МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чи буде 9 травня Президент України в Москві?

03/08/2005 | VDom
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2005/03/050308_estonia_russia.shtml
У країнах Балтії живі спогади про страждання

Арнольд Рюйтель, президент Естонії
Президенти Естонії Арнольд Рюйтель та Литви Валдас Адамкус оголосили, що не поїдуть до москви на святкування шісдесятої річниці завершення Другої Світової війни.
Президент Адамкус заявив, що з огляду особливої чутливості литовців до історії він відзначатиме річницю у Литві.

Естонія запропонувала Росії надіслати міністра закордонних справ.

Естонський президент Арнольд Рюйтель сказав: "Страждання, яких зазнала Естонія під час війни та після, ще живі у пам'яті естонського народу. Ми віримо у краще майбутнє і наш шлях незалежності є незмінним."

Пан Рюйтель висловив сподівання, що партнери Естонії на Сході та Заході зрозуміють його позицію.

Голова комітету з закордонної політики Російської Ради Федерацій Міхаіл Марґелов висловив жаль з приводу скасування візиту президентів Естонії та Литви:

"Настав час забути старі образи. Настав час дивитися у майбутнє і розвивати нові відносини. Ми маємо кордони і матимемо прикордонні угоди та економічні договори. Проте нам слід мати нормальні політичні відносини. Саме тому мені дуже шкода, що президентів Литви та Естонії не буде на святкувннях 9 травня, оскільки їхній візит став би свідченням, що наш діалог виходить із замкненого кола".

Три балтійські країни були анексовані радянським лідером Йосипом Сталіним у 1940 році і повернули собі незалежність лише після розпаду Радянського Союзу.

Відповіді

  • 2005.03.09 | Горицвіт

    Буде

    Мабуть, буде. Поки що не видно перегляду ідеології. Хоча вже сказали, що параду не буде (а будть столи для зустрічі ветеранів) і що Ющенко хоче помирити ветеранів рідянських і УПА.

    Стержнем святкування в Москві, мабуть, буде прославляння Сталіна і великого російського народу. Час від часу (в присутності Ющенка) замість "російського" буде говоритися "слов'янського".

    Тому до цього Ющенко має зробити якісь кроки для офіційного визнання УПА. Потім провести якусь акцію примирення ветеранів. Потім випустити якусь заяву про оцінку війни. Цих кроків має бути досить, щоб не асоціюватися з російським неонацистським духом, навіть туди поїхавши.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.03.09 | Andrij

      Чи не є святкування Перемоги за кордоном неповагою до України?

      Ветерани но ось вони, в Україні. До чого тут Москва? Чому Ющенко ображає свій народ?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.09 | VDom

        Re: Чи не є святкування Перемоги за кордоном неповагою до України?

        А чи була Перемога? Адже потім був голод 1947 року. Чому?
        Чи були совєтські війська визволителями на чужих територіях? Адже в багатьох визволених від фашистів країнах навіть руйнують пам'ятники визволителям. Яому?
        В тій же 2 світовій брала участь РОА. За що вони воювали на стороні переможених? І священники цю армію надихали і благословляли. Чому РПЦ не наклала на них анафеми як на Мазепу? Чому?
        І ціх чому більше ніж тому що. А всі тому що більш ідеологією підкріплені ніж фактами.
        Боюсь що після відповіді на всі чому не залишиться свята. Та й свято для більшості ветеранів не перемоги а закінчення війни та надій на мирне життя.
        Єдина жінка-командир морської піхоти в КМДА казала якраз більш про мир і здоров'я людей. А люде, які пройшли те пекло без всяких сумнівів заслуговують пошани. І ті що воювали в червоній армії і ті що в УПА, РОА, польській, американській, англійській, німецькій, румунській ... Всі СОЛДАТИ заслуговують шани. Солдат ніколи не починає війну, а лише виконує накази.
        УПА взагалі воювала за незалежність України, але до цих пір в незалежній Україні офіційно УПА не визнана навіть воюючою стороною. Чуму? Тому що перемогла Росія? Чи тому що парад Перемоги був в Москві? Чи тому що фашисти окупанти, а червона армія освободітєль?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.03.11 | Andrij

          Re: Чи не є святкування Перемоги за кордоном неповагою до України?

          VDom пише:
          > А чи була Перемога?

          Так.
      • 2005.03.09 | Горицвіт

        Це ви дуже багато хочете

        Мабуть, Ющенко на такий екстремізм не піде. Хоча ідея цікава: хочу бути, мовляв, зі своїми ветеранами. Он і столи на Хрещатику стоять. Ходити між столами, вітати ветеранів.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.03.11 | Andrij

          Поважати власний народ та власних ветеранів -- це дуже багато?

          Горицвіт пише:
          > Мабуть, Ющенко на такий екстремізм не піде. Хоча ідея цікава: хочу бути, мовляв, зі своїми ветеранами. Он і столи на Хрещатику стоять. Ходити між столами, вітати ветеранів.

          Святкування Перемоги -- це дуже відповідально. Перед мільйонами загиблих українців, що тягнули ту перемогу до кінця. Це свято ВСІХ українців. Геніальних генералів та конструкторів, відчайдухів солдатів та партизан. Це те, що зробило Україну готовою до опору проти планів Сталіна вивезти всіх українців до Сибіру.

          Ющенко має святкувати це свято зі своїм народом. А заяви можна робити і вдома.
  • 2005.03.09 | format R:

    не повинен бути ні за які гроші(-)

  • 2005.03.09 | Грек

    чудова нагода

    Президент мусить їхати, але не для того, щоб з Путіним взазос поцілуватися з нагоди "спільного свята", а щоб поставити українське питання у центр усіх урочистих заходів. Використати церемонію як трибуну (наприклад, прес-конференцію організувати спільно з латвійською президенткою, якій теж туди гидко їхати), щоб світ дізнався нарешті, чиїм коштом було встановлено новий порядок у Європі (бо Європа впевнена, що російським) і що означає ця війна для східноєвропейських народів.
    Україна має найбільші людські і матеріальні втрати, Україна заплатила найвищу у всьому світі ціну за перемогу над фашизмом (підняти статистику втрат), але замість подяки отримала як у Росії, так і у Європі імідж "нацистського колаборанта", репресії і ще один голодомор, повоєнний. Поставити рубом питання історичної пам"яті і елементарної совісті (у дипломатичних тонах, зрозуміло), підняти проблему УПА. Добре продумати текст заяви і виважити кожне слово, обережно розставити акценти, щоб не виставили екстремістом, вклонитися солдатам СА, але разом з тим твердо стояти на тому, що про цю війну ще сказано не все і крапка не поставлена, що в Україні болем відгукується у серцях мільйонів людей. Ліпшої нагоди для привернення уваги світу до цієї проблематики не буде. В Україні тим часом протягом цих місяців забезпечити потужну мас-медійну підтримку і започаткувати громадянську дискусію з питань другої світової на українській території.
    Годі вже займатися історичним баламутством, яке тягне за собою моральне звиродніння нації, час сказати і своє слово про ту війну. Сподіваюся, що Президентові стане мужності. Усі балтійські країни підтримають дискусію. У цих питаннях дуже важливою є координація з іншими зацікавленими державами. Не дозволити Росії стати королевою свята. Тоді вони самі не раді будуть, що так наполегливо запрошували (декого навіть примусово) :))
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.03.10 | Стопудів

      Абсолютно підтримую!!! (-)

    • 2005.03.11 | Andrij

      Всі заяви тільки вдома

      Поруч з усіма ветаранами. Подалі від злочинців. Бо святкувати Перемогу з бюстом сталіна за спиною було б наругою над Україною.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.11 | VDom

        Свято 9 травня більш схоже на "патріотичне" виховання

        Там не лише сталін.
        І взагалі Червона площа в Москві перетворилась за часів совдепії на якесь кладовище. А Лужков до цього добавив поряд "общєствєнний нужник".

        Присутність 9 травня в Москві Президента України зовсім не обов'язкова, якщо звичайно керуватись сценарієм Москви.
        Якщо є можливість висловити свої умови участі, то мабуть коректною буде умова участі в заходах в Москві як ветеранів червоної армії так і ветеранами УПА. Та ж само лінія поведінки не завадить і іншим запрошеним. Але висувати умови хазяїну мабуть абсолютно некоректно. А пропозицію не офіційно висловити мабуть варто. В Росії теж є ветерани РОА.
        А св'яткування Перемоги взагалі якось не вяжеться з мільйонами жертв війни. Це схоже більш на "патріотичне" виховання нових жертв авантюр "властьпрідєржащіх".

        Най Бог допомагає Президенту в Україні на офіційному рівні вирішити питання УПА. Між СОЛДАТАМИ не повинно бути ворожнечі, а керівництво ветеранських організацій червоної армії не повинні керуватись ідеологією, до того ж гнилою. Якщо справи керівництва держави розповсюджувати на СОЛДАТІВ, то так і виходить що ніхто вже не цікавиться справами СОЛДАТІВ під час війни. А СОЛДАТИ з обох сторін робили однакові справи. То чому між ними повинна бути різниця?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.03.12 | Andrij

          Україна збожеволіла на грунті російської манії величі

          VDom пише:
          > Присутність 9 травня в Москві Президента України зовсім не обов'язкова, якщо звичайно керуватись сценарієм Москви.

          А яким сценарієм там будуть керуватись?

          > Якщо є можливість висловити свої умови участі, то мабуть коректною буде умова участі в заходах в Москві як ветеранів червоної армії так і ветеранами УПА.

          Ви хочете, аби на українських ветеранів напали російські бритоголові з ланцюгами?

          >Та ж само лінія поведінки не завадить і іншим запрошеним. Але висувати умови хазяїну мабуть абсолютно некоректно. А пропозицію не офіційно висловити мабуть варто. В Росії теж є ветерани РОА.

          Ну та й що? В Мозамбіку теж є ветерани. Але ж Ющенко туди не їздить святкувати. Дивує те, що Україна досі не може поводитися як незалежна країна, навіть готова плюнути на власну історію та страждання заради чергового тріумфу російської пропаганди.
    • 2005.03.11 | Василь Гулeй

      конкрeтний приклад: прeзидeнт Латвії.

      свирид опанасович: "eх, нам би так..."
      мурзік васильович : "вам так НЕ БУДЕ!"
      (с) лeсь



      http://www.president.lv/index.php?pid=114&id=8

      ------
      (...)
      Как президент страны, сильно пострадавшей от советской власти, я обязана напомнить миру о том, что самый жестокий в истории человечества конфликт мог бы не произойти, если бы два тоталитарных режима - нацистская Германия и Советский Союз - не договорились бы тайно разделить между собой территории Восточной Европы. Я имею в виду позорное соглашение, 23 августа 1939 года подписанное министрами иностранных дел Советского Союза и нацистской Германии В.Молотовым и И.Риббентропом. Секретные протоколы к этому позорному пакту привели к тому, что через полторы недели Гитлер вторгся в Польшу и развязал Вторую мировую войну. С полного согласия Гитлера Советский Союз затем оккупировала восточную часть Польши; а позднее в том же году напал на Финляндию. В июне 1940 года Советский Союз вторгся и оккупировал Латвию, Эстонию и Литву. Гитлер и Сталин заранее договорились об этих нападениях и оккупациях.

      Именно эти два диктатора несут основную вину за огромные человеческие жертвы и страдания, которые принесла последовавшая затем война. Вспоминая тех, кто погиб во время Второй мировой войны, мы не должны забывать преступления против человечности, совершенные Гитлером и Сталиным. Мы не можем не называть этих двух диктаторов по именам, иначе мир забудет об ответственности, которую они несут за развязывание войны.

      Для Латвии Вторая мировая война завершилась лишь спустя несколько десятилетий - 4 мая 1990 года. В этот день парламент моей страны принял Декларацию о независимости от Советского Союза. В мае этого года латыши будут праздновать 15-ю годовщину принятия этой исторической декларации.

      1 мая Латвия будет отмечать годовщину вступления в Европейский Союз. В действительности именно эта дата означает окончание Второй мировой войны для моей страны. Она означает ликвидацию искусственно навязанных сфер влияния, а также возвращение моей страны в расширенную семью свободных и демократических стран Европы.

      Являясь полноправным членом Европейского Союза и НАТО, Латвия гордится тем, что имеет возможность принимать участие в формировании новой и лучшей Европы. Это - привилегия, которой моя страна была лишена в течение десятилетий. По этой причине я как президент своей страны приняла решение участвовать в переговорах лидеров Европы, которые пройдут в Москве 9 мая. Таким образом, я продемонстрирую стремление Латвии принимать участие во всех важных встречах, имеющих отношение как к истории, так и к будущему нашего континента.

      Отмечая День Европы, я буду праздновать падение фашизма и восстановление свободы и демократии в Западной Европе. Я буду праздновать рождение организации, известной сейчас как Европейский Союз, и радоваться тому, что Латвия является членом этой значительной международной организации. Я отдам дань памяти тем, кто потерял жизнь во Второй мировой войне. Но я также с чувством глубокой скорби вспомню повторную советскую оккупацию моей страны, огромные человеческие жертвы и страдания, которые она принесла не только Латвии, но и другим порабощенным странам Центральной и Восточной Европы.

      Посетив официальные мероприятия в Москве, я протяну России руку дружбы. Латвия призывает Россию продемонстрировать такую же степень примирения с Латвией, Эстонией, Литвой и осудить преступления Второй мировой войны, независимо от того, кто их совершил. Лидерам всех демократических стран следует побудить Россию выразить сожаление по поводу послевоенного порабощения Центральной и Восточной Европы, ставшего прямым следствием заключения пакта Молотова-Риббентропа. Таким образом, Россия последовала бы тем же путем, который избрали ее западные соседи - путем свободы, демократии, власти закона и соблюдения прав человека.
      -----
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.11 | Сергій Кабуд

        може всю до статтів?(-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.12 | Тульский пряник

        Псковские призывают президента Латвии "не пакостить"

        9 марта возле здания консульства Латвии в Пскове состоялся санкционированный митинг протеста против правительства Латвии, организованный псковским отделением КПРФ, сообщает "Псковское Агентство Информации".

        Около 15 человек — членов компартии, бывших жителей стран Прибалтики с лозунгами "Руки прочь от русских школ", "Президент Латвии — пособник фашизма", "Покровителям палачей не место на празднике нашей Победы" скандировали: "Позор". Происходящее в Латвии они назвали "историческим маразмом и издевательством".
        Участники митинга призывали президента Латвии Вайру Вике-Фрейбергу последовать примеру руководства Эстонии и Литвы не приезжать в Москву на 60-летие Победы, "чтобы не пакостить". Затрагивался также вопрос бесправного положения русских на выборах, ситуация в русских школах. Итогом протеста должно стать обращение митингующих, которое было направлено в консульство Латвии в Пскове.

        Консул Латвии в Пскове Гинтс Серафиновичс отметил, что вопрос российско-латвийских отношений часто освещается в средствах массовой информации и принципиально добавить ему нечего.

        DELFI
    • 2005.03.11 | Navigator

      Греку: цей Гордіїв вузол руба не розрубати.

      Перемога в ВВВ - єдиний позитивний наслідок існування СССР (без нагадування, звичайно, що саме СССР і тягнув світ у ту війну на пару з біснуватим).
      І на Перемогу нанизана вся сучасна російська ідеологія.
      Тому ви не встигните ще і брови скласти для початку спічу - як на Вас накинеться вся зграя - і овечки, і вовкодави.
      тут потрібно дуже поступово.
      З Лєніна вже зробили Сталіна а, зі Сталіна - Леніна. :) :)
      Девілгод.
      Не встигло пройти і десять років. :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.11 | Грек

        Re: Греку: цей Гордіїв вузол руба не розрубати.

        Navigator пише:
        > Перемога в ВВВ - єдиний позитивний наслідок існування СССР (без нагадування, звичайно, що саме СССР і тягнув світ у ту війну на пару з біснуватим).
        > І на Перемогу нанизана вся сучасна російська ідеологія.

        Угу, один з краєугольних каменів національної ідентичності. Будуть битися до кінця. Полякам навіть через 60 років не хочуть поступитися у питанні Катині. Хочуть бути не просто переможцями, а святими і безгрішними в очах всього світу. А це вже клініка. Що означає, що поведінка з їхнього боку буде абсолютно ірраціональною. Цим можна скористатися, озброївшись цифрами, фактами і документами (з тих, що не засекречені Москвою).

        > Тому ви не встигните ще і брови скласти для початку спічу - як на Вас накинеться вся зграя - і овечки, і вовкодави.

        Обов"язково. Тому і кажу, що необхідно забезпечити медійну підтримку в Україні і узгодити дії з іншими зацікавленими країнами, бо поодинці позжирають.
        До речі, буде ще непорозуміння з Європою, яка нічого чути не хоче про жодні страждання східноєвроп. народів під Москвою. Вже, між іншим, фр.президент виступив з заявою, де прозоро натякнув, що усі повинні їхати, бо Європа надзвичайно високо цінує внесок Росії у перемогу над нацизмом. Але якщо усі разом збунтуються, то тоді і Європа муситиме рахуватися і з новими членами, і з Україною у питанні другої світової.

        > тут потрібно дуже поступово.

        Власне, вже зрозуміло, що скандалу все одно не уникнути, оскільки Президент оголосив про акцію примирення ветеранів СА і УПА. Тому гавкати вони почнуть вже зараз, а у Москві ставитимуть незручні питання і всіляко провокуватимуть. Навіть якщо він сам не нариватиметься, то йому допоможуть висловитися. Отже, необхідно як слід підготуватися, бо так чи інакше питання назріло. А тут саме момент такий зручний і підтримка з боку інших зацікавлених країн.

        > З Лєніна вже зробили Сталіна а, зі Сталіна - Леніна. :) :)
        > Девілгод.
        > Не встигло пройти і десять років. :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.03.12 | Євген Захаров

          Re: Греку: цей Гордіїв вузол руба не розрубати.

          Зауважте, що в Росії з цього приводу також буде конфлікт - там відроджується ставлення до ВВВ, яке було за часів брежневізму, і воліють забути про кількість жертв. Проти цього виступає "Меморіал", і більше скільки-небудь міцної опозиції я не бачу. Згоден, що руба нічого не вийде, але поїхати, мабуть таки треба, і заявити українську позицію також треба.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.03.12 | Василь Гулeй

            Re: Греку: цей Гордіїв вузол руба не розрубати.

            Євген Захаров пише:
            > вийде, але поїхати, мабуть таки треба, і заявити українську позицію також треба.

            марна супeрeчка. щойно довідався, що адміністрація прeзидeнта готує проeкт "60 років пeрeмоги - му!", основна ідeя - "наша доля в пабєдє старшeго брата - очєнь бальшая". ура.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.03.12 | VDom

              9 мая станет признанием советской "оккупации" и преступлений ком

              http://www.bratok.co.uk/archive/index.php/t-25049 Форум по темі нижче наведеного повідомленні, іноді дуже "конструктивний". І Суворова в Росії теж читають.

              http://www.regnum.ru/news/350477.html
              Парламентарии Евросоюза добиваются отмены в России Дня Победы
              Депутаты Европарламента Тунне Келам из Эстонии, Витаутас Ландсбергис из Литвы, Кристофер Бизли из Великобритании и Алдис Кушкис из Латвии обратились к лидерам стран мирового сообщества с просьбой дать оценку действиям президента России Владимира Путина. Об этом сообщил корреспонденту ИА REGNUM Маргус Цахкна (Margus Tsahkna), пресс-секретарь эстонской партии "Союз Отечества", членом которой является Тунне Келам (Tunne Kelam).

              Негодование европейских народных избранников вызвало намерение президента РФ провести международное празднование в России Дня Победы во Второй Мировой войне 9 мая 2005 года. В своем письме европарламентарии утверждают, что участие мировых лидеров в мероприятиях на высшем уровне в Москве 9 мая станет признанием советской "оккупации" и преступлений коммунистического режима.


              А лсь ще один приклад реакції тих, для кого "лісні брати" латиші так і залишились ворогами.
              http://www.zakon.kz/our/news/news.asp?id=35469

              [21.02.2005] Фронтовики против приглашения главы Латвии на 60 лет Победы
              Источник цитаты: РИА "Новости" (http://rian.ru/)

              ВЕЛИКИЙ НОВГОРОД, 21 фев - РИА "Новости", Андрей Летягин. Новгородские фронтовики направили в администрацию президента России обращение с просьбой не приглашать на празднование 60-летия Победы президента Латвии Вайру Вике-Фрейбергу.
              Совет Новгородской областной общественной организации ветеранов (пенсионеров) войны, труда, Вооруженных сил и правоохранительных органов в обращении на имя президента РФ Владимира Путина мотивировал свою позицию тем, что "в странах Балтии притесняют русскоязычных граждан".
              "Полное согласие с этой просьбой изъявили офицеры-ветераны, ранее проживавшие в Латвии, Литве и Эстонии и прибывшие в Новгородскую область как вынужденные переселенцы", - отмечается в обращении.
              "Просим Вас учесть позицию новгородских ветеранов при решении вопросов, связанных с празднованием 60-летия Победы", - пишут новгородские фронтовики.


              Звернення мабуть за "покликом серця", особливо враховуючи
              Новости на близкую тему:
              [09.03.2005] Заявления глав Эстонии и Литвы вредят отношениям РФ и ЕС
              [09.03.2005] Президент Латвии примет участие в праздновании Дня Победы
              [07.02.2005] Свинство. Выступление президента Латвии следует оценить по достоинству
              [04.02.2005] 9 мая будут класть воблу на газету, пить водку и распевать частушки, а также вспоминать, как они геройски завоевали Балтию - президент Латвии Вике-Фрейберга
              [02.02.2005] МИД РФ призвал Латвию отказаться от попыток довоевать с СССР
              [02.02.2005] В Латвии выплачиваются пособия бывшим "лесным братьям"
              [01.02.2005] В.Вике-Фрейберга успела выпустить книгу "История Латвии", в которой лагерь смерти Саласпилс был назван "исправительно-трудовым учреждением"
              [31.01.2005] МИД РФ: президенту Латвии ехать в Россию отнюдь не хочется
              [13.01.2005] В Госдуме вызвали недоумение оценки итогов Второй мировой войны, которые содержатся в декларации президента Латвии


              Не знаючи всіх аспектів приїзду/не приїзду важко сказати про оптимальний варіант.
              Але точно вже знаю, що в першу чергу варто вирішити питання з примиренням ветеранів червоної армії і УПА. І поїздку/не поїздку в Москву 9 травня точно слід розглядати з акцентом на це питання. Якщо ветерани УПА однозначно за незалежну соборну Україну, то з ветеранами червоної армії не так все однозначно. А з урахуванням віку ветеранів питання потребує невідкладного вирішення, бо вже скоро не буде й потреби в примиренні.
              А Росія ніколи не визнає власних злочинів, тому що послідовна в "собіраніі зємєль русскіх". От і з знищенням поляків після поділу Польші напару з германією в 1939 році закрили справу і навіть матеріали справи як такі, що містять державну таємницю.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.04.07 | Navigator

                Як прибалтам таке свинство пробачити?????

                Додам перчику щодо новгородських ветеранів - чому переживають.
                Після війни населення Новгородської і Псковської скоротилось вдвоє по причині програми переселення тамошніх росіян в Прибалтику. Зразу давали квартири. Один мені жалівся, що не поїхав, і ще вісім років в землянці на Родіні прожив. А хто поїхав - панами в Ризі жили. Квартири з меблями і одежою отримували.
                А часом на пустій кухні ще й суп кипів.
                Сталінська скатірка-самобранка.
                ...
                Як таке свинство прибалтам вибачити?
            • 2005.03.12 | Грек

              Re: Греку: цей Гордіїв вузол руба не розрубати.

              Василь Гулeй пише:

              >
              > марна супeрeчка. щойно довідався, що адміністрація прeзидeнта готує проeкт "60 років пeрeмоги - му!", основна ідeя - "наша доля в пабєдє старшeго брата - очєнь бальшая". ура.

              Залежить від того, з якого боку підійти. Якщо, наприклад, так:

              Перемога над гітлерівською Німеччиною стала подією планетарного значення. Для України, котра стала заложницею злочинного політичного фарсу, що його розігрували Сталін і Гітлер напередодні і в початковій фазі війни, вона коштувала надто дорого, її територія перетворилася на один із головних плацдармів жорстоких боїв. Мільйони синів і дочок України заплатили за Перемогу найдорожчим – своїм життям.

              Майже одразу після того, як німців було вигнано з України, її відвідав американський журналіст Едгар Сноу. Власні враження він виклав у статті «Україна сплачує за своїм рахунком», де, зокрема, зробив такий висновок: «Уся ця титанічна боротьба, що її дехто схильний скинути з рахунку як якусь «славу Росії», була насправді – і в багатьох аспектах – насамперед боротьбою, запеклою війною України, яка їй коштувала багатьох болючих втрат. Звичайно, найбільшою втратою були людські життя. Не менш ніж десять мільйонів людей загинуло в Україні з початку війни... Жодна інша країна Європи не зазнала подібного руйнування міст, промисловості, сільськогосподарських угідь, загибелі стількох людей».


              то одна справа і одне враження (з таким підходом можна сміливо заявити про своє ексклюзивне право давати оцінки подіям), а якщо "му" - то інша...
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.03.13 | Василь Гулeй

                Re: Греку: цей Гордіїв вузол руба не розрубати.

                Грек пише:
                > Залежить від того, з якого боку підійти.

                від того, з якого боку можна було б підійти, нe залeжить абсолютно нічого. всe залeжить від того, з якого боку підійдуть і, хто цим займається. на даний момeнт в мeнe є інформація про тe, що люди, які цим займаються, підходити до цього питання так, як того хочeтe Ви, нe збираються. всe рeшта - марні сподівання.
              • 2005.04.07 | Navigator

                Точніше буде Велика перемога Сталіна в ВВВ (-)

        • 2005.03.12 | Тульский пряник

          Посмотрим на бревно в своём глазу?

          Грек пише:
          > Navigator пише:
          > > Перемога в ВВВ - єдиний позитивний наслідок існування СССР (без нагадування, звичайно, що саме СССР і тягнув світ у ту війну на пару з біснуватим).
          > > І на Перемогу нанизана вся сучасна російська ідеологія.
          >
          > Угу, один з краєугольних каменів національної ідентичності. Будуть битися до кінця. Полякам навіть через 60 років не хочуть поступитися у питанні Катині. Хочуть бути не просто переможцями, а святими і безгрішними в очах всього світу. А це вже клініка. Що означає, що поведінка з їхнього боку буде абсолютно ірраціональною. Цим можна скористатися, озброївшись цифрами, фактами і документами (з тих, що не засекречені Москвою).

          А вы "поступылыся" полякам в вопросах массовых убийств на Волыни головорезами из ОУН-УПА? Или ещё более ранний вопрос "Львовских орлят", где вообще-то делов только в названии перед входом на кладбище? И это тоже клиника.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.03.12 | Грек

            Ну нарешті...:)

            А то я вже злякався був, що всіх тролів на форумі винищили :)
            Як це ще й досі ніхто за Волинь не згадав...


            Тульский пряник пише:
            > А вы "поступылыся" полякам в вопросах массовых убийств на Волыни головорезами из ОУН-УПА?

            Дискусія про Волинь у архівах з літа 2003, прошу пана ознайомитися самостійно, повторюватися не збираюся.
            Проблему можна і треба вирішити, і час настав.
            Досі цим просто серйозно не займалися. З польського боку громадську думку формувала комуністична пропаганда у часи ПНР, а інтерес там був лише один - виставити бандерівців канібалами. Ніхто розбиратися не мав бажання. А в Україні взагалі замовчувалося. Зараз почали потроху розгрібати, і історична реальність постала такою, що лише частково відповідає тим уявленням, що сформувалися у польській колективній пам"яті. Треба обов"язково довести цю справу до кінця, створити спільну історичну комісію і дати оцінки і польським, і українським діям, з якими погодяться обидві сторони.

            >Или ещё более ранний вопрос "Львовских орлят", где вообще-то делов только в названии перед входом на кладбище? И это тоже клиника.

            Наскільки мені відомо, цим питанням вже займаються за вказівкою Президента. Зараз слушний момент, укр.-польські відносини у доброму стані, тож є шанс знайти компроміс і поставити у цьому питанні крапку.
            Всі історичні проблеми можна вирішити, якщо на те є політична воля з обох сторін. Мені здається, зараз саме такий момент, гріх було б не скористатися.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.03.13 | Тульский пряник

              Ну так в чём загвоздка?

              Грек пише:
              > А то я вже злякався був, що всіх тролів на форумі винищили :)
              > Як це ще й досі ніхто за Волинь не згадав...

              Не лякайтеся мне - ваше нышчэння...:lol: :lol: :lol:

              >
              > Тульский пряник пише:
              > > А вы "поступылыся" полякам в вопросах массовых убийств на Волыни головорезами из ОУН-УПА?
              >
              > Дискусія про Волинь у архівах з літа 2003, прошу пана ознайомитися самостійно, повторюватися не збираюся.

              И очень хорошо, что нэ збырайэтэся.Что повторятЬся - ОУН-УПА - головорезы.:hello:

              > Проблему можна і треба вирішити, і час настав.
              > Досі цим просто серйозно не займалися. З польського боку громадську думку формувала комуністична пропаганда у часи ПНР, а інтерес там був лише один - виставити бандерівців канібалами. Ніхто розбиратися не мав бажання.

              Да ну что Вы?!? У поляков зафиксированы каждая деревня, каждый дом, каждая семья, уничтоженная бандеровцами.:sol:

              > А в Україні взагалі замовчувалося.

              Как раз наоборот!!! Вы же пытаетесь сделать из них героев! :gun:

              >Зараз почали потроху розгрібати, і історична реальність постала такою, що лише частково відповідає тим уявленням, що сформувалися у польській колективній пам"яті. Треба обов"язково довести цю справу до кінця, створити спільну історичну комісію і дати оцінки і польським, і українським діям, з якими погодяться обидві сторони.

              А Вы уверенны, что с вашей точкой зрения согласятся те поляки ( да и не только!), у котороых погибли родственники в Kresach Wschodnich? :ouch:

              > >Или ещё более ранний вопрос "Львовских орлят", где вообще-то делов только в названии перед входом на кладбище? И это тоже клиника.
              >
              > Наскільки мені відомо, цим питанням вже займаються за вказівкою Президента. Зараз слушний момент, укр.-польські відносини у доброму стані, тож є шанс знайти компроміс і поставити у цьому питанні крапку.

              Значит самое время написать - :bic:"Na cześć obrońców Lwowa"

              > Всі історичні проблеми можна вирішити, якщо на те є політична воля з обох сторін. Мені здається, зараз саме такий момент, гріх було б не скористатися.

              Согласен.
          • 2005.04.07 | Navigator

            Паслєдній парад наступаєт...

            Кучма каявся, аж дим з жопи йшов.
            Що йому до втрат українських?
            ...
            Хто там по три- чотири народні уряди і армії по всім "демократії" країнам створював?
            І - дивно - зникли комуністи - і звірств не стало.
            Не про Чечню мова.
            І не про Грузію.
            Де ті самі уряди і армії, що й традиційно в російській сфері впливу.
            Тому всі від вас в різні боки як від чумних.
            Вже й бацька.
            Дрочіться самі.
            Паслєдній парад наступаєт...
    • 2005.03.11 | Хвізик

      Розумно.Тре їхати і виступити у москві. щоб і росіяни почули(-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.12 | Andrij

        Так все одне ж не почують

        Більш того, українцям буде соромно, що їх Президент приймає участь в балагані власних отруювачів. Програма Врємя тим часом покаже загальну групу голів держав та в кращому разі передасть щось про антиросійські виступи президентів Латвії та України.
  • 2005.03.09 | ladalesia

    Re: Чи буде 9 травня Президент України в Москві?


    takozh

    http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/europe/4332139.stm
  • 2005.03.10 | Оk

    Японський прем"єр від запрошення відмовився

    Коидзуми отказался ехать в Москву на День Победы
    10.03.2005 17:24 | lenta.ru

    Премьер-министр Японии Дзюнъитиро Коидзуми не поедет в Москву на празднование 60-летия победы, сообщает японское агентство Kyodo.

    В качестве официальной причины премьер сослался на сильную занятость. Осуществить поездку будет проблематично, так как она совпадет по времени со второй половиной сессии парламента, приводит слова Коидзуми ИТАР-ТАСС.

    Глава японского правительства получил приглашение приехать на празднование Победы еще минувшей осенью. Между тем, отношения между Японией и Россией в последнее время вновь осложнились из-за территориального спора вокруг Южных Курил.

    В начале февраля Кодзуми заявил, что подписание договора о мире между Москвой и Токио возможно только после передачи Японии четырех островов Курильской гряды. В январе глава МИД РФ Сергей Лавров сообщил, что "позиции Москвы и Токио по территориальному вопросу противоположны".

    В настоящее время на островах Курильской гряды проживает 17 тысяч российских граждан. Японцы, ранее населявшие их, были выселены сразу после окончания Второй мировой войны, когда острова перешли к СССР. В свою очередь Япония получила права на эти земли по Потсдамскому миру 1905 года, завершившему Русско-японскую войну. Теперь Токио предъявляет претензии на четыре южных острова гряды, вплотную примыкающих к ее территории.

    Премьер-министр Японии стал уже третьим лидером иностранного государства, отказавшимся отмечать День Победы в Москве. Ранее о своем нежелании участвовать заявили президенты Эстонии и Литвы. По их мнению, победа СССР над нацистской Германией одновременно привела к оккупации балтийских республик коммунистическим режимом.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.03.11 | Navigator

      По російським каналам гуляє совіцьке ехо :" Лучшиє в мірє,

      впєрвиє в мірє, в кнігу рєкордов" і т.д.
      Якась МЕГАЛОМАНІЯ.
      Отепер вирішили зібрати на могилі Тиранозавра на Червоній площі максимум президентів.
      Для чого?
      Могил з війни мало, щоб кожний на своїй постояв і проковтнув гірку сльозину?
      За тридцять мільйонів!
      Чи всі могили впорядковані?
      Чи всі загиблі переліковані?
      Чи досить матері, чий син загинув у війську монетизованих пільг в 5 доларів на місяць?
      Чи хоче Путін горішків скоштувати на параді вже з ющенківського кульочка, як в Києві пригощався з януковичевого?
      І чи повинен Ющенко бути підносом з горішками?
      Чи навіть масовкою на "лучшем в мірє" гробівці???
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.11 | Василь Гулeй

        дорeчі, така класна оказія приєднатися до прибалтів

        тим самим опустивши путю і задeкларувавши курс на правду та європeйські цінності... ах, мeдвeдчук в мeні плачe! :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.03.11 | Navigator

          Росія довойовує???

          Кримінальна справа, яку Головна військова прокуратура Росії розслідувала у справі розстрілу польських військових і цивільних, інтернованих у 1939 році в СРСР, закрита.

          Росіяни відмовляються передати польській стороні всі томи цієї справи, оскільки, як вони заявляють, 116 із 183 томів містять "відомості, що становлять державну таємницю". Решта 67 томів відкриті для ознайомлення.

          Ще 21 вересня 2004 року було прийнято процесуальне рішення про припинення розслідування. Винні у цій справі визначені, але, звісно ж, усі давно померли.

          Навіть сама постанова про припинення кримінальної справи має секретний характер, тому військова прокуратура Росії не готова його оприлюднити. Однак точно відомо, - заявив головний військовий прокурор Росії Алєксандр Савєнков, - що Росія не визнала і ніколи не визнає факту "геноциду польського народу".
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.03.11 | VDom

            Росія на жаль може розродитись лише на "Льодокол революції"

            http://memorial.kiev.ua/index.php?path=articles&file_name=2005_03_06_01.php
            На це, мабуть, доцільним є навести історичну хронологію „територіальних втрат „споконвічно російських земель”:

            1471-1496 – війна проти Новгорода; 1499 – військовий похід за Урал.
            1500 -1503 – війна проти Литви; 1512 – війна проти Польщі.
            1550 – війна проти Казані; 1552 – друга війна проти Казані.
            1556 – війна проти Астрахані; 1557 – війна проти Криму.
            1558 -1563 – війна за Ліфляндію; 1579 – війна проти Польщі.
            1581 – військова експедиція до Сибіру; 1590 – війна проти Швеції.
            1598 - війна проти сибірського ханства; 1600 – похід до ріки Об.
            1608 -1618 – війна проти Польщі.
            1610-1617 – війна проти Швеції;
            1632-1634 – війна проти Польщі.
            1637 – війна за Азов;
            1634-1652 – війна проти Китаю.
            1654-1667 – війна проти Польщі;
            1656-1661 – війна проти Швеції.
            1668-1669 – війна проти Персії;
            1671 – похід на Астрахань.
            1676-1681 – війна проти Туреччини.
            1687– війна проти Криму
            1689 – похід на Крим;
            1695 – похід на Азов.
            1695-1697 – похід на Камчатку;
            1700-1721 – війна проти Швеції.
            1711 – війна проти Туреччини;
            1722-1724 – війна проти Персії.
            1733-1735 – війна з Польщею.
            1735-1739 – війна проти Туреччини.
            1741-1743 – війна проти Швеції.
            1741 – війна проти Польщі.
            1756-1762 – війна проти Прусії.
            1768-1744 – війна проти Туреччини.
            1787-1792 – окупація Криму.
            1788-1790 – війна проти Швеції.
            1792-1794 – війна проти Польщі.
            1799 – війна проти Франції.
            1800 – війна проти Англії.
            1804-1813 – війна проти Персії.
            1805-1807 – війна проти Франції.
            1805-1812 – війна проти Туреччини.
            1806 – похід на Сахалін.
            1808-1809 – війна проти Швеції.
            1812-1814 – війна проти Франції.
            1813 – війна проти Грузії.
            1820 – військовий похід у Казахстан.
            1826-1828 – війна проти Персії.
            1828-1829 – війна проти Туреччини.
            1833 – похід на Константинополь.
            1839 – військовий похід на Хіву.
            1843-1859 – війна з Чечнею, Дагестаном, Черкесією.
            1848 – другій похід на Казахстан.
            1850 – військ. похід на Коканд.
            1853-1856 – війна проти Туреччини, Франції та Англії в Криму.
            1865 – військ. окупація Ташкента.
            1866-1868 – військ. похід на Бухару.
            1868 – військ. окупація Самарканда.
            1873-1875 – військ. похід на Хіву.
            1877-1878 – війна проти Туреччини.
            1880 – військ. похід на Туркменію.
            1884 – військ.похід на Афганістан.
            1901 – військ. окупація Маньчжурії.
            1904-1905 – війна проти Японії.
            1914-1917 – війна проти Німеччини, Австро–Угорщини, Болгарії та Туреччини
            1917 – війна проти Фінляндії.
            1918 – війна проти України.
            1918 – військ. похід на Латвію, Литву та Естонію.
            1919 – військ. похід на Білорусь.
            1919-1921 – війна проти України.
            1920-1921 – військ.похід на Кавказ, окупація Грузії, Вірменії та Азербайджану.
            1939 – війна проти Польщі.
            1939 – війна проти Фінляндії.
            1940 – окупація Бессарабії та Буковини.
            1941-1945 – війна проти Німеччини, Анексія території Східної Прусії
            1944 – окупація Тувінської Народної Республіки.
            1945 – війна проти Японії. Анексія японських островних територій
            1956 – військ. похід в Угорщину.
            1968 – військ. похід в Чехословаччину.
            1979-1990 – війна в Афганістані.
            1992 – війна в Молдові.
            1991-1994 – війна в Південній Осетії
            1992-1995 – війна в Таджикістані та Абхазії.
            1994-1995 – війна проти Ічкерії
            1999 – друга війна проти Ічкерії.

            - Граф Монгайяр „Російське питання” (1805-1812): „Російська держава є держава протиєвропейська ...вона гнобить, вона загарбує, вона шматує, вона пожирає; не шануючи міжнародного права, права людства, вона освячує неуцтво, рабство й варварство: кайдани й варварство – ось що вона дає взамін наук і освіти Європи”.

            На Хіву! На Фергану! На Сир-Дар’ю! На Чимкент і Ташкент! і т.і.

            І відбувалось це перед відходом у потойбічну безодню Ф.Достоєвського, який, в цей час, писав: „вся Россия стоит на какой-то окончательной точке, колеблясь над бездной”.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.03.11 | Navigator

              А ще Достоєвський мріяв про заселення Росіянами Палестини і під-

              порядкуванню Римського папи Москві.
              Ще той ідеолог був.
              Не те що письменник :)

              А от ще шедевр :

              "Святая Русь - категория едва ли не космическая. По крайней мере, в ее пределы (или в ее беспредельность) вмещается и ветхозаветный Эдем и евангельская Палестина... У Святой Руси нет локальных признаков. У нее только два признака: первый - быть в некотором смысле всем миром, вмещающим даже рай;(!!!!) второй - быть миром под знаком истинной веры" (С.С.Аверинцев).
            • 2005.03.11 | Big Shadow

              Re: Росія на жаль може розродитись лише на "Льодокол революції"

              Бачу що вкраїнські здобутки меркнуть перед імперськими :( Заздрите?
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.03.11 | VDom

                Re: Росія на жаль може розродитись лише на "Льодокол революції"

                Big Shadow пише:
                > Бачу що вкраїнські здобутки меркнуть перед імперськими :( Заздрите?

                Як іидно з назви, співчуваємо "здобуткам" разом з колективом Київського "Меморіалу" автором
                Про зухвалу пихатість апологетів “імперської “раси”

                «Нас не трогай, мы не тронем, а затронешь...»
                слова з колись відомої пісні Радянської доби
                http://memorial.kiev.ua/index.php?path=articles&file_name=2005_03_06_01.php
          • 2005.03.12 | Andrij

            Про визнання Голодомору можете забути (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2005.03.11 | Big Shadow

    Україна заплатила найвищу у всьому світі ціну за перемогу

    2 Грек:
    "Україна має найбільші людські і матеріальні втрати, Україна заплатила найвищу у всьому світі ціну за перемогу над фашизмом (підняти статистику втрат)"

    Мабуть тому що найбільша країна у світі?!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.03.11 | Navigator

      Біг Шітов, сьогодні не Ваш день.

      Щось Ви не догоняєте і крім пива схвальні відгуки нічому не даєте.
      Втративши сім мільйонів з 40 наявного в 1941 році населення Україна безумовно ОДНА з самих постраждалих країн Європи.
      Пропорційно населенню загинуло більше лише євреїв, циган, білорусів.
      Кінчайте писати.
      І за парту.
      Додам. Завдяки СССР населення України з початку 20-го століття майже не зросло.
      Світове - потроїлось.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.11 | Big Shadow

        Re: Біг Шітов, сьогодні не Ваш день.

        Navigator пише:
        > Щось Ви не догоняєте і крім пива схвальні відгуки нічому не даєте.
        Я й пивко можу покритикувати :) Російське особливо :-Р

        > Пропорційно населенню загинуло більше лише євреїв, циган, білорусів.
        Може день і не мій. Мабуть і настрій тому полімічний ;)
        Але ж таки я з вас домігся ремарки щодо євреїв, циган, білорусів...
        А може я агент останніх? :)

        > Додам. Завдяки СРСР населення України з початку 20-го століття майже не зросло.
        > Світове - потроїлось.
        Я зараз не готовий це обговорювати. Може згодом...
    • 2005.03.11 | Грек

      Re: Україна заплатила найвищу у всьому світі ціну за перемогу

      http://www.infoukes.com/history/ww2/page-29.html

      Population Losses in World War II by Country
  • 2005.03.11 | Сергій Кабуд

    Декларация Президента Латвийской Республики в связи с 9 мая 2005

    Декларация Президента Латвийской Республики в связи с 9 мая 2005 года

    12.01.2005


    Рига, 12 января 2005 года



    9 мая 2005 года Латвия вместе с другими 24 европейскими демократическими странами будет праздновать День Европы. Мы будем отмечать 55-ю годовщину подписания Декларации Шумана, целью которой было установление прочного мира в разрушенной войной Западной Европе, и которая позволила проложить дорогу к формированию нынешнего Европейского Союза.



    8 мая Европа также будет отмечать 60-ю годовщину окончания Второй мировой войны. Этот беспрецедентный по своему варварству и жестокости конфликт привел к наибольшему числу жертв в истории человечества. Окончание войны имело один безусловно положительный результат. Оно привело к падению нацистского режима в Германии, которая оккупировала и подчинила себе более десятка европейских стран и несла ответственность за убийства миллионов невинных мирных жителей во всей Европе. В моей родной стране - Латвии - немецкие нацисты и их местные пособники совершили наиболее гнусные и массовые преступления против человечности из всех, которые когда-либо совершались на латвийской земле. Они уничтожили более 90% довоенной еврейской общины Латвии, а также десятки тысяч евреев, которые были привезены в Латвию из других концов Европы. Бесстыдно нарушив Гаагскую конвенцию о правилах ведения военных действий, нацисты призвали десятки тысяч латышей в ряды своей армии в качестве "пушечного мяса".



    Латвия вместе с остальными странами Европы приветствует поражение нацистcкой Германии и её фашистского режима. Однако, в отличие от Западной Европы, падение ненавистной империи нацистской Германии не привело к освобождению моей родины. Вместо этого три балтийских государства - Латвия, Эстония и Литва - подверглись жестокой оккупации со стороны другой тоталитарной империи – Советского Союза.



    В течение пяти долгих десятилетий Латвия, Эстония и Литва были стерты с карты Европы. В период правления советского режима три балтийские страны пережили массовые депортации и убийства, утрату своей свободы и наплыв миллионов русскоговорящих переселенцев.



    9 мая европейские лидеры встретятся в Москве. Это тот день, когда в России традиционно отдают дань уважения миллионам русских, погибших во Второй мировой воине, и празднуют давшуюся дорогой ценой победу над нацистской Германией.



    Как президент страны, сильно пострадавшей от советской власти, я обязана напомнить миру о том, что самый жестокий в истории человечества конфликт мог бы не произойти, если бы два тоталитарных режима - нацистская Германия и Советский Союз - не договорились бы тайно разделить между собой территории Восточной Европы. Я имею в виду позорное соглашение, 23 августа 1939 года подписанное министрами иностранных дел Советского Союза и нацистской Германии В.Молотовым и И.Риббентропом. Секретные протоколы к этому позорному пакту привели к тому, что через полторы недели Гитлер вторгся в Польшу и развязал Вторую мировую войну. С полного согласия Гитлера Советский Союз затем оккупировала восточную часть Польши; а позднее в том же году напал на Финляндию. В июне 1940 года Советский Союз вторгся и оккупировал Латвию, Эстонию и Литву. Гитлер и Сталин заранее договорились об этих нападениях и оккупациях.



    Именно эти два диктатора несут основную вину за огромные человеческие жертвы и страдания, которые принесла последовавшая затем война. Вспоминая тех, кто погиб во время Второй мировой войны, мы не должны забывать преступления против человечности, совершенные Гитлером и Сталиным. Мы не можем не называть этих двух диктаторов по именам, иначе мир забудет об ответственности, которую они несут за развязывание войны.



    Для Латвии Вторая мировая война завершилась лишь спустя несколько десятилетий - 4 мая 1990 года. В этот день парламент моей страны принял Декларацию о независимости от Советского Союза. В мае этого года латыши будут праздновать 15-ю годовщину принятия этой исторической декларации.



    1 мая Латвия будет отмечать годовщину вступления в Европейский Союз. В действительности именно эта дата означает окончание Второй мировой войны для моей страны. Она означает ликвидацию искусственно навязанных сфер влияния, а также возвращение моей страны в расширенную семью свободных и демократических стран Европы.



    Являясь полноправным членом Европейского Союза и НАТО, Латвия гордится тем, что имеет возможность принимать участие в формировании новой и лучшей Европы. Это - привилегия, которой моя страна была лишена в течение десятилетий. По этой причине я как президент своей страны приняла решение участвовать в переговорах лидеров Европы, которые пройдут в Москве 9 мая. Таким образом, я продемонстрирую стремление Латвии принимать участие во всех важных встречах, имеющих отношение как к истории, так и к будущему нашего континента.



    Отмечая День Европы, я буду праздновать падение фашизма и восстановление свободы и демократии в Западной Европе. Я буду праздновать рождение организации, известной сейчас как Европейский Союз, и радоваться тому, что Латвия является членом этой значительной международной организации. Я отдам дань памяти тем, кто потерял жизнь во Второй мировой войне. Но я также с чувством глубокой скорби вспомню повторную советскую оккупацию моей страны, огромные человеческие жертвы и страдания, которые она принесла не только Латвии, но и другим порабощенным странам Центральной и Восточной Европы.



    Посетив официальные мероприятия в Москве, я протяну России руку дружбы. Латвия призывает Россию продемонстрировать такую же степень примирения с Латвией, Эстонией, Литвой и осудить преступления Второй мировой войны, независимо от того, кто их совершил. Лидерам всех демократических стран следует побудить Россию выразить сожаление по поводу послевоенного порабощения Центральной и Восточной Европы, ставшего прямым следствием заключения пакта Молотова-Риббентропа. Таким образом, Россия последовала бы тем же путем, который избрали ее западные соседи - путем свободы, демократии, власти закона и соблюдения прав человека.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.03.11 | Грек

      ПОЛЯКИ!!! - опрєдєльонно, заговор!..:)

      В День Победы Александр Квасьневский разъяснит Москве взгляды Варшавы

      Президент Польши Александр Квасьневский может провести 9 мая в Москве пресс-конференцию, на которой разъяснит позицию Варшавы по Ялтинским соглашения. Об этом сам Квасьневский заявил 11 марта в интервью польскому радио. Как сообщает информационное агентство РИА "Новости", он пояснил, что для Польши эти соглашения означали отсутствие независимости, а для государств Балтии – оккупацию.
      В то же время, польский президент подтвердил, что примет участие в торжествах в Москве по случаю 60-летия Победы. Он подчеркнул огромный вклад польских солдат в победу над фашистской Германией. "Мы имеем моральное право и обязанность участвовать в годовщине Победы", - сказал Квасьневский.

      Между тем 27 января 2005 года во время церемонии поминовения жертв Освенцима польский лидер много говорил об огромном вкладе народов Советского Союза в победу над нацизмом и не упоминал о том, что страны Балтии стали называть советской оккупацией.

      "Мы помним, что на Восточном фронте в значительной мере разрешились судьбы Второй мировой войны, что Красная армия взяла Берлин. 20 миллионов жизней воинов, павших в боях, и гражданских, уничтоженных гитлеровцами, были страшной ценой, которую пришлось заплатить народам Советского Союза за эту историческую победу. Мы все преклоняемся перед их жертвой", - сказал тогда он.

      Между тем президенты Литвы и Эстонии - Валдас Адамкус и Арнольд Рюйтель - отказались принять участие в праздновании 60-летия Победы во Второй мировой войне. Однако, как заявил в интервью информационному агентству ИТАР-ТАСС председатель комитета Государственной Думы России по международным делам Константин Косачев, отсутствие этих политиков на празднике не станет большим разочарованием для России.
  • 2005.03.11 | VDom

    НЮРНБЕРГ-ІІ ЩЕ ПОПЕРЕДУ

    http://memorial.kiev.ua/index.php?path=articles&file_name=2005_01_15_01.php

    МИХАЙЛО ПЛОТНІКОВ: "НЮРНБЕРГ-ІІ ЩЕ ПОПЕРЕДУ"
    Інтерв’ю про діяльність і принципи Київського Меморіалу
    Розмову вів Борис Сачалко

    Інтерв'ю про діяльність і принципи Київського Меморіалу

    2003 року 70-та річниця українського голодомору не мала в країні особливого розголосу. Здається, 85-річчя від дня народження вірного ленінця, багаторічного начальника комуністичної партії України Володимира Щербицького відзначалося гучніше.

    Одна з небагатьох організацій, які не забувають нагадувати про трагедію нашого народу, - Київське Товариство „Меморіал" імені В.Стуса. Його силами зібрана та функціонує музейна експозиція „Забуттю не підлягає - хроніка комуністичної інквізиції в ХХ ст." Нещодавно „Меморіал" запропонував встановити пам'ятні хрести жертвам голодомору на територіях колишніх сіл та хуторів, що увійшли у межі Києва. Про роботу музею та історичну правду загалом розповідає член Ради Товариства Київського „Меморіалу ім.В.Стуса" Михайло Плотніков.

    Зараз іде робота над створенням експозиції „Незнана війна", яка покликана висвітити розмах визвольної боротьби проти комуністичної окупації в роках після знищення УНР і до 1932 року.

    Пане Михайле, чи може бути „золота середина" у викритті злочинів комуністичного режиму?

    На мою думку, історія не є тією наукою, де взагалі можна говорити про „золоту" чи якусь іншу „середину". Є історична правда, яку й слід шукати. Однак інколи це надзвичайно важко. Зазвичай ця правда виглядає не так привабливо, як її подають підручники. Тим більше, політики. А ще частіше - вона зовсім не є „політично-коректною". Не завжди „сприяє зміцненню добросусідських стосунків". Насправді ж тільки глибоке і справедливе розуміння історії є шляхом до порозуміння. Тому в цих питаннях необхідний максималістичний підхід. І не слід боятися когось образити. Досі найбільше „ображених" голосів чути від колишніх катів та їх нащадків.

    Наскільки виправдана ідея показових трибуналів над комуністичним режимом?

    На мою думку, свого часу це був жест відчаю. Нагадаю, що організацією і проведенням подібних слухань займався гурт „Самостійна Україна", відомий захопленням приміщення комуністичної партії України в 2000 році. Але та їхня акція не принесла ніякого практичного результату. Натомість відбувся суд над членами гурту, які зрештою отримали „умовні" терміни. Фактично тоді влада черговий раз засвідчила, що поривати зі своїм комуністичним минулим не збирається. Звісно, громадські трибунали не мали ні відповідного розголосу, ні результатів. Адже в Україні громадськість тоді була пасивною. А пасивність під гаслом „стабільності" культивувалась владою. Так спокійніше. Владі. Тому до офіційного засудження тоталітарного окупаційного минулого ще далеко. Нюрнберг-ІІ ще попереду, хоча вже давно на часі.

    З яких джерел музей „Меморіалу" поповнюється експонатами?

    Це і державні архіви України, і архіви інших країн, і результати розкопок, проведених „Меморіалом" (Дем'янів Лаз на Івано-Франківщині, Биківня біля Києві тощо), і праці відомих науковців. Всі дані ретельно опрацьовуються і відображаються в експозиції.

    Наприклад, останній відділ експозиції присвячений Соловецьким таборам. Він базується, окрім архівних документів, на фотоматеріалах журналістської експедиції до Карелії, здійсненої влітку позаминулого року.

    Часто родичі колишніх політв'язнів передають музею речі, документи та інші матеріали. Цікавою є знахідка, зроблена ще на початку 90-х років минулого століття головою Київського „Меморіалу" паном Романом Круциком. Це архів штабу Української Повстанської Армії часів генерала Шухевича. Це джерело ще опрацьовується, хоча деякі документи вже представлені в експозиції.

    Особисто мені було трохи моторошно тримати в руках череп невідомої людини, розстріляної чекістами в колишньому Жовтневому Палаці. Дуже вразив череп з сімома кульовими отворами, фотографію якого представлено в експозиції. Повний пістолетний магазин... А коли я тримав документи архіву УПА, від них віяло героїкою тієї боротьби. Я відчував гордість за Україну і Націю. Це треба відчути кожному.

    Існує державне опікування музеєм?

    На це питання, на жаль, не можна відповісти однозначно. Так, музей існує за підтримки Київської міської державної адміністрації. Але досі були сили у владі, які всіляко намагались „встромляти палиці в колеса". Хтось не підтримує діяльність Товариства, комусь просто сподобалось приміщення для своєї фірми. Боремось за існування і перемагаємо. Покладаємо надії на останні зміни в державі.

    Ви не вважаєте, що відкриття меморіалу, а також численних пам'ятників, присвячених геноциду українського народу, - це певною мірою демонстрація національної меншовартості? Не краще було б спрямувати свої дії на створення пантеону українських героїв, тих же Євгена Коновальця, Степана Бандери, Василя Стуса?

    Досить часто можна почути таку думку. Я вважаю, що ці два напрями мають розвиватись паралельно. Адже не можна усвідомити, хто є героєм для українців, якщо не знати, хто є їхнім ворогом. Тому Товариство „Меморіал" і ставить собі за мету донести до молодого покоління ці сторінки нашої історії. На відміну від „совкової" і сучасної державної „шароварщини" та плаксивих пісень, ми хочемо, щоб результатом нашої роботи були не сльози, а рішучі дії, щоб після перегляду експозиції в молодих стискались кулаки.

    Щодо „комплексу меншовартості", то саме такими заходами євреї нав'язали всьому світу комплекс провини перед собою. А відома „Стіна Плачу" є одним із найпотужніших чинників їхнього духовного життя. До речі, єврейські історики намагаються всіляко завищити втрати свого народу, а спроби переглянути деякі сумнівні сторінки „гонінь" чи з'ясувати їх справжні причини визнані поза законом. Дечому можна в них повчитись, а деякі методи мені видають аморальними.

    Повертаючись до питання про пантеон українських героїв, зазначу, що така робота теж ведеться. Ми тісно співпрацюємо з молодіжними організаціями, зокрема Національною Скаутською Організацією України „Пласт", отже, саме молодь займається плеканням культу українських героїв.

    Які риси характеру, на вашу думку, музей покликаний формувати у молодого покоління?

    Дуже слушне запитання. Власне діяльність Київського „Меморіалу" великою мірою спрямована на виховання молодого покоління. Найвищою винагородою за нашу працю буде, якщо кожен молодий українець усвідомить свою причетність до „мертвих, і живих, і ненароджених", якщо він задасться запитанням „хто і навіщо це робив з нами, і чому кати досі не засуджені"... Бо сама лише констатація фактів нищення нашої нації нічого доброго, звісно, не принесе.

    Зрештою, кожен молодий має твердо знати, що він зробить все, аби не допустити повторення того зла. Маючи цю мету, „Меморіал" постійно запрошує учнів та студентів переглянути експозицію, яку супроводжує фаховий екскурсовод. Приємно відзначити, що майже завжди діти приходять в музей ніби на прогулянку, бешкетують і розважаються, але після перегляду експозиції виходять задумливі. Дійсно, є над чим подумати... Та головне, щоб це спонукало до дії.
  • 2005.03.12 | VDom

    П Л А Н культурно-массовых мероприятий по празднованию 60-й

    http://www.mos.ru/cgi-bin/pbl_web?vid=2&osn_id=0&id_rub=2030&news_unom=36630

    ПРАВИТЕЛЬСТВО МОСКВЫ

    П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

    30 ноября 2004 г. N 844-ПП

    О ходе подготовки к празднованию 60-й
    годовщины Победы в Великой Отечественной
    войне 1941-1945 годов и 40-летия со дня
    присвоения Москве почетного звания
    "ГородГерой"


    П Л А Н культурно-массовых мероприятий по празднованию
    60-й годовщины Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов
    и 40-летия со дня присвоения Москве почетного звания "Город-Герой".
  • 2005.03.12 | DoctorZ

    Обязательно должен поехать

    Обязательно должен поехать.
    И в состав делегации включить не только ветеранов СА, но и ветеранов УПА. Они тоже воевали с фашистами.
    И в речи (ну должны же там президенты призносить какие-то речи), упоминать ветеранов УПА тоже. Конечно, и ветеранов СА не забывать.

    При проявлении недовольства со стороны организаторов, либо каких-то недружественных акциях со стороны квасных руспатриотов, либо упоминаниии кем-то УПА как "пособников фашистов" - покинуть со всей делегацией празднование, а заодно и "общее экономическое, культурное и информационное пространство" (с). Потом объяснить это как есть - было нанесено оскорбление нашей делегации.
    (хотя навряд ли какие-то стихийные руснаци полезут "бить бендерье". С учетом того, что там будут президенты множества стран, включая США, орагнизаторы постараются сдувать пылинки со всех участников, а все неуравновешенные личности будут на время праздника высланы. Так что если какие-то эксцессы будут, то явно не стихийные ;-) )

    Цель этого всего: ясно показать всем, и главное - ВНУТРИ УКРАИНЫ, что и СА, и УПА в той войне воевали за Украину. Стало быть и уважение должно быть одинаковым и к тем, и к другим. И неуважение к кому-либо из них будет однозначно воприниматься как неуважение к Украине. Мы будем вести себя в соответсвии с этим принципом. Все. Если соседняя страна чем-то недовольна - это их собственные проблемы.

    Только ветеранов в состав делегации надо обязательно подбирать таких, которые считают именно так: неуважение к одной из сторон (как СА так и УПА) = неуважение и к другой стороне, и в этом случае на таком празднике делать нечего. Думаю, что таких найдется немало.

    Для тех, кто считает, что дескать, принятие этого приглашения - сервильное поведение и признаие верховенства Москвы, либо подыгрывание Путину в его игрищах - дескать, победа над Германией - это заслуга России. Возможно, Путин на такое расчитывает, но его можно переиграть. Примерно так, как это сделал Ющенко с первым визитом в Москву. Тоже кое-кто заявлял - дескать, на поклон едет. А в результате получилась хлесткая плюха Путину. Вполне можно и здесь сыграть так же.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.03.12 | Сергій Кабуд

      а нормально- ветерани УПА на красній площі приймають парада

      охорона лише потрібна

      Командуючий Василь Кук доречі думаю підписався і поїхав у хвормі.
      Я його бачив і сфотографував на прем'єрі кіно про УПА.
      Він нам книжечку підписав, о как!
    • 2005.03.12 | Боровик

      Re: Обязательно должен поехать

      В місті Коломия жеве пан Симчич:
      http://www.khpg.org/index.php?id=1057517753&r=17
      Його б взяв з собою Ющенко прийняти парад!!!!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.12 | VDom

        А парад то буде російських збройних сил

        А парад то буде російських збройних сил.
        http://www.mos.ru/cgi-bin/pbl_web?vid=2&osn_id=0&id_rub=2030&news_unom=36630

        4. В подготовке и проведении военного па-
        рада и торжественного шествия ветеранов,
        посвященных 60-й годовщине Победы

        Красная площадь
        9 мая 2005г.

        Минобороны России, Администра-
        ция Президента РФ, МВД России,
        ФСБ России, ФСО России, МЧС
        России


        Які серед іншого й війну ведуть в Чечні. А активну участь в проведенні заходів приймає ФСБ...
        Їхати не варто. В усякому разі мені так здається після знайомства з програмою заходів. Дух соціал-більшовизму так і пре.
        Най краще їде вже пан Тарасюк, якщо неможливо відмовитись від присутності в Москві 9 травня.
      • 2005.03.12 | Patrick

        Прочитав про пана Симчича!

        Героям слава!!!

        Дякую за за лінк!

        Але запрошених мабуть доведеться з Москвою узгоджувати, а там точно на ветеранів УПА не погодяться... Та й чи схоче сам пан Мировлав, наприклад, до Москви їхати?

        Але якщо Ющ таки туди поїде - про УПА обов"язково має сказати!!! Та чи вистачить його на щось подібне до Вайри Віке Фрейберга?! У той же час у Кремлі мабуть добре пам"ятають про 24 січня цього року і намагатимуться тепер під ляпоса мармизу не підставити! Але ж слово Ющеві вони таки мають дати! Крім того - ніхто ж не заважає оприлюднити офіційну (і виважену!) заяву щодо участі (чи неучасті) Президента України у цих заходах, за приклакладом тієї ж Латвії
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.03.12 | DoctorZ

          Re: Прочитав про пана Симчича!

          > Але запрошених мабуть доведеться з Москвою узгоджувати
          Навряд чи.
          > , а там точно на ветеранів УПА не погодяться...
          Тоді відмовитися від участі - й голосно, на весь світ, пояснити, чому саме.
    • 2005.03.12 | DoctorZ

      Забыл добавить:идея принадлежит моему дяде, ветерану ВОВ (-)

    • 2005.03.12 | Andrij

      Все класно. Тільки забули про українців

      Уявіть, що у вас свято. Але ваші родичі поїхали його святкувати в Москву. Для поїздки підібрали таких, що не сваритимуться з господарем та один одним.

      Раб завжди залишеться рабом? Чи може краще відсвяткувати вдома, обняти старих, що воювали, запросити друзів.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2005.03.12 | VDom

    Заявление Председателя СДПУ(0) относительно празднования

    http://medvedchuk.com.ua/rus/news/423194ee8abfd/
    Заявление Председателя СДПУ(О) относительно празднования 60-летия завершения Второй мировой войны

    11.03.05

    С глубокой обеспокоенностью воспринял информацию относительно попыток нынешней власти не допустить широкого и полноценного празднования в Украине 60-летия победы во Второй мировой войне. В частности, речь идет о существовании планов отказаться от проведения 9 мая в Киеве парада Вооруженных сил Украины и других государственных торжественных мероприятий.

    В связи с этим должен особо подчеркнуть, что любые действия, направленные на обесценивание Дня Победы, глубоко оскорбляют миллионы наших соотечественников. Они воспринимаются как принижение роли украинского народа в преодолении нацистской угрозы, как проявление квислинговского цинизма и кощунства, издевательства над памятью погибших, неуважения к ветеранам и всем тем, кто пережил заключения и пытки в концлагерях во времена оккупации или был выслан на принудительные работы в Германию.

    Несмотря на любые политические изменения, праздник 9 Мая навсегда вошел в жизнь нашего народа. В противостоянии с нацизмом он продемонстрировал редчайшую стойкость, выносливость и жертвенность, которые требуют уважительного к себе отношения.

    Убежден, что 9 Мая 2005 года должно отмечаться в Украине с высочайшими почестями и обязательным проведением полномасштабного военного парада. Украинское государство должно отдать символическую дань тем, кто обеспечил Великую Победу.

    Виктор Медведчук
  • 2005.03.12 | Горицвіт

    В будь-якому разі, офіційна позиція має включати:

    крім пошани радянським ветеранам, також пункти про визнання і пошану УПА і про те, що сталінський режим теж був поганий (тобто що "визволення" не було). Напирати на перший пункт, а другий і третій просто не забути згадати.

    Ще сказати, що ми за мир і про важливість міжнародного співробітництва. Що зростання демократії і відкритості запобігає війнам. Про неприпустимість етнічних репресій і дискримінації.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.03.13 | Роман Сербин

      Президент України повинен бути з українським народом 9 травня

      Президент України повинен святкувати закінчення європейської частини Другої світової війни разом зі своїм народом, в Україні. Він не повинен брати участи в московських святкуваннях. Причини для цього очевидні:

      1. Присутність у Москві голів західних держав не є прикладом для України. Західні держави відзначатимуть кінець війни 8 травня, коли війна фактично закінчилася, і тому 9 травня голови західних держав можуть приїхати до Москви. Також не треба забувати, що радянські війська не принесли цим країнам комуністичної неволі під кінець війни і тому в цих країнах немає до Москви в цьому відношені жодних претенсій.

      2. Тому що Україна буде святкувати 9 травня, то не гідно було б президентові України залишати своїх співгромадян і їхати до столиці сусідної держави. Тим більше, що перемога Червоної Армії не принесла Україні національного визволення, так як це зробили війська західних союзників у випадку Франції та їнших західних країн.

      3. Було б наївним, що Ющенко мав би нагоду виголосити в Москві промову в якій він би всі крапки над "і", щоб поїнформувати Путіна, Росію і весь світ про справжню історію німецько-радянської війни на українських землях.

      4. Ющенко і його адміністрація взяли ініціятиву, щоб врешті допровадити до замирення між ветеранами України. І ніхто не зможе передати цей дух злагоди українському суспільству краще, як сам Президент. Тому 9 травня місце Ющенка є на хрещатику, з ветеранами.

      5. Українці, по волі чи неволі, опинилися в трьох військових формація під час війни: а) в Червоній Армії, б) в Дивізії Галичина і інших частинах німецьких збройних сил, і в) в Українській Повстанській Армії. Ветерани всіх цих військових частин мусять бути зрівняні у ветеранських правах.

      6. Головне значення Берлінської капітуляції для народів Європи полягало не у перемозі ЧА над Вермахтом, а у закінченні війни, себто у поверненні МИРУ в Європі. Беручи до уваги, що перемога сталінської воєнної машини не лише врятувала український народ від дальшого нищення нацистською Німеччиною, але також відновила нищення його комуністичною Москвою, не варто сьогодні наголошувати багато значну "перемогу'.

      7. Україна повинна гідно відзначити 9 травня "Деь Пам'яті". За столами, які Президент Ющенко пропонував розложити по Хрещатику, повинні засісти разом ветерани Червоної Армії, УПА та Дивізії Галичина. Лище тоді Україна і українські ветерани покажуть свому народом усьому світові, що Україна цивілізована країна, гідна вступити до Європейського Союзу, де ці ворожнечі старої світової війни уже давно розв'язані.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.03.13 | stefan

        Re: Президент України повинен бути з українським народом 9 травня

        Роман Сербин пише:
        > Президент України повинен святкувати закінчення європейської частини Другої світової війни разом зі своїм народом, в Україні. Він не повинен брати участи в московських святкуваннях. Причини для цього очевидні:
        >
        > 1. Присутність у Москві голів західних держав не є прикладом для України. Західні держави відзначатимуть кінець війни 8 травня, коли війна фактично закінчилася, і тому 9 травня голови західних держав можуть приїхати до Москви. Також не треба забувати, що радянські війська не принесли цим країнам комуністичної неволі під кінець війни і тому в цих країнах немає до Москви в цьому відношені жодних претенсій.
        >
        > 2. Тому що Україна буде святкувати 9 травня, то не гідно було б президентові України залишати своїх співгромадян і їхати до столиці сусідної держави. Тим більше, що перемога Червоної Армії не принесла Україні національного визволення, так як це зробили війська західних союзників у випадку Франції та їнших західних країн.
        >
        > 3. Було б наївним, що Ющенко мав би нагоду виголосити в Москві промову в якій він би всі крапки над "і", щоб поїнформувати Путіна, Росію і весь світ про справжню історію німецько-радянської війни на українських землях.
        >
        > 4. Ющенко і його адміністрація взяли ініціятиву, щоб врешті допровадити до замирення між ветеранами України. І ніхто не зможе передати цей дух злагоди українському суспільству краще, як сам Президент. Тому 9 травня місце Ющенка є на хрещатику, з ветеранами.
        >
        > 5. Українці, по волі чи неволі, опинилися в трьох військових формація під час війни: а) в Червоній Армії, б) в Дивізії Галичина і інших частинах німецьких збройних сил, і в) в Українській Повстанській Армії. Ветерани всіх цих військових частин мусять бути зрівняні у ветеранських правах.
        >
        > 6. Головне значення Берлінської капітуляції для народів Європи полягало не у перемозі ЧА над Вермахтом, а у закінченні війни, себто у поверненні МИРУ в Європі. Беручи до уваги, що перемога сталінської воєнної машини не лише врятувала український народ від дальшого нищення нацистською Німеччиною, але також відновила нищення його комуністичною Москвою, не варто сьогодні наголошувати багато значну "перемогу'.
        >
        > 7. Україна повинна гідно відзначити 9 травня "Деь Пам'яті". За столами, які Президент Ющенко пропонував розложити по Хрещатику, повинні засісти разом ветерани Червоної Армії, УПА та Дивізії Галичина. Лище тоді Україна і українські ветерани покажуть свому народом усьому світові, що Україна цивілізована країна, гідна вступити до Європейського Союзу, де ці ворожнечі старої світової війни уже давно розв'язані.
        ***
        Хотів щось додоти після 7-го пункту...і побачив що НЕМА що додати.
        Я солідарний з РОМАНОМ на ВСІ 100 відсотків.:
        ***
        "7. Україна повинна гідно відзначити 9 травня "Деь Пам'яті". За столами, які Президент Ющенко пропонував розложити по Хрещатику, повинні засісти разом ветерани Червоної Армії, УПА та Дивізії Галичина. Лище тоді Україна і українські ветерани покажуть свому народом усьому світові, що Україна цивілізована країна, гідна вступити до Європейського Союзу, де ці ворожнечі старої світової війни уже давно розв'язані"
      • 2005.03.13 | ladalesia

        Re: Президент України повинен бути з українським народом 9 травня

        Stattiu R. Serbyna treba pomistyty mizh stattiamy, na holovnomu mistsi.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.03.13 | razor

          Re: Президент України повинен бути з українським народом 9 травня

          Povnistju hodzhusja z Romanom Serbynom. Ale ne prevelykyj zhal' tak ne bude. I os' chomu. Pravytel'stvo Yushchenka zahryazlo do samykh vukh u pytanni "prykryttja" (po-anglijs'ky "cover-up") dvokh kolosal'nykh zlochyniv zi svitovym rezonansom, vyjasnennja jakykh dovelo b do katastrofichnoji zminy internatsional'nykh vidnosyn, a na tse ne mozhe ity Ameryka. Lyshim na razi na botsi spravu Gongadze. Zoseredmosja lyshe na spravi otrujennja Yushchenka. Majzhe vsi fakty vzhe mabut' vidomi. Tak nam kazaly vzhe dva misjatsi tomu: ukrajins'ki vlasti (i sam Yushchenko) znajut' DE toksyn hotovyvsja (v Rosiji, potverdzheno pered uchora), KHTO joho pereviz do Ukrajiny, DE tse khovalosja do momentu vzhytku i t.d. Putin zhe skazav shcho vin vse buv hotovyj "pomohty" "brats'kij Ukrajini" (chytaj rezhymovi Kuchmy). Ot i vse. Za uspishne prykryttja roli Putina Yushchenko napevno distav nesamovyti garantiji jak vid Evropejtsiv tak i vid Amerykantsiv, vid kjakykh Ukrajina syl'no skorystaje. Bude maty triumfal'nyj vizyt v Amerytsi za kil'ka tyzhniv. I pojide do Moskvy 9-oho travnja. Taka vzhe polityka "syl'nykh svitu tseho". Welcome aboard...
      • 2005.03.13 | Andrij

        Не варто пов"язувати змін назви свята з поїздкою до Москви

        Переважна більшість українців святкують не День Пам"яті, а День Перемоги. Якщо це здається несправедливим, то подібні речі варто обговорювати насамперед з більшістю українців. Звичайно, можна спробувати закулісно змінити назву свята, але тоді це свято разом з ініціаторами зміни будуть непопулярні. Якщо цей уряд хоче бути народним, то краще подібних речей не робити.

        Але питання поїздки до Москви на 60 річницю Перемоги має також розглядатись всенародно. Наразі Росія є країною, де держава санкціонує ті ж самі злочини, що робилися Гітлером та Сталіним. Чи гідне пам"яті загиблих українців подібне святкування? Президент незалежної України мусить відкрито відповісти на подібні питання.
  • 2005.04.07 | VDom

    ПРО «ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯН»У І ДЕНЬ «ПОБЄДИ»

    http://ukrslovo.kiev.ua/15.htm#1
    Логвин БАБЛЯК
    ПРО «ВЕЛИКУ ВІТЧИЗНЯН»У І ДЕНЬ «ПОБЄДИ»
    Друга світова війна, у якій один окупант на теренах України замінив іншого, не може бути для нас ні великою, ні вітчизняною.
    Війна може бути вітчизняною лише для людей, які захищають власну Вітчизну. У цій війні Україна, як московська колонія, не була суб’єктом міжнародного права і не воювала з Німеччиною. Українці були примушені воювати за комуно-московську імперію.
    Як стверджує відомий російський письменник В. Астаф’єв, за підрахунками обізнаних істориків, на полях «вєлікой отєчєствєнной», через бездарні й злочинні методи ведення війни загинуло 47 млн. радянських громадян, а німців — усього 7 млн.!

    Тільки при «звільненні» Києва, запланованому Сталіним до дня більшовицької революції, восени 1943 року загинуло 417 тис. червоноармійців, більшість із яких — українці. На той час у Києві перебувало 180 тис. мешканців. Отже, за сталінське «звільнення» одного киянина полягло більш як двоє червоноармійців, силою мобілізованих і кинутих на явну смерть. Під час Корсунь-Шевченківської операції Жуков кинув на добре організовану німецьку оборону війська, доукомплектовані жителями навколишніх сіл. Кулями в спину «заградотряди» гнали наших ненавчених людей в одну за одною атаки. Впродовж 24 днів цієї злочинної акції загинуло 770 тис. вояків, переважно українців. Хіба це не геноцид української нації?!
    Справжнє визволення — це коли армія-визволителька прогнала окупанта і сама вийшла зі звільненої країни, надавши їй можливість будувати своє життя на власний розсуд. Але коли вона залишається у державі для встановлення там промосковської комуністичної диктатури, то це не визволення, а заміна німецького окупанта російським.
    Отже, «Вєлікая отєчєствєнная война» — це війна за збереження російської імперії під назвою СССР, за кривавого ката — «вождя мірового пролєтаріата» Йосипа Сталіна. Це війна за продовження рабського стану нашої Батьківщини, за панування в Україні російської мови. Це війна за «сліяніє» народів імперії в єдиний «совєтскій» народ, за поширення антилюдської комуністичної системи на держави Східної Європи, окуповані московськими «освободітєлямі».
    У цій війні на боці Гітлера завзято билися з Червоною армією аж 1 млн. 200 тис. громадян СССР. Це «Русская освободітєльная армія» генерала А. Власова, українська дивізія «Галичина», балтійські, козачі, тюркські і кавказькі легіони та кавалерійські корпуси зі своїми національними відзнаками і своєю командною мовою. Що це за «велика вітчизняна», у якій проти «вітчизни» на боці її запеклого ворога добровільно билися на смерть 1,2 мільйона її громадян?
    Ветерани ж цієї так званої «великої вітчизняної» — це не лише ті, кого послали на неминучу смерть більшовицькі людолови, і не лише ті, хто воював проти Гітлера на боці Сталіна. Сюди зараховані й ті, що вбивали у смершах, «заградотрядах», тюрмах НКВД. Це й незчисленна армія слідчих, прокурорів, членів «особих совєщаній», вохрівців, які мордували українців у слідчих ізоляторах, в’язницях, таборах смерти, нюхаючи запах пороху не на фронті, а при розстрілах патріотів.
    Усім відома злочинна змова двох світових агресорів — Німеччини і СССР, закріплена горезвісним пактом Молотова — Ріббентропа 1939 року, за сценарієм якого Сталін і Гітлер разом, як союзники (!), розв’язали Другу світову війну. Зараз чомусь не згадуємо, що Другу світову розв’язали саме вони разом (тобто СССР та Німеччина). Може, через це декому не хочеться ветеранів «вітчизняної» називати ветеранами Другої світової, як ведеться у всіх демократичних державах?
    День «Побєди» 9 травня — це день повернення в Україну комуно-московського окупанта, який у 1944 році розробив план депортації усього українського народу до малозаселених регіонів «вєлікой родіни» («Пріказ № 0078/42 по Наркомату внутрєнніх дєл Союза і Наркомату оборони СССР от 22 іюня 1944 года, г. Москва», який підписали нарком Л. Берія та маршал К. Жуков). Найзлочинніший в історії людства задум залишився, на щастя України, майже нереалізованим лише тому, що не знайшлося в імперії такої кількости транспортних засобів та підготовлених територій, щоб у стислі терміни вивезти і розселити увесь український народ, подібно до того, як це було зроблено з кримськими татарами, чеченцями, інгушами, калмиками.
    Зараз сталінський термін «Вєлікая отєчєствєнная» культивують насамперед імперкомуністи та імпершовіністи. Вони не згодні з єдиним терміном «ветерани Другої світової» для всіх учасників бойових дій по різні боки фронтів. Цим самим вони не тільки проти вшанування усіх фронтовиків, вони проти примирення їх навіть у глибокій старости. І якщо сьогодні українські керівники посилено вживають таку термінологію, то це робиться на догоду сусідським великодержавникам.
    Вшановувати можна усіх фронтовиків, але прославляти треба лише героїв України — борців за справжню Незалежність. Це — Українська Повстанська Армія, єдина збройна потуга, яка воювала проти Гітлера і проти Сталіна, за нашу Ідею. Вояки УПА, які полягли у боротьбі з гітлерівськими і сталінськими ордами, члени ОУН, підпільники, які поклали своє життя на вівтар неньки-України, — ось де легендарні звитяжці нашого народу!
  • 2005.04.07 | Navigator

    Ющенку було б шляхетніше відвідати 9-го військове кладовище

    бо 99 відсотків героів вже там. І давно.
    Трублячи про Велику Перемогу забувають ще один прикметник - піррова.
    Бо нічого доброго та війна не принесла ні українському, ні німецькому народам.
    А український, завдяки політиці СССР, ледь взагалі не зійшов з історичної арени, яко обри.
    Так що в цей день потрібно змахнути сльозу, а не шклянку...
    Щодо параду ветеранів - то там тільки 1% учасників будуть з тієї війни.
    99 - з інших.
    Те, що НКВД пройде повним складом - і не сумнівайтесь. Вони ж повноправні "ветерани" - на вишках не даремно мерзли.
    Як і ветерани імперських війн по всьому світі.
    Всі в сяйві медалів.
  • 2005.04.07 | Correct

    Поїхати і подякувати за звільнення Австрії

    Якщо я все добре пам'ятаю СССР під час 2ї світової звільнив одну країну - Австрію, тому вона багата і заможна.
    Якби він звільнив Україну, вона теж була б багата і заможна.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.07 | Navigator

      Австрія, до речі, з 1918 по 1945 була ідеологічно за аншлюс

      з Німеччиною.
      Відсотків на 90.
      А Антанта і Союзники забороняли.
      Результат ви бачите.
      І Австрія і Німеччина живуть прекрасно.
      Те ж саме буде в Донбасі.
      Що сповідує поки що аншлюс.
      ...
      У справі звільнення теж важливо звільнити звільнених і від визволителів. :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.04.07 | socialist

        про визволителів:

        Navigator пише:
        > У справі звільнення теж важливо звільнити звільнених і від визволителів. :)

        І тут згадується Ірак, Афганістан і т.д.

        Скільки ще американських баз залишилось в країнах, що їх визволяли американці?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.04.07 | Navigator

          Тих теж стосується. Європу вже покидають.

          У американців у голові хоч правильна картина світу.
          Тому й повні кишені грошей.
          Як і у їхніх союзників - послідовників.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.04.08 | socialist

            Re: Тих теж стосується. Європу вже покидають.

            Navigator пише:
            > У американців у голові хоч правильна картина світу.
            > Тому й повні кишені грошей.
            > Як і у їхніх союзників - послідовників.

            А хіба це може виправдати перебування військових баз на чужій землі, тим більше зараз, коли державам західної Європи ніщо не загрожує.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".