Відкрите ПЗ, чи зайвий мільярд інвестувань в економіку України.
03/05/2005 | Soft
Ні для кого не є секретом, що тільки системи з відкритим кодом зможуть дати можливість українським розробникам ПЗ бути конкурентноспроможними не тільки в своїй країні але й на світовому ринку. Тільки системи з відкритим ПЗ дадуть змогу заробляти не тільки Америці, а й українським розробникам, котрі зараз втікають в інші країни, де IT галузь вважається стратегічною та підтримується законодавством, як в Германії, Франції, Японії, Південній Кореї...
Але ви скажете, чи може відкрите ПЗ задовольнити мої потреби, тому що я знаю MS Windows і не вмію працювати з іншими операційними системами. До того ж я чув, що програми під Windows не запускаються на інших операційних системах.
Це вже не так. Програмні оболонки KDE[1] чи Gnome набагато красивіші ніж вбогий інтерфейс останньої десктопної системи від Microsoft, Windows XP.
Також Лінукс вміє, працювати з документами ні в чому не поступаючись MS Word, електронними таблицями, чи презентаціями, а в останній версії OpenOffice можливо розробляти невеличкі програмки з базою даних в середі типу MS Access[2]. Хоча для візуальної розробки в Лінукс є набагато досконаліші програмні системи, як Qt Designer чи Kylix, в котрих програму може намалювати мишкою навіть ламер[3]. Інтернет броузери, почтові клієнти, програми для сканування[4] та розпізнавання[5,6](хоч вони трохи поступаються дорогому FineReader), редагування графіки та створювання 3D анімації... все що потрібно для вашої роботи(мені дуже складно вигадати щось таке, чого немає в Лінукс) все це є.
Тепер про запуск Windows програм під Лінуксом. Під Лінуксом чудово працюють усі програми під Windows, котрі не використовують „хакерських” функцій для своєї роботи, в процентному відношенні це 95% Win32 програм. Для цього тільки потрібно встановити безкоштовний пакет Wine[7], який робить для програми повну емуляцію середи Windows, не впливаючи на швидкість. Тому, якщо ви маєте якусь іграшку, чи специфічну програму, котра працює тільки під MS Windows, не переймайтесь, найбільш вірогідно, що ви з нею зможете працювати і під Лінуксом. Також підтримка програм під Dos в Лінукс набагато краща за MS Windows.
Велика кількість Інтернет серверів, серверів баз даних, активна консоль – bash, чи можливість зробити систему самостійною за допомогою скриптів від обробки пошти до керування вашою кавоваркою чи пральною машиною робить цю систему універсальною, та орієнтованою на великий спектр користувачів.
Якщо ви самі хочете переконатися чи пощупати руками систему Лінукс, то ви можете на українському сайті Opensource[8] майже за безцінь(5 грн CDROM, 17 грн DVDROM) купити Лінукс та потренуватися. Для новачків я рекомендую Knoppix 3.7 Russian Edition(запускається з компакт диска, та не потребує встановлювання на жорсткий диск), чи myLinux 3.1(повністю україномовний дистрибутив, котрій дуже просто встановлювати).
Тепер про інвестування в економіку України. За даними агентства „Магистраль информационных технологий”[9] вартість програмного забезпечення на базі Microsoft для 60 робочих станцій складає 57080$ на базі Linux 6120$. Підтримка ж систем як на базі Microsoft так і Linux коштує однаково. Тому маємо економію на кожному комп’ютері в (57080-6120)/60=849$. Якщо вважати, що комп’ютерів у нас близько мільйона то маємо економії 849000000$, це майже мільярд доларів. При чому оновлення комп’ютерів(по амортизації), а також і ПЗ, відбувається раз на 5 років(тому економимо цю суму кожні 5 років), та майже всі кошти, що йдуть на Лінукс зостаються в країні в зарплаті українським програмістам, а не йдуть в Америку, чи десь інде. А зекономлені кошти можливо пустити на розробку дійсно важливих та необхідних українській економіці продуктів, наприклад, на технологію „мислячих” комп’ютерів.
Тому, якщо ти вважаєш себе патріотом України, постав свій підпис на відкритому листі до новообраного Президента України, В.А. Ющенка про свою підтримку відкритого ПЗ http://letter.org.ua/ .
ДОСИТЬ БОЯТИСЯ ВІРИТИ В КРАЩЕ,
А СВОЄ НА ЧУЖЕ НЕ МІНЯТИ НІЗАЩО!
[1] http://www.kde.org/screenshots/
[2] http://www.openoffice.org/dev_docs/features/2.0/index.html
[3] http://www.linuxshare.ru/docs/software/KDE/QtDKD/creating.html#using-designer
[4] http://www.xsane.org/
[5] http://www.claraocr.org/
[6] http://jocr.sourceforge.net/
[7] http://winehq.com/
[8] http://opensource.com.ua/?rID=1038
[9] http://www.magit.ru/static/?sect=win_vs_linux
Але ви скажете, чи може відкрите ПЗ задовольнити мої потреби, тому що я знаю MS Windows і не вмію працювати з іншими операційними системами. До того ж я чув, що програми під Windows не запускаються на інших операційних системах.
Це вже не так. Програмні оболонки KDE[1] чи Gnome набагато красивіші ніж вбогий інтерфейс останньої десктопної системи від Microsoft, Windows XP.
Також Лінукс вміє, працювати з документами ні в чому не поступаючись MS Word, електронними таблицями, чи презентаціями, а в останній версії OpenOffice можливо розробляти невеличкі програмки з базою даних в середі типу MS Access[2]. Хоча для візуальної розробки в Лінукс є набагато досконаліші програмні системи, як Qt Designer чи Kylix, в котрих програму може намалювати мишкою навіть ламер[3]. Інтернет броузери, почтові клієнти, програми для сканування[4] та розпізнавання[5,6](хоч вони трохи поступаються дорогому FineReader), редагування графіки та створювання 3D анімації... все що потрібно для вашої роботи(мені дуже складно вигадати щось таке, чого немає в Лінукс) все це є.
Тепер про запуск Windows програм під Лінуксом. Під Лінуксом чудово працюють усі програми під Windows, котрі не використовують „хакерських” функцій для своєї роботи, в процентному відношенні це 95% Win32 програм. Для цього тільки потрібно встановити безкоштовний пакет Wine[7], який робить для програми повну емуляцію середи Windows, не впливаючи на швидкість. Тому, якщо ви маєте якусь іграшку, чи специфічну програму, котра працює тільки під MS Windows, не переймайтесь, найбільш вірогідно, що ви з нею зможете працювати і під Лінуксом. Також підтримка програм під Dos в Лінукс набагато краща за MS Windows.
Велика кількість Інтернет серверів, серверів баз даних, активна консоль – bash, чи можливість зробити систему самостійною за допомогою скриптів від обробки пошти до керування вашою кавоваркою чи пральною машиною робить цю систему універсальною, та орієнтованою на великий спектр користувачів.
Якщо ви самі хочете переконатися чи пощупати руками систему Лінукс, то ви можете на українському сайті Opensource[8] майже за безцінь(5 грн CDROM, 17 грн DVDROM) купити Лінукс та потренуватися. Для новачків я рекомендую Knoppix 3.7 Russian Edition(запускається з компакт диска, та не потребує встановлювання на жорсткий диск), чи myLinux 3.1(повністю україномовний дистрибутив, котрій дуже просто встановлювати).
Тепер про інвестування в економіку України. За даними агентства „Магистраль информационных технологий”[9] вартість програмного забезпечення на базі Microsoft для 60 робочих станцій складає 57080$ на базі Linux 6120$. Підтримка ж систем як на базі Microsoft так і Linux коштує однаково. Тому маємо економію на кожному комп’ютері в (57080-6120)/60=849$. Якщо вважати, що комп’ютерів у нас близько мільйона то маємо економії 849000000$, це майже мільярд доларів. При чому оновлення комп’ютерів(по амортизації), а також і ПЗ, відбувається раз на 5 років(тому економимо цю суму кожні 5 років), та майже всі кошти, що йдуть на Лінукс зостаються в країні в зарплаті українським програмістам, а не йдуть в Америку, чи десь інде. А зекономлені кошти можливо пустити на розробку дійсно важливих та необхідних українській економіці продуктів, наприклад, на технологію „мислячих” комп’ютерів.
Тому, якщо ти вважаєш себе патріотом України, постав свій підпис на відкритому листі до новообраного Президента України, В.А. Ющенка про свою підтримку відкритого ПЗ http://letter.org.ua/ .
ДОСИТЬ БОЯТИСЯ ВІРИТИ В КРАЩЕ,
А СВОЄ НА ЧУЖЕ НЕ МІНЯТИ НІЗАЩО!
[1] http://www.kde.org/screenshots/
[2] http://www.openoffice.org/dev_docs/features/2.0/index.html
[3] http://www.linuxshare.ru/docs/software/KDE/QtDKD/creating.html#using-designer
[4] http://www.xsane.org/
[5] http://www.claraocr.org/
[6] http://jocr.sourceforge.net/
[7] http://winehq.com/
[8] http://opensource.com.ua/?rID=1038
[9] http://www.magit.ru/static/?sect=win_vs_linux
Відповіді
2005.03.05 | Хвізик
я колись пробував вайн, глючило жахливо(-)
2005.03.05 | Soft
Останні версії Wine стабільні як скеля(-)
2005.03.05 | Хвізик
тре спробувать(-)
2005.03.06 | stefan
Підтримую Відкрите ПЗ ЛІНУКС
Я вже не в одному постингу підтримав Відкрите ПЗ ЛІНУКС.Ми два роки працювали з ЛІНУКС (Київська фірма "ЛІТІС").
Коли, нарешті
мене відіслали до ВІДКРИТОГО листа Ющенко, там уже ПЕРЕПоВНЕННЯ підписами.
тим не менше, ще раз підтримую і рахуйте мене підписантом Відкритого листа.
СТАНЕВИЧ СТЕФАН КАРЛОВИЧ, начальник Суворовського відділення ФСНВ України в м.Одесі.
65003,Одеса, вул.Чорноморського Козацтва 123.
www.fsnvsuvor.cjb.net
fsnvsuvor@ua.fm
fsnvsuvor@yahoo.com
2005.03.07 | Soft
Не бачити нам ні ВТО, ні Євросоюзу ще майже років з десять :(
Усі використовують крадене ПЗ та вважать це цілком істотно, навіть бачив заклики на цьому форумі легалізувати піратство. А може й це й добре. Навіщо платити "буржуям" за те що можна взяти просто так?Одне що засмучує, не бути нам ні ВТО, ні в Євросоюзі.
2005.03.07 | stefan
Давай його викрадемо!
Soft пише:
> Усі використовують крадене ПЗ та вважать це цілком істотно, навіть бачив заклики на цьому форумі легалізувати піратство. А може й це й добре. Навіщо платити "буржуям" за те що можна взяти просто так?
>
> Одне що засмучує, не бути нам ні ВТО, ні в Євросоюзі.
***
З цього приводу згадався анекдот, недавно почутий на МАЙДАНІ:
Ведуть Ісуса на ГОЛГОФУ, зібралися євреї, кажуть:
-Давай його викупимо.
З того часу всі євреї-купці.
Ведуть Ісуса на ГОЛГОФУ, зібралися поляки, кажуть:
-Давай його відіб»ємо.
З того часу всі поляки-вояки.
Ведуть Ісуса на ГОЛГОФУ, зібралися українці, кажуть:
-Давай його викрадемо.
З того часу всі українці- ***
2005.03.08 | Woodstock generation
Re: Відкрите ПЗ, чи зайвий мільярд інвестувань в економіку України.
Soft писав:>Ні для кого не є секретом, що тільки системи з відкритим кодом
>зможуть дати можливість українським розробникам ПЗ бути
>конкурентноспроможними не тільки в своїй країні але й на світовому
>ринку. Тільки системи з відкритим ПЗ дадуть змогу заробляти не
>тільки Америці, а й українським розробникам, .....
===========================================================
Тобто як? Переходьмо на Лінукс - бо там повно всього - і все безплатне, але ми будемо заробляти? Щось тут хлопці у вас не грає.
А знаєте ви, що лінукс стоїть на ~30% серверах - і тільки на 6% десктопах у світі? І більшість з цих 6% явно нічого нікому платити не збирається. І на чому ж ви збираєтесь "конкурентноспроможно заробляти"?
2005.03.08 | Soft
На підтримці, адмініструванні та доробці системи під клієнта(-)
2005.03.08 | mad.yar
mylinux для новачків?
погоджуюсь з усім, крім поради новачкам почати з майлінукс. я собі викачав з їхнього фтп це диво, і викинув його практично одразу - недоробок там занадто багато. не хочу розпочинати флейм, але, НМД, після кнопіксу варто поставити мандрейк - як розпочав ним користуватись рік тому, так і продовжую, хоча пробував багато інших дистрибутивів. найбільша перевага в мандрейку для новачка просте встановлення і практична відсутність необхідності додатково налаштовувати залізо.2005.03.08 | Soft
Ні, myLinux - український.
Не знаю. Мандрек теж мені дуже подобається(хоче при роботі на ньому було декілька невеличких проблем, котрі я швидко вирішив прочитавши документацію на російській мовіУ myLinux є велика перевага, що він розробляється в Україні, а ALTLinux половина команди розробників теж в Україні.
2005.03.08 | Хвізик
а вайн працюватиме, коли віндовс партішн у нтфс форматі?(-)
2005.03.08 | Soft
Ні, NTFS тільки read-only, тому що формат її закритий.(-)
2005.03.08 | Хвізик
що значить закритий формат?
воно ж читає, але чомусь не пишечи буде у перспективі лінукс працювти з нтфс?
2005.03.08 | Soft
То що структура його ніколи не розголошувалася.
А ті модулі в Лінукс, котрі працюють з цим закритим форматом зроблені за допомогою вивчення його структури на за документацією, а за допомогою "хаку" формата. Тому навіть читання інформації модулями, не розробленими корпорацією Мікрософт не є зовсім ліцензійним.NTFS - це Microsoft, і ніхто крім неї ліцензійно цей формат використовувати не може. Крім того NTFS дуже глючний й може призвести до невиправної втрати ВСІЄЇ інформації на жорсткому диску.
Тому використовуйте інші формати, наприклад ext3 чи jfs, вони швидші та надійніші, та крім того відкриті.
PS
Зараз є ext4, цей формат файлової системи дозволяе працювати з диском декільком сотням потоків одночасно, зовсім не позначаючись на швидкості, NTFS так не може.
2005.03.08 | Хвізик
Re: То що структура його ніколи не розголошувалася.
я з точки зору використання вайнущоб працював вайн, тре щоб комп мав розділ із працюючою віндою, чи не так?
а хіба мона вінду поставити на що інше, крім фат або нтфс?
2005.03.08 | Soft
Wine not Windows.
Fat12/Fat16/Fat32 - це відкритий формат, тому він повністю підтримується в Лінукс.Ось з сервера Wine http://winehq.com/ :
Think of Wine as a compatibility layer for running Windows programs. Wine does not require Microsoft Windows, as it is a completely free alternative implementation of the Windows API consisting of 100% non-Microsoft code,
Вайн не потрібен Windows щоб працювати, але
however Wine can optionally use native Windows DLLs if they are available.
він може використовувати dll, що йдуть з MS Windows.
Тому ви можете просто скопіювати MS Windows, чи просто System/System32 на один з Лінуксових дисків.
2005.03.08 | Хвізик
тре буде спробувати. (-)
2005.03.10 | Soft
Невже у опонентів немає серйозних заперечень?