Для Луценка: бездіяльність правоохоронців у розслідуванні ДТП
03/26/2005 | Юрій Шеляженко
Мосійчук Ігор Володимирович, м. Лубни Полтавської обл., довірена особа нардепа другого скликання В’ячеслава Білоуса і його довірена особа під час парламентських виборі 2002 року, повідомляє:
Під час передвиборчої кампанії до парламенту у 2002 році по виборчому округу №148 (місто Лубни Полтавської області) балотувався ставленик Кучми Салмін Олег Володимирович, тодішній президент Державної Акціонерної Компанії. Цей пан оголосив, що на території виборчого округу знайдено родовища нафти, і зробив головною тезою своєї передвиборчої програми організацію видобутку нафти на території округу, що мало обрушити на його виборців зливу різноманітних благ – інвестиції, робочі місця тощо. Головним і єдиним конкурентом Салміна (після зняття представника соцпартії з виборчих перегонів) був Вячеслав Олександрович Білоус, учасник Форуму національного порятунку, член Української республіканської партії, який на той час працював в апараті уповноваженого з прав людини. Білоус будував свою передвиборчу кампанію на критиці режиму Кучми, викритті різного роду корупційних дій представників режиму. 6.03.2002 Білоус отримав інформацію від полтавського регіонального геолого-розвідувального підприємства про повну відсутність промислових покладів нафти на території Лубенського, Хорольського, Оржицького та частини Семенівського районів Полтавської області. Ця інформація була спочатку повідомлена у виборчий штаб по телефону, який, звичайно ж, прослуховувався.
В цей же день Вячеслав Білоус разом із своєю довіреною особою (автором цих рядків) виїхав в місто Полтаву для участі у виступах кандидатів в народні депутати України по телебаченню. Близько 19-00 в районі села Циганське автомобіль КАМАЗ, який стояв на правій стороні дороги, почав рухатись під кутом 90 градусів в ліву сторону. І тільки після того, як автомобіль перекрив дорогу, ми побачили включений лівий поворот на КАМАЗі, номери автомобіля були затерті грязюкою. Загальмувавши, Білоус встиг звернути різко вправо і запобігти зіткненню. В цей час ми звернули увагу на автомобіль марки “Жигулі” номер 36-63 КІА (наголошую, номери державні!). З нього вийшов чоловік і швидко попрямував в бік КАМАЗа. Ми не стали зупинятись, тому що вважали це небезпечним та й поспішали на студію. Через деякий час нас обігнали два автомобілі: зазначені Жигулі та джип номер 280-07 ЕА. Саме після того, як ми побачили зазначений автомобіль, ми зрозуміли, що вищезазначена пригода є цілеспрямованою, тому що 21.02.2002 під час нашої поїздки до м. Полтави на радіостудію ми вже бачили цей автомобіль номер 280-07 ЕА та автомобіль марки “опель омега” номер 291-07 ЕА, я навіть записав номери цих автомобілів, тому що вони супроводжували нас до Полтави весь час і привертали увагу. Хочу звернути вашу увагу на те, що приблизно за рік до виборів при подібній аварійній ситуації загинув народний депутат України, керівник компанії “Охтирканафтопродукт” Рабій, бізнес-інтереси якого розходилися з інтересами Салміна О.В. і вони ворогували між собою. Прицьому повідомляю, що в цей же день на сусідній трасі в Полтавській області при загадкових обставинах загинув голова державної компанії “Укрспецекпорт” Валерій Малєв.
7.03.2003 року Білоусом була направлена заява з приводу замаху на наше життя під час проведення виборчої кампанії 2002 року. Відповідь Білоус отримав за підписом начальника управління МВС України в Полтавській області А. Й. Присяжнюка, в якій повідомлялося, що “автомобіль “ВАЗ-21.053” д/н 36-63 КІА був знятий з обліку для реалізації. Вказані номерні знаки по обліках ДАІ не проходять”.
У Білоуса викликав подив такий поверховий підхід до розгляду заяви. Міліція не виконує обов’язків щодо розшуку зниклого державного номера та власне самого автомобіля, а пропонує йому оплачувану охорону. Це в той час, коли в Лубенському районі було розташовано роту внутрішній військ МВС України з метою забезпечення правпорядку під час проведення виборчого процесу. Більш того, Білоус повідомляв про номерний знак 291-07 ЕА, а у відповіді йдеться про номерний знак 20-107 Е (?!). Незрозуміло, чому не були допитані громадяни, власники автомобілів яким належали номерні знаки – Нємцов К.В., Соломко А.С., адже можна припустити, що ці номерні знаки були “позичені” для проведення вказаної ДТП. Білоус звертався до Генеральної прокуратури, у відповідях постійно підкреслюється, що на запити до МРЕВ м. Києва та Київської області з приводу знищення державного номерного знаку 36-63 КІА автомобіля, який знятий з обліку ще в 1996 році, відповіді не надходило. На підставі наведеного, керуючись статтею 40 Конституції України, ст. 97 КПК просимо дати правову оцінку діям (бездіяльності) посадових осіб, органів внутрішніх справ щодо тяганини у розслідуванні ДТП, що сталося 6.03.2002 року, в результаті якого було здійснено замах на життя Білоуса.
Зараз нова влада намагається провести розслідування резонансних злочинів, скоєних за часів режиму Кучми, в тому числі і в результаті ДТП: загибель лідера НРУ В’ячеслава Чорновола, відомого борця з корупцією народного депутата України Анатолія Єрмака, народного депутата Ємця, осіб, які могли б бути свідками злочинної діяльності Кучми та його оточення – директора “Укрспецекспорту” Валерія Малєва, урядового менеджера по іноземним інвестиціям Миколи Медолиза. Ми хотіли б звернути Вашу увагу на недбалість, з якою по сьогоднішній день розслідується дорожньо-транспортна пригода, яку я розцінюю як замах на життя державного діяча. Можливо, що саме ця ниточка виведе слідство на шлях до розкриття групи осіб, які стоять за організацією вже згаданих ДТП.
Інформую також, що за позовом Білоуса у Європейському суді з прав людини розглядається справа проти України з приводу відмови Білоусу в правосудді та фальсифікації виборів у виборчому окрузі № 148. Справа прийнята до впровадження 2 травня 2003 року.
(відскановані документи, що стосуються цієї справи, надіслано з адреси lubni-info@ukr.net на news@maidanua.org та files@maidanua.org)
Під час передвиборчої кампанії до парламенту у 2002 році по виборчому округу №148 (місто Лубни Полтавської області) балотувався ставленик Кучми Салмін Олег Володимирович, тодішній президент Державної Акціонерної Компанії. Цей пан оголосив, що на території виборчого округу знайдено родовища нафти, і зробив головною тезою своєї передвиборчої програми організацію видобутку нафти на території округу, що мало обрушити на його виборців зливу різноманітних благ – інвестиції, робочі місця тощо. Головним і єдиним конкурентом Салміна (після зняття представника соцпартії з виборчих перегонів) був Вячеслав Олександрович Білоус, учасник Форуму національного порятунку, член Української республіканської партії, який на той час працював в апараті уповноваженого з прав людини. Білоус будував свою передвиборчу кампанію на критиці режиму Кучми, викритті різного роду корупційних дій представників режиму. 6.03.2002 Білоус отримав інформацію від полтавського регіонального геолого-розвідувального підприємства про повну відсутність промислових покладів нафти на території Лубенського, Хорольського, Оржицького та частини Семенівського районів Полтавської області. Ця інформація була спочатку повідомлена у виборчий штаб по телефону, який, звичайно ж, прослуховувався.
В цей же день Вячеслав Білоус разом із своєю довіреною особою (автором цих рядків) виїхав в місто Полтаву для участі у виступах кандидатів в народні депутати України по телебаченню. Близько 19-00 в районі села Циганське автомобіль КАМАЗ, який стояв на правій стороні дороги, почав рухатись під кутом 90 градусів в ліву сторону. І тільки після того, як автомобіль перекрив дорогу, ми побачили включений лівий поворот на КАМАЗі, номери автомобіля були затерті грязюкою. Загальмувавши, Білоус встиг звернути різко вправо і запобігти зіткненню. В цей час ми звернули увагу на автомобіль марки “Жигулі” номер 36-63 КІА (наголошую, номери державні!). З нього вийшов чоловік і швидко попрямував в бік КАМАЗа. Ми не стали зупинятись, тому що вважали це небезпечним та й поспішали на студію. Через деякий час нас обігнали два автомобілі: зазначені Жигулі та джип номер 280-07 ЕА. Саме після того, як ми побачили зазначений автомобіль, ми зрозуміли, що вищезазначена пригода є цілеспрямованою, тому що 21.02.2002 під час нашої поїздки до м. Полтави на радіостудію ми вже бачили цей автомобіль номер 280-07 ЕА та автомобіль марки “опель омега” номер 291-07 ЕА, я навіть записав номери цих автомобілів, тому що вони супроводжували нас до Полтави весь час і привертали увагу. Хочу звернути вашу увагу на те, що приблизно за рік до виборів при подібній аварійній ситуації загинув народний депутат України, керівник компанії “Охтирканафтопродукт” Рабій, бізнес-інтереси якого розходилися з інтересами Салміна О.В. і вони ворогували між собою. Прицьому повідомляю, що в цей же день на сусідній трасі в Полтавській області при загадкових обставинах загинув голова державної компанії “Укрспецекпорт” Валерій Малєв.
7.03.2003 року Білоусом була направлена заява з приводу замаху на наше життя під час проведення виборчої кампанії 2002 року. Відповідь Білоус отримав за підписом начальника управління МВС України в Полтавській області А. Й. Присяжнюка, в якій повідомлялося, що “автомобіль “ВАЗ-21.053” д/н 36-63 КІА був знятий з обліку для реалізації. Вказані номерні знаки по обліках ДАІ не проходять”.
У Білоуса викликав подив такий поверховий підхід до розгляду заяви. Міліція не виконує обов’язків щодо розшуку зниклого державного номера та власне самого автомобіля, а пропонує йому оплачувану охорону. Це в той час, коли в Лубенському районі було розташовано роту внутрішній військ МВС України з метою забезпечення правпорядку під час проведення виборчого процесу. Більш того, Білоус повідомляв про номерний знак 291-07 ЕА, а у відповіді йдеться про номерний знак 20-107 Е (?!). Незрозуміло, чому не були допитані громадяни, власники автомобілів яким належали номерні знаки – Нємцов К.В., Соломко А.С., адже можна припустити, що ці номерні знаки були “позичені” для проведення вказаної ДТП. Білоус звертався до Генеральної прокуратури, у відповідях постійно підкреслюється, що на запити до МРЕВ м. Києва та Київської області з приводу знищення державного номерного знаку 36-63 КІА автомобіля, який знятий з обліку ще в 1996 році, відповіді не надходило. На підставі наведеного, керуючись статтею 40 Конституції України, ст. 97 КПК просимо дати правову оцінку діям (бездіяльності) посадових осіб, органів внутрішніх справ щодо тяганини у розслідуванні ДТП, що сталося 6.03.2002 року, в результаті якого було здійснено замах на життя Білоуса.
Зараз нова влада намагається провести розслідування резонансних злочинів, скоєних за часів режиму Кучми, в тому числі і в результаті ДТП: загибель лідера НРУ В’ячеслава Чорновола, відомого борця з корупцією народного депутата України Анатолія Єрмака, народного депутата Ємця, осіб, які могли б бути свідками злочинної діяльності Кучми та його оточення – директора “Укрспецекспорту” Валерія Малєва, урядового менеджера по іноземним інвестиціям Миколи Медолиза. Ми хотіли б звернути Вашу увагу на недбалість, з якою по сьогоднішній день розслідується дорожньо-транспортна пригода, яку я розцінюю як замах на життя державного діяча. Можливо, що саме ця ниточка виведе слідство на шлях до розкриття групи осіб, які стоять за організацією вже згаданих ДТП.
Інформую також, що за позовом Білоуса у Європейському суді з прав людини розглядається справа проти України з приводу відмови Білоусу в правосудді та фальсифікації виборів у виборчому окрузі № 148. Справа прийнята до впровадження 2 травня 2003 року.
(відскановані документи, що стосуються цієї справи, надіслано з адреси lubni-info@ukr.net на news@maidanua.org та files@maidanua.org)