01/31/2005 | технолог

Найвищим призначенням жінки у житті було і залишається - подарувати життя дітям...
Подарувати в муках, молодою, красивою, перед якою розстилається попереду все життя,
НЕ РОЗУМІЮЧИ в силу всеперемагаючої жаги життя, що з першим криком твоєї дитини починається твоє віддавання свого життя тому, найдорожчому, кого ти привела у світ...
Це і безсонні ночі біля хворої дитини, це і перші радості, від яких завмирає (і обмирає серце), коли дитина каже перше слово МАМА, це і перші кроки, це і перші шляхи у великий світ, коли, тримаючи за руку МАМУ, дитина йде до школи,
це і перші кроки за околицю, на якій залишилась МАМА, яка мудрістю своєю вишивала тобі з собою рушника червоними і чорними нитками...
І далі все своє життя віддавала, щоб у її кровинки було якомога менше чорних кольорів у житті...
І це все до останнього подиху, до останнього стискання зраненого МАМИНОГО СЕРЦЯ...

ОТ І ВМЕРЛА ЩЕ ОДНА НАША МАМА, ПОСИРОТИВШИ ЦЮ ЗЕМЛЮ ДЛЯ СВОЇХ ДІТЕЙ...

Хай буде їй земля пухом, царство їй небесне...

АЛЕ ми не можемо забути, не маємо права забути про те, скільки матерів вже вмерло за те, щоб їхні діти мали долю...

Кара небесна впаде на тих, хто забрав своїми діями, сплюндрувавши мільйони людських доль, і їхнє життя передчасно...

І нехай ніколи не забувають українці, він перших посадових осіб до простих українців, що всих їх народила МАМА, і її пам'ять вони не можуть зрадити...