01/28/2005 | olympic

http://kuchmizm.info/weblog/archives/001702.html

Так курка чи яйце?
Після перемоги помаранчевої революції в Україні виник новий популярний вид спорту – начеплення на себе лаврів. Як правило чужих. Змагаються різноманітні організації і окремі самозвані керівники по повній програмі.

От і нещодавно активісти „Пори” мали приємність дізнатись, що їх громадянську кампанію, виявляється, придумали люди із „Студентського братства”. І не просто так, а під час зимових семінарів із сербським „Отпором”, активістів якого вони привезли для здійснення обміну досвідом.

Дивина, та й годі. А ми-то, дурненькі, вважали, що ця назва і концепція кампанії виникли ще в грудні, а втілюватись в життя розпочали в ніч з 28 на 29 березня, коли у 17 обласних центах України за ніч здійснилась масова розклейка наліпок „Що таке кучмізм?” з адресою сайту kuchmizm.info і символікою ГК „Пора”, що коштувало нам десяти затриманих активістів. А ми-то, наївні, гадали, що семінари із сербським „Отпором” почали проводити „Студентське братство” СПІЛЬНО з львівським „Опором молоді” та „Майданом”.

Та, дякуючи інтерв’ю голови „Студентського братства” Олега Яценка та секретаря цієї ж організації пані Насті (на жаль, вперше почуте прізвище на слух не запам’ятала) на радіо „Ера” ми нарешті взнали „правду”.

Далі – цікавіше. Виявляється, саме активісти вищезгаданого братства постраждали від репресій кучмістського режиму, коли студентів заарештовували за нібито знайдену у них вибухівку. Цікаво, ми були геть іншої думки. Пам’ятаємо купу публікацій про арешти активістів „Пори”, проголошення їх Міжнародною амністією в’язнями сумління (вперше в історії незалежної України!), але не можу пригадати жодної з приводу активістів „Студентського братства”. Аж раптом, заднім числом, після того, коли інформблокаду вже прорвано, коли в офіси молодіжних організацій і кампаній на заглядають міліціонери та есбеушники, коли активісти можуть більш-менш спокійно ходити по вулицях, без параної щодо каральних структур, з’являються заяви „постраждалих від кучмістського режиму”. Перепрошую, де ці організації були, коли відбувалась боротьба, коли робилась справа??? КВН, йолкі-палки. „Где-где... Конь в пальто!!!”

Далі з інтерв’ю ми взнаємо, що „Студентське братство” наразі стало користуватись неабияким авторитетом у Генпрокуратури. Мовляв, приходять звідтам запити на те, щоб всі матеріали по репресіях, незаконних арештах та подібних речах „...братство” в терміновому порядку відправило „туди...”(вимовляється таємничим голосом з жестом промовисто вказуючого угору вказівним пальцем), себто, до вищевказаної інстанції. А далі називається причина такої зацікавленості – це ж бо, виявляється, саме „Студентське братство” пікетувало Генпрокуратуру під час початку революції протягом трьох днів.

Чим далі в ліс, тим більше партизанів, одним словом. Я не знала, що я та всі мої друзі, які стояли під цією установою, маємо відношення до „...братства”.

Свою подальшу діяльність вони вбачають у проведенні люстрації силами своєї „величезної кількості активістів по всіх областях України”, називаючи себе ініціаторами, хоча всім дітям планети відомо, що першим про необхідність люстрації сказав співкоординатор Харківської правозахисної групи Євген Захаров у своїй статті „Плюс декучмізація всієї країни”. І поки одні мізкують над механізмом та критеріями очищення суспільства від кучмістів, „...братство” не втомлюється ледь не щоденно кричати про свою участь у цьому процесі на прес-конференціях, круглих столах та інтерв’ю. Конкретних дій же не видно ніяких. Ню-ню.