Німецька преса про візит Ющенка
03/10/2005 | IPP
Проти Шредера та Путіна
Ющенко в Берліні
http://www.taz.de/pt/2005/03/10/a0080.nf/text
Коментар Дітмара Барца
Серед політиків в країнах колишнього східного блоку особливо часто трапляються такі, яких можна описати як "нехаризматичних". Таким чином і глава української держави Віктор Ющенко не особливо відомий як людина відточеної риторики і великих візій. Тим більше здивувала його самовпевнена поведінка та ясна політична програма, яку він презентував у своїй промові в Бундестазі. Її тони свідчили про європейських формат. Цим - а не очікуваними запевненнями у вірності ідеям європейської єдності - Ющенко вчора і зробив своїй країні власне послугу.
Його бажання вже 2007 р. вступити на інституційний шлях руху до членства в ЄС націлено скоріше на українську внутрішню політики, ніж на німецьких депутатів. Однак більші наслідки для Заходу несли в собі вчора слова Ющенка про інтеграцію його країни в НАТО - і це як навмисне в тому пасажі його промови, де йшлося про українсько-російські відносини. Навіть якщо НАТО і надалі залишатиметься стриманим, Ющенко цим додає військовополітичний вимір до своїх політичних варіантів і можливостей.
Те, що він до того ж запропонував свої послуги у забезпеченні надійних поставок на західноєвропейські ринки газу та нафти, є не тільки черговим ударом у бік Москви. Це підкреслює, що Ющенко свідомий стратегічного значення своєї країни у стосунку до постачань сировини. Дуже тонко він пов'язав німецькі та українські інтереси проти російських: в приватній розмові Ющенко попросив федерального канцлера, аби Німеччина допомогла у відгородженні українського кордону від Придністров'я. Цей відламок Молдови, керований проросійськими силами, служить важливою станцією в торгівлі жінками між Сходом і Заходом і для інших кримінальних занять, чиї наслідки відчуває і Німеччина.
Ця тонка деталь була подякою Ющенка за те, що в дні помаранчевої революції федеральний канцлер Шредер намагався стримати свого друга Владіміра Путіна. Фактично, в полі стосунків між Україною і Росією Шредер є природним союзником не України, а Росії. Якщо Ющенко в Бундестазі, спираючись на легітимність своїх виборів, зміг на користь Україні вбити маленький клин між Шредером і Путіним, Німеччиною і Росією, то його поява в Берліні була успішною.
Ющенко в Берліні
http://www.taz.de/pt/2005/03/10/a0080.nf/text
Коментар Дітмара Барца
Серед політиків в країнах колишнього східного блоку особливо часто трапляються такі, яких можна описати як "нехаризматичних". Таким чином і глава української держави Віктор Ющенко не особливо відомий як людина відточеної риторики і великих візій. Тим більше здивувала його самовпевнена поведінка та ясна політична програма, яку він презентував у своїй промові в Бундестазі. Її тони свідчили про європейських формат. Цим - а не очікуваними запевненнями у вірності ідеям європейської єдності - Ющенко вчора і зробив своїй країні власне послугу.
Його бажання вже 2007 р. вступити на інституційний шлях руху до членства в ЄС націлено скоріше на українську внутрішню політики, ніж на німецьких депутатів. Однак більші наслідки для Заходу несли в собі вчора слова Ющенка про інтеграцію його країни в НАТО - і це як навмисне в тому пасажі його промови, де йшлося про українсько-російські відносини. Навіть якщо НАТО і надалі залишатиметься стриманим, Ющенко цим додає військовополітичний вимір до своїх політичних варіантів і можливостей.
Те, що він до того ж запропонував свої послуги у забезпеченні надійних поставок на західноєвропейські ринки газу та нафти, є не тільки черговим ударом у бік Москви. Це підкреслює, що Ющенко свідомий стратегічного значення своєї країни у стосунку до постачань сировини. Дуже тонко він пов'язав німецькі та українські інтереси проти російських: в приватній розмові Ющенко попросив федерального канцлера, аби Німеччина допомогла у відгородженні українського кордону від Придністров'я. Цей відламок Молдови, керований проросійськими силами, служить важливою станцією в торгівлі жінками між Сходом і Заходом і для інших кримінальних занять, чиї наслідки відчуває і Німеччина.
Ця тонка деталь була подякою Ющенка за те, що в дні помаранчевої революції федеральний канцлер Шредер намагався стримати свого друга Владіміра Путіна. Фактично, в полі стосунків між Україною і Росією Шредер є природним союзником не України, а Росії. Якщо Ющенко в Бундестазі, спираючись на легітимність своїх виборів, зміг на користь Україні вбити маленький клин між Шредером і Путіним, Німеччиною і Росією, то його поява в Берліні була успішною.