Відповіді

• 2005.01.19 | Вільний

  Re: Зінченко може перестрибнути "газову принцесу" та "шоколадного пр

  http://www.bbc.co.uk/ukrainian/pressreview/story/2005/01/050119_british_press.shtml

• 2005.01.19 | otar

  Re: Зінченко може перестрибнути "газову принцесу" та "шоколадного пр

  Оце через це ви мені нерви тріпали?
  Зрозумійте ви - ніхто не знає, хто буде ПМ. Навіть сам Ющенко, здається, ще не визначився. І нема сенсу переводити кілобайти на ці циганські ворожіння.
  А Зінченко - так Зінченко. Аби не Азаров.
  згорнути/розгорнути гілку відповідей

  • 2005.01.19 | Вільний

    Re: Зінченко може перестрибнути "газову принцесу" та "шоколадного пр

    Ні це підтвердження моїх повідомлень з новин, і я думаю важливо хто буде прем'єр-міністром для України.
    Прошу не ставте -1 Українській правді та BBC, я думаю кандитару Зінченка треба обговорити.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.01.19 | otar

      Мля, ставлю вам +1, шоб ви тільки заспокоїлись (-)

  • 2005.01.19 | Оk

    Мабуть з Вами не всі погодяться

    otar пише:
    
    > А Зінченко - так Зінченко. Аби не Азаров.
    
    
    ЮЛИЯ ТИМОШЕНКО: "Я ГОТОВА ПОЕХАТЬ В МОСКВУ И ПОЖАТЬ РУКУ РОССИЙСКОЙ ВЛАСТИ"
    
    10:14 18.01.05
    
    Юлия Тимошенко - одна из двух основных претендентов на пост главы нового украинского правительства. В понедельник "Известия" опубликовали интервью ее главного конкурента - главы Партии промышленников и предпринимателей Анатолия Кинаха. Сегодня на вопросы собственного корреспондента "Известий" в Киеве Янины Соколовской отвечает Юлия Тимошенко - одна из предводителей "оранжевой революции", лидер партии "Батькивщина". Она утверждает, что в коалиционном соглашении сил, поддержавших на выборах Ющенко, ей отвели роль премьера. Но последние выступления Виктора Ющенко показывают: он готов нарушить соглашение.
    
    "Известия": Ваши оппоненты уверяют, что назначение Тимошенко премьером не пойдет на пользу украинско-российским отношениям...
    
    Тимошенко: Я буду делать все возможное, чтобы отношения между Украиной и Москвой были как можно лучше. Когда я была вице-премьером, у Москвы ко мне не было претензий. Россия и Украина активно сотрудничают в топливно-энергетическом комплексе, сейчас у нас есть возможности развивать торговлю. Россия поняла, что Украина сама выбирает президентов и назначает премьеров. Я хочу, чтобы все трудности в отношениях между Киевом и Москвой были сняты.
    
    "Известия": Вы утверждали, что уголовные дела против вас были возбуждены по договоренности, достигнутой между Леонидом Кучмой и российскими властями. Вы не опасаетесь, что Ющенко снова сделает вас заложницей российско-украинских отношений?
    
    Тимошенко: Делать меня заложницей - дело бесперспективное. Уголовные дела, заведенные против меня на Украине, развалились. У следователей против меня ничего нет. Хотя я недавно получила информацию, что Генпрокуратура вновь начала собирать обо мне материалы
    
    "Известия": Ющенко заявил, что его премьер не будет бизнесменом и лидером политической партии. Это помешает вам стать главой правительства?
    
    Тимошенко: Я лидер партии, в которой более 200 тысяч человек. Они мне доверяют, и я не могу от них уйти. Если потребуется формальный повод отказать мне в премьерстве, его найдут. Меня обвиняют в радикализме, но на самом деле мой "радикализм" - умение четко держать позицию. Если вдруг новая власть сохранит нечто подобное тому, что было при Кучме, если изменятся имена чиновников, а суть правления останется прежней, мы снова станем оппозицией.
    
    "Известия": Вы можете стать невыездным премьером - российские следователи объявили вас в международный розыск.
    
    Тимошенко: Меня нет в международном розыске. На сайте Интерпола по мне никакой информации нет. Если бы я была в команде Кучмы, моих "дел" вообще бы не было. Я понимаю, что в России неадекватно оценили ситуацию на Украине. Но я готова поехать в Москву и пожать руку российской власти. Премьер обязан это сделать. С моей рукой все будет в порядке.
    
    "Известия": Уверены ли вы, что парламент поддержит вашу кандидатуру на пост премьера?
    
    Тимошенко: Я каждый день общаюсь с депутатами, знаю настроения Верховной рады и уверена, что за меня будет очень много голосов - значительно больше, чем 226 необходимых.
    
    "Известия": На Востоке Украины 12 миллионов человек проголосовали против Ющенко. Чтобы этот регион ему поверил, новое правительство должно вести политику "восточного протекционизма", больше дотировать Донбасс. Вы к этому готовы?
    
    Тимошенко: Различий в отношении к регионам не должно быть. Но в каждой области люди обязаны почувствовать, что пришла новая власть и жить стало легче. Президенты и премьеры знают лишь о десяти процентах проблем, с которыми сталкиваются люди, - отсутствие работы, низкие зарплаты, пенсии, здравоохранение, образование. А ведь реальных вопросов намного больше. Нужно продумать, как выстроить систему донесения этой информации "до верхов".
    
    "Известия": Вы организовывали акцию "Украина без Кучмы", утверждали, что именно из-за президента провели 42 дня в тюрьме. Как теперь вы намерены поступить с Кучмой и его окружением - начать его преследование или принять закон о гарантиях бывшему президенту?
    
    Тимошенко: Удивительно, но у меня нет ощущения мести. Новая власть будет одинаково относиться ко всем участникам политических и экономических процессов. Конечно, тому, что делали Кучма и его окружение, нельзя не дать оценку. Но это дело генерального прокурора. Гарантией для Кучмы могло бы стать честное поведение во время "оранжевой революции", но он до последнего момента боролся против своего народа. Он не вывел на майдан войска только потому, что они перестали его слушаться. За это пожизненных гарантий не дают - не тот случай.
    
    • Янина СОКОЛОВСКАЯ
    http://www.izvestia.ru/world/article1025882
    згорнути/розгорнути гілку відповідей

    • 2005.01.19 | Вільний

      Re: Мабуть з Вами не всі погодяться

      Спасибі що тема прем'єра почала обговорюватись.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.01.19 | otar

        Вона вже місяць обговорюється. Читайте архів. (-)

    • 2005.01.19 | otar

      Re: Мабуть з Вами не всі погодяться

      Зі мною погоджуватись чи не погоджуватись нема сенсу, оскільки моя позиція не має жодного стосування до кадрової політики Президента України Ющенка Віктора Андрійовича. Зрештою, якщо люди не довіряють Ющенкові у питанні добору персоналу, то якого рожна вони за нього голосували?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей

      • 2005.01.19 | Вільний

        Повний текс статті The Financial Times

        Люди, що голосували - за відкрите суспільство, що предбачає гласне вирішення питань.
        Повний текс статті на російській:
        Ющенко проходит испытание на прочность ("The Financial Times", Великобритания)
        Перед будущим президентом Украины стоит трудный выбор
        
        
        Том Уорнер (Tom Warner), 19 января 2005
        Похоже, что в субботу Ющенко станет президентом Украины, поскольку во вторник Верховный Суд заявил, что результаты выборов могут быть опубликованы уже в четверг.
        
        Опубликование результатов, главный шаг для передачи власти, было отложено из-за судебных апелляций против победы Ющенко в ходе повторного тура президентских выборов в прошлом месяце. Его оппонент Виктор Янукович настаивает на том, что результаты голосования были подтасованы. Однако суд подтвердил, что запрет на опубликование результатов истечет в среду в полночь независимо от того, рассмотрит он апелляцию или нет.
        
        Сейчас ориентирующийся на Запад вновь избранный президент столкнулся с трудной задачей - ему предстоит выбрать премьер-министра из числа ближайших сподвижников. На прошлой неделе он попытался предоставить лидерам своей коалиции 'народной власти' возможность самим договориться, кто займет данный пост, уехав на отдых за пределы Киева.
        
        Однако их встреча зашла в тупик. Тактика Ющенко спровоцировала критику в его адрес в том, что он уклоняется от исполнения своих обязанностей.
        
        В списке претендентов остались три основных кандидата: Юлия Тимошенко, очаровательная, и вместе с тем пламенная бывшая 'газовая принцесса', помогшая возглавить протесты оранжевой революции в ноябре и декабре; Петр Порошенко, вкрадчивый и мягкий 'шоколадный принц', чей частный телевизионный канал перенес уличные протесты в дома миллионов украинцев; а также Александр Зинченко, возглавлявший кампанию Ющенко.
        
        Зинченко - относительно свежий рекрут в лагере Ющенко. Ранее он был руководителем телевизионного канала 'Интер' и членом руководства социал-демократической партии - группировки, возглавляемой Виктором Медведчуком, начальником штаба президента Кучмы.
        
        Ведущий помощник Ющенко Олег Рыбачук сказал, что Зинченко может стать компромиссным кандидатом, способным предотвратить раскол между кандидатами-'тяжеловесами' Тимошенко и Порошенко.
        
        Тимошенко в конце прошедшей недели подняла ставки в игре, объявив о том, что ожидает от Ющенко выбора в свою пользу. Однако люди, близкие к переговорам, говорят о том, что основным претендентом остается Порошенко.
        
        39-летнему председателю бюджетного комитета парламента Порошенко не хватает личной популярности Тимошенко, и у него мало опыта общения с публикой. Однако он пользуется большим уважением среди членов политического движения Ющенко 'Наша Украина'. Он также зарекомендовал себя результативным менеджером, возглавляя свою собственную бизнес-империю.
        
        Кондитерская компания Порошенко 'Рошен', самая крупная на Украине, в прошлом году продала продукции на 274 миллиона долларов. Его бизнес-группа также включает Банк 'Мрия', пятый телевизионный канал, автомобильный завод в Луцке и судоремонтный завод в Киеве.
        
        Тимошенко заявляет, что Ющенко обещал ей пост премьер-министра, когда накануне выборов искал ее поддержки. Но в то время как она говорит о том, что нарушение такого соглашения будет 'беспрецедентным', Порошенко ведет себя более сдержанно, утверждая, что команда Ющенко едина как всегда.
        
        44-летняя Тимошенко в прошлом возглавляла частную газовую коммерческую компанию 'Единые Энергетические Системы Украины'. Компания в 1996 году стала крупнейшим в стране продавцом газа, когда правительство тогдашнего премьер-министра Павла Лазаренко предоставило ЕЭСУ довольно спорную, но очень выгодную региональную монополию на поставки газа в крупные районы центральной и восточной Украины.
        
        Однако когда в 1997 году Лазаренко был отправлен в отставку, Тимошенко лишилась своего бизнеса. Она пошла в политику в качестве сторонника Лазаренко, однако в 1999 году объединилась с Ющенко, которого в конце того же года назначили премьер-министром. Ющенко сделал ее заместителем премьера и министром энергетики. Находясь на этом посту, Тимошенко завоевала поддержку западных доноров за свои выступления против коррупции.
        
        Однако президент Украины Леонид Кучма усмотрел в действиях Тимошенко попытку продвижения личных интересов и в начале 2001 года отправил ее в отставку. Вскоре после этого Тимошенко на короткое время арестовали по обвинению в мошенничестве в связи с ее бывшим газовым бизнесом. Однако позже она снова выплыла на поверхность, возглавив центристский оппозиционный блок, который в ходе парламентских выборов 2002 года получил 7 процентов голосов.
        
        Тимошенко неоднократно обвиняли в коррупции, однако она настаивает, что это были политически обусловленные репрессии против популярного лидера оппозиции.
        
        Порошенко обвинениями в коррупции не запятнан. Однако многие в команде Ющенко опасаются, что такому выдающемуся промышленнику будет трудно поставить интересы государства превыше интересов собственного бизнеса. Он заявляет о том, что передал свои деловые интересы в доверительное управление, однако остаются вопросы относительно того, действительно ли он отошел от своей коммерческой деятельности.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей

        • 2005.01.19 | otar

          Повний текст Гадяцького трактату

          ГАДЯЦЬКИЙ ТРАКТАТ 1
          
          В ім'я Боже амінь.
          
          До вічної пам'яті тепер і тих, що будуть потім завжди. Комісія поміж станами Корони Польської та Великого князівства Литовського з одного і вельможним гетьманом та військом Запорозьким з другого боку через вельможних Станіслава Казимира Беневського, волинського, Казимира Людвіка Євлашевського, смоленського каштелянів з сейму від найяснішого Яна Казимира, з божої ласки короля польського і шведського, великого князя литовського, руського, пруського, мазовецького, жмудського, інфлянського, смоленського, чернігівського, готського, вандальського дідичного короля та всіх станів коронних і Великого князівства Литовського призначених комісарів з вельможним Іваном Виговським, гетьманом та всім військом Запорозьким в обозі під Гадячим, дня 6/16 вересня, року Божого 1658, Бог дав, щасливо і вічнотривало закінчена.
          
          На тому місці вельможний гетьман запорозький зі своїм військом, прийнявши, як належить, пристойно й подячно, нас, комісарів, і зваживши на повну комісарську силу, дану нам від його королівської милості милостивого пана нашого та станів коронних і Великого князівства Литовського сеймовою повагою, декларував з усім військом, що не з доброї волі, а з-примусу Запорозьке військо притиснуто було так всілякими утрудненнями і приступило до своєї оборони. Отож його королівська милість, наш милостивий пан, згадуючи батьківським серцем все, що сталося через колотнечу, взиває до єдності - не погорджуючи прихильністю його королівської милості добротливого пана, ласку покірно приймаючи, приступають до тієї комісії, потім до спільної домови, постанови, згоди, щирості і із зупільної любові, беручи за свідків страшних заступників Божих, що постановлене має бути щиро, правдиво і вічно дотримано. У той спосіб постановили ми вічний, який ніколи не можна розірвати, мир.
          
          1. Релігія грецька старожитна, та і така, з якою стародавня Русь приєдналася до Корони Польської, аби залишалася при своїх прерогативах і при вільнім відправленні набоженства, аж куди мова руського народу сягає, в усіх містах, містечках, селах, як у Короні Польській, так і у Великому князівстві Литовському, також на сеймах, у військах, трибуналах, не лише в церквах, але в публічних процесах, візитуванні хворих, на священних зібраннях, при похованні вмерлих і в усьому взагалі і то так, як набоженства свого вільно та публічно заживає римська віра.
          
          Також релігії грецькій дається сила вільно засновувати церкви, чернецтва, нові монастирі, так само поновлювати та відбудовувати старі.
          
          Що ж стосується церков і добр, фундованих здавна на старожитну церкву грецької релігії, при них залишатись мають греки старожитні, православні, а церкви ті після надання публічних прав вірним через полковників та іншу старшину Запорозького війська протягом половини року віддано буде через зобабіч призначених комісарів. А ту віру, що є супротивна вірі грецькій православній і яка множить незгоду між римським і старогрецьким народами [2] жоден із духовного та світського, сенатського та шляхетського станів церков, монастирів, фундушів засновувати й помножувати не може як у духовних добрах, так і в його королівської величності і у власних дідичних у будь-який спосіб, і силу цієї комісії не порушуватиме на вічні часи. А римську віру у воєводствах Київськім, Брацлавськім, Чернігівськім вільно сповідувати, але пани світські, так і дідичні, так само й урядники його королівської милості релігії римської жодної юрисдикції не матимуть над духовними, світськими, і ченцями релігії грецької, окрім їм належного пастора.
          
          А що в спільній вітчизні спільні прерогативи взаємно належно мають обидві віри, то отець київський митрополит, що є зараз і буде згодом, з чотирма владиками: луцьким, львівським, перемишлянським, холмським і п'ятим з Великого князівства Литовського мстиславським, згідно їхнього власного порядку, мають засідати в сенаті з такою прерогативою і вільно голосувати, як у сенаті засідають ясновелебні їхні милості римського сповідання. Місце однак призначається його милості отцю митрополитові після його милості ксьондза архибіскупа львівського, а владикам після біскупів їхніх повітів.
          
          У Київському воєводстві сенаторські достойності не мають даватися тільки шляхті грецької віри в правочинності тих урядів. А у воєводствах Брацлавському, Чернігівському переваги сенаторські мають подаватися альтернативно, так що після відставки сенатора грецької віри має заступати сенатор римської віри. В усіх однак трьох тих воєводствах в осади й добру посесію уряди мають віддаватися, подавши клятву теперішніх посесорів [3].
          
          Для того, щоб розросталася зупільна любов у містах коронних і Великого князівства Литовського, скрізь, куди поширилися церкви грецької віри, мають заживати вольностей, свобод і ніякою перешкодою до магістрату [4] грецька релігія не може бути.
          
          Академію Київську дозволяє його королівська милість і стани коронні установити, вона такими прерогативами та вольностями має задовольнятися, як і академія Краківська, з тією однак кондицією, аби в тій академії не було жодних сект аріанських, кальвіністських, лютерських професорів, учителів та студентів. Отож аби між студентами та учнями не було жодної оказії до звади, всі інші школи, які були перед тим у Києві [5], його королівська милість накаже перенести в інше місце.
          
          Його королівська милість, пан наш милостивий, і стани коронні та Великого князівства Литовського дозволяють також другу академію там, де побачать їй принагідне місце, яка буде заживати таких прав і вольностей, як і академія Київська, але така має бути установлена кондиція, щоб у ній сект аріанських, кальвіністських та лютерських професорів, учителів, студентів не було. А де та академія буде, вже там інших шкіл не можна буде відкривати на вічні часи.
          
          Гімназії, колегії, школи і друкарні, скільки їх буде потрібно, буде вільно вікрипати без утруднень і вільні науки відправляти, і книги друкувати усякі із релігійною конверсійністю, без ущербку, однак, королівського маєстату і без насмішок на короля, його милість.
          
          А оскільки вельможний гетьман із Запорозьким військом, од Річі Посполитої одірваним, з любові до його королівської милості, пана свого милостивого і власної вітчизни, відступаючи від усяким сторонніх протекцій, повертається, тож його королівська милість пан наш милостивий і всі стани коронні та Великого князівства Литовського, скільки пан Бог допустив на два боки, офірувати за спільні гріхи його святому маєстату, покрити вічною амністією; тобто вічним забуттям, подаючи різної кондиції людям від найменшого до найбільшого, нікого не виключаючи як з-посеред Запорозького війська, так і урядників шляхетного стану, так само і приватних людей, тих загалом усіх, які будь-де і будь-коли залишилися й залишаються при вельможних гетьманах як померлому, так і теперішньому, ніякої помсти ані королівський маєстат, ані сенат, ані вся Річ Посполита, ані ніхто з приватних супроти них і кожному засібна, від найбільших до найменших, не буде чинити і взагалі всі несмаки і все те, що тільки під час війни діялося, цілим християнським серцем під свідоцтвом страшного Бога зупільно добре, по-дружньому собі подарувавши, жодної один до одного ані явної, ані потаємної не повинні чинити помсти і практики, не даючись зводитись без жодного звільнення, коли б хотіли чинити скритні задуми, звільняючись від присяги.
          
          Також усілякі кадуки6, як під тими, які є належні до Запорозького війська, так і під шляхтою, яка при вельможному гетьмані у Запорозькому війську і при шведах в'язалася, від будь-кого запрошена, і надані від початку війни без усяких вимовлень, загалом усі і кожен зосібна касуються і законом публічним зносяться, і щоб вони нічиєму не шкодили гонорові, ані власності добр, які будь-де були за касацією і з книг оголошеними вважати і тих добр власним посесорам вільно віддавати володіти, і не мають боронити того кадуками [6] під цілковитим знеславленням.
          
          А оскільки сама річ, так і ім'я самої амністії повинні бути святі і оскільки в давнім стані речі й особи всілякої кондиції людям відновлено, то до тієї ж єдності, згоди, милості, права, па.на повертаються, як було перед війною. Також застерігається, коли хтось би важився рвати те святобливе з'єднання публічно чи приватне, смів би комусь за посідання ворожі дії попрікати, такий, як осквернитель згоди, карі має підлягати. В чому, коли б трапилася оказія для збереження лихослів'я, пильно має бути чинена інквізиція з обох боків. Вся річ Посполита народів польського, і Великого князівства Литовського, і Руського та провінцій, що до них належить, відновлюється в повноті так, як було перед війною, тобто аби ті народи залишалися в своїх межах і свободах непорушне, як були перед війною, згідно прав, описаних у радах, судах і вільної елекції панів своїх, королів польських, і Великого князівства Литовського, і руських.
          
          А коли буде необхідність війни зі сторонніми панами на зміну кордонів, або щось би сталося вольності тих народів - проти озлоби й пустоти має бути, а при свободах своїх вище названі народи мають ставати добре, по-дружньому як одне ціле, однієї і нероздільної Річі Посполитої, не чинячи поміж себе різниці щодо віри, але хто заявить і зголосить себе до релігії християнської, римської і грецької, усіх при мирі й вольності залишити. Також на права чи декрети, що (постали) з очевидної контрверсії, так і в супротиві, правні приводи були встановлені перед війною і в час війни.
          
          Війська Запорозького має бути число шістдесят тисяч, або як вельможний гетьман подасть на реєстрі [7]. Затяжного війська - десять тисяч, яке також, як і Запорозьке, має залишатися під владою того-таки гетьмана, і з податків, ухвалених на сеймі, у воєводствах Київському, Брацлавському та Чернігівському та інших має йти кошт від Річі Посполитої на те військо.
          
          Стан Запорозького війська у тих воєводствах і добрах призначається, в яких лишалися перед війною, і тому війську стверджуються всілякі вольності привілеями найясніших королів польських надані, утримуючи їх при стародавніх вольностях та інших звичаях, і їх не тільки ні в чому не о'бражатимуть, але всіляку загалом підтверджують повагу. Надто жоден державець добр його королівської милості і староста, ні дідичний пан і пожиттєвий, ані їхні підстарости, урядники та інші всілякі службові особи жодних податків з козацьких хуторів, сіл, містечок і домів не братимуть жодним претекстом, але, як люди рицарські, мають бути вони вільні від усіляких найбільших і найменших утяжень, також від цел [8] і мит по цілій Короні і Великому князівству Литовському. Також і від сусідів усіляких старост, державців, панів і їхніх намісників мають залишатися вільні, перебуваючи тільки під юрисдикцією самого гетьмана руських військ. При тому всілякі напої [9], лови, польові та річкові, та інші козацькі пожитки вільно мають лишатися при козаках, згідно старих звичаїв.
          
          Зосібна також для подальшого прихилення до послуг його королівській милості, кого гетьман руських військ презентуватиме за гідних шляхетського клейноду, тих усіх без утруднень буде нобілітовано з наданням усіляких шляхетних вольностей так, однак, визначаючи, щоб з кожного полку могло бути сто нобілітованих. Жодних військ польських та литовських або чужоземних ніхто не буде впроваджувати у воєводства Київське, Брацлавське, Чернігівське. Війська однак платні, які будуть під владою гетьмана військ руських, будуть вибирати хліб з добр королівських та духовних у згаданих воєводствах за ординансом [10] того-таки руського гетьмана. А коли б мала бути якась війна від границь руських і була б потреба у посилці коронних військ, то ті мають бути під регіментом гетьмана руських військ.
          
          Для ліпшого підтвердження цих пактів і певності, гетьман руських військ до кінця свого життя гетьманом руським і першим сенатором у Воєводствах Київському, Брацлавському та Чернігівському залишатиметься, а після його смерті має відбутися вільне вибрання гетьмана, тобто оберуть чотирьох електів статусом воєводств Київського, Брацлавського та Чернігівського, з яких одного король, його милість, вибере.
          
          Монетний двір для карбування всіляких грошей у Києві, або будь-де, як належить і буде зручно, має бути засновано, згідно однієї ліги і з королівською особою. Податки, котрі Річ Посполита ухвалюватиме на сеймі, у воєводствах Київськім, Брацлавськім та Чернігівськім мають іти на платного жовніра, який залишається під владою гетьмана руських військ.
          
          Спільна рада і спільні сили тих народів мають бути супроти будь-якого ворога.
          
          Дбатимуть ті три народи спільно, всілякими способами, аби вільна була навігація Річі Посполитій на Чорне море.
          
          Однак коли його милість цар не захоче повернути провінцій Річі Посполитої і наступатиме на Річ Посполиту, тоді всі сили, як коронні і Великого князівства Литовського, так і війська руські Запорозькі під регіментом свого гетьмана будуть з'єднуватися і воювати [12].
          
          Добра рухомі й нерухомі, королівщини, також і суми грошей обивателів Руської землі, котрі в'язалися чи при шведському війську, чи Запорозькому, і зараз до вітчизни повертаються, конфісковані, мають бути повернені і заслуги їхні у війську короннім та Великого князівства Литовського мають бути компенсовані й оплачені рівно із заслугами, військ коронних та Великого князівства Литовського.
          
          А що від цього часу гетьман із Запорозьким військом теперішнім і що буде потім, відступившись від усіляких сторонніх протекцій, не повинен буде більше до них в'язатися і взагалі у вірності, підданстві, послушенстві найяснішого маєстату польського королівства і наступників його, також усієї Річі Посполитої має і мають, буде і будуть на вічні часи, не порушуючи однак постановленого братерства з його милістю кримським ханом [13].
          
          Ніяких послів від сторонніх держав не приймати, а коли такі трапляться, їх до його королівської милості мають відсилати. Також ані військ чужих не впроваджувати і не мати жодного із сторонніми порозуміння на шкоду Річі Посполитої, хіба доповівши його королівській милості.
          
          Приватом усім зобабіч, так і духовним римської віри у воєводствах Київськім, Брацлавськім, Чернігівськім, Подільськім, також у Великому князівстві Литовському і на Білій Русі, і в Сіверщині до біскупств, пробоств, каноній, плебаній і добр, що до них належать, також ченцям усім до костьолів, кляшторів, дібр, фундацій, також світським зобабіч до добр дідичних, староств, держав і власностей своїх дожиттєвих, заставних і за іншими контрактами належних у тих-таки воєводствах і у Великому князівстві Литовському, на Білій Русі і на Сівері, які там залишаються, відкривається безпечне повернення і віддача майна. Час однак повернення і віддачі майна його королівська милість, знісшись із гетьманом запорозьким, має призначити. Також спосіб того повернення майна має бути дотриманий, щоб жоден до своєї власності не повертався, а тільки за універсалом його королівської милості та вельможного гетьмана Запорозьких військ. З чого має бути взаємна зобабіч конференція.
          
          А для розгляду різних справ, як кримінальних, так і поточних повинні мати в тих воєводствах свій особливий трибунал із таким укладом, який самі собі визначать. Окрім того, мають бути осібні судові староства овруцьке та житомирське.
          
          А для ліпшої певності, оскільки гетьман із Запорозьким військом і відірвані воєводства відкидають усі інші протекції сторонніх народів, а добровільно, як вільні до вільних, рівні до рівних і шляхетні до шляхетних повертаються, для певнішого дотримання цього теперішнього постановлення дозволяє тому народові руському його королівська милість та Річ Посполита мати осібних печаткарів, маршалків, підскарбіїв разом із сенаторською достойністю та інші уряди руського народу, які згідно роти [14] коронних урядників, мають виконати клятву, додавши той пункт, що нічого супротивного теперішньому постановленню печаткувати не будуть і взагалі остерігатимуть, щоб тому постановленню через конституцію або сеймові декрети і задвірні рескрипти, універсали, привілеї, не діялося нічого супротивного. До тих печаткарів, уряду і канцелярій належатимуть всі тільки духовні милості митрополій, єпископій, ігуменій та бенефіцій [15] надання до яких дає його королівська милість, пан наш милостивий у воєводствах Руськім, Київськім, Волинськім, Подільськім, Брацлавськім, Чернігівськім, також всі милості не тільки духовні, але й світські у воєводствах тільки Київськім, Брацлавськім, Чернігівськім, також і суди з королівських міст і згаданих тільки трьох воєводств, і всілякі декрети як задвірні, так і сеймові. А що тільки б супротивне вийшло тому постановленню з коронної канцелярії або Великого князівства Литовського, те недійсне має бути і голова такого привілею не тільки тратить привілея, але і карі має підлягати на десять тисяч литовських кіп, і це ставитиметься на суд перед королем, його королівською милістю спеціальним списком.
          
          Щоб випадки суперечок щодо підданих, звинувачених у сваволі, не приводили до нових заворушень, усі процеси про належність підданих до наїздів, забоїв, шкод, починених під час внутрішніх колотнеч, земські, городські, трибунальські, також декрети трибунальські персонально щоб розглядалися, особливо у воєводствах Київськім, Волинськім, Брацлавськім, Чернігівськім, і касувалися.
          
          З царем, його милістю московським, коли б дійшло до постановлений пактів його королівською милістю і станами коронними та Великого князівства Литовського, має бути забезпечено репутацію й теперішнього постановлення вельможному гетьманові і Запорозькому війську і застережено.
          
          Оцю комісію як їхні милості комісари, так і вельможний гетьман князівства Руського фактично підтвердили присягою і запис присяги виразно підписано рукою їхніх милостей. Більше того, та комісія постановлена буде особливою присягою з сенату через ясно превелебного його милість ксьондза біскупа віленського, також їхніх милостей панів гетьманів чотирьох коронних і Великого князівства Литовського, і печаткарів обох народів, так само і через маршалка посольського, боку рицарського на сеймі, який повинен бути якнайшвидше скликаний у присутності послів, відправлених від вельможного гетьмана Запорозьких військ.
          
          А що стосується присяги його королівської .милості, пана нашого милостивого, те з ласки своєї панської на покірливе прохання Запорозького війська зволяє його королівська милість і за неї панове комісари, їхня милість, асекурують.
          
          Присяги ж полковників, сотників та усіх старшин Запорозького війська після сейму, на якому буде затверджено теперішнє постановлення, буде виконано перед комісарами, на те депутованими.
          
          Щоб та комісія мала вічну вагу та повагу так як звучить з початку до кінця, буде вона вписана в право посполите, тобто в конституцію, сеймом апробована, знана і утримана як вічне і невідкличне право.
          
          До великої руської булави має належати Чигиринське староство так як постановлено в певний час у привілеї уродженого Богдана Хмельницького, наданому від його королівської милості. А гетьман військ руських вільний мати резиденцію при його королівській милості.
          
          Конвокація [16] воєводств Київського, Брацлавського, Чернігівського після майбутнього сейму, дасть Бог, буде складена найшвидше від його королівської милості, пана нашого милостивого, універсалом.
          
          Діялося, як вище подано, в таборі під Гадячим, дня і року вище названих.
          
          
          Іван Виговський,
          гетьман військ руських рукою власною
          
          
          
          ------------------------------------------------------------------------
          
          1. Перекладено з польської мови за виданням: Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка:-Т. 89.-Львів, 1909, с. 82-90. В бібліотеці Чарторийських у Кракові у кодексі під числом 402 зберігалося два автентичні екземпляри Гадяцького трактату, підписані Івановим Виговським. Обидва вони недуже різняться між собою, різночитання між ними вимічаємо в примітках.
          
          2. Йдеться про уніатську церкву, яка пактами фактично скасовувалася.
          
          3. У другій редакції цей пункт має ширшу редакцію: "У Воєводствах Київськім, Брацлавськім і Чернігівськім уряди сенаторські тільки шляхті грецької віри при правочинності мають віддаватися в осади й добру посесію в тих воєводствах, подавши клятву теперішніх посесорів. Однак з уваги до гетьманства має бути першим сенатором у тих трьох воєводствах гетьман руських військ і вся юрисдикція київська має належати до його правління, як призначення підвоєводи та інших урядників. Це має служити і застерігати в захист на цьому боці, як наслідок, так і доти, доки не прийде в посесію Київське воєводство".
          
          4. Досі для того, щоб бути у міському уряді Річі Посполитої або належати до цехів, необхідно було прийняти римо-католицьку віру.
          
          5. Йдеться про католицькі школи в Києві, зокрема єзуїтські.
          
          6. В тодішньому праві кадук - це право до спадку, який залишено без заповіту, бездідичний спадок, привласнення полишеного маєтку.
          
          7. У другій редакції йдуть після цього такі слова: "Згідно стародавніх вольностей під владою гетьмана руського. А скільки платного війська буде на Русі, воно має залишатися під владою того-таки гетьмана".
          
          8. Цело - митна плата.
          
          9. Мається на увазі право виготовляти й продавати напої.
          
          10. Ординанс - письмове розпорядження.
          
          11. В другій редакції було додано: "Не віддаляючи від того уряду рідну братію вельможного гетьмана руського".
          
          12. В другій редакції про те інакше: "З царем, його милістю московським, коли б прийшло його королівській милості і станам коронним та Великого князівства Литовського вести війну, військо Запорозьке до такої війни приваблене не буде".
          
          13. В другій редакції: "І коли може бути напевно відновлено республіку царя московського", тобто малося на увазі, що цар увійде до Річі Посполитої зі своєю державою.
          
          14. Рота - присяга.
          
          15. Бенефіція - ленне духовне право.
          
          16. Конвокація - зізвання чинів.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей

          • 2005.01.19 | Вільний

            Re: Повний текст Гадяцького трактату

            Це спам, Ви пане Отар позбавляетесь можливості коментувати цей пост.
            Будь ласка говоріть по темі обговорення!

      • 2005.01.20 | Михайло Свистович

        Re: Мабуть з Вами не всі погодяться

        otar пише:
        > Зрештою, якщо люди не довіряють Ющенкові у питанні добору персоналу, то якого рожна вони за нього голосували?
        
        Бо єдиною альтернативою Ющенку був Янукович. А йому не довіляли не тільки у питанні добору персоналу.

• 2005.01.19 | Вільний

  Re: Зінченко може перестрибнути "газову принцесу" та "шоколадного пр

  http://news.ft.com/cms/s/068a375a-697b-11d9-81e7-00000e2511c8.html - пряма ссилка на газету