажуть, ще й засудження ватажків опозиції, котрі ведуть країну до катастрофи), але переважну більшість депутатів, прихильних до опозиції, зуміли таки відфільтрувати. Рішення було протягнуте.
Та події в країні, як виявилось, пішли “не тим руслом”, і тому керівництво райради, що вислужилось перед владою (чи то з власної ініціативи, чи з примусу – не важливо), швиденько скликає ще одну позачергову сесію, на яку вносить проект рішення зовсім іншої тональності.
У цьому рішенні відзначається факт беззаперечної перемоги Ющенка по району (82,67 % виборців). Райрада підтримує волевиявлення жителів району. Потім є пункти в яких рада звертається:
до Верховного Суду України з вимогою скасувати результати виборів на проблемних дільницях та зобов’язати Верховну Раду України призначити, як крайній захід, повторне переголосування;
до Верховної Ради України з вимогою припинити повноваження ЦВК, та сформувати її новий склад на паритетних умовах, Внести зміни до Закону “Про вибори Президента України” щодо унеможливлення фальсифікацій, допущених під час першого і другого туру виборів,
до Президента України – не допустити силового вирішення кризової ситуації.
Варто відзначити, що в цьому, тепер вже “революційному”, рішенні не допущено жодних зворотів, які могли б виявитися занадто радикальними. Наприклад багато депутатів пропонували визнати Віктора Ющенка Президентом України. Один з депутатів вніс пропозицію про вимогу відставки Януковича В.Ф. з поста прем’єр-міністра за масове застосування адміністративного тиску. Пропозиція ця, всупереч регламенту, навіть не була поставлена на голосування. Голова райради сам прийняв рішення за всю раду, що вона не потрібна, легко й просто, мабуть за звичкою. Взагалі всі поправки “забалакали” багатьма виступаючими, а потім протягнули заготовлений проект рішення, спочатку за основу, а потім – в цілому “з усіма внесеними поправками”. Не варто, мабуть, говорити, що поправки були внесені тільки редакційні, змінювали заготовлене рішення вони лише косметично. Адже ж немає ще 100% впевненості у зміні влади. А раптом ще щось станеться... Треба залишити собі шляхи для відступу.
Шляхи для відступу залишені, але в цілому у керівництві Броварської райради наочно проявляється досить таки характерне для періодів активних змін явище – перефарбування. Адже ж не секрет, що, такі “діячі” проявляли себе у всі часи.
Тепер, коли перемога Віктора Ющенка виглядає набагато більш ймовірною ніж його опонента, легко припустити, що такі керівники почнуть активно відвідувати засідання комітетів національного порятунку (або навіть ввійдуть до їх керівного складу), у них з’являться “посвідчення учасників помаранчевої революції” з першими номерами, на підставі яких вони через десять-двадцять років організують собі пільги і підвищені пенсії. І будуть з жаром розповідати, як це вони робили революцію в листопаді 2004-го.
Ознаки такого повороту подій вже також проявились: голова Броварської райради Слободянюк Л.В., котрий також одночасно є головою районного осередку СДПУ(о) і, очевидно, активно працював у штабі Януковича, тепер вже заявляє, що “ми маємо подякувати штабу Януковича за бездарно проведену роботу”. При цьому свою причетність до цього штабу заперечує. А дарма, здається. З огляду на перспективу, мабуть, краще би було б заявити, що він спеціально туди пішов, і що там він активно робив диверсії, саботаж і підрив роботи.
Еволюція продовжується, і не тільки в керівництві. Пару днів назад в Броварскій районній раді утворено депутатську фракцію “Наша Україна”. І виглядає досить ймовірним, що ця фракція буде ще й працювати (до цього в раді вже існували декілька фракцій, найчисленніша з яких, очевидно ж, СДПУ(о), але якихось видимих ознак їх роботи, ще поки що не проявилося).
Голова ради, наскільки відомо, на даний момент перебуває на лікарняному. Так само, як, до речі, й багато керівників з районної держадміністрації. Можливо, що й справді людям не пощастило захворіти в такий відповідальний час. Тоді варто їм поспівчувати. Але не виключено й те, що вони просто вичікують, воліють не робити нічого, щоб не допустити випадком ще якогось проколу. Треба ж буде бути потрібним будь-якій новій владі, якою вона не була б. Шкода, звичайно, коли люди хворіють, але значно краще для їх гідності, якщо вони справді хворіють.