“Ющенко вимагатиме виконувати закони”

Розмова з Тарасом Стецьківим, народним депутатом, членом фракції “Наша Україна”

Президент Віктор Ющенко та члени його команди лише розпочинають формувати персональний склад нової влади. І вже з перших кадрових рішень стало зрозуміло, що без конфліктів не мине.

Демарш одного з керівників штабу Віктора Ющенка Романа Безсмертного, який надзвичайно гостро прокоментував призначення Юлії Тимошенко, обізвав її “шантажисткою” та запевнив, що не голосуватиме за її кандидатуру в парламенті, – лише видима частина проблем і конфліктів, які нуртують у таборі переможців. “Газета” попросила прокоментувати ці тенденції народного депутата, одного з координаторів Майдану революції Тараса Стецьківа. 

– Призначення Юлії Тимошенко було несподіванкою для деяких представників “Нашої України”?

– Ні, оскільки кандидатура Юлі Володимирівни фігурувала впродовж тривалого часу як одна з найбільш імовірних, поряд із кандидатурами Петра Порошенка, Олександра Зінченка, Анатолія Кінаха, Івана Плюща тощо.

– Але позиція, наприклад, Романа Безсмертного свідчить про те, що він був шокований цим фактом...

– У Романа Петровича стосунки з Тимошенко і раніше були не вельми рівними. Безсмертний в оточенні Ющенка належав до тих людей, які проти її призначення на посаду керівника Кабміну, – це факт.

– Усе ж за якими критеріями визначали переможця тривалої прем’єріади? Чи все обмежилося результатами консультацій кожного претендента з фракціями в парламенті?

– Критерії були й об’єктивними, і суб’єктивними. Думаю, останніх – більше. Всі кандидати зустрічались із Ющенком, презентували свої плюси як потенційного прем’єра, проводили консультації у Верховній Раді, кожен кандидат клав перед президентом список депутатів, які готові підтримати його кандидатуру. Адже раніше В. Ющенко заявляв, що одним з основних критеріїв буде “прохідність” претендентів. У підсумку Ющенко визначився на користь Тимошенко ось чому.

По-перше, він усвідомлює, що часу на розчищення наявних в Україні “авгієвих стаєнь” дуже мало і потрібен наполегливий, різкий та активний прем’єр, який за рік спробує зменшити рівень корупції та дати серйозний імпульс економіці. В іншому разі парламентські вибори 2006 року для пропрезидентських сил будуть під загрозою. По-друге, новообраний Президент хотів одразу презентувати себе як політика, який вестиме незалежну політику.

Призначення Ю. Тимошенко відбулося перед візитом до Росії, керівництво якої не сприймає її. І це стало серйозною заявкою на незалежність політики нового Президента України. По-третє, існували домовленості між “Нашою Україною” та БЮТ ще до початку виборчої кампанії. В цьому документі Юлія Володимирівна обіцяла силами БЮТ перемогу Ющенка в низці областей України.

А Ющенко, зі свого боку, дав слово внести її кандидатуру на затвердження в парламенті. Й нарешті останнє – Ющенко мусив вирішувати проблему співіснування різних центрів впливу: між Порошенком, Зінченком, який замінив на посаді керівника виборчої кампанії Безсмертного, самим Безсмертним і Тимошенко. В результаті визріла така конфігурація, хоча день перед тим була інша. За бортом опинився Безсмертний.

– Чи вплинув на нову конфігурацію фактор Майдану, адже саме Тимошенко була найпопулярнішим політиком серед народу під час помаранчевої революції?

– Ні. Популярність Тимошенко не до порівняння з популярністю Ющенка. Симпатії до пані Юлії Володимирівни з боку Майдану визначила її позиція в революційних подіях. Тому впливу Майдану на прийняття рішення щодо вибору нового прем’єра не було. Як і потреби в існуванні наметового містечка протягом січня. Тимошенко справді утримувала його, розраховуючи, що це допоможе їй стати главою уряду. На мою думку, це безглуздо і жодної ролі в її призначенні не зіграло. А те, що саме наметове містечко таким чином  дискредитовано, – це факт.

– Його мешканці стверджували, що їм пообіцяли гроші, але кошти так і не надійшли. Хто обіцяв?

– Люди, які там залишилися, коли стало очевидним, що перемога – в наших руках, на мою думку, мають дуже малий стосунок до тих справжніх революціонерів, які були там у листопаді-грудні. Якщо йшлося про гроші, то це мало бути фінансування зворотної дороги додому. Але я не знаю, хто їм мав давати ці гроші. Наметовим містечком у січні опікувалася партія “Батьківщина”, а не центральний штаб Віктора Ющенка.

– Серед незадоволених виконуючим обов’язки прем’єра є також Анатолій Кінах. На що він може розраховувати в новому уряді?

– Він може розраховувати на посаду віце-прем’єра або міністра.

– Як щодо Олександра Мороза та його перспектив у новій владі?

– Мороз не піде в новий Кабінет Міністрів, але спробує відстояти інтереси свої та СПУ декількома посадами в уряді й посадами губернаторів у кількох областях центральної України. Для лідера соціалістів це буде найбільш адекватним, тоді він зможе зосередитися на підготовці до парламентських виборів 2006 року.

– Одним із перших своїх указів президент Ющенко ліквідував адміністрацію президента й заснував Секретаріат. Чи зміняться при цьому функції канцелярії глави держави?

– Думаю, що так, але точно не можу говорити, які саме. Звичайно, зміна назви ще нічого не означає, а основними будуть повноваження органу. Цікавим є документ, який із цього приводу може понести  на підпис Президентові Олександр Зінченко. Повноваження між Кабінетом Міністрів, РНБО і Секретаріатом слід ефективно розподілити. Де-факто це три центри влади, які мають функціонувати на системі противаг і стримувань. Секретаріат міг би завідувати кадровою політикою, оскільки президент ще рік призначатиме голів обласних і районних адміністрацій, а також зовнішньою політикою. РНБО займалася б контролем над силовими структурами та, можливо, курувала б створення й діяльність, те, що називатиметься Національним бюро розслідувань. А Кабмін мав би зосередитися на соціальній і економічній політиці. Таким виглядав би розумний розподіл повноважень. Тоді три ключові фігури були б урівноважені.

– Доступ до Президента Ющенка буде простішим, аніж це було за часів Кучми?

– Не знаю. Це відкрите питання.

– Зінченко не претендує на вплив, який мав свого часу Віктор Медведчук?

– Ні. Зінченко не обмежуватиме доступу до Президента. Якщо це буде взагалі, то такими обмежувачами виступлять інші політики. Медведчуком усі “наїлися”, і Зінченко не захоче бути його наступником, напевно, спробує залучити до Секретаріату нових і впливових людей. Можливо, намагатиметься перетворити цей орган на інститут, який реально обслуговуватиме потреби Президента й пропонуватиме Ющенкові відповіді на ті виклики, які стоятимуть перед Україною.

– Перебуваючи в Страсбурзі, Президент України пообіцяв, що справу вбивства Гонґадзе розкриють через два місяці. Плівки Мельниченка є фактично єдиним доказом, який вказує на замовників цього злочину. Команда Ющенка в цьому випадку готова до “війни з пам’ятниками”, якщо цю доказову базу визнають справжньою?

– Не лише плівки Мельниченка є основним доказом. Таким є також свідчення Гончарова й дуже багато напрацювань слідства. Ющенко мав підстави, на основі доповіді Генеральної прокуратури, обіцяти завершення слідства впродовж визначеного ним часу.

– Нова влада може зіткнутися з кадровою проблемою в деяких регіонах, зважаючи на наявність там малої підтримки громадян. Який шлях вона обере, щоб безболісно вирішити це питання?

– Ющенко вибиратиме лише місцевих людей і розуміє, що жоден “варяг” не може впоратися з дорученим завданням. Ба більше, здатен викликати збурення. У всіх східних регіонах, перш за все в найбільш проблемному – Донецькому, будуть вибрані місцеві, але  не з-поміж представників старої влади.

– На Львівщині та в інших західних областях кадрова політика Президента може не задовольнити деякі політичні сили, які входять у блок “Наша Україна”. Це вплине на функціонування блоку як такого?

– Переконаний, що існуванню блоку ніщо не загрожує. Успіху може “загрожувати” успіх чи неуспіх економічної політики уряду. Результат коаліції, яка підтримала Ющенка на парламентських виборах, наразі безпосередньо залежить від того, як працюватиме Кабінет Міністрів упродовж 2005 року. Призначення Юлії Тимошенко в. о. прем’єра означає те, що нині домінує план формування з перспективою на 2006 рік єдиного виборчого списку.

– Після завершення формування нової влади “Наша Україна” недорахується багатьох голосів у парламенті. Хто може прийти на місце колишніх депутатів?

– Якщо підуть в уряд депутати-мажоритарники, то доведеться проводити довибори, адже ВР ще рік працюватиме. Якщо ж депутати, які потрапили до парламенту за списком блоку, то прийдуть на їхнє місце наступні в списку. Але в обох випадках може виникнути проблема. Щоб люди гармонійно влились у фракцію, а не внесли дисбалансу напередодні виборчої кампанії. Це питання залишається відкритим і впливатиме на те, скількох депутатів фракція відпустить в уряд.

– Певний час вони могли б поєднувати повноваження депутата із займаною посадою...

– Президент навряд чи поставиться до такої практики прихильно. Він стоїть на позиції безумовного виконання законів.

Розмовляв Ярема Городчук

Відповіді

• 2005.01.27 | толя дейнека

  Хворобливої збудженності РБ нема й в поміні (-)

• 2005.01.27 | VDom

  Re: Велике, ґрунтовне інтерв'ю Стецьківа. Кушайтє, гості дорогіє

  otar пише:
  
  > У Романа Петровича стосунки з Тимошенко і раніше були не вельми рівними. Безсмертний в оточенні Ющенка належав до тих людей, які проти її призначення на посаду керівника Кабміну, – це факт.
  
  Непогано було б доповнити стисок тих людей в оточенні Ющенка, які проти її призначення на посаду керівника Кабміну. Тоді б була млжливість встановити "скрипаля". Порошенко правда робив подібного плану заяви, та й Мороозов на нього посилався.
  
  > Усе ж за якими критеріями визначали переможця тривалої прем’єріади? Чи все обмежилося результатами консультацій кожного претендента з фракціями в парламенті?

  
  > Критерії були й об’єктивними, і суб’єктивними. Думаю, останніх – більше. Всі кандидати зустрічались із Ющенком, презентували свої плюси як потенційного прем’єра, проводили консультації у Верховній Раді, кожен кандидат клав перед президентом список депутатів, які готові підтримати його кандидатуру. Адже раніше В. Ющенко заявляв, що одним з основних критеріїв буде “прохідність” претендентів. У підсумку Ющенко визначився на користь Тимошенко ось чому.

  
  
  От відповідь і по питанню, яке виникло в зв'язку з інтерв'ю Морозова. Пані Юля таки кандидат і по результатах консультацій кожного претендента з фракціями в парламенті.
  
  > перше, він усвідомлює, що часу на розчищення наявних в Україні “авгієвих стаєнь” дуже мало і потрібен наполегливий, різкий та активний прем’єр, який за рік спробує зменшити рівень корупції та дати серйозний імпульс економіці. В іншому разі парламентські вибори 2006 року для пропрезидентських сил будуть під загрозою. По-друге, новообраний Президент хотів одразу презентувати себе як політика, який вестиме незалежну політику.

  
  > Призначення Ю. Тимошенко відбулося перед візитом до Росії, керівництво якої не сприймає її. І це стало серйозною заявкою на незалежність політики нового Президента України. По-третє, існували домовленості між “Нашою Україною” та БЮТ ще до початку виборчої кампанії. В цьому документі Юлія Володимирівна обіцяла силами БЮТ перемогу Ющенка в низці областей України.

  
  > А Ющенко, зі свого боку, дав слово внести її кандидатуру на затвердження в парламенті. Й нарешті останнє – Ющенко мусив вирішувати проблему співіснування різних центрів впливу: між Порошенком, Зінченком, який замінив на посаді керівника виборчої кампанії Безсмертного, самим Безсмертним і Тимошенко. В результаті визріла така конфігурація, хоча день перед тим була інша. За бортом опинився Безсмертний.

  
  
  Є ряд питань, але вони відходять на другий план в порівнянні з співіснування різних центрів впливу. Є небезпека, що ці Его будуть як Риба, Щука, Рак в відомій байці. Дії Ющенка правда вселяють надію, що він кожному дасть по маленькому возику і вони рухатимуть разом з своїми візками всю Україну в напрямку програми пана Президента "10 кроків назустріч людям". Правда ще краще мати на полі зіграну команду. Час покаже.
  
  > "Львівська газета" http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2005/01/27/2115/
  
  Стецьків дійсно на голову вище Безсмертного.