02/19/2005 | Сергій Кабуд

Василь Шкляр

Я не є таким нігілістом, щоб казати, що геть ні в що не вірю. Я просто на ту волю, на свободу, про яку Дмитро Васильович казав, дивлюся з певною засторогою. Бо мені здається, що воля, особливо в її вияві, як демократія, вона має і свої негативи.

Колись ще наші попередники, мудрі люди рівня Міхновського, Латинського, вони ще тоді передбачали, що нація, яка не визволить себе до настання демократії, має дуже сумні перспективи.

Ми ж бачимо, що те, що силоміць створилося з нашим народом сторіччями, за умов демократії повернути демократичними методами, даруйте за тавтологію, дуже складно. Тому що ми вже заявляємо, що ми не закриємо жодної російської школи, ми боїмося наступити на ногу людині з Донбасу, ці такі застереження мене дуже не покоять, тому що в нашому настанні справедливості я все-таки хочу рішучіших дій, і не таких вже “гуманних”.

http://radiosvoboda.org/article/2005/02/82724243-9bd3-48fe-95e4-05a8a0d11d1b.html