Пишемо листи новим міністрам - разом!
02/05/2005 | Olha_K
Шановне панство! Тепер у нас є новий Уряд, ми вже обговорили, хороші чи погані міністри для своїх портфелів, і поки ще вони нічого на своїх посадах не зробили, можливо є сенс написати їм відкриті листи - персонально до кожного - і розповісти, чого громада від них очікує. На форумі є спеціалісти у багатьох сферах, тож якщо вам є чого порадити, звернути увагу, або застерегти від чогось конкретного міністра - буль ласка, починайте нові гілки і збирайте туди інформацію, або ж пишить цілого листа і вивішуйте на обговорення. А потім можна буде "зліпити все до купи" та відправити за адресою та опублікувати на Майдані.
Відповіді
2005.02.05 | Olha_K
міністрові освіти пану Ніколаєнко
Відкритий лист міністрові освіти пану Станіславу Ніколаєнко(початок, прошу приєднуватись)
Вельмишановний пане міністре!
Усім нам відомо, що система освіти і наукових досліджень в Україні потребує дуже серйозної реформи. Через це ми, представники громади українських науковців та педагогів, що живуть в Україні і поза її межами, покладаємо на Вас і на Ваше міністерство велику надію. Передусім нам хотілося б бачити розвиток реформи у таких напрямках:
1. Школи, університети, і наукові центри України повинні мати набагато більше реальних прав і повноваг, ніж вони мають їх зараз. Уряд повинен всіляко сприяти створенню в них тимчасових, скликаних для виконання конкретних рутинних задач комітетів, які складалися б з рядових вчителів та науковців. Ці комітети повинні взяти на себе справу радикальної зміни кадрового складу українських середніх і вищих шкіл і центрів, де розвивається українська наука. Ці комітети повинні мати юридичні повноваги вести пошук кадрів, і призначати на посади вчителів і науковців-дослідників тільки тих осіб, які продемонстрували свій фаховий талант і енергію. Ми чекаємо, що Ваше міністерство разом з іншими - зокрема, Міністерством юстиції, - допоможе запровадити систему рекрутування вчительських і наукових кадрів на місцях, так, щоби тільки професійні якості, а не особисті знайомства чи хабарі, вирішували, ХТО саме буде вчити українських дітей і збагачувати скарбницю української науки.
2. Удосконалити, перевірити і якнайшвидше ввести в дію незалежне стандартне зовнішнє тестування в якості як випускних шкільних екзаменів так і вступних до ВНЗ. Організація, яка буде проводити тестування, повинна бути РЕАЛЬНО незалежною від міністерства чи конкретних ВНЗ. Нам не потрібна ще одна "всесильна" корумпована структура, нам потрібна система тестування, яка зможе зменшити корупцію при вступі до ВНЗ та виявити реальні знання абітурієнтів, що в свою чергу змусить останніх приділяти увагу навчанню, а не пошуку знайомих та грошей на "хабарі". Функції кожного контролера, адміністратора, перевіряючого цієї організації повинні бути розподілені таким чином, щоб жодна людина (і навіть група людей за домовленістю) не могла впливати на об*єктивність оцінки. ВНЗ повинні мати достить академічних та адміністративних свобод, щоб обирати певний "прохідний бал", який в свою чергу може стати одним з публічних і зрозумілих показників рівня вимог до студентів ВНЗ.
(далі буде)
У цій статті із Дзеркала тижня http://www.zn.kiev.ua/nn/show/531/49047/
викладене бачення пана Ніколаєнка щодо вищої школи (стаття наведена нижче).
А тут є реакція Майдану на цю статтю http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_osvita&trs=0&key=1106960030&first=1107621611&last=1106680577
А також перша пропозиція від читача Майдану
Міністру Ніколаєнко гнати Степка з замів
http://www2.maidan.org.ua/n/osvita/1107547353
Шановний пане міністру!
Гадаю Вам відомо, що Степко добрий фахівець, але саме це глибоко аморальна людина, яка є однією з найбільш корумпованою в Вашому міністерстві! Ось, наш маленький приклад: кілька років тому за хабаря, в супереч рішенню трудового колективу Одеської академії холоду, Степко "протащив" через колегію і "поставив" ректором ОДАХ довіренну особу Одеського міського голови Боделана В.Притулу. Після цього призначення Степко, у разі своїх приватних і ділових відвідувань Одеси, безкоштовно відпочиває в кращому номері готелю ОДАХ, що розташовується у престижному районі міста та отримує подарунки від халуя-ректора, про кримінальну хозяйську і політичну діяльність якого Ви можете легко і багато дізнатися.
Разом нас багато і нас не подолати!
ВИЩІЙ ШКОЛІ — ДЕРЖАВНУ ТУРБОТУ
Станіслав НІКОЛАЄНКО
народний депутат України, голова комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України, професор)
Стратегічна лінія на інноваційний розвиток країни не може бути реалізована без активної державної підтримки освіти і науки. Ситуація, в якій нині перебуває вища школа, досить непроста. Застаріле наукове і навчальне обладнання, неможливість займатися науковими дослідженнями, аварійні навчальні корпуси та гуртожитки, відсутність дієвих економічних стимулів фінансування наукових досліджень, підготовки кадрів із боку підприємств, низька заробітна плата науково-педагогічних кадрів, їх старіння, відсутність житла, втрата престижності викладацької та наукової роботи, корупція в значній частині вищих навчальних закладів — ось неповний перелік тих проблем, з якими нині живе вища школа. Не випадково частка наукоємної, високотехнологічної продукції в Україні не перевищує п’ять відсотків, а половина вузів не займається по-справжньому науково-дослідними роботами.
Верховна Рада України, її Комітет з питань науки і освіти протягом останніх двох років детально аналізували стан справ у вищій школі. Ситуація, що склалася, пошук шляхів виходу із кризи, стратегія розвитку обговорювалися на виїзних засіданнях комітету в Дніпропетровську, Рівному, Національному аграрному університеті, нарадах ректорів по всій Україні.
Глибокий аналіз стану справ з вищою освітою в Україні було зроблено на парламентських слуханнях «Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні» 13 травня 2004 року. Учасники парламентських слухань (а їх було понад п’ятсот) ухвалили рекомендації, які затверджені постановою парламенту №1755 від 4 червня 2004 року. Особлива увага в них була приділена посиленню ролі держави у розвитку вищої освіти, законодавчому забезпеченні оптимального рівня наукової і науково-технічної діяльності, спрямуванні фундаментальних і прикладних досліджень, модернізації навчально-виховного процесу.
Комітет з науки і освіти розгорнув роботу по виконанню накресленого в кількох напрямах, серед яких — курс на поліпшення зв’язків із підприємствами і підприємцями, розвиток автономії і демократизації життя університетів, реалізація конституційних прав і свобод громадян на освіту та наукову діяльність.
Серед багатьох проблем вищої школи на чільне місце виходить питання фінансово-економічного врегулювання діяльності, приведення чинного законодавства у відповідність до вимог часу.
Життєдіяльність університетів нині регулюється більше ніж двомастами законами. Серед них є й такі, дія яких не йде на користь вищій школі. 14 грудня 2004 року Верховною Радою України прийнято багатостраждальний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)». Чому багатостраждальний? Нагадаю, що Л.Кучма з подачі уряду протягом червня — листопада 2004 року двічі накладав на нього вето. Цей закон був ініційований народними депутатами України — членами Комітету з питань науки і освіти на виконання рішень парламентських слухань, присвячених проблемам вищої школи. Цей закон враховує сучасні тенденції розвитку вищої освіти, міжнародний досвід, пропозиції Міносвіти, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, науково-дослідних центрів, реґіональних рад ректорів вищих навчальних закладів, низки громадських організацій.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (у сфері вищої освіти)» вносяться певні зміни до Бюджетного та Земельного кодексів, законів України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», «Про плату за землю», «Про Державний бюджет України на 2004 рік», «Про електроенергетику», Про вищу освіту», «Про оподаткування прибутку підприємств». Коротко зупинюсь на цих новаціях.
Зміни, що вносяться до статті 51 Бюджетного кодексу України, суттєвим чином сприятимуть розвитку автономії й економічної самостійності вищих навчальних закладів України. З введенням в дію даного закону розпорядникам коштів надається право затвердження та коригування протягом бюджетного року кошторисів бюджетних установ відповідно до затвердженого бюджетного розпису Державного бюджету України. Це дозволить вищим навчальним закладам зекономити майже 2,5 млн. грн. щорічно. Тепер керівникам вузів, головбухам, економістам не доведеться десятки разів на рік їздити до столиці, узгоджувати зміни до кошторисів університетів.
Внесення змін до статей 89 та 90 Бюджетного кодексу України сприятиме поліпшенню фінансування, а саме дозволить здійснювати фінансування вищих навчальних закладів державної і комунальної форм власності з різних бюджетних джерел. Отже, місцеві ради при перевиконанні своїх бюджетів зможуть надати допомогу вузам і, до речі, профтехучилищам також. Така допомога може тепер надаватися при усуненні різних техногенних ситуацій, як соціальна допомога студентам, викладачам, на ремонт гуртожитків, придбання житла і т.ін. Закон приводить Бюджетний кодекс України у відповідність до положень Національної доктрини освіти, вимог стратегії розвитку вищої освіти та інтеграції її до європейського і світового освітнього простору, а саме врегулювання процесів співпраці вищих навчальних закладів I—II рівнів акредитації, шкіл, позашкільних навчальних закладів із університетами.
З прийняттям відповідних змін до статті 84 Земельного кодексу України забороняється вилучати земельні ділянки, закріплені за вищими навчальними закладами державної і комунальної форм власності. На даний момент це дуже серйозна проблема, в регіонах дуже багато зазіхань від місцевих адміністрацій на земельні ділянки навчальних закладів, оскільки переважно вони розташовуються у престижних місцях, центрі міст.
Внесенням змін до статті 12 Закону України «Про плату за землю» звільняються від плати за землю студентські бази, табори відпочинку та структурні підрозділи вищого навчального закладу, які забезпечують його діяльність. Це знизить фінансовий тиск на бюджети вищих навчальних закладів, тим самим дасть можливість зменшити ціну путівок для студентів і викладачів, сприятиме їх оздоровленню.
Дуже важливим, можна сказати, революційним кроком є внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким закладені нові підмурки, нова філософія стосунків між освітою і виробництвом, бізнесом і наукою. Фактично запроваджена податкова пільга для підприємств та бізнесменів, котрі витрачають кошти на освіту. Зокрема, кошти підприємств, установ та організацій, які будуть спрямовуватися на професійну підготовку, навчання, перепідготовку або підвищення кваліфікації, організацію навчальних практик не будуть обкладатися 25 відсотковим податком на прибуток підприємств.
Нині підприємці не зацікавлені у фінансуванні вузів, оплаті навчання студентам. Комітет з науки і освіти пропонував не обмежувати розмір цих коштів, але уряд категорично з цим не погоджувався. Тому внесенням змін до закону пропонується включити зазначені витрати до валових витрат у розмірі не більше трьох відсотків фонду оплати праці. В ході дискусії навколо закону пропонувалося обмежити неоподатковувані витрати на освіту десяти відсотками від розміру прибутку, але депутати визнали цей крок менш ефективним, ніж прив’язку до фонду оплати праці. В цьому можна пересвідчитися проаналізувавши таблицю 1. Адже за останні роки, за даними Держкомстату України, рівень витрат підприємств на професійну підготовку працівників складав лише 0,3 відсотка від загальних витрат роботодавця на робочу силу.
Враховуючи прогноз обсягів фонду оплати праці у 2005 році в обсязі 113,3 млрд.грн., можна прогнозувати, що для вищих навчальних закладів з’являється резерв у додатковому фінансуванні в розмірі більш як трьох мільярдів гривень. Для порівняння: сумарні витрати на вищу школу у 2004 році склали приблизно 4,6 млрд. грн.
Отже, маємо серйозний фінансовий ресурс, який дозволить диверсифікувати джерела фінансування вищої школи, отож певною мірою вирішити проблему.
Кого з громадян не хвилює те, що різко зростає частка платного навчання? Лише третина студентів вступають до вищих навчальних закладів за рахунок держбюджету. Доля плати студентів за навчання у вищих навчальних закладах України нині сягнула понад 55 % всіх затрат. Ось вам і реалізація статті 53 Конституції України щодо доступності вищої школи, а відтак сотні, тисячі талановитих юнаків і дівчат не можуть продовжити навчання у вузах. Аналіз структури витрат на навчання у вищих навчальних закладах України, розміри плати за навчання наведені у таблиці 2.
Ще складніша ситуація з вартістю навчання, про що переконливо свідчать дані таблиці 3.
Отже, запропоновані нововведення суттєво дозволяють збільшити частку фінансування вищої школи підприємствами, диверсифікувати фінансові джерела існування університетів, збільшити доступ до навчання талановитої молоді.
Також не оподатковуватимуться витрати на організацію навчально-виробничої практики учнів професійно-технічних та студентів вищих навчальних закладів. Проте узаконені новації на основі договору зобов’язують випускника після закінчення професійно-технічного або вищого навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) відпрацювати у платника податку не менше трьох років. Цей крок стимулюватиме роботодавців вкладати кошти у вищі навчальні заклади, сприяючи якісній підготовці кадрів, а ті в свою чергу підвищуватимуть ефективність виробничої практики на підприємствах, в установах та організаціях. Нині щорічні витрати вищих навчальних закладів на організацію практики становлять понад 60 млн. грн. Таким чином, введена норма фактично збільшить обсяги фінансування вищої школи. На жаль, через нерозумну політику уряду, кількаразове накладання вето на цей закон, норма щодо зміни до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набере чинності з наступного року, та комітет ВР робитиме все можливе, щоб цю норму запровадити у 2005 році.
Змінами до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» вищі навчальні заклади, профтехучилища у випадку споживання ними електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період, звільняються від сплати п’ятикратної вартості, різниці між фактично спожитою і договірною величинами, а у випадку перевищення договірної величини потужності — від сплати енергопостачальникам п’ятикратної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду і договірною величиною потужності. Тобто ліквідується пеня за несвоєчасну сплату навчальними закладами державної і комунальної форм власності плати за електроенергію. Відомо, що більшість випадків заборгованості зі сплати за електроенергію виникає саме з вини держави — через несвоєчасне фінансування з державного бюджету. Хоча протягом 2004 року суттєвої заборгованості вищих навчальних закладів III — IV рівнів акредитації по сплаті за електроенергію не було, але борги вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації та профтехосвіти у 2004 році досягли значних обсягів, особливо у технікумів системи агропромислового комплексу. Штрафні санкції за електроенергію у цих закладах майже вдвічі перевищували рівень боргів і складали близько 10 млн. грн. Отже, бюджет віднині не буде накопичувати гроші володарям приватних обленерго.
На сьогодні всі вузи пройшли державну акредитацію, абітурієнти самі обирають вищий навчальний заклад і самі визначають свою долю. Тому логічними є зміни до статті 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», які звільняють від процедури проходження тендера на підготовку кадрів вищими навчальними закладами I—IV рівнів акредитації, що за своєю суттю є абсурдним.
Законом приводяться у відповідність норми Закону України «Про вищу освіту» (стаття 64) до вимог Бюджетного кодексу України. Планування державного замовлення буде здійснюватися за напрямами і спеціальностями, а розміри бюджетних призначень на підготовку фахівців із вищою освітою, підготовку наукових і науково-педагогічних працівників через аспірантуру і докторантуру будуть визначатись у Законі про державний бюджет, тобто через головних розпорядників коштів.
Законом вносяться також зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», яким звільняється від орендної плати майно вищих та професійно-технічних навчальних закладів державної і комунальної форм власності. Отож більше коштів залишатиметься у навчальних закладів, і вони будуть спрямовуватися на підтримку технічного стану будівель. Звільнення державних вищих та професійно-технічних навчальних закладів від 50-відсоткової орендної плати до Державного бюджету України дозволить стабілізувати їх фінансовий стан і надати можливість хоча б частково вирішувати фінансово-господарські проблеми. За оцінками експертів, унаслідок прийняття цього закону вищі навчальні заклади щорічно реально зможуть додатково залучати до своїх бюджетів понад 3,5 млрд. грн.
Таким чином, введення в дію норм зазначеного закону дає реальну можливість поліпшити фінансово-економічне становище вищої освіти, соціальне становище викладачів та студентів, дозволить більш ефективно використовувати наявні фінансові ресурси, додатково залучити для підготовки фахівців кошти підприємств і установ, знизити фінансовий тиск на населення в питанні здобуття вищої освіти, зробити освіту більш доступною для нашої молоді.
Зауважу, що нам також вдалося раніше в Законі України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» відновити пільги щодо обкладання податком на додану вартість видавничої діяльності з наукової, методичної літератури. Щодо цього особливо наполягав колектив Львівського національного університету. Ця норма збережена і на 2005 рік.
У комітеті завершується обговорення змін до Закону України «Про вищу освіту», який буде внесено до Верховної Ради України протягом першого кварталу 2005 року для прийняття у другому читанні. Мова йде про подальшу демократизацію життя вищої школи, автономію навчальних закладів, посилення ролі науково-педагогічних колективів, кафедр, студентського самоврядування, упорядкування мережі філій, боротьбу із псевдоосвітою і т. ін. Комітет працює над проблемою законодавчого сприяння створенню економічних стимулів фінансування наукових досліджень і науково-технічного оснащення суб’єктів господарювання. Бо наука і знання без застосування — це зброя в футлярі.
2005.02.05 | Боровик
Ніколаєнко вміє читати?
Чого ви очікуєте від випускника вищої партійної школи який пропхався в мінстри тільки завддяки політичній домовленості по квотах?Мені цікаво, чи соціалістам не соромно, що вони висунули випускника вищої партійної школи на посаду мінстра освіти, наче він кращий від любого іншого кандидата на цю посаду?
Соціалісти, це і є ваш золотий кадровий резерв?
2005.02.06 | Людмила
то заб"ємо на освіту?
як ми не будемо від нього вимагати, то наша "консервативна" освіта взагалі з місця не зрушиться.а так залишається надія, що йому таки доведуть зміст запитів.
тоді в нього буда два варіанти:
- або самому тихенько піти, бо відповісти нема чого
- або постійно дослуховуватися до громадськості аби не виглядати повним йолопом...
2005.02.06 | Боровик
Повністю підтримую. То був жарт реплікою (-)
2005.02.06 | Боровик
Re: міністрові освіти пану Ніколаєнко
Для початку хай міністр почитає думки про себе і свої перли-маразми з форуму "Дзеркала тижня". Про Майдан хай не читає, бо невідомо як в нього з серцем.***
Інтерн
Як працівник апарату МОН України висловлюю протест можливим подібним соц. кандидатурам від політики. В політиці п. Ніколаєнко гідно представляє інтереси народу, а от освіта потребує реформ і, відповідно, людей, що безпосередньо знають галузь.
Наталія
Шановні друзі! Якщо це - піар майбутнього міністра - це жах. Якщо це - Ніколаєнківські бредні - нормально. Якщо це - погляд на ВНЗ, то, пардон, через задній прохід: що їмо - те й видаємо. Проблема в системі. Так що піар не вдався...
ПроФФесор
Квота добре, Професіоналізм краще.
Інтерн
Моральність-Професіоналізм-Патріотизм ?? sad.gif ?
Людмила
Складається таке враження, що в освіті, окрім фінансової, жодних проблем взагалі немає.
Проте вже давно подбати про зміст освіти, та про відповідні методи.
Адже і одне, і друге абсолютно не відповідає ані сучасним потребам, ані, тим більше, щойно проголошенному новому курсу України.
anna-maria
І це нове стратегічне бачення проблем освіти та її місця у державному та суспільному житті?!! А як це узгоджується зі стратегічною ціллю, яку проголосив у своєму інавгураційному виступі Президент, а саме зі всупом у Євросоюз? Та тут роль освіти і науки важко недооцінити... І взагалі жодного слова про травень, коли в Норвегії Україна повинна офіційно приєднатися до Болонського процесу... Виглядає, що і для нової влади освіта і наука не виглядають вкрай необхідним інструментом зміни ментальності і досягнення економічного прориву, а й надалі є, як в добрі радянські часи, маргніальною
сферою... Студенти, які прагнули нового підходу до влади і до новї якості освіти, вийшли на Майдан... Нехай задумаютьмя політики від освіти над цим...
Ярослав Мудрий
Допускати лівих з їхніми "лівими" ідеями до освіти - це просто злочин. Тим більше українських лівих, які навіть не знають, що живуть і працюють в державі Україна. Їхнє мислення залишилося, до цього часу на рівні 1980 року. Тобто: "Лєнін всєгда живой", "Я рускій би виучіл только за то, что ім разговарівал Лєнін" і "Харашо в странє савєтской жить". ГАНЬБА!!!
2005.02.05 | otar
Дуже класна ідея насправді!
Мені подобається. Не впевнений, що я готовий писати комусь лист, але ідея класна.2005.02.05 | Olha_K
А Ви спробуйте написати!
Дякую за реакцію. А Ви поставте собі це питання таким чином: А чи буду я критикувати перші кроки, кадрові призначення, постанови? Якщо відповідь - ТАК, то тоді Вам є чого сказати.2005.02.05 | otar
Re: А Ви спробуйте написати!
Olha_K пише:> Дякую за реакцію. А Ви поставте собі це питання таким чином: А чи буду я критикувати перші кроки, кадрові призначення, постанови? Якщо відповідь - ТАК, то тоді Вам є чого сказати.
Розумієте, яка штука. Я не є фахівцем у жодній сфері, крім болтології, тому не можу звертатись до жодного міністра, як фахівець до фахівця. Наприклад, переконаний, що всі наші юристи мають що сказати Зваричу. А я, якщо матиму що сказати голові Держком- чи що там буде по засобах масової інформації, то краще оформлю це у вигляді відкритого листа. Відкриті листи частіше читають, ба більше - на них частіше відповідають. Ось, наприклад, нещодавно Мороз відповів на один відкритий лист. Ви уявляєте, щоб він сів і писав незнайомому громадянину дві чи три години (а може, і більше - не думаю, що він швидко тайпає) відповідь на його особистий лист?
Залишаю звернення до міністрів людям, яким є що їм запропонувати. І сподіваюсь, що вони справді матимуть час це читати. Бо, на жаль, поки вони були депутатами і опозиціонерами, часу вони на це не знаходили, доручаючи писати відписки прес-секретарям.
2005.02.06 | Людмила
щоб прочитали
ідея була в тому, щоб зібрати усі пропозиції і оформити їх як звернення громадян, яке спрямувати адресату трьома шляхами:- на електронну адресу міністерства, що неодмінно є на урядовому порталі
- розмістити його у вигляді відкритого листа (в т.ч. на Майдані)
- тверду копію надіслати рекомендованим листом з повідомленням (багато хто тут вже звітували про готові 25 конвертів!) - це робить доброволець з числа співавторів листа
2005.02.06 | Людмила
по процедурі...
як це зробити технічно?може варто створити окрему тему на кшталт "звернення" чи "відкритий лист" в розділі "Дос"є"? там зручно, бо під кожну особистість створена окрема гілка.
ті, хто хочуть долучитися до створення листа, відповідно додають повідомлення. потім один доброволець це все обробляє, виставляе десь на день-два на остаточну критику, і потім результат "оміністрюється"
2005.02.06 | Роман ShaRP
Re: по процедурі...
Людмила пише:> як це зробити технічно?
> може варто створити окрему тему на кшталт "звернення" чи "відкритий лист" в розділі "Дос"є"? там зручно, бо під кожну особистість створена окрема гілка.
Краще почати "промо" на Вільному, потім з "екстрактом" перейти в Розробки, і дошліфовувати там без настрадамусів.
> ті, хто хочуть долучитися до створення листа, відповідно додають повідомлення. потім один доброволець це все обробляє, виставляе десь на день-два на остаточну критику, і потім результат "оміністрюється"
Я оце думав, що б таке написати, і в мене виникла ідея. На Майдані розглядалося немало резонансно-кричущих злочинів, не визнаних злочинами.
Наприклад, пригадалося мені побиття протестуючих проти несправедливості судової системи, а згодом - їх затримання ще на квартирах і звезення "на бесіду" до відділків..
Відомі факти. Відомі окремі фігуранти. Можна знайти свідків - тих самих протестуючих. Чому б не почати з чогось *такого*?
Тоді треба
1) Узгодити це з імовірними позивачами й свідками
2) Визначити, до кого звертатися (суд, прокуратура, інші органи, якщо потрібно службове розслідування)
3) Звернутися
4) Тримати справу на контролі, себто вимагати рішень і відповідей.
2005.02.06 | Olha_K
Re: по процедурі...
Шановний Романе!Це дійсно гарна ідея, і такі факти мають бути оприлюднені та розглянуті чи у судах, чи де-інде. От тільки чи це питання до міністрів? На мою думку, якщо ми почали б з переліку правопорушень і випадків несправедливого відношення і безкарності в освіті, пан Ніколаєнко до кінця свого однорічного терміну ще не встиг би все перечитати.
Тому ми і хочемо не просто констатувати факт(и), волаючи "Коррррупція в освіті!", ми намагаємось в процесі обговорення знайти виходи і вказати на ті кроки, які потенційно можуть зменшити корупцію, і які підтримують освітяне.
Можливо Вам є сенс розпочати окрему гілку і залучити Майданівськіх юристів?