03/29/2005 | Кочегар2

Житлові чеки – чергове „кидалово” влади
В Києві вводиться в дію програма реконструкції 5-типоверхівок. Вона передбачає відселення мешканців у нове житло. Все, здавалося би, чудово. Але маленький нюанс: відселення буде відбуватися у квартири того-таки метражу, який був у громадян у старих помешканнях. При цьому не враховується той факт, що сім‘ї розрослися. Київська міська держадміністрація натомість пропонує тим, хто хоче розширити помешкання, доплачувати зі своєї кишені. Мотивується це тим, що люди покращили свої житлові умови.
Інтенсивне житлове будівництво у Києві взагалі змушує дивуватися, чому досі не забезпечено житлом сім’ї, які перебувають на квартирному обліку з 1974 року. Адже мер Омельченко рапортує про здачу одного мільйону квадратних метрів житла щорічно. Черговикам службовці КМДА свої відмови в наданні житла у новобудовах мотивують необхідністю повернення інвестиційних коштів. Натомість пропонується знову ставати в чергу на “молодіжний кредит” або придбання житла за 50% вартості. На ці “пільгові” кредити утворилася черга з 1998 року. Де є черга, там є “блат” і процвітає корупція.
До речі, у Москві всі інвестиції на житлове будівництво йдуть за умови, що до 30% житла передається в комунальну власність для надання черговикам, пільговикам та малозабезпеченим. І останніми роками квартирна черга в Москві катастрофічно тане.
У Києві лише 5 % інвестиційної житлової площі передається у комунальну власність. Черга на житло складає приблизно 140 тисяч чоловік і танути не збирається.
Все це зайвий раз свідчить про зажерливість та корупційність нашого чиновництва.
Розбещеним безкарністю чиновникам слід нагадати 2-й абзац ст. 47 Конституції: “Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату згідно до закону”. Це формулювання ввійшло до проекту нового “Житлового кодексу”.
Більшість черговиків є малозабезпеченими, просто з притаманною українцям скромністю вони не нагадують про це владі, яка вважає, що “все чудово в Датському королівстві”.
Відкинувши оманливу скромність, нагадаємо владі про існування Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.92 р.
Згідно третьої статті цього Закону, “приватизація здійснюється шляхом: --- безкоштовної передачі громадянам квартир ... з розрахунку санітарної норми 21 кв. метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 кв. метрів на сім’ю; -- продажу надлишків загальної площі квартир громадянам України, що мешкають у них або перебувають у черзі потребуючих поліпшення житлових умов”.
Саме для останніх ст. 4 Закону передбачає житлові чеки – приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються за умов приватизації державного житлового фонду.
Пункт 2 статті 5 Закону зазначає: “Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право отримати сім’я наймача безкоштовно, наймачу та членам його сім’ї надаються чеки, сума яких визначається, виходячи з розміру недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра”.
Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна – 10, прийнятого для розрахунків у Державній програмі приватизації (606 млрд. карбованців за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України – 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Офіційний курс НБУ з березня по грудень 1992 року зупинився на 0,58 купоно-карбованців за 1 долар США. Курси не друкувалися і не вивішувалися. Тобто 12000 купоно-карбованців: 0,58 куп.-крб. / долар = 6960 доларів США. Враховуючи коефіцієнт 10 (ним зараз користується Бюро технічної інвентаризації (БТІ) при оцінці вартості житла) нині ця сума має складати $ 69600 на людину без індексації.
Вражає, чи не так?
Стаття 9 Закону визначає використання коштів, одержаних від приватизації: “Кошти ... зараховуються у спеціально створені позабюджетні приватизаційні житлові фонди місцевих Рад народних депутатів, або спеціальні фонди ... організацій ..., у повному господарському віданні ... яких знаходиться державний житловий фонд, і використовуються на житлове будівництво та на ремонт житла з метою забезпечення житлом громадян, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов.
20 % суми вказаних фондів перераховуються в Державний приватизаційний житловий фонд, який створюється для фінансування житлового будівництва в регіонах з низьким рівнем забезпечення громадян житлом та створення резерву коштів для забезпечення гарантії прав на безкоштовне державне житло новонароджених громадян України. Використання коштів зазначеного фонду здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Тепер постає традиційне запитання: “Хто винен?”, що черговики з 1974 року не можуть покращити свої житлові умови, і куди поділись із приватизаційних фондів $ 6 960 х 52 000 000 (громадян України) = 361 920 000 000 доларів США, виділених на покращення цих умов? Пересічний посадовець, побачивши це астрономічне число, почне поблажливо посміхаючись пояснювати: такого не може бути, наша “ненька” була у скруті, такі кошти не могли виділити. Та і взагалі ніяких коштів не виділяли, це так планували, а воно, бачите, -- не вийшло.
Це вже справа слідчих органів з’ясовувати: чи були створені позабюджетні приватизаційні житлові фонди, які суми через них пройшли і куди поділися.
Той факт, що на дев’ять місяців 1992 року було заморожено офіційні курси валют, викликає ще одну підозру: про те, що відбувалася безпрецедентна конвертаційна афера -- спекуляції на різниці офіційного і ринкового курсів іноземних валют.
Звідси випливає третя підозра. Житлові чеки є цінними паперами, а це означає, що під їх заставу можна брати кредити і оформлювати інвестиційну діяльність. 18 вересня 1991 р. було введено в дію Закон УРСР “Про інвестиційну діяльність”. Українська фондова біржа була зареєстрована Кабінетом Міністрів України 29 жовтня 1991 року. З 1 січня 1991 року було введено в дію Закон УРСР “Про цінні папери і фондову біржу”, 13 березня 1992 року – “Закон про іноземні інвестиції”. 15 березня 1992 року – Закон “Про приватизаційні папери”.
Тобто, вказана в Законі “Про приватизацію державного житлового фонду” сума у 606 млрд. крб. За станом на 1 липня 1992 р. не є випадковою і 361.920.000.000 $ США -- не здаються фантазією. Під ці астрономічні суми віртуальних житлових чеків було дуже вигідно брати кредити і залучати іноземних інвесторів. Оборудки проводилися через Українську фондову біржу (керівництво якої могло навіть не знати про це). Завдяки цим інвестиціям взяла старт одна з найприбутковіших галузей економіки – будівельна індустрія та житлове будівництво, що становлять вагому частку валового продукту.
Як завжди з українців роблять дурників – за наші кошти набудували елітного житла, з якого владні структури мають надприбутки, а черговикам розповідають байки про те, що їхні 12000 крб. “з’їла” інфляція, і законні 21 кв. метр на людину зараз коштують 1 грн. 20 коп.
Економіка України до тепер прив’язана до долара і якщо 1 липня 1992 р. за 6960 $ США можно було придбати пристойну однокімнатну квартиру в престижному районі, то і зараз за 69600 $ США можна придбати 1-кімнатну квартиру в “елітній” новобудові. Коефіцієнт індексації визначили вірно – він чітко працює і нині.
Складається таке враження, що саме за ті роки вкрали все, що можливо, причому значно оптимізувавши цей процес.
Але нерідко злодій попадається тоді, коли намагається замести сліди. Почнемо наводити докази, які лежать на поверхні.
1. Громадянам, котрі приватизують житло, видали “Свідоцтво про право власності на житло”. У них зазначено: “Загальна площа квартири становить (14,9) кв. метрів, а відновна вартість на момент приватизації (2,68) грн.”. Відновна вартість – це кошти на відновлення (тобто, ремонт і будівництво) житла.
Що можна відремонтувати за 2,68 гривні?!
Усі ці мізерні суми зазначеної відновної вартості є відлунням тих 12 000 карбованців (1 гривня = 100 000 крб.) у 1992 році. Тепер порівняйте курси долара тоді і на момент отримання “Свідоцтва”.
2. Ваша квартира приватизована. Тепер визначте, скільки кв. метрів заборгувала Вам держава. Якщо у “Свідоцтві про право власності на житло” зазначено 6 осіб, то 21 кв. м х 6 осіб + 10 кв. м = 136 кв. метрів.
При загальній площі квартири 82 кв. метри 136– 82 = 54 кв. м – винна Вам держава.
У додаток до “Свідоцтва про право власності на житло” мають бути заповнені і видані Вам на руки “Розпорядження органу приватизації”, дата видачі і номер якого мають збігатися з номером і датою видачі “Свідоцтва”. Значна частина громадян на руки ці “Розпорядження” не отримали.
3. Форма цих “Розпоряджень” складена таким чином, що в неї автоматично переписується занижена сума належних Вам житлових чеків, а квадратні метри, які заборгувала Вам держава, ніде не фігурують.
4. Самі житлові чеки надруковані не були, хоча є цінними паперами згідно Закону України “Про приватизаційні папери, житлові чеки, земельні бони”. Українці якраз ковтали “кидалово” з майновими приватизаційними сертифікатами (ваучерами), метикуючи, що з ними робити. І на рівні підсвідомості раділи, що не треба ламати собі голови над якимись житловими чеками. Інформація про них була обмежена і суперечлива.
Сертифікати на приватизацію майна державних підприємств – це було щось загально-віртуальне, чого ніхто не усвідомив і не відчув. А от житлові чеки на недодані квадратні метри – це вже небезпечно, це дуже конкретно. Тому і не надрукували.
Лише 28 березня 1996 року було затверджене “Положення про порядок використання житлових чеків для приватизації житла та частки майна державних підприємств”, в котрому йшлося про використання житлових чеків ... у вигляді депозитних рахунків. Введення 1 вересня 1996 року гривні остаточно знецінило вартість чеків.
Реально для громадян операції з цими депозитними рахунками стали можливими після затвердження постановою Правління НБУ від 27.04.2000 р.: “Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів”.
При видачі власникам квартири свідоцтва про право власності на житло у паспортах усіх повнолітніх членів сім’ї власника і у свідоцтвах про народження неповнолітніх осіб робилася примітка: “Право на безкоштовну приватизацію житла використано в обсязі ___ кв. метрів при нормі ___ кв. м загальної площі”.
Але при обміні паспортів радянського зразка на нові українські і видачі паспортів дітям при досягненні повноліття чомусь забували ставити такі примітки замість тих, що залишалися у старих паспортах.
6. З “Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян “ № 56 від 15.09.92 р. було вилучено 12.05.93 р. пункт 39, який передбачав: “Одержання нового житла від держави може здійснюватися на платній основі з використанням одержаних при приватизації житлових чеків”. Тобто, коли якийсь “розумник” підіймав питання про житлові чеки, чиновники, посилаючись на “Положення”, відповідали, що пункт вилучено, нічого такого нема і ніхто ні про що не знає.
7. Під час оформлення “Свідоцтва про приватизацію” відділи приватизації вилучали у людей квитанції про сплату послуг за оформлення документів. Тут замітали сліди ще одного злочину, бо виходило, що приватизація не така вже й безкоштовна, адже в цих квитанціях значилися суми, значно більші від сум відновної вартості квартири, визначеної БТІ. Наприклад, квартира коштувала 29000 крб., а послуги з її приватизації -- 48000 крб. Добре, що досвідчені бухгалтери, економісти та юристи старого гарту робили ксерокопії з тих квитанцій, щоб залишились хоч якісь сліди.
Обмежимося наведенням прикладів, як чиновники вилучали з ужитку відомості про житлові чеки. У країні, де жодного злочинного можновладця не було притягнуто до кримінальної відповідальності, питання „хто винен?” -- безсенсове.
Широкий загал більше цікавить друге традиційне питання: “Що робити?”
Спочатку перевірте, чи є у Вас “Розпорядження” і помітка (штамп) у паспорті.
Визначте, скільки квадратних метрів Вам винна держава (дивись розрахунок п. 2).
Звірте результат із даними, що є у “Свідоцтві”, “Розпорядженні” і паспорті.
У разі відсутності у Вас подібного “Розпорядження” пишіть заяву на ім’я керуючого свого районного ощадбанку.
Керуючому _____ відділенням
Ощадного банку в ___________ р-ні м.Києва
Іванова Івана Івановича
що мешкає за адресою: ________
ЗАПИТ
Прошу надати довідку про наявність депозитних приватизаційних розрахунків на ім’я громадян _________ що мешкають за адресою _________ із зазначенням суми залишків приватизаційних житлових чеків на кожного, і чи проводилися будь-які платежі із зазначених рахунків на виконання ст. 5 Закону України “Про приватизаційні папери, житлові чеки, земельні бони”.
Довідка необхідна для розгляду в суді цивільної справи.
Дата Підпис



Ця банківська послуга коштуватиме Вам 10 гривень і, при потребі, слугуватиме доказом, що Ви дійсно маєте житлові чеки і нікуди їх не використали.
Отримавши Довідку (обов’язково на фірмовому бланку) з реєстраційним номером, зніміть кілька ксерокопій.
Таким чином, розраховуючи, що держава винна Вам хоча б 13,65 кв. м (старі радянські санітарні норми) і отримавши банківську довідку, що на ці метри Ви маєте житлові чеки на депозитному приватизаційному рахунку, пишіть заяву на ім’я голови райдержадміністрації.
Голові ______ райдержадміністрації
_________________
Від (ПІБ) ________________,
що мешкає за адресою_______
тел.______
ЗАЯВА
Наша сім’я у складі ____ чоловік (перерахувати всіх поіменно) стоїть на квартирному обліку для отримання окремої квартири з ____ року. На пільговій черзі з ____ року. Маю пільги як (учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, ветеран війни, праці тощо).
Помешкання приватизоване на громадян __________(перерахувати всіх поіменно). Згідно Закону “Про приватизацію державного житлового фонду “, ми маємо право на ______ кв. метрів.
На виконання закону України “Про приватизаційні папери, житлові чеки, земельні бони”, вимагаю негайно надати окрему квартиру у новому будинку моєму сину (дочці, онуці) в рахунок невикористаних житлових чеків.
По суті моєї заяви прошу проінформувати мене письмово, відповідно до ст. 18.19 Закону України “Про звернення громадян”.
Дата Підпис

Якщо помешкання знаходиться в аварійному будинку – не забудьте про це повідомити.
До заяви додаєте ксерокопії Вашої довідки та документів, які б засвідчили, що Ви маєте право на першочергове забезпечення житлом; ксерокопію сторінки паспорту, де стоїть примітка про недодані квадратні метри (якщо вона є) і титульної сторінки паспорту, що ці метри належать саме Вам; якщо будинок аварійний -- то копію акту про аварійність будинку чи квартири. Ніколи не давайте на руки оригінали документів чиновникам, вони їх можуть знищити і Ви потім нічого не доведете.
Заяву пишіть у двох екземплярах, після дати і підпису напишіть: “До заяви додано:” -- перелік тих копій документів, які Ви подаєте до райдержадміністрації.
Прослідкуйте, щоб на Вашому екземплярі зробили помітку про прийняття документів (вхідний номер і хто прийняв).
Звичайно Вам дадуть відписку, що немає ніякої житлової площі. Це підла брехня – на житлових новобудовах Києва висять рекламні щити: “Наш фахівець допоможе Вам підібрати квартиру” -- тобто за гроші, хоч увесь будинок купляйте (що, до речі, і роблять).
Але головне, що Ви зверталися до райдержадміністрації із законною вимогою про надання житла. Тепер у Вас три шляхи, як у епічного героя:
1. Писати заяви і скарги Президенту, прикладаючи до них копії всіх вищезгаданих документів та копії заяв до райдержадміністрації і їх відповіді, та нести все до Секретаріату Президента за адресою: Шовковична, 12. Прийом: понеділок, четвер 8.00 -- 18.00 без обіду, субота – 9.00 -- 13.00.
2. Писати заяви в Прокуратуру про невиконання законів та в судовому порядку вирішувати питання про надання Вам житла.
3. Шукати інших обділених житловою площею і влаштовувати мирні акції громадянського протесту, як це робили мешканці гуртожитків, продавці ринків та обурені забудовою заповідних скверів мешканці навколишніх будинків.
Вибирати Вам, шановний читачу.
Якщо кількість недоданих Вам кв. метрів недостатня для отримання хоча б кімнати в комуналці (це реально, бо у відділ по виявленню та розпорядженню безхазяйним майном Податкової інспекції надходять квартири померлих самотніх та престарілих), то Ви можете використати житлові чеки для погашення кредиту на квартиру. Адже оцінювати їх вартість потрібно за реальною вартістю квадратного метру в новобудовах, а не за фіктивною вартістю, вказаною у “Свідоцтвах” і “Розпорядженнях”.
Просто цього необхідно наполегливо домагатися від влади.


Кость Зацарний
(Інститут ефективної політики)
контактний телефон: 8-066-171-08-70