Як перетворити Україну на бананову республіку? Рецепт Тимошенко.
03/22/2005 | NI_ZRADI
- ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ УКРАЇНА ВІД ІНШИХ БАНАНОВИХ РЕСПУБЛІК?
- ТИМ ЩО У НАС НЕ РОСТУТЬ БАНАНИ.
Про що йдеться? 21 березня Кабінет міністрів передав до Верховної Ради України проект істотно відкоригованого Державного бюджету на 2005 рік.
У цьому проекті уряд на чолі із Юлією Тимошенко зробив майже неймовірну річ: він фактично залатав "дірку" у кілька десятків мільярдів гривень, залишену там урядом Віктора Януковича.
До речі, це зайвий раз засвідчує: після приходу до влади команда "проффесора" планувала встановити жорстку диктатуру, не платити людям ані нормальних пенсій, ані зарплат і придушувати силою неминучі за таких обставин масові акції протесту.
І це вміння нової влади знайти кошти для забезпечення нормального життя мільйонів українських громадян заслуговує на оплески. Проте, рятуючи сьогоденні соціальні програми, Кабмін свідомо чи ні щосили лупонув по майбутньому країни.
Іншими словами, секвестр (тобто фінансове обрізання) витрат у бюджеті відбуватиметься не в останню чергу за рахунок Національної академії наук та наукової діяльності у системі вищої освіти.
Нічого нового у такому ставленні влади до науки та освіти немає. Зайвий раз засвідчують це парламентські стенограми.
Скажімо, 2002 року обговорюється у Верховній Раді проект бюджету на наступний рік.
На трибуні голова парламентського комітету з питань науки і освіти Станіслав Ніколаєнко: "Освіта і наука подають сьогодні суспільству сигнал "sos"... Коли наш комітет з питань науки і освіти проаналізував реальний проект бюджету, то ми побачили, що в проекті державного бюджету загальний фонд на цивільну науку за розділом "Фундаментальні дослідження" становить лише 0,31% ВВП... "
"Я не буду говорити про те, що сьогодні у нас виснажилася матеріально-технічна база і менше 6% відсотків машин і устаткування, які знаходяться в академічних установах, мають вік до п'яти років, а решта – це те, що давно час вже було списати... "
"Наукові кадри старіють і відчутного притоку свіжих сил не видно. І вітчизняна наука знаходиться на порозі повного вичерпання можливостей для розвитку, тому що тих коштів, які передбачені в проекті бюджету, не вистачить... Усі наші сусіди, скажімо, Росія, збільшують витрати на науку на 30%, ми ж цього не робимо".
Ті ж проблеми науки, ті ж підходи влади, що і сьогодні.
Зануримося ще глибше в недавню історію. 1999 рік, переддень президентських виборів. Верховна Рада заслуховує питання про розвиток науки.
Слово має президент НАНУ Борис Патон: "Незважаючи на рішення і Верховної Ради, і президента України, реальна підтримка науки України з боку держави була і залишається дуже далекою від необхідної. Серед багатьох вад, успадкованих незалежною Україною від минулого, одну з них вона не тільки зберегла, а й навіть посилила".
"Це фінансування фундаментальної науки за залишковим принципом. Державним бюджетом на 1999 рік для нашої академії за розділом "Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу" передбачено 166,4 мільйона гривень. Це на 10% менше, ніж у минулому році, та майже в два рази менше мінімальних потреб академії в бюджетних коштах".
"За поданням мінфіну Кабінет Міністрів постановою від 22 березня 1999 року про обмеження видатків державного бюджету (ось він, традиційний секвестр! – С.Г.) на 1999 рік установив, по суті, новий бюджет Національної академії наук, який становить 129 мільйонів гривень, або 77,5% того обсягу, що затвердила Верховна Рада. Причому для академії і науки в цілому так званий секвестр виявився найбільшим... "
"Протягом першого кварталу академія отримала близько 18 мільйонів гривень, що становило лише 43% квартального плану і 59% того ліміту, що був тимчасово, як казали, встановлений мінфіном на цей період.. ".
На тих слуханнях лідер соціалістів Олександр Мороз запевнив науковців, що опозиція розуміє: "науку треба фінансувати в 4-5 разів більше, ніж сьогодні, навіть при нашому злиденному бюджеті". Він запевнив, що проблема лише у тому, щоб подолати антинародний режим: "не надійтесь на нинішню владу, Борисе Євгеновичу, немає на що надіятись, потерпіть до осені, поки наші підійдуть".
Терпіти, поки "наші підійдуть", довелося не до осені 1999 року, а до зими-2005. Щоправда, у проміжку був 2000 рік, коли уряд Ющенка-Тимошенко "закрив" борги із зарплати в НАНУ, був 2004 рік, коли вперше за тривалий час науковцям (очевидно, під вибори) були виділені невеличкі кошти на нове обладнання.
Тоді ж вперше час від часу стали платити премії за успішно виконані теми, нарешті, були великі сподівання під час "помаранчевої революції", коли основна маса працівників НАНУ й університетської науки якщо і не стала відкрито на бік Віктора Ющенка, то зсередини саботувала спроби "біло-блакитних" засвідчити "непорушну єдність партії і народу".
Дотерпіли. І що далі?
Далі — скорочення витрат на академічну науку приблизно на 150 мільйонів гривень, на університетську – на десятки мільйонів гривень у проекті нового бюджету.
А це означає, що відбудеться скорочення майже до нуля обсягів фінансування на придбання нового обладнання, вибитого керівниками НАНУ ще з Віктора Януковича за рахунок особистого приниження вчених із світовими іменами перед "проффесором". Це означає, що під скорочення потраплять майже всі державні науково-технічні програми, нарешті, будуть зменшені навіть базове фінансування і фонд зарплати НАНУ.
Іншими словами, слід чекати на масштабні звільнення науковців. Бо ж паралельно заплановане істотне (більш, ніж на 50%) підвищення зарплат бюджетним працівникам. А як провести таке підвищення, коли скорочений фонд зарплати? Риторичне запитання.
Паралельно зі скороченням фінансування урядові речники, зокрема, гуманітарний віце-прем'єр Микола Томенко, висунули ідею масштабних реформ організаційних форм існування науки в Україні.
Мовляв, треба перейти від академічної до університетської науки, взявши за приклад США та Європу, коли невеликі чисельно науково-дослідні інститути працюють під егідою університетів.
Ці пропозиції впорснули нову дозу песимізму у наукове співтовариство – адже західний професор має аудиторне навантаження у 80-100 годин, а вітчизняний – 1000-1100, не кажучи вже про різницю в оплаті праці.
Яка наука за таких обставин? Тут би не впасти від перевтоми і стежити бодай за новими підручниками!
До речі, ідея такого переформатування вітчизняної науки – це теж deja vu. У середині 1990-х років його пропонував Олександр Разумков, котрий тоді працював у команді Леоніда Кучми.
Тоді це не пройшло; натомість прем'єр Павло Лазаренко провів масштабне, приблизно на чверть, скорочення працівників НАНУ. Якщо буде затверджений урядовий проект бюджету, 2005 року відбудеться приблизно таке ж зменшення числа українських науковців.
Що робити?
Можна переконувати урядовців і парламентаріїв, що наука – це не додатковий бюджетний тягар, а рушій технічного та гуманітарного поступу, що у розвинених країнах наука справді є важливою продуктивною силою, що норми Євросоюзу, куди ми начебто збираємося інтегруватися, передбачають щорічні витрати на науку у розмірі 2% ВВП, а в недалекому майбутньому – і 3% ВВП…
Але в сьогоднішній України, де ВВП значно поступається європейським державам, і без секвестру бюджету виділяється на науку "аж" 0.4% ВВП.
Можна наголошувати на іншому: що наука – це першочергова потреба для країни, яка проводить модернізацію.
Німецький економіст ХІХ століття Фрідріх Ліст, один із чільних ідейних супротивників Карла Маркса, підкреслював: для країни, яка модернізує національну економіку, цілком припустимо економити на соціальних програмах, але не можна економити на науці та освіті.
Чи застаріли ці настанови? Якщо подивитися на Індію, на темпи її прогресу в усіх сферах, від свободи слова до аерокосмічної індустрії, то можна зробити однозначний висновок – ні, не застаріли.
І, нарешті, науковці та їхня профспілка (одна із найбільш енергійних, як засвідчив досвід минулого десятиліття) можуть знову вивести тисячі людей до Кабміну, Верховної Ради, до місцевих державних адміністрацій із цілком конкретними вимогами. Якщо треба – то й політичними.
Поки що працівники НАНУ від таких кроків утримувалися, вони ініціювали "круглий стіл" провідних науковців країни, скликаний академіком Ярославом Яцковим.
Там перед урядом поставили вимогу перетворити науку на державний пріоритет, піднести її статус, сформувати окреме міністерство науки, яке б займалось водночас і інноваційною діяльністю. Вони змусили Кабмін провести нараду за участю ряду академіків і вищих керівників уряду на чолі з першим віце-прем'єром Анатолієм Кінахом, де з обох боків говорилося багато гарних слів, але...
Але нова влада, так само, як і стара, не збирається виконувати закони. Адже за законом про науку і науково-технологічну діяльність передбачене фінансування науки в обсязі 1.7% ВВП. Як бачимо, ця норма покликана наблизити Україну до Євросоюзу.
Реально ж увесь час відбувався рух країни до "третього світу". Адже у розвинених країнах не буває так, як у сьогоднішній Україні, коли 60% промислової продукції формується витратними, сировинними галузями, коли справді високі темпи зростання ВВП абсолютно не корелюються із ростом наукоємності національного продукту.
...Поки що, попри кризу, попри брак фінансування, за низкою напрямків українські вчені ще посідають передові позиції. Поки що – бо ж молоді науковці науку залишають і йдуть у бізнес чи їдуть за кордон, тримається вона значною мірою на старшому поколінні.
А от коли старші вчені природним чином відійдуть від активної діяльності, ми опинимося серед слабкорозвинених держав "третього світу" – раз і назавжди. Це по-перше.
А по-друге, за часів Кучми Україну полишило понад чотири тисячі непотрібних тут докторів наук. Ефект від праці цих учених на Заході перевищив 4 мільярди доларів.
Що ж, схоже, є шанси знову викинути на вітер кошти, у кілька десятків разів більші за "зекономлені" у бюджеті-2005. Таке от вимальовується deja vu від уряду народної довіри.
ДЖЕРЕЛО:
http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/march/22/3.shtml
- ТИМ ЩО У НАС НЕ РОСТУТЬ БАНАНИ.
Про що йдеться? 21 березня Кабінет міністрів передав до Верховної Ради України проект істотно відкоригованого Державного бюджету на 2005 рік.
У цьому проекті уряд на чолі із Юлією Тимошенко зробив майже неймовірну річ: він фактично залатав "дірку" у кілька десятків мільярдів гривень, залишену там урядом Віктора Януковича.
До речі, це зайвий раз засвідчує: після приходу до влади команда "проффесора" планувала встановити жорстку диктатуру, не платити людям ані нормальних пенсій, ані зарплат і придушувати силою неминучі за таких обставин масові акції протесту.
І це вміння нової влади знайти кошти для забезпечення нормального життя мільйонів українських громадян заслуговує на оплески. Проте, рятуючи сьогоденні соціальні програми, Кабмін свідомо чи ні щосили лупонув по майбутньому країни.
Іншими словами, секвестр (тобто фінансове обрізання) витрат у бюджеті відбуватиметься не в останню чергу за рахунок Національної академії наук та наукової діяльності у системі вищої освіти.
Нічого нового у такому ставленні влади до науки та освіти немає. Зайвий раз засвідчують це парламентські стенограми.
Скажімо, 2002 року обговорюється у Верховній Раді проект бюджету на наступний рік.
На трибуні голова парламентського комітету з питань науки і освіти Станіслав Ніколаєнко: "Освіта і наука подають сьогодні суспільству сигнал "sos"... Коли наш комітет з питань науки і освіти проаналізував реальний проект бюджету, то ми побачили, що в проекті державного бюджету загальний фонд на цивільну науку за розділом "Фундаментальні дослідження" становить лише 0,31% ВВП... "
"Я не буду говорити про те, що сьогодні у нас виснажилася матеріально-технічна база і менше 6% відсотків машин і устаткування, які знаходяться в академічних установах, мають вік до п'яти років, а решта – це те, що давно час вже було списати... "
"Наукові кадри старіють і відчутного притоку свіжих сил не видно. І вітчизняна наука знаходиться на порозі повного вичерпання можливостей для розвитку, тому що тих коштів, які передбачені в проекті бюджету, не вистачить... Усі наші сусіди, скажімо, Росія, збільшують витрати на науку на 30%, ми ж цього не робимо".
Ті ж проблеми науки, ті ж підходи влади, що і сьогодні.
Зануримося ще глибше в недавню історію. 1999 рік, переддень президентських виборів. Верховна Рада заслуховує питання про розвиток науки.
Слово має президент НАНУ Борис Патон: "Незважаючи на рішення і Верховної Ради, і президента України, реальна підтримка науки України з боку держави була і залишається дуже далекою від необхідної. Серед багатьох вад, успадкованих незалежною Україною від минулого, одну з них вона не тільки зберегла, а й навіть посилила".
"Це фінансування фундаментальної науки за залишковим принципом. Державним бюджетом на 1999 рік для нашої академії за розділом "Фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу" передбачено 166,4 мільйона гривень. Це на 10% менше, ніж у минулому році, та майже в два рази менше мінімальних потреб академії в бюджетних коштах".
"За поданням мінфіну Кабінет Міністрів постановою від 22 березня 1999 року про обмеження видатків державного бюджету (ось він, традиційний секвестр! – С.Г.) на 1999 рік установив, по суті, новий бюджет Національної академії наук, який становить 129 мільйонів гривень, або 77,5% того обсягу, що затвердила Верховна Рада. Причому для академії і науки в цілому так званий секвестр виявився найбільшим... "
"Протягом першого кварталу академія отримала близько 18 мільйонів гривень, що становило лише 43% квартального плану і 59% того ліміту, що був тимчасово, як казали, встановлений мінфіном на цей період.. ".
На тих слуханнях лідер соціалістів Олександр Мороз запевнив науковців, що опозиція розуміє: "науку треба фінансувати в 4-5 разів більше, ніж сьогодні, навіть при нашому злиденному бюджеті". Він запевнив, що проблема лише у тому, щоб подолати антинародний режим: "не надійтесь на нинішню владу, Борисе Євгеновичу, немає на що надіятись, потерпіть до осені, поки наші підійдуть".
Терпіти, поки "наші підійдуть", довелося не до осені 1999 року, а до зими-2005. Щоправда, у проміжку був 2000 рік, коли уряд Ющенка-Тимошенко "закрив" борги із зарплати в НАНУ, був 2004 рік, коли вперше за тривалий час науковцям (очевидно, під вибори) були виділені невеличкі кошти на нове обладнання.
Тоді ж вперше час від часу стали платити премії за успішно виконані теми, нарешті, були великі сподівання під час "помаранчевої революції", коли основна маса працівників НАНУ й університетської науки якщо і не стала відкрито на бік Віктора Ющенка, то зсередини саботувала спроби "біло-блакитних" засвідчити "непорушну єдність партії і народу".
Дотерпіли. І що далі?
Далі — скорочення витрат на академічну науку приблизно на 150 мільйонів гривень, на університетську – на десятки мільйонів гривень у проекті нового бюджету.
А це означає, що відбудеться скорочення майже до нуля обсягів фінансування на придбання нового обладнання, вибитого керівниками НАНУ ще з Віктора Януковича за рахунок особистого приниження вчених із світовими іменами перед "проффесором". Це означає, що під скорочення потраплять майже всі державні науково-технічні програми, нарешті, будуть зменшені навіть базове фінансування і фонд зарплати НАНУ.
Іншими словами, слід чекати на масштабні звільнення науковців. Бо ж паралельно заплановане істотне (більш, ніж на 50%) підвищення зарплат бюджетним працівникам. А як провести таке підвищення, коли скорочений фонд зарплати? Риторичне запитання.
Паралельно зі скороченням фінансування урядові речники, зокрема, гуманітарний віце-прем'єр Микола Томенко, висунули ідею масштабних реформ організаційних форм існування науки в Україні.
Мовляв, треба перейти від академічної до університетської науки, взявши за приклад США та Європу, коли невеликі чисельно науково-дослідні інститути працюють під егідою університетів.
Ці пропозиції впорснули нову дозу песимізму у наукове співтовариство – адже західний професор має аудиторне навантаження у 80-100 годин, а вітчизняний – 1000-1100, не кажучи вже про різницю в оплаті праці.
Яка наука за таких обставин? Тут би не впасти від перевтоми і стежити бодай за новими підручниками!
До речі, ідея такого переформатування вітчизняної науки – це теж deja vu. У середині 1990-х років його пропонував Олександр Разумков, котрий тоді працював у команді Леоніда Кучми.
Тоді це не пройшло; натомість прем'єр Павло Лазаренко провів масштабне, приблизно на чверть, скорочення працівників НАНУ. Якщо буде затверджений урядовий проект бюджету, 2005 року відбудеться приблизно таке ж зменшення числа українських науковців.
Що робити?
Можна переконувати урядовців і парламентаріїв, що наука – це не додатковий бюджетний тягар, а рушій технічного та гуманітарного поступу, що у розвинених країнах наука справді є важливою продуктивною силою, що норми Євросоюзу, куди ми начебто збираємося інтегруватися, передбачають щорічні витрати на науку у розмірі 2% ВВП, а в недалекому майбутньому – і 3% ВВП…
Але в сьогоднішній України, де ВВП значно поступається європейським державам, і без секвестру бюджету виділяється на науку "аж" 0.4% ВВП.
Можна наголошувати на іншому: що наука – це першочергова потреба для країни, яка проводить модернізацію.
Німецький економіст ХІХ століття Фрідріх Ліст, один із чільних ідейних супротивників Карла Маркса, підкреслював: для країни, яка модернізує національну економіку, цілком припустимо економити на соціальних програмах, але не можна економити на науці та освіті.
Чи застаріли ці настанови? Якщо подивитися на Індію, на темпи її прогресу в усіх сферах, від свободи слова до аерокосмічної індустрії, то можна зробити однозначний висновок – ні, не застаріли.
І, нарешті, науковці та їхня профспілка (одна із найбільш енергійних, як засвідчив досвід минулого десятиліття) можуть знову вивести тисячі людей до Кабміну, Верховної Ради, до місцевих державних адміністрацій із цілком конкретними вимогами. Якщо треба – то й політичними.
Поки що працівники НАНУ від таких кроків утримувалися, вони ініціювали "круглий стіл" провідних науковців країни, скликаний академіком Ярославом Яцковим.
Там перед урядом поставили вимогу перетворити науку на державний пріоритет, піднести її статус, сформувати окреме міністерство науки, яке б займалось водночас і інноваційною діяльністю. Вони змусили Кабмін провести нараду за участю ряду академіків і вищих керівників уряду на чолі з першим віце-прем'єром Анатолієм Кінахом, де з обох боків говорилося багато гарних слів, але...
Але нова влада, так само, як і стара, не збирається виконувати закони. Адже за законом про науку і науково-технологічну діяльність передбачене фінансування науки в обсязі 1.7% ВВП. Як бачимо, ця норма покликана наблизити Україну до Євросоюзу.
Реально ж увесь час відбувався рух країни до "третього світу". Адже у розвинених країнах не буває так, як у сьогоднішній Україні, коли 60% промислової продукції формується витратними, сировинними галузями, коли справді високі темпи зростання ВВП абсолютно не корелюються із ростом наукоємності національного продукту.
...Поки що, попри кризу, попри брак фінансування, за низкою напрямків українські вчені ще посідають передові позиції. Поки що – бо ж молоді науковці науку залишають і йдуть у бізнес чи їдуть за кордон, тримається вона значною мірою на старшому поколінні.
А от коли старші вчені природним чином відійдуть від активної діяльності, ми опинимося серед слабкорозвинених держав "третього світу" – раз і назавжди. Це по-перше.
А по-друге, за часів Кучми Україну полишило понад чотири тисячі непотрібних тут докторів наук. Ефект від праці цих учених на Заході перевищив 4 мільярди доларів.
Що ж, схоже, є шанси знову викинути на вітер кошти, у кілька десятків разів більші за "зекономлені" у бюджеті-2005. Таке от вимальовується deja vu від уряду народної довіри.
ДЖЕРЕЛО:
http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/march/22/3.shtml
Відповіді
2005.03.23 | VDom
Борису Патону не дали грошей. Інвентарізація добавить не лише
грошей.НАНУ мабуть власник не лише сторої мат. бази, а й БУВ власником великих активів нерухомого майна. Зокрема спорткомплекс "Наука". Які наукові програми профінансували на виручені кошти?
Як тільки чую про мільярди коштів,які виїхали на чужу "ниву", то зразу чую "запашок". Чи може я помиляюсь?
Саме, саме краще, а товари всі імпортні. Систему тра мінять. Це навіть сантехнік знає, а кгбеники все слізки ллють за покінувшими родіну міліардами. То може тим "головам" тра було звільнити місце, яке займають "свої дубінушки" та створити умови для творчості і реалізації ідей? Чи керівництво АН як завжди "і я не я і хата не моя"?
Совкова АН.
2005.03.23 | Сергій Кабуд
АНУ як вскроється- скоріше за все мало відрізняється від будь
якої іншої медведчуківскої схеми шахрайства і розкраданняможливо ще й більш ефективні схеми 'акадємікі' застосовували бо розумні. Багато кому потрібні послуги 'вчених'.
Є й справжні круті проекти- без сумніву, але скіки їх і скіки в АНУ ху**ів різних по куплених дісертаціях сидить
2005.03.23 | Сергій Вакуленко
Подвійне почуття...
Воно ніби й треба фінансувати науку, але питання — як і кого?Одразу застережу, що я гуманітарій і не знаю, що саме відбувається в природничих дисциплінах (хоча механізми, підозрюю, скрізь однакові).
Якщо тепер дати гроші тим керівникам, які очолюють наукові установи, комусь від того напевно стане краще, але науці — ні. Можна бути впевненим, що гроші не дійдуть ані до виконавців дослідницьких проєктів (хіба що якісь краплини), ані до молодих науковців. Усе з'їсть бюрократична структура (байдуже, чи академічна, чи університетська).
Можу засвідчити: в моїй галузі (мовознавство) за всі роки незалежності з Академії наук не вийшло жодної помітної публікації.
Оце зовсім недавно поновився законсервований із 1980-х рр. проєкт видання «Етимологічного словника української мови» (і то добре). Але, по-перше, то є не нове дослідження, а використання старих запасів, і, по-друге, чергові томи видано таким мізерним накладом, що одразу виникають думки про зловживання.
Сказати правду, не розумію рації існування гуманітарних академічних інститутів.
В університетах, попри значно гірші умови для наукової роботи, усе-таки спостерігається якийсь рух. Однак усе, що робиться, — то наслідок індивідуальних ініціятив. Державне фінансування йде кудись у пісок. Сліду у вигляді путньої наукової продукції по ньому не лишається.
За моїми спостереженнями, більше об'єктивної користі є від зарубіжних ґрантів (завважте — на українську науку в Україні), бо вони потрапляють до конкретної людини.
Що ж до докторів наук, які виїхали й дали великий прибуток тим, хто їх запросив... Так, можливо, вони дали прибуток чужинцям. Та якби вони залишилися в Україні, прибутку не було б ні чужинцям, ні Україні. Щоб був прибуток, треба змінити всю організацію української науки.
Тому, можливо, уряд не дуже помиляється, заощаджуючи на теперішніх наукових структурах.
2005.03.23 | Сергій Кабуд
на мій погляд НАН треба серьозно реформувати
бо ця совітська установа ще у 70і відстала по всіх своїх пказниках і майже 99% розробок в будьякому інституті від світових стандартів.Менеджмент чи як хочете її адміністрування -
то взагалі жах
а так само структура і система
Найкраще - саме те що уряд хоче-
повне знищення НАН і поновлення її в іншій формі
хай це буде при університетах- чи свинофермах чи там автозаводах,
але хай це
зробить НОВИЙ УРЯД.
Це ж інша епоха! Зараз є шанс багато чого зробити повністтю з нуля,
як у 18му році-
за два роки Української Республіки в культурі було зроблено купа корисного, ну це загальне місце всі знають,
але час згадати і зробити не гірше
2005.03.23 | Nemesis
Yes! We have no bananas, we have no bananas today!
Чесно, мені навіть соромно, що я спокійно працюю за кордоном та навіть майже за фахом. Але цікаво, що працюю я в приватній компанії, яка не вимагає з піною з рота державного фінансування та не погрожує "не дасте грошей, ми вам тут все забананім!".Та де ніхто не плаче крокодиловими сльозами за людьми, які працюють там, де знайшли місце. Це означає, що для тих людей (і для мене) просто не було праці на батьківщині де не всі мають хист до праці продавцем на базарі, наразі довго вчилися іншому, пізно вже було йти на курси зниження кваліфікації (та і курсів таких не було, це я вигадав).
Орюмсані в статті успіхі Індії означають, між іншим те, що сотні тисяч висококваліфікованих індусів працюють світом. І вчаться індуси спокійно за кордоном. Разом з тисячами китайців. І не в безкінечних "бізніс школах", а отримують сучасну інженерну чи природничу освіту. Сам бачив.
Мені знов таки незручно, але "бананова республіка" це не синонім "нерозвинутої країни", я б пояснив різницю, але мені лінь. Коротше не панікуйте, "бананова республіка" з України не вийде, нема "Юнайтед фрут кампані", щоб про це подбати.
Ясно, що немає шансів реанімувати війсково-промислового наукового монстра часів СССР. Може вже час подумати про реформу науки, про інтеграцію української науки в європейські установи?
Замість безкінечної пісні про величезні досягнення, які були вже більше ніж десять-пятнадцять років тому назад, про чудовий трактор "Фордзон-Путіловець" зразка 1912 року, найкращій в світі та Електронную Вичіслітєльную Машіну "Іскра" виробництву яких підступно заважає Тимошенко.
2005.03.23 | Горицвіт
скорочення фінансування - це ще не реформа
Треба радикально міняти всю структуру. А коли просто обрізати фінансування, то багато програм загнуться, причому які саме загнуться спочатку - буде визначати та сама корумпована НАН. Думаю, що справжні закриються, а фіктивні - залишаться.Таке вже було в новітній історії. Коли просто припинялося фінансування, і, наприклад, багаторічний експеримент обривався, бо вимикали електрику.
2005.03.23 | Shooter
Самі ж кажете - про банани потрібно турбуватися. Тим більше про.
..наукуNemesis пише:
> Чесно, мені навіть соромно, що я спокійно працюю за кордоном та навіть майже за фахом. Але цікаво, що працюю я в приватній компанії, яка не вимагає з піною з рота державного фінансування та не погрожує "не дасте грошей, ми вам тут все забананім!".
В залежності від країни, фінансування через "неприватні джерела" досягає до 50%. Правда, слід визнати, що в "передових" в цьому сенсі країнах держава фінансує десь біля 1/4. Хоча в таких грандів як Франція та Німеччина - між 1/4 та 1/2.
> Може вже час подумати про реформу науки, про інтеграцію української науки в європейські установи?
От тут я з Вами повністю згоден. Проте виходячи з "рантьєвської" природи українського бізнесу (глибоко в сраці їм вся наука. не кажучи вже про ту її частину, що завтра не відіб'є бабки), державна "участь" на цьому етапі - однозначно необхідна.
Як у вигляді прямого фінансування (на конкурсній основі, звісно). Так і створенні "реальних" економічних стимулів для промисловості вкладати гроші в науку - аж до зниження певного відсотку податку та існування "реальних" технопарків з певними економічними стимулами (як от Cофія Антополіс поблизу Ніцци).
Що стосується інтеґрації в європейську наукову канву - Ви 100% праві. Проте в FP7 вже не встигнути (себто від зараз - найближчих 6 років). Тому вже потрібно думати про можливість приєднання до FP8 - "хоч раком, хоч боком", так би мовити (пам'ятаючи, правда, що в цьому випадку доведеться і "пропорційно" фінансувати FP8). Для цього, звісно, потрібно довести ЄУ, що Україна може виконувати обіцяні реформи. І першим таким "мильним каменем" буде виконання 3-річної програми "Україна-ЄС". Якщо це вдасться зробити - усе буде легше. В т.ч. згадана Вами інтеґрація.
2005.03.23 | Анатоль
Не путайте науку з академією наук.
Зараз ці слова ніяк не корелюють.Академію наук, як і всі інші профільні академії треба розпустити.
В усякому разі припинити державне фінансування і забрати майно (якщо щось лишилось).
Що там за академіки?
Як не політик, чи розбагатівший бандит - то вже й академік.
На що йдуть державні кошти?
На зарплати і пенсії цим "академікам". А ще їм в кишені через різні прожекти.
Працюючі вчені зможуть створювати товариства по інтересам (як в Англії).
А держава зможе підтримувати деякі товариства, які будуть перспективні і ефективні.
P.S. Якщо бюджетне фінансування лишилось на рівні минулих років,
то це означає, що воно збільшилось мінімум вдвічі (відкатів не треба).
2005.03.23 | Сергій Кабуд
все так і є і ще й гірше
академія наук перетворилася на банду шакалів і ворів2005.03.23 | Ukropithecus (robustus)
Re: все так і є і ще й гірше
Сергій Кабуд пише:> академія наук перетворилася на банду шакалів і ворів
Це те саме що сказати - українські збройні сили перетворились на банду шакалів і ворів. Хто є шакалами і ворами - пацани по 18 років? Зрозуміло що ні, дерибанять ті, у кого великі звьозди на погонах. Отак і з академією наук, не плутайте президію академії, яка завжди була клоакою і мета якої полягала у знищенні перспективних молодих науковців на догоду Москві, з вченими, які роблять хоч щось в науці. А скорочення фінансування на фінансовому стані академіків ніяк не відіб'ється, вони тільки за звання академіка щомісяця $500-1000 отримують.
2005.03.24 | Сергій Кабуд
Re: все так і є і ще й гірше
так, отримують- маю одного такого у власній родині-саме $1000 на місяць десь і виймає.
Коли я запитав а шо Патон-
відповідь була:
'а він там якійсь Санаторій 'приватизував'...
так шо точно як ви кажете.
Тому висновок такий- як і все в Україні - Академію краще за все закрити одразу а науку будувати по новій схемі фінансування.
Бо будь яка нова схема буде ліпшою за цього кучмо-совєцького дінозавра
2005.03.23 | Горицвіт
Ну і де тут реформа? Тільки скорочення
Про реформу він сказав, що "є ідея реформи", а цифри скорочення фінансування - вже в бюджеті.2005.03.23 | настрадамус
А этот Патон -политик агитатор Кучмин ?
Под его руководством Украинская наука умерла , и давть 1,7% ВВП этой бригаде ?"Але нова влада, так само, як і стара, не збирається виконувати закони. Адже за законом про науку і науково-технологічну діяльність передбачене фінансування науки в обсязі 1.7% ВВП. Як бачимо, ця норма покликана наблизити Україну до Євросоюзу."
НО НАША наука не та ...
2005.03.23 | Горицвіт
Так Патона ж не знімають
і НАН не розпускають. А просто зменшують фінансування. І це зменшене фінансування знов буде ділити Патон. Нічого собі реформа науки.2005.03.23 | NI_ZRADI
Ідіоти!!!
Один пише як йому добре на заході, другий пише, що науку потрібно реформувати, третій каже, що наші вчені суцільна кучмівська банда.Ідіоти!!! Невігласи!!! Дауни!!!
На Заході всім добре, а перш за все вченим, бо держава дбає про науку. Науку потрібно реформувати, але для цього потрібні гроші. ГАРАНТОВАНІ ЗАКОНОМ 1,7% ВВП!!! Хоча нашому новому гаранту, так само як і старому на закони наплювати!!!
Потім, кого ви називаєте кучмістами? Студентів які стояли на Майдані? Їхніх викладачів, що були поряд з ними. В Київському Національному Університеті імені Тараса Шевченка викладачі не можуть навчити студентів елементарних речей - немає обладнання. І в цьому році вже не буде. І в наступні роки швидше за все також, бо ні Ющенку ні Тимошенко ні тим хто прийде їм на зміну наука не потрібна.
Якщо така фігня відбувається в найкращому вузі країни, то чим тоді займаються в інших наукових закладах?
Ми працюємо на саморобних приладах, за методиками які не використовуються в розвинених країнах вже років 50. Ми отримуємо зарплатню нижчу ніж пролетарій на заводі. Вам на нас начхати? Добре. Бо ми робитимемо для Вас ліки, ми робитимемо Вам операції, ми розробимо для Вас засоби діагностики. Вам начхати на вчених? Тоді нам начхати на Вас!!!
2005.03.23 | Нестор
Хм... А ви хто тоді?
Якщо ви справді працюєте в університетській або академічній науці, то ваші крики - верх лицемірства або того ж таки ідіотизму.Схожі крики мабуть лунали б від директора безнадійно збиткового колгоспу, який називає фінансування свого болота фінансуванням сільського господарства. Не плутайте, шановний, фінансування науки з тим колективним дерибаном бюджетних грошей, який відбувався всі ці роки.
Ви що не в курсі, який процент бюджетних коштів іде на відкати? Ви що не в курсі чим займаються більша половина "науковців" в дослідницьких інститутах та університетах. В кращому випадку це - переписування старих статей. Ви що не в курсі, що більша частина викладачів університетів фактично є вчителями, які з року в рік талдонять розроблені десятки років тому програми і не можуть освоїти щось нове? Цікаво скільки викладачів можуть навчити студента передовим технологіям навіть якщо їм підсунути під ніс сучасний комп"ютер з програмним забезпеченням. Ви що не в курсі скільки науковців в дослідницьких інститутах з"являються на роботу на 1-2 години на день в кращому випадку. А в гіршому випадку вони працюють закордоном і в інституті лише числяться.
То ви таку ситуацію називаєте фінансуванням науки? Гаразд. Які результати такого фінансування? Студент, який після отримання диплому про вищу технічну освіту не знає як знайти площу круга?
Та все це просто кормлення залишків здохлого віськово-промислового комплексу.
> Вам на нас начхати? Добре. Бо ми робитимемо для Вас ліки, ми робитимемо Вам операції, ми розробимо для Вас засоби діагностики. Вам начхати на вчених? Тоді нам начхати на Вас!!
Хм... Судячи з того пасажу, ви працюєте в медінституті. Знаєте, я б на вашому місці взагалі мовчав би в тряпочку
2005.03.23 | Сергій Кабуд
повністтю підтримую (-)
2005.03.23 | NI_ZRADI
Таки точно ідіоти.
Тему можна закривати, тут мені немає з ким дискутувати. Люди не обтяжені інтелектом.2005.03.23 | Сергій Кабуд
ви не аргументуєте на належному рівні-
і забуваєте що тут на форумі середній рівень освіти якнайменше- Кандидат науккого ви грузите тут?
дійсно краще вам інший форум знайти і забрехувати тамошніх дітей.
Можу порадити бізар чат
2005.03.24 | NI_ZRADI
Кандидати на рівні проФФесора.
Те що на "Майдані" середній рівень - це рівень проФФесора і кандидата я навіть не сумніваюся. Я навіть знаю як ви свої дісери зробили. Тільки ваші липові звання не роблять вас вченими. Ви маєте до науки такеж відношення як я до балету. У нас в Україні залишилося лише три вчених: Костюк, Кришталь і ....(а ну чи зможете назвати прізвище третього, дауни. Підкажу - це не я, я ще тільки вчуся бути справжнім вченим, хоча без грошей і обладнання стати ним у цій країні неможливо).ї2005.03.24 | Сергій Кабуд
фігню пишете- на форумі половина людей живе за кордоном
і там же працює і багато хто в науці))))так шо пальцем в небо тичете
2005.03.24 | NI_ZRADI
Ну то й не лізте у наші внутрішні справи!!!
Сергій Кабуд пише:> і там же працює і багато хто в науці))))
Працюють там, бо тут їм не дають. Тож я ПРАВИЙ!!!
2005.03.24 | Сергій Кабуд
а чого ви правди так боїтесь шо аж труситесь?(-)
2005.03.24 | NI_ZRADI
Поки ви ще не сказали жодного слова правди.
2005.03.24 | Нестор
М..да. Ідіотизм обтяжений манією величі (-)
2005.03.25 | NI_ZRADI
Це слова пацієнта якої клініки?
2005.03.23 | _YZ_
"Салют, колего", або як я робив науку
Пам"ятаю як зараз.1997 рік.
Мій шеф - класна людина і класний професіонал. Сказати інше не можна.
Однак, куди дінешся, як тре гроші?
Якось подзвонив мені.
- Слухай, треба написати дисер одній.
- Яка тема?
- Ангіотензин-конвертуючий ензим інгібітор та діастоличний тиск.
- Старе ж як світ! Що там досліддувати? Та і реограф же не працює, якщо знадобиться бодай якийсь контроль зробити... хоча його в світі вже ніхто не використовує...
- Гм... якби працював, то, може, взяли б іншу тему. Як ти сам сказав - тема заїждена і всім відома. Тим краще. Все є в медлайні. Саме тому і вибрали.
- Ладно, за тиждень назбираю стопку статей, глянемо, що там можна скомпонувати...
- От і добре. Багато вона не дасть - нема, але по 500 буде. Ти назбирай, а я то якось звалю до купи, потім роздрукуєш.
Рандомно згенерував "до та після" тиск з 0,05 у потрібних межах, накидав табличок... в общем, за 3 місяці дисер був готовий.
Я поклав 500 у кішеню, як і домовлялися.
І отак я брав участь у "написанні" за 2 роки 4 дисерів. Дві навіть були зі стоматології, там було про підтверження покращення прикусу при протезуванні. Я робив електроміографічну частину "доказів".
То що, добродію, "розробляємо нові ліки та нові діагностичні методики"?
(після правки) Да, забув сказати. Я сидів на зарплаті в універі. ТОбто, на державному фінансуванні.
І отак, сидячи на зарплаті, was supposed to "робити науку". Мені здається, що фінансувати навіть таких як я - нижчий рівень - не означає "фінансувати науку".
Система гнила від самого верху ДО САМОГО НИЗУ. Тре навіть прибиральниць скінчити фінасувати по тих "альма матерах".
Маст дай.
До речі, колего, де Ви бачили, щоб держава (за кордоном) "піклувалася" про науку?
Ви самі колись боролися за грант?
>На Заході всім добре, а перш за все вченим, бо держава дбає про науку.
2005.03.24 | Shooter
Re: "Салют, колего", або як я робив науку
_YZ_ пише:>
> До речі, колего, де Ви бачили, щоб держава (за кордоном) "піклувалася" про науку?
> Ви самі колись боролися за грант?
Піклується - ще й як. За останніми даними - від 30 до 50% на науку в ЄС йде саме від держави (окрім Люксембургу. але то, як Ви розумієте, - не показник).
Інша річ - конкурсна основа цих коштів. Вірніше, конкурсна основа лише поточних коштів, оскільки досить часто закупівля недешевого/дорогого/дуже дорогого обладнання фінансується/співфінансується саме державою.
2005.03.24 | _YZ_
Це дивлячись про яку "науку" говорити
Якщо про науку в Military needs, то там, може, і більше. Не побоюся сказти цього слова(с) - всі 100%Але ... хіба то наука? "Буря в пустелі" - це наука?
Ще одне виключення - моя універська лаба, наприклад. Таких універських лаб багато, мабуть. Але і в них є багато альтернативних додактових джерел фінансування. В тій же нашій лабі приватне фінансування десь 20%.
А от поговоримо про науку "гігантів".
"Крайслер", "Джонсон і Джонсон", "Nestle", той же "Майкрософт".
Ще по десятку таких стовпів в кожній з цих галузей. І ще в десятках інших. Наприклад, нафтовій і сталеварній, паперовій і компутерній, авіаційній і енергетиці. Досить?
Ну, тоді пара прикладів лише у двох з них.
Наприклад, впровадження одного ліку компанії в США обходиться
The average out-of-pocket cost per new drug is $403 million.
І далі:
The average number of new drugs approved per year has doubled since the early 1980s from 19 to 38 per year, according to a new report on prescription.
І це лиш тільки фармакомпанії. А як щодо автомобільного бізнесу?
Наприклад, один "Олдсмобіль" за 3 останні свого існування роки вклав в research більш 5 млрд баксів - результатом якого стали чудовіы авта "Intrique" "Alero" - і _все_одно_закрився після 104 років існування, бо не зміг вижити в конкуренції
Як щодо одягу, меблів і таке інше?
Скільки там сотень мільярдів назбирується?
Відсоток приватно організованої науки в загальносвітовому вимірі становить багато більше 3/4, якщо не всі 7/8, і дає бодай якусь користь на виході замість науки про те, як вбивати.
І ото - дійсно Наука.
Наука автобудіництва, здоров"я або високоякісної сталі.
Ну, що, колего, ще про державну допомогу науці поговоримо? Знову таки, після вирахування потреб на проведення досліджень "Бурі в пустелі"
2005.03.24 | Сергій Кабуд
проблема так званих українских вчених в тому що вони не вчені
а дерібанщики грошейтому всі ваші факти їм нічого не скажуть
Вони живуть в іншому вимірі- їм 'мало' )))))
а що до науки - ваш допис повністтю і адекватно описує стан науки та її фінансування як це МАЄ бути в Україні але наврядче так стане в найближчий час
2005.03.24 | NI_ZRADI
Re: "Салют, колего", або як я робив науку
> Ви самі колись боролися за грант?Який грант, "колега"?
У нас лабораторія: голі стіни і купа металолому 1960 року випуску. Хто захоче працювати з нами? Ліпше вже з китайцями чи індусами, їх все ж таки краще фінансують.
Друге: те як ти пишеш дісери мене не дивує, у нас також всі так пишуть, мене дивує лише те, що ти вважаєш це нормальним. Бо я вважаю це фуйнею і бл.дством.
2005.03.24 | _YZ_
Re: "Салют, колего", або як я робив науку
NI_ZRADI пише:> Друге: те як ти пишеш дісери мене не дивує, у нас також всі так пишуть, мене дивує лише те, що ти вважаєш це нормальним. Бо я вважаю це фуйнею і бл.дством.
Во-во. "у нас також всі так пишуть"
Оце я і кажу, що фінансування _існуючої_системи тре взагалі припинити.
2005.03.24 | NI_ZRADI
Блін....
Люди страждають фігнею не тому, що нероби чи дурні, а тому що нема за що купити прилади, реактиви і т.д. Дайте їм кошти і вони почнуть працювати. ДАЙТЕ ВЧЕНИМ В УКРАЇНІ ПРИСТОЙНУ ЗАРПЛАТУ І НАШІ НАЙКРАЩІ КАДРИ ПОВЕРНУТЬСЯ ІЗ-ЗА КОРДОНУ ПРАЦЮВАТИ НА БАТЬКІВЩИНІ!!!2005.03.24 | Сергій Кабуд
якщо з початку посадити патона років на 10
за розкраданняа ще й інших академіків з 200 нашіх головних науковців які дерібанили все шо тіки можна-
тоді можливо реформа науки буде мати сенс
я особисто радий був би бачити патона і кучму померлими у в'язниці
2005.03.25 | NI_ZRADI
Чи я з глухими розмовляю?
До чого тут взагалі Патон? Він має таке ж відношення до науки як я до балету! Дідка потрібно відправити на пенсію, а з ним і 75% теперішніх академіків. Новим головою НАНУ потрібно зробити Костюка, Кришталя або ...(чогось ніхто із знавців світової і української науки так і не зміг назвати мені прізвище третього українського вченого який регулярно публікує свої роботи у журналах з високим імпакт-фактором. Чи може люди які зі мною сперечаються взагалі нічого про науку не знають? ТОДІ НАФІГ ЛІЗЕТЕ В ТЕМУ В ЯКІЙ НЕ РОЗБИРАЄТЕСЬ?)Однак фінансування науки необхідно збільшувати вже негайно! Бо скоро нічого буде реформувати. І на відміну від вас, нешановані мною любителі бананів, я не бажаю перетворення України на бананову республіку!!!
2005.03.26 | Сергій Кабуд
а навіщо академія? вона підтвердила свою неефективність
а ефективні моделі- американска доречі найкращазбудована інакше.
треба шукати нові форми адміністрування цим чи дати йому пилгі якісь-
це все не є думаю дуже складним, потрібна системна реформа добре проміркована і її відкрите громадске обговорення, власно для чого я думаю ви свій допис і писали і я все це цілком підтримую
2005.03.26 | NI_ZRADI
Амеріка, Амеріка....
Тут:http://www.pnas.org/
2005.03.24 | Нестор
Пояснюю
NI_ZRADI пише:> Який грант, "колега"?
> У нас лабораторія: голі стіни і купа металолому 1960 року випуску. Хто захоче працювати з нами? Ліпше вже з китайцями чи індусами, їх все ж таки краще фінансують.
Виграти грант - це означає, що у вас достатньо клепок в голові, щоб іноземці погодилися фінансувати ваші дослідження. Причому якщо вони переконаються в тому, що ви виконаєте їх краще за індусів і китайців, то негайно куплять вам свіжий металобрухт, а також реактиви впридачу
Отож дерзайте, а не вимагайте фінансування голих стін і старого металобрухту
2005.03.25 | lyd
Re: Пояснюю для Нестора
Якщо за ваші клепки платили б іноземці, то ще пів-біди. А от коли через злиденність наші вчені мусять торгувати своїми розумними головами -- то Біда! Бо для України -- лише убиток.Лідія
2005.03.25 | Сергій Кабуд
шоб цього не було - потрібна люстрація, повна зміна
ситеми управління країною, скорочення адміністративного апарату разом з мусарами разів в 10-15, підняття держслужбовцям платні разів в 20,і так далі.
Топто потрібна інша Україна.
Чи це буде?
2005.03.24 | NI_ZRADI
Ненависникам української науки.
Сюди:http://www.zn.kiev.ua/ie/razdel/538/3100/
2005.03.24 | _YZ_
Ще раз перечитай оце, аби не повторюватися
http://www2.maidanua.org/news/index.php3?bn=maidan_free&key=1111598243&action=view&trs=-12005.03.24 | NI_ZRADI
Краще ти перечитай оце:
http://www2.maidanua.org/news/view-lite.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1111592131а потім це:
http://www2.maidanua.org/news/view-lite.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1111601220
а на десерт читай це (після їжі, або замість їжі, як роблять це українські вчителі, лікарі, вчені, бо таке вже в них фінансування, і нічого найближчим часом не зміниться, бо парочці ющенко-тимошенко національна наука і освіта до одного місця:
http://www.zn.kiev.ua/ie/razdel/538/3100/
2005.03.25 | tmp
не хлебом единым? :) (-)
2005.03.25 | NI_ZRADI
Я гуляю по проспекту, мне не надо ничего.
Я гуляю по проспекту, мне не надо ничего. Я надел свои очки и не вижу никого. В. Цой.Особисто мені гроші не потрібні. Мені за українську науку прикро. За державу Україна боляче. Ми ж не папуаси, щоб так ставитися до науки.
Особисто я проблеми з грошима не маю. Те що мені не доплатить держава у вигляді зарплати, я візьму зі студентів, абітурієнтів і їх батьків у вигляді хабарів. На хліб з маслом вистачить, ще й зі симпатичними студентками погуляти буде на що. Але на фундаментальні дослідження цих грошей не вистачить. Прикро, пропадає мій талант, і не лише мій. В принципі не хочете виділяти гроші на науку - НЕ ТРЕБА. Я маю голову на плечах, маю здоров'я - гроші добуду. Ось тільки вам в разі чого білет в Америку не організують. Скільки Насть Овчарик здохне в Україні, через те, що хтось не хоче фінансувати вітчизняну науку і медицину? Питання риторичне.
2005.03.25 | Andrij
Необхідна державна система наукових грантів
З обов'язковими публікаціями в престижних міжнародних журналах. Для початку я би вкладав гроші у прикладні науки з заохоченням до співробітництва з великим бізнесом. Захисти дисертацій без пари статей у відомих журналах Заходу мають бути заборонені. Також переглянув би всі ступені дані за останні 5-10 років з такою же вимогою. У всіх, хто не має жодної статті - знімати звання.2005.03.26 | lyd
Re: Необхідна державна система наукових грантів
З вами, пане Андрію, все гаразд?А що мають іноземні журнали до наших вчених?
Ви не маєте пошани до самого себе і хочете, щоб вас інші шанували?
Наука -- це знання передані онуку, а не чужинцям. Коли знання роду несуть чужинцю -- це зрада.
Совєти живі і досі!!!!
Наші вчені -- це неоцінений скарб нації, держави. (Маю на увазі вчених "по своїй природі", як казав Г.Сковорода).
Лідія
2005.03.26 | Andrij
Re: Необхідна державна система наукових грантів
lyd пише:> З вами, пане Андрію, все гаразд?
> А що мають іноземні журнали до наших вчених?
В тому вся й проблема, що майже нічого.
2005.03.26 | NI_ZRADI
Лідія і Андрій послухайте, що розумні люди пропонують...
Пропонують вони зробити наступне: оскільки мовою науки зараз є англійська мова (це факт від якого нікуди не дітися), отже необхідно створити в Україні англомовний журнал (принаймі для природничих дисциплін), а для того щоб уникнути панібратства і блату у редакційну раду цього журналу потрібно ввести відомих закордонних вчених. Крім того, статті із цього журналу повинні через деякий час (пів-року, рік) ставати доступними і в Інтернеті для безкоштовного доступу, по такому шляху іде багато відомих журналів, ті ж:AJP або N Eng J Med
Це дозволить нашим вченим заявити про себе на Заході не покидаючи Батьківщини, це дозволить нам інтегруватися у світове наукове життя і т.д. Але для цього необхідні гроші, зміна керівництва НАНУ і політична воля. Нічого цього зараз немає.
2005.03.26 | Сергій Кабуд
ясно шо не гуманітарії- там де це доцільно
а гуманітарні дісціпліни можна просто привести в порядок і профінансувати. Плюс змінити схему адміністрування з академії на іншу-може саме через університети де реально досягти більшої прозорості за рахунок наявності студентів-
їм дати повноваги контролю за адмініструванням вузів, на рівні не меншому за ректорати.
Та багато чого можна-
люди на місцях знають, це все треба аналізувати і впроваджувати -
це зекономе кошти