Щодо крокодилячих сліз янучарів за пенсіонерами
12/27/2004 | Englishman
Тут важливо звернути увагу на те, що перед третім туром багато дільниць на сході України, ні з того ні з сього, було перенесено на другий поверх, у приміщеннях без лифтів. Риторичне питаня- чи це теж було зроблено від великої турботи за немічними людьми? Дуже хочеться вірити, що ініціатори таких рішень не керувалися цинічними розрахунками.
Відповіді
2004.12.27 | 3dom
Меня эта мысль мпреследует с тех пор как прочел сообщение на лен
Меня эта мысль мпреследует с тех пор как прочел сообщение на ленте "мадана". Интересно, что написал сюда своё одновременно почти с Вашим...2004.12.27 | Englishman
И еще вчера шли жалобы януковичей на "злонамеренные" отключения
лифтов в жилых домах. Естественно, обвинялись тоже сторонники Ющенко.2004.12.27 | no13
А можно поподробней (ссылку на новость)? (-)
2004.12.27 | Odd
Re: Щодо крокодилячих сліз янучарів за пенсіонерами
“Митинг за свои праваВ Северодонецке Луганской области люди вышли на митинг из-за отказа в праве проголосовать. Несмотря на своевременно поданные заявления и справки, члены комиссий наотрез отказались выезжать для домашнего голосования. По этому поводу избиратели собрались на митинг на площади перед избирательным комитетом.”
2004.12.27 | Роман ShaRP
Прокопенко Олександра Михайлівна проти ВФЯ, ТЧ, НШ та інших.
Цій літній жінці дуже важко пересуватися, вона - інвалід першої групи, дуже сильно кульгає на одну ногу.Проживає в Біличах Київської області, а під час другого туру перебувала на лікуванні в Одесі, в санаторії "Салют".
Вона проголосувала сама, і, разом зі своєю сусідкою по палаті, привела на голосування ще 172 людини похилого віку, включаючи інвалідів різних груп. Вони самостійно написали заяви, самі прийшли на дільницю (тут їм пощастило, дільниця була неподалік, "через дорогу", як каже вона), самі, не маючи відкріпних, добилися занесення себе в списки та проголосували.
Вона зробила це без допомоги штабів та чиновників. В чужому, неприхильному до її кандидата, Віктора Ющенка, місті. Їй ніхто нічого не обіцяв і не давав грошей, більше того, на неї чинився тиск з боку адміністрації та працівників санаторію. Вона вистояла і відстояла свій вибір.
"І хай навіть смерть буде стояти за плечами, - я вірю в нашу перемогу", - каже Олександра Михайлівна, і на очах в неї виступають сльози.
Тут можна було б сказати "Я хотів би, щоб ВФЯ, ТЧ та НШ побачили цю справжню українку та справжнього виборця, побачили, як відстоюють свій вибір люди, коли вони дійсно хочуть перемогти", але я цього не скажу. Я не вірю, що навіть такі приклади переконають цих крокодилів.
У середу я спробую взяти у цієї жінки більш детальне інтерв*ю, якщо знайду диктофона, а пізніше - передрукую його на Майдан. Я хочу, щоб тут була не лише Чорна, але й наша, Помаранчева книга.
Р.S. Олександра Михайлівна просить їй допомогти. В наступному році вона знову поїде до Одеси, в той самий санаторій. Вона хоче привести туди представника преси, щоб розповісти, що там відбувалося. Для того, щоб там, можливо, щось змінилося. Якщо хтось хоче та може допомогти - напишіть мені на determinator<вухо>mail.ru, а я передам цю інформацію їй.