01/09/2005 | Вячеслав Хаврусь

Сьогодні став свідком подій, які вразили мене цинічним відношенням працівників Укрзалізниці до пасажирів, як до бидла, з якого необхідно доїти гроші. Оскільки себе я бидлом не вважаю, то на центральному залізничному вокзалі Києва написав відповідну скаргу в Інспекцію Укрзалізниці по якості обслуговування пасажирів, яка зареєстрована там під номером 5/Х від 9 січня 2005 року. Наводжу Вам текст скарги, а після неї декілька своїх зауважень.

В Інспекцію Укрзалізниці

по якості обслуговування пасажирів

Вячеслава Олександровича Хавруся

Скарга

9-го січня 2005 року я здійснював поїздку за маршрутом Знам’янка-Київ на швидкісному потязі №165/166. Маючи лише позитивні враження від рівня обслуговування в цьому потязі, хочу зупинитися на безладі в обслуговуванні пасажирів на ст. Знам’янка та Олександрія. 9-го січня 2005 року я прибув на ст. Знам’янка за одну годину до відправлення потрібного мені потягу, маючи заздалегідь придбаний квиток. Я став свідком великої кількості пасажирів, які безуспішно намагалися придбати квитки до Києва. О 8:50 на станцію прибув потяг №145/146 Сімферополь-Київ (стоянка на ст.Знам’янка 40 хвилин). Коли безквиткові пасажири підійшли до вагонів цього потягу, то виявилося, що він прямує напівпорожній, в той час як в касі квитки на нього відсутні. Після звертання бригадира згаданого потягу до адміністрації вокзалу з проханням почати продаж квитків та скандалу пасажирів, о 9:05 було розпочато продаж квитків на цей потяг. При цьому в касі №3 “За замовленням” касир додатково до квитків в примусовому порядку оформляла страхові поліси компанії “УкрТАСТ” вартістю 1 гривня, таким чином затягуючи продаж квитків. Зазначу, що в тексті полісу пасажиру повідомляється, що він від нього може відмовитися та повернути кошти до здійснення поїздки. На моє зауваження щодо незаконності продажу полісу без згоди пасажирів касир не реагувала. Перед приходом необхідного мені потягу біля кас №2 та 3 о 9:17 стояла велика черга пасажирів на Київ і я не впевнений, що до відправлення потягу №145/146 всі вони були обілечені. Зазначу, що порушення порядку продажу страхових полісів від компанії “УкрТАСТ” мають тривалий систематичний характер. Так, 24-го серпня 2004 року зі ст.Знам’янка я відправляв свою знайому до Києва потягом №145/146. Я придбав їй квиток перед відправленням цього потягу і мені був примусово проданий страховий поліс “УкрТАСТ”. Я звернувся тоді в адміністрацію вокзалу. Присутній начальник вокзалу Знам’янка дав усне доручення вирішити моє питання завідуючій білетними касами. Коли я з нею залишився наодинці, вона зі сльозами просила мене не вимагати офіційного повернення 1 гривні за страхову квитанцію, натомість пропонуючи мені власну 1 гривню, бо її вигонять з роботи. Тоді я відмовився від грошей та попросив більше не продавати “в нагрузку” згадані страхові поліси. Квиток для сьогоднішньої поїздки швидкісним потягом мені придбала моя мама 18-го грудня 2004 року у касі ст.Олександрія. До цього квитка їй “в нагрузку” був проданий згаданий поліс компанії “УкрТАСТ” без повідомлення про добровільність страхування. 5-го січня 2005 року я звернувся до керівництва ст.Олександрія з проханням інформувати пасажирів про добровільність страхування при продажу полісів “УкрТАСТ”. Один з керівників ст.Олександрія повідомив мені, що 7-го січня на території станції має з’явитися відповідний стенд. Також він повернув мені за поліс 1 гривню з власних коштів, мотивуючи це тим, що офіційно він зараз не може зробити повернення в зв’язку з відсутністю потрібного касира та недоступністю відповідної реєстраційної відомості. В зв’язку з вищевикладеним вимагаю: 1). Розібратися в причинах відсутності в касах квитків при прямуванні напівпорожнього потягу №145/146 Симферополь-Київ з відправленням зі ст.Знам’янка 9-го січня. В зв’язку з наведеною ситуацією в дні пікового попиту на квитки по маршруту прямування згаданого потягу залишилися незадоволені потреби пасажирів, а Укрзалізниця не одержала тисячі гривень виручки. Винні в нехтуванні гаслом “Укрзалізниця – завжди приємна подорож!” мають бути покарані відповідно до понесених матеріальних збитків Укрзалізниці та моральних збитків пасажирів, які не змогли здійснити поїздки під час пікового навантаження на пасажирські потяги в святковий період. 2). Покарати винних в примусовому продажу страхових полісів компанії “УкрТАСТ” та забезпечити в майбутньому неухильне дотримання добровільності при продажу полісів страхування від страхових транспортних компаній, якщо інше не передбачене відповідним Законом України. З надією на реальне втілення гасла “Укрзалізниця – завжди приємна подорож!” Науковий співробітник Національної академії наук України кандидат хімічних наук В.О.Хаврусь Виходячи з того, що працівники вокзалів ст.Знам’янка та Олександрія (Одеська залізниця) діють цинічно та самовпевнено, можу припустити, що вони мають надійний дах при незаконному видоюванні коштів з пасажирів. Більше того, оскільки згадана компанія УкрТАСТ зареєстрована та діє в Одесі – одному з оплотів янучарства, можу припустити, що саме через цю компанію з народу здиралися кошти на виборчу кампанію Януковича. Про суми, якими оперували янучари при такому підході можна лише здогадуватися – помножте щоденний пасажиропотік (він, нажаль, мені невідомий) на Одеській залізниці на щонайменше 5 місяців і Ви одержите суму з багатьма нулями. Тож я звертаю увагу читачів сайту Майдан не попастися на страхування від УкрТАСТ, яке примусово здійснюють щонайменше на Одеській залізниці, та чинити спротив сваволі чиновників. Новій владі теж мала б бути робота - крім наведеного прикладу в свій час Знам"янський вокзал відзначився блокуванням виїзду активістів "Нашої України" для участі в демонстраціях, які планувалися в Києві. На Південно-Західній залізниці така практика скоріш за все відсутня, оскільки при подачі наведеної скарги працівниця Інспекції Укрзалізниці по якості обслуговування пасажирів була просто шокована і сказала, що на їхній залізниці такого нема. Другий момент, з яким я хочу звернутися до активістів та юристів сайту Майдан. Як всі пам’ятають, в останні роки за допомогою реєстрації прізвищ пасажирів Укрзалізниця допомагала стеженню та блокуванню пересування активістів. Нажаль, я невеликий спеціаліст в галузі права, але в мене є відчуття, що практика продажу квитків та посадки в поїзд за документами суперечить правам громадянина. Зараз настав час, коли розтоптані права пора відновлювати, в тому числі і через суд. Питання – як? Прошу Вашої допомоги! Пора діяти разом! Мій телефон для коментарів та пропозицій: 8-050-538-3813