04/09/2005 | толя дейнека

із інтересом познайомився з матеріалом "День повалення Ахметова" в УП (http://www2.pravda.com.ua/archive/2005/april/9/1.shtml). Текст підписаний ім'ям Леонід Амчук, Донецьк-Київ, УП - якщо я не помиляюся, це псевдонім, яким помічається "редакційний погляд".
Враження від прочитанного таке, що саме УП (або якщо хочте Леонід Амчук) є ідеологом, організатором, контролером і трохи не виконавцем арешту Колесникова. Загальне враження виникає від всебічного охоплення теми: від чітко окресленого кола супротивників, через подробиці оперативних заходів і знання які судді є підкупленими, які ні, і аж до дрібних внутрішніх деталей на кшталт огороженої параші в одиночній камері чи відсутніх наручників при затриманні.
Прямо вказані депутати Антон'єва, Самофалов, Бандурко як такі що пов'язані з вельми сумнівними оборудками у власних фондах. Це для УП виглядає не як ризик потрапити під позов про захист "честі та репутації", а скоріше як попередження триматися згаданим товаришам подалі від справи Колесникова.
Виникає питання, хто може сповна відповідати за операцію "посади Колесникова за грати"? Чи державні мужі наші, мужні прозорливі послідовні статеги, тактики і менеджери.. , є в нас такі? адже боротися з потужнім владно-фінансововим угрупуванням не дуе відрізняється від війни - треба планувати кроки свої, передбачити і вчасно нейтралізувати кроки суперників.. Методів завалити справу за бажання безліч.. А може не державні мужі, а справді скромний Л.Амчук з УП?
---
нічого, крім власних вражень.
а зразково випопроти юду Колесникова за його нахабні северодонецькі речі - справді слід, бо інакше гріш ціна нашій державі Україна. І якщо доведений буде кримінал бандитського здирництва - це буде значно краще ніж за "сепаратизм" (лапки не мої - тд).