Всі з таким грамотним видом критикують Зварича
02/23/2005 | дідусь
Аналізуючи цю проблему, не важко помітити, що з фінансової сторони, її каменем спотикання є все той же преславутий ПДВ.
На жаль, неприємно бачити не фаховий підхід з боку Али Єроміної, що хоч якось зрозуміло, Сергія Терьохіна, забувшого що угода про вільну торгівлю нератифікована, що зовсім незрозуміло і навіть Світлани Зварич (чи тих хто їй писав статтю), що заявила про якійсь суттєві пільги Зайчука. Чинне податкове законодавство України уже давно відмінило всі пільги, що зменшують сплату ПДВ чи акцизу (якщо його дотримуватись) – хіба що Зайчук отримав пільги згідно якогось Указу “Не для друку”, але про це мені нічого невідомо.
І так, спробуємо проаналізувати конфліктну ситуацію, виходячи з чинного законодавства. Навожу нижче витяг із Закону України Про податок на додану вартість (ст.8).
8.1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, — ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.
8.2. Для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку — експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку — постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) — суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв’язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.
Таким чином, експортне відшкодування – це відшкодування фактично понесених “витрат” на ПДВ, які були сплачені на сировину, матеріали, тощо, що пішли на виготовлення продукції, яка експортується, або сплачені при імпорті товару, що експортується.
І ціна та сума реалізації не впливає на розмір відшкодування.
Наведемо приклад.
- підприємства А і В, імпортували партії товару, кожне на суму 1млн.грн.(включимо сюди для спрощення, акциз, якщо він був, та інші платежі, що зараховуються до вартості, що слугує базою оподаткування ПДВ), таким чином, при цьому, при митному оформленні, кожне з них, зобов’язане перерахувати ПДВ 20%, тобто по 200тис.грн.
Але підприємство А, продало (експортувало) товар за 1.5 млн.грн, а підприємство В, продало (експортувало) товар, за 2млн.грн.
Так от – відшкодують кожному із них СПЛАЧЕНІ 200тис.грн, а не виходячи із суми продажу.
Тобто у питаннях відшкодування ПДВ, по фіг за скільки ти продаєш – важливо скільки ПДВ сплатив експортер, по даній операції.
В цьому разі, (при роботі “по Закону”), в принципі не важливо чи обкладається РЕЕКСПОРТНИЙ товар ПДВ в момент імпорту чи ні. Якщо не обкладається (чи за 0 ставкою), то нічого не платив – нічого і “не возмєстіш”. Якщо ж сплатив 20%, то саме цю і тільки цю суму тобі і повинні відшкодувати.
Негативним моментом, для імпортера є хіба що додаткове тимчасове залучення обігових коштів для сплати “вхідного” ПДВ – до часу коли відшкодують.
В даному випадку у декого може виникнути претензія до слів пані Зварич, де вона зазначила, що експортна ціна впливає, на розмір відшкодування:
“Підтвердженням факту використання експорту нафти і нафтопродуктів з метою фіктивного відшкодування ПДВ свідчить наступне: у січні 2005 року НПЗ «Галичина» заявляла митну вартість однієї тони бензину А-80 по 630,00 доларів США (для порівняння: Кременчуцький НПЗ цей самий бензин заявляв по 314, 40 доларів США за 1 тону). Відповідним чином різняться і суми, заявлені на відшкодування ПДВ” (відкритий лист пані Зварич).
Можливо пані Зварич помилилась, або не завершила логіку викладення.
Але мушу визнати, що таки впливає, проте непрямим, а дуже заманливим і хитроумним способом (способами), через які саме, браві-молодці і “імєють” державу Україну на преславутий ПДВ.
Але все по порядку.
Прямий реекспорт (як у випадку контракту «ОІЛ транзит») мало придатний для ПДВшного махлювання.
Адже як зазначалось – “відшкодовується сплачене”, при цьому податкова має аж цілих 30 днів для того, щоб перевірити (давши і запити до банку та митниці), яка сума була сплачена і чи була сплачена експортером.
В даному випадку, найнезручніше для махлювання є те, що імпортер платить ПДВ безпосередньо державі, а не іншому підприємству (у складі ціни за придбаний товар, послуги), а тому тут занадто чітко і конкретно видно – платив державі чи ні.
І організувати липове відшкодування тут вкрай важко – потрібно щоб у митниці і податковій сиділи “свої хлопці”, причому або вкрай безшабашні, або ті у кого вже куплені квитки “за границю”. Але таке годиться лише для разових операцій (для чого і організовуються фірми-однодневки), коли після разового “провороту” все йде “на спал”.
Малоймовірно, що відомі солідні фірми, та ще й щодо довготривалих операцій (поетапна поставка нафти), спробували б таким “відкритим” і “спалимим” способом махлювати з ПДВ, та й навряд чи зварич зібрався палити свою лишень начату кар’єру.
Таким чином, ймовірність того, що «ОІЛ транзит», мала бажання відшкодування липового ПДВ, настільки мала, що майже неможлива.
Для таких “бажань” існують зовсім інші способи.
Але почнемо знову з самого початку.
І так, при “вході” імпортованої продукції (товару) ПДВ одразу “світиться” і або сплачується, або видно, що ніхто нічого не платив.
Таким чином важко отримати відшкодування того чого не платив, або зверх того, що заплатив.
Як же бути? - потрібно, щоб уже тут, в Україні з’явилась оплата ПДВ, при чому реальна, яка і була б підставою для “жирного” відшкодування.
А тепер перейдемо до “кухні”.
І так, якщо «ОІЛ транзит», таки змушують продати нафту в середині країни, скажімо за тією ж самою контрактною ціною 228долл.сша, то вона повинна переоформити експортний контракт на внутрішній і сплатити (якщо ще не сплатила) ПДВ – 45,6 дол., з кожної тони., або 136,8 млн.дол, з усієї партії (3 млн. тон).
Якщо б “НПЗ Галичина”, купила б у «ОІЛ транзит», нафту напряму, то саме і ЛИШЕ таку суму їй би відшкодували, правда перед цим таку суму державі проплатив би (чи проплачував би поетапно, по партіям) імпортер «ОІЛ транзит», - держава б нічого не отримала б, але і не втратила (в цьому і суть підтримки імпорту через відшкодування ПДВ).
Можливо саме така мізерність і глибоко обурила совість керівництва (чи власників) НПЗ “Галичина”- чи то визвала у них панічний страх.
Як же бути?
Любителі авантюрного жанру згадають класику і будуть праві – на виручку, як завжди прийде фірма (фірми) “рога і копита” із добрим і незамінним “зіц-прєдсєдатєлєм”, скромним селянином із Київщини чи ще звідки Крольчуком.
І так, йдемо далі.
Покупцем, замість “переляканого” НПЗ “Галичина” стає приватне підприємство скромного селянина “Крольчука”. Воно і купляє у «ОІЛ транзит», нафту за ці самі 228дол (правда уже в гривнах, але для спрощення не переводитиму), та сплачує додатково 45,6дол ПДВ (яке у першій партії 35тис.тон складе 1596тис.дол.сша).
Далі, скромний селянин “Крольчук” перепродає нафту уже подобрілому НПЗ “Галичина”, чи будь якій іншій “серйозній” фірмі, скажімо по ціні 600дол.сша.(включаючи 100дол.ПДВ), а “серйозна фірма” уже на кінець-то експортує нафту скажімо по 630дол.сша./тона.
Замітьте, “серйозна фірма” реально сплатила ПДВ (у складі ціни товару), своєму постачальнику “Крольчуку” і має ЗАКОННЕ право на відшкодування ПДВ (100дол на тоні), що підтвердить будь-який суд. Ця сплата підтверджується реальними банківськими документами.
Що ж у підсумку ми маємо, ми – це держава Україна і ми, її громадяни.
«ОІЛ транзит», сплачує державі ПДВ 45,6дол на тоні, а “серйозна фірма”, отримує відшкодування з бюджету 100дол, на тоні.
Таким чином, збиток держави (нас з Вами) тільки на першій мізерній партії 35тис.тон, складе:
100-45,6 х 35000 = 1904тис.дол.сша.
а на всій нафті (3млн.тон), склав би:
100-45,6 х 3000000 = 163.2тис.дол.сша, тобто 163млн.дол.
Ні, звичайно, якщо наш “зіц-предсєдатель”, скромний селянин “Крольчук” також сплатить своє сальдо ПДВ (різниця між податковим кредитом і зобов’язанням), а саме ці самі 163млн.дол.сша, то воно і нічого, - якраз по нулях.
Але от чи відшкодує скромний герой “Крольчук” зазначені 163млн.дол, сіє нам нєвєдомо.
В кінці кінців, що з крєстьяніна взяти, майна яке жалко бросити немає – знявся та й в теплі країни.
Хоча “Крольчук” може і відсидіти, як істинний винуватець всіх бід.
В злочинному жаргоні є термін “тєрпілово”, який на мою думку краще виражає суть “зіц-прєдсєдательства” – це люди, які відбувають (“терплять”) покарання за “авторитетних”.
Так що не обов’язково, що зіц-прєдсєдатєль виїде в теплі країни, він може залишитись в Україні і відсидіти свої 10-15 років, якщо правда жив і здрав на той момент буде.
Мені дуже не хотілось би вірити, що пані Тимошенко якось причетна до цієї справи. Можливо один “помічничок” зосередивши її увагу саме на найбільш прозорому і контрольованому напрямку реекспортних операцій (а саме коли імпортер і експортер одна особа і не задіяні перекатні фірми та внутрішні розрахунки), в то й же час відвернув її увагу від більш складних, багатоходових (з перекатом через одну чи кілька зіц-фірмочок) схем, які куди ефективніші, значно важчі для контролю, і що саме цікаво, роблять ВИМОГИ кінцевого експортера щодо відшкодування “роздутого” ПДВ цілком законними.
При цьому, з юридичної точки зору експортер, наприклад НПЗ “Галичина”, чи будь хто інший, перед законом – чист як сльоза младєнца.
Весь кримінал осідає на зіц-фірмочках, але що взяти з “бєдного крєстьяніна”.
Точки над “і” у цьому конфлікті може розставити тільки одне – добра комплексна перевірка фінансової діяльності силами податкової та СБУ, найкращими їх фахівцями (враховуючи розмір можливих фінансових небезпек для країни), причому всіх учасників цього конфлікту - «ОІЛ транзит», “НПЗ Галичина”, та інших бізнес-фігурантів цієї історії, ну і звичайно, нашого скромного героя, простого селянина із Київщини – Зайчука.
Повірте мені, як старому бухгалтеру, перевірити ПДВ (при бажанні) – як два пальці.
По крайній мірі я швидко знайшов би де у ПДВ “ноги ростуть”. Найдуть і інші, якщо їх не куплять.
Якщо ж цю “історію” замнуть (до чого бачу йде), то я вимушений буду констатувати настання ери “КУЧМА 3” і той факт, що нас хорошо використали на Майдані.
Щодо ролі «ОІЛ транзит», та особисто пана зварича, то як я зазначав, махлювання при прямому реекспорті малоймовірне.
Інше питання заниження суми контракту, що ховає прибуток в офшорі.
З юридичної точки зору тут нічого закинути «ОІЛ транзит», - ціни є справою договірною і встановлюються за домовленістю, та й взагалі вона могла б бути іноземною компанією, і ніякого прибутку не заплатити, а заплатити тільки за транзит по перекачці.
Але всі ми розуміємо, що ціна занижена і ховається в офшорі.
Тут ми можемо закинути пану Зваричу моральне звинувачення – де ж твій патріотизм?
Могли б і без офшору обійтись, - а рідній державі, у важкі часи, було б більше податку з прибутку.
Але це лише моральний закид.
PS: До речі Європа споживає близько 750млн.тон нафти в рік. (http://www.vestnik.com/issues/2002/0529/koi/shvartz.htm)
Таким чином 3млн.тон, акурат складають 0,4% від Європейського споживання. Так що істерики п. Тєрьохіна дещо завищені.
На жаль, неприємно бачити не фаховий підхід з боку Али Єроміної, що хоч якось зрозуміло, Сергія Терьохіна, забувшого що угода про вільну торгівлю нератифікована, що зовсім незрозуміло і навіть Світлани Зварич (чи тих хто їй писав статтю), що заявила про якійсь суттєві пільги Зайчука. Чинне податкове законодавство України уже давно відмінило всі пільги, що зменшують сплату ПДВ чи акцизу (якщо його дотримуватись) – хіба що Зайчук отримав пільги згідно якогось Указу “Не для друку”, але про це мені нічого невідомо.
І так, спробуємо проаналізувати конфліктну ситуацію, виходячи з чинного законодавства. Навожу нижче витяг із Закону України Про податок на додану вартість (ст.8).
8.1. Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.
Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:
б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, — ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.
8.2. Для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом 8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку — експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку — постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) — суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв’язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно з пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.
Таким чином, експортне відшкодування – це відшкодування фактично понесених “витрат” на ПДВ, які були сплачені на сировину, матеріали, тощо, що пішли на виготовлення продукції, яка експортується, або сплачені при імпорті товару, що експортується.
І ціна та сума реалізації не впливає на розмір відшкодування.
Наведемо приклад.
- підприємства А і В, імпортували партії товару, кожне на суму 1млн.грн.(включимо сюди для спрощення, акциз, якщо він був, та інші платежі, що зараховуються до вартості, що слугує базою оподаткування ПДВ), таким чином, при цьому, при митному оформленні, кожне з них, зобов’язане перерахувати ПДВ 20%, тобто по 200тис.грн.
Але підприємство А, продало (експортувало) товар за 1.5 млн.грн, а підприємство В, продало (експортувало) товар, за 2млн.грн.
Так от – відшкодують кожному із них СПЛАЧЕНІ 200тис.грн, а не виходячи із суми продажу.
Тобто у питаннях відшкодування ПДВ, по фіг за скільки ти продаєш – важливо скільки ПДВ сплатив експортер, по даній операції.
В цьому разі, (при роботі “по Закону”), в принципі не важливо чи обкладається РЕЕКСПОРТНИЙ товар ПДВ в момент імпорту чи ні. Якщо не обкладається (чи за 0 ставкою), то нічого не платив – нічого і “не возмєстіш”. Якщо ж сплатив 20%, то саме цю і тільки цю суму тобі і повинні відшкодувати.
Негативним моментом, для імпортера є хіба що додаткове тимчасове залучення обігових коштів для сплати “вхідного” ПДВ – до часу коли відшкодують.
В даному випадку у декого може виникнути претензія до слів пані Зварич, де вона зазначила, що експортна ціна впливає, на розмір відшкодування:
“Підтвердженням факту використання експорту нафти і нафтопродуктів з метою фіктивного відшкодування ПДВ свідчить наступне: у січні 2005 року НПЗ «Галичина» заявляла митну вартість однієї тони бензину А-80 по 630,00 доларів США (для порівняння: Кременчуцький НПЗ цей самий бензин заявляв по 314, 40 доларів США за 1 тону). Відповідним чином різняться і суми, заявлені на відшкодування ПДВ” (відкритий лист пані Зварич).
Можливо пані Зварич помилилась, або не завершила логіку викладення.
Але мушу визнати, що таки впливає, проте непрямим, а дуже заманливим і хитроумним способом (способами), через які саме, браві-молодці і “імєють” державу Україну на преславутий ПДВ.
Але все по порядку.
Прямий реекспорт (як у випадку контракту «ОІЛ транзит») мало придатний для ПДВшного махлювання.
Адже як зазначалось – “відшкодовується сплачене”, при цьому податкова має аж цілих 30 днів для того, щоб перевірити (давши і запити до банку та митниці), яка сума була сплачена і чи була сплачена експортером.
В даному випадку, найнезручніше для махлювання є те, що імпортер платить ПДВ безпосередньо державі, а не іншому підприємству (у складі ціни за придбаний товар, послуги), а тому тут занадто чітко і конкретно видно – платив державі чи ні.
І організувати липове відшкодування тут вкрай важко – потрібно щоб у митниці і податковій сиділи “свої хлопці”, причому або вкрай безшабашні, або ті у кого вже куплені квитки “за границю”. Але таке годиться лише для разових операцій (для чого і організовуються фірми-однодневки), коли після разового “провороту” все йде “на спал”.
Малоймовірно, що відомі солідні фірми, та ще й щодо довготривалих операцій (поетапна поставка нафти), спробували б таким “відкритим” і “спалимим” способом махлювати з ПДВ, та й навряд чи зварич зібрався палити свою лишень начату кар’єру.
Таким чином, ймовірність того, що «ОІЛ транзит», мала бажання відшкодування липового ПДВ, настільки мала, що майже неможлива.
Для таких “бажань” існують зовсім інші способи.
Але почнемо знову з самого початку.
І так, при “вході” імпортованої продукції (товару) ПДВ одразу “світиться” і або сплачується, або видно, що ніхто нічого не платив.
Таким чином важко отримати відшкодування того чого не платив, або зверх того, що заплатив.
Як же бути? - потрібно, щоб уже тут, в Україні з’явилась оплата ПДВ, при чому реальна, яка і була б підставою для “жирного” відшкодування.
А тепер перейдемо до “кухні”.
І так, якщо «ОІЛ транзит», таки змушують продати нафту в середині країни, скажімо за тією ж самою контрактною ціною 228долл.сша, то вона повинна переоформити експортний контракт на внутрішній і сплатити (якщо ще не сплатила) ПДВ – 45,6 дол., з кожної тони., або 136,8 млн.дол, з усієї партії (3 млн. тон).
Якщо б “НПЗ Галичина”, купила б у «ОІЛ транзит», нафту напряму, то саме і ЛИШЕ таку суму їй би відшкодували, правда перед цим таку суму державі проплатив би (чи проплачував би поетапно, по партіям) імпортер «ОІЛ транзит», - держава б нічого не отримала б, але і не втратила (в цьому і суть підтримки імпорту через відшкодування ПДВ).
Можливо саме така мізерність і глибоко обурила совість керівництва (чи власників) НПЗ “Галичина”- чи то визвала у них панічний страх.
Як же бути?
Любителі авантюрного жанру згадають класику і будуть праві – на виручку, як завжди прийде фірма (фірми) “рога і копита” із добрим і незамінним “зіц-прєдсєдатєлєм”, скромним селянином із Київщини чи ще звідки Крольчуком.
І так, йдемо далі.
Покупцем, замість “переляканого” НПЗ “Галичина” стає приватне підприємство скромного селянина “Крольчука”. Воно і купляє у «ОІЛ транзит», нафту за ці самі 228дол (правда уже в гривнах, але для спрощення не переводитиму), та сплачує додатково 45,6дол ПДВ (яке у першій партії 35тис.тон складе 1596тис.дол.сша).
Далі, скромний селянин “Крольчук” перепродає нафту уже подобрілому НПЗ “Галичина”, чи будь якій іншій “серйозній” фірмі, скажімо по ціні 600дол.сша.(включаючи 100дол.ПДВ), а “серйозна фірма” уже на кінець-то експортує нафту скажімо по 630дол.сша./тона.
Замітьте, “серйозна фірма” реально сплатила ПДВ (у складі ціни товару), своєму постачальнику “Крольчуку” і має ЗАКОННЕ право на відшкодування ПДВ (100дол на тоні), що підтвердить будь-який суд. Ця сплата підтверджується реальними банківськими документами.
Що ж у підсумку ми маємо, ми – це держава Україна і ми, її громадяни.
«ОІЛ транзит», сплачує державі ПДВ 45,6дол на тоні, а “серйозна фірма”, отримує відшкодування з бюджету 100дол, на тоні.
Таким чином, збиток держави (нас з Вами) тільки на першій мізерній партії 35тис.тон, складе:
100-45,6 х 35000 = 1904тис.дол.сша.
а на всій нафті (3млн.тон), склав би:
100-45,6 х 3000000 = 163.2тис.дол.сша, тобто 163млн.дол.
Ні, звичайно, якщо наш “зіц-предсєдатель”, скромний селянин “Крольчук” також сплатить своє сальдо ПДВ (різниця між податковим кредитом і зобов’язанням), а саме ці самі 163млн.дол.сша, то воно і нічого, - якраз по нулях.
Але от чи відшкодує скромний герой “Крольчук” зазначені 163млн.дол, сіє нам нєвєдомо.
В кінці кінців, що з крєстьяніна взяти, майна яке жалко бросити немає – знявся та й в теплі країни.
Хоча “Крольчук” може і відсидіти, як істинний винуватець всіх бід.
В злочинному жаргоні є термін “тєрпілово”, який на мою думку краще виражає суть “зіц-прєдсєдательства” – це люди, які відбувають (“терплять”) покарання за “авторитетних”.
Так що не обов’язково, що зіц-прєдсєдатєль виїде в теплі країни, він може залишитись в Україні і відсидіти свої 10-15 років, якщо правда жив і здрав на той момент буде.
Мені дуже не хотілось би вірити, що пані Тимошенко якось причетна до цієї справи. Можливо один “помічничок” зосередивши її увагу саме на найбільш прозорому і контрольованому напрямку реекспортних операцій (а саме коли імпортер і експортер одна особа і не задіяні перекатні фірми та внутрішні розрахунки), в то й же час відвернув її увагу від більш складних, багатоходових (з перекатом через одну чи кілька зіц-фірмочок) схем, які куди ефективніші, значно важчі для контролю, і що саме цікаво, роблять ВИМОГИ кінцевого експортера щодо відшкодування “роздутого” ПДВ цілком законними.
При цьому, з юридичної точки зору експортер, наприклад НПЗ “Галичина”, чи будь хто інший, перед законом – чист як сльоза младєнца.
Весь кримінал осідає на зіц-фірмочках, але що взяти з “бєдного крєстьяніна”.
Точки над “і” у цьому конфлікті може розставити тільки одне – добра комплексна перевірка фінансової діяльності силами податкової та СБУ, найкращими їх фахівцями (враховуючи розмір можливих фінансових небезпек для країни), причому всіх учасників цього конфлікту - «ОІЛ транзит», “НПЗ Галичина”, та інших бізнес-фігурантів цієї історії, ну і звичайно, нашого скромного героя, простого селянина із Київщини – Зайчука.
Повірте мені, як старому бухгалтеру, перевірити ПДВ (при бажанні) – як два пальці.
По крайній мірі я швидко знайшов би де у ПДВ “ноги ростуть”. Найдуть і інші, якщо їх не куплять.
Якщо ж цю “історію” замнуть (до чого бачу йде), то я вимушений буду констатувати настання ери “КУЧМА 3” і той факт, що нас хорошо використали на Майдані.
Щодо ролі «ОІЛ транзит», та особисто пана зварича, то як я зазначав, махлювання при прямому реекспорті малоймовірне.
Інше питання заниження суми контракту, що ховає прибуток в офшорі.
З юридичної точки зору тут нічого закинути «ОІЛ транзит», - ціни є справою договірною і встановлюються за домовленістю, та й взагалі вона могла б бути іноземною компанією, і ніякого прибутку не заплатити, а заплатити тільки за транзит по перекачці.
Але всі ми розуміємо, що ціна занижена і ховається в офшорі.
Тут ми можемо закинути пану Зваричу моральне звинувачення – де ж твій патріотизм?
Могли б і без офшору обійтись, - а рідній державі, у важкі часи, було б більше податку з прибутку.
Але це лише моральний закид.
PS: До речі Європа споживає близько 750млн.тон нафти в рік. (http://www.vestnik.com/issues/2002/0529/koi/shvartz.htm)
Таким чином 3млн.тон, акурат складають 0,4% від Європейського споживання. Так що істерики п. Тєрьохіна дещо завищені.
Відповіді
2005.02.23 | catko
Re: Всі з таким грамотним видом критикують Зварича
дідусь пише:> хіба що Зайчук отримав пільги згідно якогось Указу “Не для друку”, але про це мені нічого невідомо.
якщо не помиляюсь є певна квота нафти яка імпортується без сплати пдв та за зниженими цінами - угоди на рівні міжнародних.
> І ціна та сума реалізації не впливає на розмір відшкодування.
так, але при фактичному транзиті. тимошенко здається і хотіла розділити транзит і реекспорт. чому б зваричу не підписатись на те що його випадок таки транзит а реекспорт залишити на совісті кму? наприклад оголосити що коли ланцюжок Росія - ПП Україна - Словакія то це транзит (нафта імпортувалась і поки в україні власник не міняється і ним же експортується - ніхто нікому нічого не платить і не відшкодовує). а от коли ланцюжок Росія - ПП Україна - ТОВ Україна - ПП Кріль - НПЗ Заяць - Словакія то це вже реекспорт (власник нафти в україні хоча б один раз змінився). але не забороняти реекспорт (щоб зварич перестав конституцією махати) а наприклад дозволяти відшкодовувати пдв виключно після підтвердження походження нафти з одночасним підтвердженням реальної сплати всіх пдв попередниками в ланцюзі. тобто нафта хай собі їде, а от з відшкодуванням - йди і шурши, заробляй це відшкодування вибиваючи документи з партнерів. ну або ще якось. фішка в тому що нафта в україні практично не росте, тому є майже 100% гарантія що вона таки колись імпортувалась. чого наприклад не скажеш про інші аналогічні операції але вже з всякими холодильниками і копито-рогами, на яких відшкодовується не менше пдв фіктивного ніж на нафті і ніхто з тим нічого не може зробити поки-що. а може й не збирається.
> Але от чи відшкодує скромний герой “Крольчук” зазначені 163млн.дол, сіє нам нєвєдомо.
от-от. поки крольчук не відшкодує - не відшкодовувати експортеру. а хай дивляться в кого купують
до речі введення юлею 20% пдв повально на імпорт нафти зовсім не ліквідовує навару на баготоходовках - 20% від сплачених 100уо при імпорті і відшкодованих 20% від 600уо при експорті тої ж нафти - дві великі різниці.
> Таким чином 3млн.тон, акурат складають 0,4% від Європейського споживання. Так що істерики п. Тєрьохіна дещо завищені.
так буржуї і за 0.01% вдавляться
2005.02.23 | Боровик
Re: Всі з таким грамотним видом критикують Зварича
Ви пропонуюти не розрулення проблеми, а заклинення.Проблема ПДВ вирішується всього двома шляхами:
1. Зменшення ставки ПДВ
2. Відміну пільг по ПДВ.
Не дивлячись на те, що "мальвіна"-Тєрьохін вкрай некомпетентна людина, уряд зламався на відміні пільг по ПДВ.
Проте, без зменшення ставки цього податку, а головне, способу стягування, це також сильно б*є по бізнесах.
Наслідок той самий - Україна є непривабливою країною для ведення бізнесу. Умови ведення бізнесу в Україні сприяють фіскальній політиці уряду щодо бізнесу і ніяк не сприяють розвитку такого бізнесу.
І якщо зараз Україна повністю програє більшості інших країн по веденню високотехнологічного чи складноструктурованого бізнесу, то надлі навіть "купи-продай" вигідно виносити поза межі нашої країни.
Уряд нагадує того фермера, який домагався від корови великих надоїв тим, що кожен день підходив з ножем до корови і питав що вона сьогодні даватиме м*ясо чи молоко...
2005.02.23 | дідусь
Re: Всі з таким грамотним видом критикують Зварича
catko...але не забороняти реекспорт (щоб зварич перестав конституцією махати) а наприклад дозволяти відшкодовувати пдв виключно після підтвердження походження нафти з одночасним підтвердженням реальної сплати всіх пдв попередниками в ланцюзі.
Все правильно, але не просто. У своїй статті я навів саму просту схему, насправді, часто застосовуються такі “многоходовки”, що дух захоплює.
Причому, безпосередній експортер-“відшкодуванець”, на вхід може отримати ПДВ від досить солідної і респектабельної фірми, перекатів стільки, що “кидок”, може відбуватись десь аж у “12 коліні”. А Ви не можете (та й не зобовязані за законом, покищо, перевіряти, що то за фірма, що продала фірмі...., та продала фірмі..... ................., і чи сплатила вона ПДВ, та й хто вам дасть право ритись у бухгалтерії фірми – то є комерційна таємниця.
catko
до речі введення юлею 20% пдв повально на імпорт нафти зовсім не ліквідовує навару на баготоходовках - 20% від сплачених 100уо при імпорті і відшкодованих 20% від 600уо при експорті тої ж нафти - дві великі різниці.
Точно – це лише напівміра, але не вирішення.
23-02-2005 19:38, Боровик
Ви пропонуюти не розрулення проблеми, а заклинення.
Проблема ПДВ вирішується всього двома шляхами:
1. Зменшення ставки ПДВ
2. Відміну пільг по ПДВ.
Хіба я це пропонував?
Боровик:
Не дивлячись на те, що "мальвіна"-Тєрьохін вкрай некомпетентна людина, уряд зламався на відміні пільг по ПДВ.
Пане Боровик, уже років зо два чи зо три, на форумі for-ua (я там раніш тусувався), я було відкрив тему “Налог преступник” (чи то податок-злочинець – вже не памятаю) і саме про ПДВ.
Я точно не памятаю, але в 2003 році, здається із нарахованих 15млрд. ПДВ, на відшкодування мало йти 10млрд. – і нам з вами (громадянам України) – аж 5 міліардів.
Уловлюєте суть і істинне призначення цього податку.
Я тоді говорив і зараз повторю Податок на додану вартість – податок злочинець.
Чому не замінити його податком з продажу?
Взяти той ПДВ, що реально зостається в бюджеті розділити на суму реалізацій, що відображені у тих же самих звітах по ПДВ, що всі підприємства здають в податкову (де я тільки не намагався знайти узагальнені данні по країні – ніде, відать важлива державна таємниця) і буде наш відоток податку з продажу.
Навряд чи він перевищить відсотків 2 (саме таку пропорцію ще недавно вимагали податкові при перевірках).
Як старий бухгалтер скажу, що одними із переваг податку – є легка обліковуваність, простота у нарахуванні, а відтак і в контролі. І податок з продажу, в цьому сенсі найзручніший. “Рога і копита” залишаються без роботи - відпадає потреба у всій липовій вхідній “бухгалтерії”.
Якщо вже хочеться підтримати експортерів – то не беріть із них цей податок при експорті – але відшкодовувати – то нонсенс.
Перехід від ПДВ на податок з продажу зробить оподаткування прозорим та контрольованим, зменшить навантеження на добросовісних платників (адже не треба буде накопичувати 10млрд, для “відшкодуванців”.
Це єдиний принциповий вихід.
Але як говорив Сент-екзюпері – якщо зірки загораються, значить це комусь потрібно.
А тут “зірочки” вираховуються міліардами.
2005.02.23 | Боровик
Re: Всі з таким грамотним видом критикують Зварича
Дідусю, я абсолютно з Вами погоджуюсь і аж ніяк не є вашим опонентом. Оцінку "+1 інформативно" я вам ще зранку поклав, вважаю ваш допис найповнішою відповіддю на "проблему Зварича" і вважаю важ допис на голову вищим в професійному плані від всього того ПіаРу, що розкручений на ДТ та інших ЗМІ.Я пробував опонувати не Вам, а коткові.
Я хоч і не старий бухгалтер зі стажем, але все таки головним бухгалтером компанії яка вела ЗЕД пропрацював більше півроку, досить добре знаю імпорт, експорт, місце ПДВ, його відшкодування і добре бачу що робиться як з ПДВ так і з наїздом на реекспорт.
Шкода, що обивателі без розуміння суті і природи ПДВ крутять ним як циган сонцем...
2005.02.23 | дідусь
Re: Всі з таким грамотним видом критикують Зварича
Так я ж на відміну від ДТ, та інших ЗМІ, пишу не "заказуху". а від душі!!2005.02.24 | QuasiGiraffe
Re: Всі з таким грамотним видом критикують Зварича
дідусь пише:> Але як говорив Сент-екзюпері – якщо зірки загораються, значить це комусь потрібно.
Це Маяковський.
2005.02.24 | catko
є ще третій шлях
Боровик пише:> Ви пропонуюти не розрулення проблеми, а заклинення.
а її і неможливо розрулити. природа пдв в україні така, що в будь-якого нормального бізнесмена волосся дибом стає тільки від однієї згадки про нього. але ж перші кроки хоч до заклинення треба починати робити.
> Проблема ПДВ вирішується всього двома шляхами:
> 1. Зменшення ставки ПДВ
> 2. Відміну пільг по ПДВ.
є ще третій шлях. взагалі його відмінити. я не рахував, але думаю що 1% від обороту набагато більше дасть до бюджету ніж все пдв разом взяте (якщо звичайно врахувати збитки від тіні, відшкодувань, витрати на супровід обліку і стягування пдв та оплати лікарняних бухгалтерам
а те що у всьому цивілізованому світі є пдв - не аргумент. там правила прозорі і відкатані а бандити від економіки давно в тюрмах.
до речі відносно пдв в мене інколи складається враження що це спеціально створене державою вікно для перекачки грошей від чужих до своїх. аще мені здається що простіше все в україні з нуля переробити ніж існуюче реформувати.
2005.02.23 | Tir
Правильно критикуют Зварича
Чем транзит отличается от реэкспорта? А вот чем. Цитата из письма в "Украинскую Правду">ТОВ «ОІЛ транзит», опинившись у безвихідному становищі, погодилось продати нафту НПЗ «Галичина» у кількості 35 тисяч тон.
Это означает, что теоретически на любом этапе дальнейшего движения нефти «ОІЛ транзит» может дерибанить свою нефть куда хочет и кому хочет, в том числе и с использованием теневых схем и фиктивных фирм для возмещения НДС. При транзите такого б не было.
дідусь пише:
>Таким чином, ймовірність того, що «ОІЛ транзит», мала бажання відшкодування липового ПДВ, настільки мала, що майже неможлива.
А что их останавливает? Уж не кристальная ли честность семейства Зварич?
Не смешите меня. Где Вы видели честного человека крутящего сделку на 900 милл.
Как в России, так и в Украине при такой сделке надо раздать массу взяток и откатов с min пять нулями в конце.
Афера происходит по схеме: Фирма Зварича (ОІЛ транзит) – Дальний родственник Зварича – Фиктивная фирма(однодневка) – Друг Зварича.
При этом Друг Зварича покупает нефть у фиктивной фирмы за 630$ за тонну и исходя из этой цены возмещает НДС. Все деньги оседают в фиктивной фирме, которую найти уже невозможно. Главное что б все звенья в цепи были своими. Как дидусь все и описал.
Все так и началось. Единственное, что испугало Зварича – это то, что много чужих людей упало на хвост этой сделки и вероятность нарваться на подставу. Вот и вся его честность.
2005.02.23 | дідусь
Re: Правильно критикуют Зварича
TirПравильно критикуют Зварича
Чем транзит отличается от реэкспорта? А вот чем. Цитата из письма в "Украинскую Правду"
>ТОВ «ОІЛ транзит», опинившись у безвихідному становищі, погодилось продати нафту НПЗ «Галичина» у кількості 35 тисяч тон.
Это означает, что теоретически на любом этапе дальнейшего движения нефти «ОІЛ транзит» может дерибанить свою нефть куда хочет и кому хочет, в том числе и с использованием теневых схем и фиктивных фирм для возмещения НДС. При транзите такого б не было.
Теоретично да!
Практично, як я зрозумів із публікацій, у зварича не було проміжного контракту, тобто "перекату" через "дальнього родича" - був прямий контракт із словаками.
Тобто на митниці "по входу" і на митниці "по виходу" фігорувала б ОДНА фірма і перевірити за 15 днів платив чи ні - алімєнтарно.
Ну не думаю, що зварич такий тупий, що став би так себе примітивно палити.
Якщо б ця оборудка спочатку так задумувалась, - то у нього не повинно було б бути ніякого реекспортного контракту, а повинен бути імпортний контракт на поставку якійсь відчизняній фірмі "гоп-стоп компані", при цьому навряд би він світив свою дружину. Та й шум не здійнявся б.
Даних про те, що у нього був таких первоначальний (внутрішній) контракт не публікувалось. Таким чином Ваша версія малоймовірна.
Хоча я Зваричу в душу не заглядав і всі схеми знати неможливо (це також "Ноу-хау"), так що все може бути - і ваша версія має право на існування.
Все може бути - "На світі, друг Гораціо, багато є такого, що і не снилось нашим мудрецям"!
2005.02.24 | QuasiGiraffe
Re: Правильно критикуют Зварича
Tir пише:> Чем транзит отличается от реэкспорта? А вот чем. Цитата из письма в "Украинскую Правду"
>
> >ТОВ «ОІЛ транзит», опинившись у безвихідному становищі, погодилось продати нафту НПЗ «Галичина» у кількості 35 тисяч тон.
>
> Это означает, что теоретически на любом этапе дальнейшего движения нефти «ОІЛ транзит» может дерибанить свою нефть куда хочет и кому хочет, в том числе и с использованием теневых схем и фиктивных фирм для возмещения НДС. При транзите такого б не было.
>
> дідусь пише:
> >Таким чином, ймовірність того, що «ОІЛ транзит», мала бажання відшкодування липового ПДВ, настільки мала, що майже неможлива.
>
> А что их останавливает? Уж не кристальная ли честность семейства Зварич?
> Не смешите меня. Где Вы видели честного человека крутящего сделку на 900 милл.
> Как в России, так и в Украине при такой сделке надо раздать массу взяток и откатов с min пять нулями в конце.
> Афера происходит по схеме: Фирма Зварича (ОІЛ транзит) – Дальний родственник Зварича – Фиктивная фирма(однодневка) – Друг Зварича.
> При этом Друг Зварича покупает нефть у фиктивной фирмы за 630$ за тонну и исходя из этой цены возмещает НДС. Все деньги оседают в фиктивной фирме, которую найти уже невозможно. Главное что б все звенья в цепи были своими. Как дидусь все и описал.
> Все так и началось. Единственное, что испугало Зварича – это то, что много чужих людей упало на хвост этой сделки и вероятность нарваться на подставу. Вот и вся его честность.
Вы видели фамилию Зварич в списках учредителей???
Не делайте вид, что до сих пор не понимаете разницы между хозяином и наемным работником, даже вице-директором!
Чем дальше раздаются такие тетеревиные голоса, тем более должно быть ясно, что это солиднейшая провокация.
Кто расскажет, как вообще Кабмин вышел на след этой операции? Документы все были подписаны до вступления в должности Тимошенко и министров. От всей операции должна была остаться дюжина листочков в n-й папке в k-м шкафу. И у Тимошенко, и у Плачкова никогда бы не дошли руки до этой сделки, им текущих дел хватает! Если бы... да! кто-то капнул! стукнул! Первая реакция Тимошенко - запретить реэкспорт. Предсказуемо. Просчитано. Запретили. Фирма остается с нефтью в Украине, прямые контракты тормозят. И вот тут-то появляется депутат Еремеев, и пытается перехватить эту нефть. Пустить ее через сомнительную цепочку. Заметьте, про "Галичину" и Зайчука до запрета реэкспорта речи не было!!!
Дошло дело до Зварича. С одной стороны, требуется завизировать, как министру юстиции, распоряжение о запрете реэкспорта. С другой стороны, доступной, кстати, только ему в силу семейного положения, т.к. может получить информацию о ситуации с обеих сторон, он видит, к чему это приведет в данной конкретной сделке. И кому этот запрет выгоден. Сколько там миллионов должно уйти при включении Зайчука в цепочку? И это не говоря о том, что запрет реэкспорта с точки зрения закона - то же, что и запрет торговли вообще. Какую бы моральную разницу мы ни видели.
Зварич подает в отставку - а как должен поступить министр, не согласный с остальным правительством? Единственная моя претензия - к его молчанию.
Это мои предположения. В отличие от других, я пользуюсь презумпцией невиновности Зварича. И даже его жены. И пользуюсь логикой. Не примитивной, заставляющей верить в полную тупость Зварича, но не объясняющей целый ряд вещей.
2005.02.23 | пан Roller
Лишить падлу гражданства. Хай в Гамерике нефтью поторгует. (-)
2005.02.24 | Боровик
Кого ви мали на увазі? Тєрьохіна? (-)