02/18/2005 | Вячеслав Хаврусь

Коротка передісторія. Мені час від часу необхідно їздити на свою бітьківщину на Кіровоградщину. Під час поїздок неодноразово був свідком "безпрєдєлу", який коять працівники Одеської залізниці по відношенню до пасажирів. Врешті-решт це все мене дістало, я написав листа в Інспекцію по якості обслуговування пасажирів, оприлюднити якого мені допоміг наш Майдан: http://maidan.org.ua/static/mai/1105294553.html В передбачений законом термін я відповідь не одержав, тож написав розширеного листа міністру транспорту Червоненку (див. нижче), якого я розширив додатковими вимогами та фактом про заборону продажу з 50% знижкою білетів студентам, про що писав Майдан. Коли лист Червоненку був готовий до відправлення, прийшла відповідь з Укрзалізниці, яку мона глянути тута: http://maidan.org.ua/n/foto/1108680199 Совок тихо відпочиває. Нижченаведений лист зареєстрований в громадській приймальні міністерства транспорту і зв"язку за номером 0859/Х від 16 лютого 2005 року.

---

Міністру транспорту та зв'язку України Євгену Альфредовичу Червоненку пр. Перемоги, 14 01135, м.Київ-135 Вячеслава Олександровича Хавруся ... м.Київ моб. тел. 8-050-538-3813

Шановний пане міністре!

Звернутися до Вас мене змусили незаконні дії, які продовжують коїтися на Одеській залізниці. Так, 9-го січня 2005 в Інспекцію по якості обслуговування пасажирів мною була направлена відповідна скарга, яка зареєстрована під номером 5/Х від 9.01.2005 на Центральному залізничному вокзалі м.Києва. Того ж дня на Інтернет-сайті Майдан була розміщена стаття “Кідалово Укрзалізниці або про можливе джерело фінансування янучар”, яка містить цю скаргу та заклик до громадян протистояти незаконним діям на Одеській залізниці (адреса статті в Інтернеті на момент написання листа: http://maidan.org.ua/static/mai/1105294553.html , стаття додається до цього листа, в статті та скарзі я помилково називав компанію “Таст-Гарантія” компанією “УкрТАСТ”). Однак у встановлений час я не одержав відповіді щодо вирішення викладених мною проблем, чим грубо була порушена ст. 20 Закону України “Про звернення громадян”, якою встановлений місячний термін розгляду та вирішення звернень громадян. Лише коли цей лист був готовий до відправлення на Ваше ім’я, на мою адресу 15-го лютого з Головного пасажирського управління Укрзалізниці надійшла відповідь №ЦЛ-0002/Х, датована 8 лютого 2005 р. (копія додається). З врахуванням контрольних строків проходження кореспонденції (3 робочі дні по Україні та 1 день по м.Києву), цей лист не міг бути підписаний 8-го лютого. Більше того, коли я звертався в Інспекцію по обслуговуванню пасажирів на Центральному залізничному вокзалі м.Києва 12-го лютого, мені повідомили, що ніякої копії відповіді на той час їм не надсилали і з 14-го лютого по моїй скарзі вони будуть звертатися у відповідні служби. Суттю одержаної мною відповіді не є системне вирішення на Одеській залізниці викладених мною проблем, тож далі текст мого листа, який я планував Вам відправити до одержання цієї відповіді, є незмінним. В підтвердження цього повідомляю, що під час поїздки до м.Олександрія 11-12 лютого я став свідком продовження незаконних дій з боку працівників Одеської залізниці. Так, 12-го лютого близько 14-ї години я звернувся в касу Укрзалізниці в м.Олександрія для придбання квитка до Києва на потяг №17 Адлер-Київ (номер каси я не пам’ятаю, Ви її можете взнати з шифру, наведеного в квитку, копія якого додається). Разом з квитком мені без попередження про добровільність був оформлений страховий поліс компанії “Таст-Гарантія”, а касир повідомила мені, що я маю заплатити за все 17 гривень при вартості квитка 15 грн. 54 коп. та поліса 1 грн. Таким чином касир, користуючись службовим становищем, здійснила свідомий обман пасажира та продала в примусовому порядку згаданий страховий поліс, що очевидно не входить в її службові обов’язки, за які вона одержує заробітну плату на державному підприємстві. Лише на мою вимогу повернути здачу та вартість страхового поліса касир здійснила покладені на неї обов’язки. Також я був свідком того, що згадані поліси продавалися всім пасажирам, які купували квитки в обох квиткових касах м.Олександрія. Пасажирам не повідомлялося про добровільність страхування, а моє опитування показало, що вони впевненні в необхідності страхових полісів для посадки у вагон, оскільки поліси продавалися в касі разом з квитком. Для зразку я попросив в одного з пасажирів цей страховий поліс, копію якого додаю до листа (копія див. тута: http://maidan.org.ua/n/foto/1108322698, цього зауваження в дужках не було в листі). Ради справедливості треба зазначити, що поруч з касами знаходиться інформаційний стенд, де повідомляється про умови та добровільність страхування компанією “Таст-Гарантія”. Таким чином, на Одеській залізниці продовжують коїтися незаконні дії, які неможливо припинити через ігнорування посадових обов’язків керівними та рядовими працівниками Одеської залізниці. Тому прошу Вас, як міністра транспорту та зв’язку України в уряді народної довіри, сприяти відновленню керованості та законності в діях Одеської залізниці зокрема та Укрзалізниці загалом, шляхом всебічного розслідування та публічного покарання винних в наступних фактах, а також системного вирішення викладених проблем: 1. Примусовий продаж страхових полісів “Таст-Гарантія”. На мою думку, з метою недопущення в майбутньому викладених порушень касири Укрзалізниці повинні бути усунені від оформлення страхових полісів, оскільки робота на приватну компанію в державній установі не входить в їх службові обов’язки та уповільнює обслуговування пасажирів. З метою забезпечення добровільності страхування пасажири повинні самі звертатися у відповідні представництва компанії “Таст-Гарантія”, які повинні оформити відповідні орендні договори на території Укрзалізниці. Також прошу Вас оприлюднити власників компанії “Таст-Гарантія” та iнiціювати розслiдування, чи нема в згаданому перевищеннi службових повноважень працівниками Одеської залізниці корупційних діянь на користь “Таст-Гарантії”. 2. Прошу Вас розібратися в причинах відсутності в касах квитків при прямуванні напівпорожніх потягів, що час від часу має місце. Зокрема, конкретний такий випадок викладений в моїй скарзі, про яку мова йшла вище. Через це пасажири змушені домовлятися з провідниками, які використовують гроші для власного збагачення, а Укрзалізниця та бюджет України недоодержують великі кошти. 3. На Одеській залізниці декілька місяців студенти не могли придбати квитки по пільговим тарифам, про що неодноразово повідомлялося в засобах масової інформації. Лише на початку лютого надійшла відповідна телеграма від керівництва Одеської залізниці, де це розпорядження було скасовано. 4. При оформленні квитків на Одеській залізниці грубо порушується стаття 10 Конституції України, яка гарантує, що державною мовою є українська. Укрзалізниця є державним підприємством, тож використання інших мов в документообороті є неприпустимим. Незважаючи на це, оформлення квитків ведеться російською мовою (див. копію квитка, яка додається). Посилання працівників Одеської залізниці на відсутність відповідного програмного забезпечення комп’ютерів є неправомірним, оскільки на Південно-Західній залізниці квитки без проблем оформляються українською мовою. Також пропоную підсилити діяльність Інспекції по якості обслуговування пасажирів шляхом розширення її повноважень, яка є реальним дієвим органом для взаємодії пасажирів з керівництвом та службами Укрзалізниці. Наведені порушення показують, що Одеська залізниця вийшла з під контролю центральних органів влади в Україні, а незаконні дії керівництва Одеської залізниці можуть бути джерелом корупції та потужним джерелом фінансування залишків колишньої кучмівської влади. Цей лист буде оприлюднено для інтернет-спільноти сайту Майдан (до 100 тисяч відвідувачів на добу зі всього світу), яка також контролюватиме хід розслідування викладених в ньому фактів. Зі сподіванням на наведення порядку в Укрзалізниці, Науковий співробітник Національної академії наук України кандидат хімічних наук В.О.Хаврусь