19 років тому був заарештований мій товарищ
04/09/2005 | Сергій Кабуд
як з'ясувалося вчора- з політичних мотивів.
Заарештований був у москві, де знаходився в друзів в гостях, йому було підкинуто аж півтора грами маріхуани.
Після арешту він опинився в Лефортовскій слідчій тюрмі кгб.
Там його допитували у зв'язку з його контактами з колом нашіх спільних друзів, зокрема цікавилися 'акцією' 1 го травня 1986 року.
Акція полягала в тому що група осіб подалася на печерську гору, де 'Баба', щоб обговорити чорнобильську катастрофу і обмінятися думками а також з'ясувати що насправді трапилося в чорнобилі.
Участь в 'акції' приймали лише друзі, вона була цілком приватного характеру.
Мого товарища заарештували трохи пізніше, десь влітку, скоріше за все з подачі одного москаля підозрюваного у співпраці з гебе.
Товариш був в нього вдома і після того як звідти вийшов- був затриманий особами в штатському, а в ментярні обшуканий де й 'знайшли' наркотик в об'ємі десь на один касяк.
Після того як гебісти зрозуміли що він нічого їм не буде говорити незважаючи на погрози 6-річною відсидкою, його перевели в іншу в'язницю, а пізніше осудили і дали
6 років.
Він відсидів 4, бо через 3 з попловиною прийшла відповідь апекляційного суду і строк був скорочений до 4х.
Після того він виграв в карти(очко) в 'отрядного' чи як воно називається і той якимось чином замість виплати 80 тисяч рублів(!!!)
допоміг йому перейти на хімію.
Нажаль він не усвідомлював тоді що став політв'язнем, не звернувся до 'нас' чи ще інших правозахисників і отако відсидів не за що.
Я до вчорашнього дня не знав і не усвідомлював всіх деталей цього арешту, зокрема що він був під слідством кгб і на нього чинився тиск з метою використати проти інших нашіх друзів.
Політичні в'язні - це інколи наші прості товарищі, друзі чи сусіди які відмовлялися стукати на нас і про мужні вчинки яких ми дізнаємося через 20 років.
Заарештований був у москві, де знаходився в друзів в гостях, йому було підкинуто аж півтора грами маріхуани.
Після арешту він опинився в Лефортовскій слідчій тюрмі кгб.
Там його допитували у зв'язку з його контактами з колом нашіх спільних друзів, зокрема цікавилися 'акцією' 1 го травня 1986 року.
Акція полягала в тому що група осіб подалася на печерську гору, де 'Баба', щоб обговорити чорнобильську катастрофу і обмінятися думками а також з'ясувати що насправді трапилося в чорнобилі.
Участь в 'акції' приймали лише друзі, вона була цілком приватного характеру.
Мого товарища заарештували трохи пізніше, десь влітку, скоріше за все з подачі одного москаля підозрюваного у співпраці з гебе.
Товариш був в нього вдома і після того як звідти вийшов- був затриманий особами в штатському, а в ментярні обшуканий де й 'знайшли' наркотик в об'ємі десь на один касяк.
Після того як гебісти зрозуміли що він нічого їм не буде говорити незважаючи на погрози 6-річною відсидкою, його перевели в іншу в'язницю, а пізніше осудили і дали
6 років.
Він відсидів 4, бо через 3 з попловиною прийшла відповідь апекляційного суду і строк був скорочений до 4х.
Після того він виграв в карти(очко) в 'отрядного' чи як воно називається і той якимось чином замість виплати 80 тисяч рублів(!!!)
допоміг йому перейти на хімію.
Нажаль він не усвідомлював тоді що став політв'язнем, не звернувся до 'нас' чи ще інших правозахисників і отако відсидів не за що.
Я до вчорашнього дня не знав і не усвідомлював всіх деталей цього арешту, зокрема що він був під слідством кгб і на нього чинився тиск з метою використати проти інших нашіх друзів.
Політичні в'язні - це інколи наші прості товарищі, друзі чи сусіди які відмовлялися стукати на нас і про мужні вчинки яких ми дізнаємося через 20 років.
Відповіді
2005.04.09 | Мартинюк
Політичних вязнів було набагато більше аніж тих про кого знали.
Дуже багатьох "прибирали" по кримінальних звинуваченнях, садили в дурку.З нагоди "перестройки" КДБ взагалі перейшло до "прихованих" методів боротьби з інікодумцями, однак боротьба ця не стала менш жорстокою, навпаки почастішали замасковані під нещасні випадки чи під "нерозкриті кримінали" вбивства .
Каральні органни СРСР активно розчищали місце для майбутнього перходу комуністичної СРСРівської еліти в "ринков-демократичний" статус.
Зокрема в таборах і тюрмах напередодні "перестройки" пройшла хвиля масових вбивств. Вбивали "некерованих" і "непердбачуваних" дисидентів, які могли б реально очолити реальну опзицію до комуністичної влади. Наприклад Стуса , Тихого . Вбивали просто невідомих на Заході , але активних і послідовних опонентів влади.
Під виглядом нещасних випадків ліквідовували потенційних лідерів робітничого чи страйкового руху. Знаю це по Львову.
2005.04.09 | otar
Цікаво
> Зокрема в таборах і тюрмах напередодні "перестройки" пройшла хвиля масових вбивств. Вбивали "некерованих" і "непердбачуваних" дисидентів, які могли б реально очолити реальну опзицію до комуністичної влади. Наприклад Стуса , Тихого . Вбивали просто невідомих на Заході , але активних і послідовних опонентів влади.> Під виглядом нещасних випадків ліквідовували потенційних лідерів робітничого чи страйкового руху. Знаю це по Львову.
Це - до уваги того пана, який мені тут неодноразово доводив, що пізній СРСР був кращий за кучмізм, і взагалі жити було добре і свободи було багато.
2005.04.09 | Сергій Кабуд
в якійсь мірі було краще, але тим хто не ліз в політику
за часів кучми вбивали мабуть більше2005.04.09 | капітан Немо
не Чемерис випадково, чи його знайомий ?(-)
2005.04.09 | Сергій Кабуд
наче ні- цього Пана звуть Петром
в наступні кілька місяців 86 року,послідовно було викликано до різних спецслужб- ментів і гебе ще принаймні 10 осіб, включно з мною,
хто ходив, хто послав.
Допитували про
-антирадянщину
-наркотики(з погрозами що буде те саме що з Петром)
-знайомих
-західні радіостанції
-літературу яку ми троха росповсюджували
-мистецький контркультурний журнал Суб'єктікон який виходив аж в
кількох екземплярах
особливо розпитували про 3 особи, про яких зокрема просили підписувати папірці де було написано що ми закликали до повалення совкового режиму
у грудні 86 я прийняв 'відповідальне рішення' і таємно виїхав з міста в невідомому напрямку 'до москви')))))))))))))
Незабаром стало відомо що в таборі помер п. Марченко(якщо я не помиляюся це був саме вiн) i відпустили з ссилки Сахарова в москву.
Арешти було припинено приблизно в січні 86р. Ми перестали боятися що буде відкрита справа проти нас. Я повернувся до Киіву.