12/31/2004 | Новинарі Майдану

Вас вітають люди, які творять цей сайт. Приєднуйтесь!

=========
Franko

Валерія Новодворська казала: якщо диявола розрубати на кавальчики, то кожен з цих кавальчиків не стане кавальчиком янгола. Ми поміняли персоналію, ця персоналія, сподіваємося, поміняє систему (хоча, є тривожні сигнали про те, що кучмоянучари спішно пробираються в нову владу). Це все означає, що до демократії нам і досі довго і далеко, і творити нам її потрібно і надалі дуже активно.

Особисто я помічаю постійно, що "революція в голові" у людей є неповною. Водій заліпленої помаранчевою атрибутикою маршрутки, який возив своїм мікроавтобусом людей до Києва, і надалі курить, коли здійснює вже комерційні маршрути, і надалі ігнорує бабульок, що мають право на пільговий проїзд, і надалі хамить (не кажучи вже про те, що з магнітофона далі лунає антиукраїнська попса). Це наштовхує на думку, що люди і надалі не пов"язують свій внутрішній моральний і духовний стан (громадянську свідомість у її найглибшому прояві) із добробутом своєї країни. Так, люди вийшли на вулиці, щоб захистити свого Президента -- але, як на мене, в основному не більше того. Вони покладають на нього, а на себе, основні сподівання. Можливо, вони сподіваються, що він і ним побудована влада зможе зламати погані звички і недоліки кожно окремо взятого громадянина. Але боротися за свої права щодня і щохвилини, на рівні протікаючих труб чи поганих доріг, вони ще не звикли, а найгірше -- не звикли бачити в собі причину негараздів України. На мою думку, фальсифікація виборів Президента України -- найбільше і ЄДИНЕ, що може викликати такий сплеск громадянської свідомості.

Завдання громадянських осередків різних видів на зразок "Майдану" -- це навчити людей боротися із злом тут і тепер, не чекаючи на когось чи щось інше. Із місцевими проблемами боротися на місцевому рівні, бо трубу Ющенко не залатає і дорогу не порівняє. В жеках, міськвиконкомах та інших фігнях і надалі сидять люди, хворі на кучмізм; вони абсолютно свідомо одягають помаранчеву стрічку, і абсолютно свідомо далі беруть хабарі. Допоки до них доберуться "системні" зміни, може пройти не рік і не два. Допомогти таким людям піти чи змінитися повинні ми самі, а "Майдан" мусить розказати їм, як це робити. Рубрика Майдану "Пряма дія" вже, зрештою, робить це.

Наступними йдуть більш очевидні речі: нова влада буде робити помилки, її треба буде критикувати, розвінчувати і допомагати їй робитися кращою. На щастя, новій владі це буде йти на об"єктивну користь.

А загалом, "Майдан" повинен лишатися таким, як є -- я не бачу сенсу в якихось великих змінах. Він достатньо розумний -- сам знаходить собі проблеми на свою задницю і сам їх вирішує. То хай так буде й надалі.

=========
Skapirus

В цьому передноворічному посланні я перш за все хоч привітати всіх Вас з тим, що ми об’єдналися і діємо разом. Як ми бачимо, це вже приносить перші плоди, але до справжньої перемоги ще досить далеко. Я також не хочу зараз зупинятися на речах, які щоденно пропагує і вимагає Майдан – відстоювання прав і свобод громадянина, справедливості правосуддя, вільної подачі незаангажованої інформації. Я б зупинився на двох темах, які на мою думку тактично і стратегічно є важливими для всіх нас в Новому році і на наступний післякучмівський період.

Перш за все, нам необхідно навчитися координувати діяльність та проводити обмін інформацією посеред локальних груп спротиву, які є на території всієї України. Важливим є залучення до такої дії груп, які не мають доступу до Інтернету.

По-друге, як показали останні вибори, КПУ в особі тав. Симоненко, Соломатіна, Грача тощо проявили як зрадники, тож ця політична “сила” має піти в небуття. Однак, ліва ідея завжди буде існувати, тож нам треба допомогти вийти на вищу орбіту більш конструктивній партії – СПУ Мороза. Вони мають розвинену партійну структуру, але через хронічну бідність не мають доступу до інформації та діють на основі міфічних уявлень. Тож вкраплення наших активістів дозволило б підняти социків, вберегти їх активістів та керівництво від грубих прорахунків в своїй діяльності, розширити нашу мережу та відтягнути на себе прихильність простих комуністів, які часто-густо не мають уяви про зраду вождів.

Втім, це мої особисті пропозиції на наступний період і я не хотів би, щоб їх прирівнювали до позиції Майдану. Хай ці слова стануть розгортанням дискусії щодо того, як будемо діяти далі.

Головне – будьмо разом! Будьмо здорові! Будьмо! І з Новим Роком та Різдвом Христовим! Гарних всім Вам свят і потім до праці!

=========
Стопудів

Гарненько попрацювали у 2004-ому - ще краще попрацюємо у 2005-ому!

Важливим буде взаємонавчання і обмін інформацією (семінари, лекції, просто спільні п'янки).

Важливо стежити за незалежністю нової влади від інших влад. Важливо забезпечити прозорість і аналіз економічних ініціатив зі вступу до ЄС, СОТ тощо.

У зв'язку з викладеним вище важливо всіляко цікавитися і вивчати економіку і юриспруденцію.

Важливо побільше діяти у реалі, а не тільки дописувати на форум.

Важливо залишатися людьми.

Важливо жити. Важливо любити. В желудке плавает чай. В поле растёт молочай. С Новьім годом вас, дорогие товарищи!

=========
Пані

В Україні в 16 сторіччі була заснована де факто перша в світі Демократична Республіка.

В Україні в 18 сторіччі була написана перша в світі Конституція.

Про це знають в світі пару тисяч вузьких спеціалістів.

Помаранчева революція стала величезною та унікальною подією для України, але не для світу, який бачив багато і більш величних оксамитових революцій.

Світ бачить щось, тільки коли воно блищить. Будь яка революція, особливо такого яскравого кольору, блищить за визначенням.

Сьогодні в нас є шанс зараз на те, щоби Україна зайняла своє унікальне та дуже помітне місце в світі і після закінчення карнавалу.

Я думаю, що це для нас повинна бути стратегічна мета. Але досягти це можна тільки через внутрішні реформи, через оновлення нашого життя зсередини, через оздоровлення морального клімату суспільства, через остаточне прощання з колись могутнім совком в нашій душі.

Прощавай, совок! Здаствуй, Україно! Зустрічаймо зорю Нової Ери!

=========
S@nya


2004 рік був дуже успішним для України. Головним нашим досягненням, як на мене, є не поваленння режиму кучмістів, бо його ще валити і валити, а початок відродження, чергове ствердження української самосвідомості.
Чого лише варті слова моєї знайомої: "Я стояла на Майдані, співала гімн України і плакала. Я вперше усвідомила, що співаю національний гімн, і що разом зі мною його співають сотні тисяч моїх співгромадян".

Бажаю, щоб відчуття єдності, патріотизму, а також відповідальності за долю нашої країни не полишало нас і в наступному, 2005-му році.

Давайте пам'ятати, що наша сила в тому, що ми разом. А на останок хочу нагадати слова нашого класика, які знову набули сьогодні актуальності. Дозволив собі змінити лише одне слово в останньому вірші.

Я утверждаюсь

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.

Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить - я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу...

...На українських нивах, на російських,
на білоруських - я прошу, молю! -
вбивайте ворогів, злодюг злодійських,
вбивайте без жалю!

Нехай ще в ранах я - я не стидаюсь,
гляджу їх, мов пшеницю ярову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Із ран - нове життя заколоситься,
що з нього світ весь буде подивлять,
яка земля! яко зерно! росиця! -
Ну як же не сіять?

І я сіяю, крильми розгортаюсь,
своїх орлів скликаю, кличу, зву…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Ще буде: неба чистої блакиті,
добробут в нас підніметься, як ртуть,
заблискотять косарки в житі,
заводи загудуть…

І я життям багатим розсвітаюсь,
пущу над сонцем хмарку, як брову…
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Я єсть народ, якого Правди сила
ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
а сила знову розцвіла.

Кучмівська гидь, тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

(Павло Тичина)