про інтерв'ю з Порошенком
01/12/2005 | юрко
ось цитата на "Українській Правді" з інтерв'ю з Порошенком.
< "Порошенко вільно володіє нею (англійською) відтоді, як закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету імені Шевченка. Він навчався одночасно із Саакашвілі, але той був на кілька курсів молодше. Тоді ж Порошенко засвоював вільну боротьбу та дзюдо.
В інституті Порошенко почав займатися підприємництвом. За його словами, це сталося в 1987, а наступного року було ухвалено історичний закон "Про кооперацію в СРСР". "Тоді було створено наш кооператив про надання консультаційний послуг у зовнішньоекономічній сфері", – назвав свій перший бізнес Порошенко. Ішов третій курс навчання в інституті.
...У 2003 році під Верховною Радою проходив мітинг торгівців київських ринків. До пікетувальників вийшов Порошенко, який у запалі видав людям: "Я такий же, як і ви, я починав з базару!...
Насправді, як з'ясувалася, це була... ну, просто така метафора. Порошенко, як він пояснив "Українській правді", ніколи на базарі не стояв. А по серйозному все почалося в 1990 році, коли банк відмовився видати йому кредит в 30 тисяч рублів. "Але через чотири місяці вони дали нам банківську гарантію під експортний контракт на 4 мільйона рублів... Чим займався тоді Порошенко, він у деталі не заглиблюється. Каже, що розповідав керівникам мертвих підприємств, що треба робити у зовнішньо–торгівельній сфері, щоб вижити, і отримував за це гроші. "Адже ми були консультативною фірмою", – пояснює Порошенко....
Потім в 1998 році Порошенко обрався до парламенту за округом на Вінниччині і опинився у рядах СДПУ(о). Сам Порошенко зараз свій вчинок пояснює, що "я як молодий політик увійшов у цю фракцію, з якої я асоціював поважних людей Марчука і Кравчука".
Але насправді мало хто пам'ятає, що в 1998 Порошенко входив і до передвиборчого списку СДПУ(о) під номером 11. Такої честі гідні або партфункціонери, або спонсори партії. Це зараз Порошенко каже, що "я не був у СДПУ(о)", але в 1998 він входив до політбюро цієї партії".>
для мене навчання на міжнародному факультеті в совковські часи є показовим. Випадкових людей туди не брали. Переважно це були діти номенклатурних батьків. Дуже невеликий процент становили діти рабочє-крєстьянского проісхождєнія для виконання рознарядки. Туди студентів з поганими "аналізами" з відділу кадрів, вірніше від працівника КГБ, що керував відділом кадрів, не брали.
В той час (1987 рік) якраз розпочиналася горбачовська пєрєстройка. Лише довіреним людям дозволялося брати участь у початках комерції. Як відомо, усі керівні посади в підприємствах, що мали мати контакти з закордоном, посідали відібрані довірені люди. Про якісь кредити з банку, не кажучи про 4 мільйони рублів, на розвиток приватного бізнесу говорити смішно.
Кидається в очі те, що це був "експортний контракт". Отже, стара історія, коли завдяки контактам купувалося за внутрішньою державною ціною, використовуючи навіть не свої гроші, а позичені, тобто, купували дуже велику кількість, а продавали за порівняно високими світовими. Тобто, розвиток "консультаційного" бізнесу чомусь включав експортні операції. Та ще й "консультував" директорів здихаючих підприємств і вони, виявляється, так добре платили, що був сенс цим бізнесом займатися. Припускаю, що він допомагав директорам ліквідовувати ці підприємства і продавати активи на Захід.
в іншому інтерв'ю є ось таке:
<"– Вам як власнику акцій підприємств найскладніше серед претендентів у прем'єри...
– Мені найлегше. Я готовий на достатньо серйозні кроки. І я не впевнений, що на них готові інші. У мене є публічна позиція: я маю відношення до конкретно цього переліку підприємств. І я конкретно від них дистанціювався.
– Назвіть підприємства, якими ви володієте?
– Жодним. Якщо я офіційно стану кандидатом на посаду прем'єра, ви станете першими, хто побачить список моїх активів.
Я не хочу уподібнюватися прем'єр–міністру, який, отримуючи 30 тисяч гривень, їздить на "мерседесах" за сотні тисяч доларів, носить брильянтовий годинник, ходить у костюмах "Бріоні". Як і дев'ять десятих наших депутатів, які вказують у декларації 30 тисяч гривень, а насправді живуть за мільйони.
Це нечесно! Я живу у квартирі, площа якої, здається, 120 квадратних метрів, і я не хочу уподібнюватися тим, хто мешкає у багатоповерхових будинках, отримуючи при цьому державну зарплату і пенсію. І в цьому плані Порошенку найлегше!
– Яку суму доходів ви задекларували минулого року?
– Треба уточнити. Це точно більше мільйона гривень... Може, й більше двох. Але в цих межах.">
Він говорить неправду. Власник акцій є юридично співласником підприємства. Кількість акцій визначає його частину в бізнесі. Тому, говорити, що не володіє жодним є юридично брехнею. Крім того, я не орієнтуюсь яку в середньому частину прибутку особа в Україні віддає на податки (20%, 30%?). Але, віддати між 1-2 мільйонами гривень є, або дуже високою платнею, або прибутком, отриманим в пропорції до володіння акціями. Тобто, все таки володіє підприємством.
Як на мене, то можна йому запропонувати (як і Юлі) тест на вшивість: не може бути торгу - вибираєте мене в прем'єри, тоді я відмовляюся від власності в підприємствах. Хай спочатку відмовиться від неї на користь народу України, а тоді спробує поборотися за прем'єрський пост. Ніби ж за те й воює, як пожертвувати собою для блага українського народу.
Цікаво буде почитати інтерв'ю з Юлею, яке обіцяли надрукувати пізніше. Адже, обидвоє претендують на прем'єра.
Як на мене, то прем'єр є своєрідним менеджером, котрий слідкує за втіленням програм. Отже, можливо, Безсмертний був би цілком відповідною особою. Адже, він свого часу вважався "господарником" при Ющенкові. Я не чув, щоб він мав якісь свої бізнеси чи був такою одіозною фігурою, як Порошенко, чи Юля. А свою роботу б робив не гірше за них, без властивого їм душка.
< "Порошенко вільно володіє нею (англійською) відтоді, як закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету імені Шевченка. Він навчався одночасно із Саакашвілі, але той був на кілька курсів молодше. Тоді ж Порошенко засвоював вільну боротьбу та дзюдо.
В інституті Порошенко почав займатися підприємництвом. За його словами, це сталося в 1987, а наступного року було ухвалено історичний закон "Про кооперацію в СРСР". "Тоді було створено наш кооператив про надання консультаційний послуг у зовнішньоекономічній сфері", – назвав свій перший бізнес Порошенко. Ішов третій курс навчання в інституті.
...У 2003 році під Верховною Радою проходив мітинг торгівців київських ринків. До пікетувальників вийшов Порошенко, який у запалі видав людям: "Я такий же, як і ви, я починав з базару!...
Насправді, як з'ясувалася, це була... ну, просто така метафора. Порошенко, як він пояснив "Українській правді", ніколи на базарі не стояв. А по серйозному все почалося в 1990 році, коли банк відмовився видати йому кредит в 30 тисяч рублів. "Але через чотири місяці вони дали нам банківську гарантію під експортний контракт на 4 мільйона рублів... Чим займався тоді Порошенко, він у деталі не заглиблюється. Каже, що розповідав керівникам мертвих підприємств, що треба робити у зовнішньо–торгівельній сфері, щоб вижити, і отримував за це гроші. "Адже ми були консультативною фірмою", – пояснює Порошенко....
Потім в 1998 році Порошенко обрався до парламенту за округом на Вінниччині і опинився у рядах СДПУ(о). Сам Порошенко зараз свій вчинок пояснює, що "я як молодий політик увійшов у цю фракцію, з якої я асоціював поважних людей Марчука і Кравчука".
Але насправді мало хто пам'ятає, що в 1998 Порошенко входив і до передвиборчого списку СДПУ(о) під номером 11. Такої честі гідні або партфункціонери, або спонсори партії. Це зараз Порошенко каже, що "я не був у СДПУ(о)", але в 1998 він входив до політбюро цієї партії".>
для мене навчання на міжнародному факультеті в совковські часи є показовим. Випадкових людей туди не брали. Переважно це були діти номенклатурних батьків. Дуже невеликий процент становили діти рабочє-крєстьянского проісхождєнія для виконання рознарядки. Туди студентів з поганими "аналізами" з відділу кадрів, вірніше від працівника КГБ, що керував відділом кадрів, не брали.
В той час (1987 рік) якраз розпочиналася горбачовська пєрєстройка. Лише довіреним людям дозволялося брати участь у початках комерції. Як відомо, усі керівні посади в підприємствах, що мали мати контакти з закордоном, посідали відібрані довірені люди. Про якісь кредити з банку, не кажучи про 4 мільйони рублів, на розвиток приватного бізнесу говорити смішно.
Кидається в очі те, що це був "експортний контракт". Отже, стара історія, коли завдяки контактам купувалося за внутрішньою державною ціною, використовуючи навіть не свої гроші, а позичені, тобто, купували дуже велику кількість, а продавали за порівняно високими світовими. Тобто, розвиток "консультаційного" бізнесу чомусь включав експортні операції. Та ще й "консультував" директорів здихаючих підприємств і вони, виявляється, так добре платили, що був сенс цим бізнесом займатися. Припускаю, що він допомагав директорам ліквідовувати ці підприємства і продавати активи на Захід.
в іншому інтерв'ю є ось таке:
<"– Вам як власнику акцій підприємств найскладніше серед претендентів у прем'єри...
– Мені найлегше. Я готовий на достатньо серйозні кроки. І я не впевнений, що на них готові інші. У мене є публічна позиція: я маю відношення до конкретно цього переліку підприємств. І я конкретно від них дистанціювався.
– Назвіть підприємства, якими ви володієте?
– Жодним. Якщо я офіційно стану кандидатом на посаду прем'єра, ви станете першими, хто побачить список моїх активів.
Я не хочу уподібнюватися прем'єр–міністру, який, отримуючи 30 тисяч гривень, їздить на "мерседесах" за сотні тисяч доларів, носить брильянтовий годинник, ходить у костюмах "Бріоні". Як і дев'ять десятих наших депутатів, які вказують у декларації 30 тисяч гривень, а насправді живуть за мільйони.
Це нечесно! Я живу у квартирі, площа якої, здається, 120 квадратних метрів, і я не хочу уподібнюватися тим, хто мешкає у багатоповерхових будинках, отримуючи при цьому державну зарплату і пенсію. І в цьому плані Порошенку найлегше!
– Яку суму доходів ви задекларували минулого року?
– Треба уточнити. Це точно більше мільйона гривень... Може, й більше двох. Але в цих межах.">
Він говорить неправду. Власник акцій є юридично співласником підприємства. Кількість акцій визначає його частину в бізнесі. Тому, говорити, що не володіє жодним є юридично брехнею. Крім того, я не орієнтуюсь яку в середньому частину прибутку особа в Україні віддає на податки (20%, 30%?). Але, віддати між 1-2 мільйонами гривень є, або дуже високою платнею, або прибутком, отриманим в пропорції до володіння акціями. Тобто, все таки володіє підприємством.
Як на мене, то можна йому запропонувати (як і Юлі) тест на вшивість: не може бути торгу - вибираєте мене в прем'єри, тоді я відмовляюся від власності в підприємствах. Хай спочатку відмовиться від неї на користь народу України, а тоді спробує поборотися за прем'єрський пост. Ніби ж за те й воює, як пожертвувати собою для блага українського народу.
Цікаво буде почитати інтерв'ю з Юлею, яке обіцяли надрукувати пізніше. Адже, обидвоє претендують на прем'єра.
Як на мене, то прем'єр є своєрідним менеджером, котрий слідкує за втіленням програм. Отже, можливо, Безсмертний був би цілком відповідною особою. Адже, він свого часу вважався "господарником" при Ющенкові. Я не чув, щоб він мав якісь свої бізнеси чи був такою одіозною фігурою, як Порошенко, чи Юля. А свою роботу б робив не гірше за них, без властивого їм душка.
Відповіді
2005.01.12 | Andrij
Чому прем"єром має бути обов"язково бідна людина?
юрко пише:>Хай спочатку відмовиться від неї на користь народу України, а тоді спробує поборотися за прем'єрський пост. Ніби ж за те й воює, як пожертвувати собою для блага українського народу.
Це вже якось зовсім по-лєнінськи. Та хай він буде мільйонером, головне, аби ті мільйони не заважали його прем"єрству. А власність великих пакетів українських компаній йому таки заважатиме. Бо існує очевидний конфлікт інтересів.
2005.01.12 | юрко
Re: Чому прем"єром має бути обов"язково бідна людина?
а чому не має бути бідна? справа не в бідності, а в сумнівному "багажі" за плечима. Він же не виграв лотерею. І де написано, що має бути багата? Ви переінакшили тему і з сумнівного минулого переставили акцент на доконаний факт багатства. Я не говорю про малий і середній бізнес. Джерела багатства, здобутого перед розвалом совка і початковим постсовком, завжди мають сумнівне походження. Для чого Вам мати бридке почуття, що прем'єр має схованого кістяка в шафі, якщо маєте шанс вибрати краще.2005.01.12 | Andrij
Re: Чому прем"єром має бути обов"язково бідна людина?
юрко пише:> а чому не має бути бідна? справа не в бідності, а в сумнівному "багажі" за плечима. Він же не виграв лотерею.
Дуже добре, що не виграв. Значить він є гарним менеджером, якщо зміг заробити свої мільйони. На додачу Порошенко є українським патріотом, чесною людиною. Просто крім нього є кращі претенденти, але це суб"єктивне питання.
>Джерела багатства, здобутого перед розвалом совка і початковим постсовком, завжди мають сумнівне походження.
Мають. Але це ще не причина довіряти лише тим, хто тих багатств не має. Або, ще гірше, приховує. Тут потрібен більш об"єктивний критерій.
>Для чого Вам мати бридке почуття, що прем'єр має схованого кістяка в шафі, якщо маєте шанс вибрати краще.
Від кістяків рятують прості принципи люстрації, тобто, висвітлення на українській. Кожний державний чиновник має висвітити своє минуле на предмет кістяків. Головні кістяки визначаються простим переліком.
2005.01.13 | Максим’як
Re: Проблема у тому, що інших джерел багатства не існує.
А, взагалі, Юрко, читайте Ющенка. Ющенко каже так - усі держслужбовці матимуть окрему форму декларації, у якій декларуватимуть не тільки доходи, а і витрати.Добавлю, що відкрити мале підприємство, коператив, чи мале державне підприємство - не було жодною проблемою у 1989 році і їх було, як піску. Значно складніша справа здобути кредит у мільйон руб., але потрібно уважно прочитати, де вчився Порошенко і з ким вчився, вже не важко догнати.
Справа у тому, що все що потрібно було тоді, то це справді зареєструвати підприємство і робити належну йому рекламу, а угоди приносили самі радянські працівники на 4 мільйони. Суть тих підприємств зводився на домовленість на відсотки 10-15% - все решту йшо прямо у руки власника контракту.
Тут із Порошенком все зрозуміло, був справді спритний і гроші, якщо він їх тоді заробив - є повністю законно заробленими грошима, бо такі були закони Радянського Союзу.
2005.01.12 | Englishman
Re: Чому прем"єром має бути обов"язково бідна людина?
у цьому випадку маємо питання не грошей, а конфлікту інтересів. Багата людина може бути прем'єром, але якщо їй належать значні активи у підриємстваєх, є ризик, що приймати деякі важливі питання вона буде не в інтересах держави, а своїх власних. Прикладом може бути обмеження конкуренції, податкові пільги, отримання контрактів на держзамовлення та багато іншого.2005.01.12 | ky
Re: про інтерв'ю з Порошенком
Как-то нехорошо "пахнет" от интервью. Я бы лично не доверила Порошенкуничего серьезного, не говоря о стране...
2005.01.12 | Михайло Свистович
Re: про інтерв'ю з Порошенком
юрко пише:>
> для мене навчання на міжнародному факультеті в совковські часи є показовим. Випадкових людей туди не брали. Переважно це були діти номенклатурних батьків. Дуже невеликий процент становили діти рабочє-крєстьянского проісхождєнія для виконання рознарядки.
Загальний підхід (всі жінки з підвищеною рослинністю над верхньою губою - сексуальні) - неправильний принцип. Я жив у кімнаті в гуртожитку з однокурсником Саакашвілі. Цей однокурсник був абсолютно "випадковою дитиною". Він був сином військового, приїхав поступати до Києва, в чуже місто (до цього навіть в Україні не був), оскільки побоявся, що до МГИМО не поступить.
Мені власкор "Правди" на Близькому Сході, з яким я переписувався (все почалося з моголиста в газету), і якого жодного разу в житті не бачив, радив поступати до МГИМО, але я не знав англійської. Потім, вже коли я вчився в Києві на економічному, іноземці, з якими я дружив, донесли своїм викладачам, що є такий чувак з такими осб знаннями. І мені надійшла пропозиція перевестись. Я казав цим викладачам, що не знаю англійської, вони відповідали, що це звичайно, фігово, але може я до вересня підтягну (розмови велися взимку),обіцяли дати мені шарових репетиторів і особисто займатись. Та я відмовився. По-перше, побоявся, що я не вивчу за такий час англійську доналежного рівня, а без знань мови ніхто мене там тримати не буде, виженуть на сесії і правильно зроблять, по-друге, на свому факультеті мені було вчитися легко і залишалося багато часу для боротьби за незалежність, а на "факультеті Порошенка" мені через недостатнє знання англійської довелося б витрачати на навчання значно більше часу.
То чому Порошенко не міг бути "випадковою дитиною".
>
> Туди студентів з поганими "аналізами" з відділу кадрів, вірніше від працівника КГБ, що керував відділом кадрів, не брали.
А хіба Порошенко стверджує, що він з родини дисидентів? Для хороших аналізів в радянські часи небагато потрібно було. Не так вже багато радянських людей мали проблеми з державою.
>
> В той час (1987 рік) якраз розпочиналася горбачовська пєрєстройка. Лише довіреним людям дозволялося брати участь у початках комерції.
Теж абсолютна неправда. Брали участь і недовірені люди. Маю багато таких знайомих. Серед низх були навіть з ненайкращими аналізами.
>
> Як відомо, усі керівні посади в підприємствах, що мали мати контакти з закордоном, посідали відібрані довірені люди.
І це не так.
>
> Про якісь кредити з банку, не кажучи про 4 мільйони рублів, на розвиток приватного бізнесу говорити смішно.
Нічого не смішно. Були випади таких кредитів.
>
> Він говорить неправду. Власник акцій є юридично співласником підприємства.
Отут не маю що заперечити.
> Як на мене, то можна йому запропонувати (як і Юлі) тест на вшивість: не може бути торгу - вибираєте мене в прем'єри, тоді я відмовляюся від власності в підприємствах. Хай спочатку відмовиться від неї на користь народу України, а тоді спробує поборотися за прем'єрський пост.
Чого це він має відмовлятися від власності? Такого немає в жодній країні. Власність не тотожна участі в бізнесі. Купа людей за кордоном мають акції різноманітних підприємств, але не беруть жодної участі в їх управлінні.
2005.01.12 | юрко
Re: про інтерв'ю з Порошенком
Михайло Свистович пише:> То чому Порошенко не міг бути "випадковою дитиною".
міг. І Ви мене переконали.
>
> >
> > Про якісь кредити з банку, не кажучи про 4 мільйони рублів, на розвиток приватного бізнесу говорити смішно.
>
> Нічого не смішно. Були випади таких кредитів.
Михайле, кредити банк видає під щось. Без застави ніякий банк не дасть 4 мільйони. Видасть тоді, якщо є поручитель, що бере на себе відповідальність. Типу, мені треба гроші, а Ви зі своїм майном є тим поручителем і якщо я гроші спущу невідомо куди, звертатимуться до Вас. Тому, або Порошенко вже мав заставу, рівну принаймі тих 4 мільйонів, або знайшлися власники, котрі мали активи, але не мали виходів на банк, напр. власники заводу, котрі заклали активи заводу. Це цілком може вписуватися в схему "консультацій". В схемі компенсації, він міг отримувати частку у власності заводу. Це припущення. Звичайно, примусити видати гроші без застави могли високопоставлені чиновники, але вони також брали на себе відповідальність.
>
> >
> > Він говорить неправду. Власник акцій є юридично співласником підприємства.
>
> Отут не маю що заперечити.
>
> > Як на мене, то можна йому запропонувати (як і Юлі) тест на вшивість: не може бути торгу - вибираєте мене в прем'єри, тоді я відмовляюся від власності в підприємствах. Хай спочатку відмовиться від неї на користь народу України, а тоді спробує поборотися за прем'єрський пост.
>
> Чого це він має відмовлятися від власності? Такого немає в жодній країні. Власність не тотожна участі в бізнесі. Купа людей за кордоном мають акції різноманітних підприємств, але не беруть жодної участі в їх управлінні.
Там трохи інакше з людьми за кордоном. Вже після певної кількості акцій (не контрольної) вступають в силу інші юридичні принципи. Тоді мусять організувати складну трастову структуру, котра не дозволяє урядовця мати вплив на свою користь. Таким чином розв'язують власність від володіння. Я це веду до того, що має бути механізм таких речей в Україні ще перед тим, як хтось займає посаду.
2005.01.13 | Михайло Свистович
Re: про інтерв'ю з Порошенком
юрко пише:>
> Михайле, кредити банк видає під щось. Без застави ніякий банк не дасть 4 мільйони. Видасть тоді, якщо є поручитель, що бере на себе відповідальність.
Ви занадто довго живете в Канаді
>
> Там трохи інакше з людьми за кордоном. Вже після певної кількості акцій (не контрольної) вступають в силу інші юридичні принципи. Тоді мусять організувати складну трастову структуру, котра не дозволяє урядовця мати вплив на свою користь. Таким чином розв'язують власність від володіння.
Я знаю. От і в нас треба так само зробити, а не власність забирати.
Не люблю Порошенка, але істина дорожча
2005.01.13 | Максим’як
Re: Я нижче написа, як діяли такі підприємства - як посередники
Тобто, Порошенку не потрібно було застави - все це давав ініціатор контракту - але проблема, що через звичайну державну установу не можна було нічого відмити, а от через кооператив - аж 90%.2005.01.14 | Михайло Свистович
Re: Я нижче написа, як діяли такі підприємства - як посередники
Максим’як пише:> Тобто, Порошенку не потрібно було застави - все це давав ініціатор контракту
Зовсім не обов"язково. Тоді давалися кредити і без застави.
2005.01.12 | Tir
Re: про інтерв'ю з Порошенком
>Як на мене, то можна йому запропонувати (як і Юлі) тест на вшивість: не може бути торгу - вибираєте мене в прем'єри, тоді я відмовляюся від власності в підприємствах. Хай спочатку відмовиться від неї на користь народу України, а тоді спробує поборотися за прем'єрський пост. Ніби ж за те й воює, як пожертвувати собою для блага українського народу.Кто, Порошенко или Юля пожертвуют собой для блага украинского народа?
Юля Тимошенко - это борьба против режима Кучмы с момента избрания Юли депутатом ВР.
Порошенко - режим Кучмы всегда давал ему зеленую волну!!! Предприятия, телеканал, банки. Скоро Кучма станет уважаемым гражданином Украины. Азаров уже пошел в лидеры революционеров!!! Народ Украины опять имеют!!!
2005.01.13 | Михайло Свистович
Re: про інтерв'ю з Порошенком
Tir пише:>
> Юля Тимошенко - это борьба против режима Кучмы с момента избрания Юли депутатом ВР.
З невеличкою перервою на "чаєпітіє" з Кучмою
2005.01.13 | Tir
Это значит Юля еще и хороший дипломат. (-)
2005.01.13 | Михайло Свистович
Там дипломатією і не пахло. Там була зрада (-)
2005.01.14 | Tir
Когда было это "историческое" чаепитие?
С удовольствием перечитал материалы по Юли Тимошенко из рубрики "Досье".Момент о чаепитии и о том, что же там произходило нигде не освещается.
Как говорится "черный ящик в студию"
Михайло Свистович, для наглядности, вставьте фразу о чаепитии и предательстве в биографию Юли.
Персона
--------------------------------------------------------------------------------
Экс-премьер теневого правительства и экс-вице-премьер правительства реального, экс-газовая принцесса и первая леди украинской оппозиции, стремящаяся стать первой леди Украины – первой женщиной-президентом.
Свою карьеру Юлия Тимошенко начинала как простой советский человек. Красный диплом Днепропетровского госуниверситета по специальности экономист-кибернетик.
Пять лет работы инженером-экономистом на Днепропетровском машиностроительном заводе имени Ленина.
В восемьдесят девятом году Юлия Тимошенко реализует свой первый крупный проект - молодежный центр «Терминал». Центр создается при поддержке местных органов комсомола. Поговаривают, что инициатором его создания был завотделом пропаганды и агитации при Днепропетровском обкоме комсомола Александр Турчинов.
В девяносто первом году начинается КУБический период в жизни Тимошенко.
Вместе с мужем и свекром она создает корпорацию «Украинский бензин». Сокращенно КУБ. Движущей силой КУБа называют Юлию Владимировну, а мозгом и крышей предприятия - ее высокопоставленного свекра. Год спустя КУБ становится монопольным поставщиком нефотепродуктов для сельхозпредприятий Днепропетровской области, как говорят, не без помощи тогдашнего губернатора области Павла Лазаренко.
К КУБическому периоду относится знакомство Юлии Владимировны с другим известным сегодня политиком-бизнесменом - Виктором Пинчуком.
Знакомство переросло в «Содружество» - совместную корпорацию, занимающуюся энергоносителями.
В ноябре 95-го Юлия Тимошенко возглавляет новую корпорацию, созданную на базе КУБа - «Единые энергетические системы Украины». Покровительствует корпорации свежеиспеченный первый вице-премьер Павел Лазаренко.
Через полгода Павел Иванович становится премьером. Вскоре после этого влияние ЕЭСУ распространяется на всю страну. Компания поставляет около трети всего газа, потребляемого Украиной, развивает крупные проекты в металлургии, машиностроении, электроэнергетике, трубопрокате и капитальном строительстве. Тимошенко становится героиней газетных публикаций и телевизионных материалов. Ее называют газовой принцессой и королевой газа, ей посвящают коллекцию одежды, в честь нее переименовывают футбольную команду.
Как и полагается успешной бизнес-вумен, Юлия Владимировна занимается благотворительностью и меценатством, выделяет крупные суммы на реставрацию храмов. Пожертвования не остаются без внимания. Вскоре Юлию Тимошенко награждают орденом святой Варвары Великомученицы.
В конце 96-го Юлия Тимошенко пробует себя в еще одном новом качестве – в качестве политика. В декабре она выигрывает выборы в 229-м Бобринецком округе Кировоградской области со сногсшибательным результатом.
Девяносто седьмой год. Отставка Лазаренко. Для ЕЭСУ и Юлии Тимошенко наступают тяжелые времена. Корпорацию лишают 26% акций Харцызского трубного завода, на ее руководство «вешают» многомиллионный долг перед «Укргазпромом», против самой Юлии Тимошенко возбуждают уголовное дело. Юлия Тимошенко сотоварищи, лишившись крыши премьерской, задумываются над созданием крыши политической. Так начинается возрождение «Громады», структуры, созданной в декабре 93-го для поддержки Леонида Кучмы на президентских выборах. Возродившаяся «Громада» держится на трех китах: оппозиционной риторике, популизме и значительных финансовых вливаниях.
Тимошенко начинает потихоньку дистанцироваться от опального экс-премьера. Поговаривают, что она собирается стать новым лидером «Громады». Вопреки слухам в сентябре 97-го партию возглавляет Павел Иванович. А Юлия Владимировна становится во главе теневого правительства, которое, стань Лазаренко президентом, должно было превратиться в правительство реальное.
Лазаренко президентом так и не стал, а Юлия Тимошенко вскоре после президентских выборов получила предложение стать вице-премьером по ТЭКу. Так олигарх, сколотившая свое состояние на энергобизнесе, начинает борьбу с олигархами, делающими деньги на энергобизнесе. Противостояние длится чуть больше года: Тимошенко последовательно откусывает кусочки от империй энергобаронов, они также последовательно организовывают ее травлю в прессе, арест мужа, отставку Юлии Владимировны и ее арест.
Сегодня, если верить соцопросам, Юлия Тимошенко – самый известный политик. Ее в отличие от других политиков в Украине знают практически все. Но, по тем же соцопросам, ей не доверяет практически каждый второй. Скептики говорят, что оппозиционность Тимошенко – до первого выгодного предложения от власти. Сторонники во главе с самой Юлией Владимировной это, разумеется, отрицают.
Елена Львова, специально для "Объектив-Обзора"
2005.01.14 | Михайло Свистович
Re: Когда было это "историческое" чаепитие?
Tir пише:> С удовольствием перечитал материалы по Юли Тимошенко из рубрики "Досье".
> Момент о чаепитии и о том, что же там произходило нигде не освещается.
> Михайло Свистович, для наглядности, вставьте фразу о чаепитии и предательстве в биографию Юли.
Я не біограф Тимошенко і не маю часу шукати газети того періоду в своїх архівах. Це після втечі Лазаренка. Тоді ще вся фракція "Батьківщина" проголосувала за імплементацію кучмівського квітневого 2000 року референдуму. Було дуже гидотно.
2005.01.14 | Анатолій
Михайле, але й Ющенко називав Кучму татком...(-)
2005.01.14 | Михайло Свистович
Я і про це не забуваю. І навіть в якийсь темі згадую (-)