04/15/2005 | АВтор

ДОЦІЛЬНІСТЬ ЧИ ЗАКОННІСТЬ?

14 квітня 2005 року у Київраді відбулися другі в історії депутатські слухання, присвячені містобудівній та земельній політиці Київради. Правовий статус таких слухань на сьогодні не визначено, тому поки що невідомо, які наслідки вони матимуть.
З виступу депутата Київради Віктора Іванченка:
“Поняття депутатські слухання у чинному законодавстві не існує. Існують парламентські слухання, згадані у ст. 6 Закону України “Про статус народного депутата України”, але сутність цього терміну у чинному законодавстві України не розкрита. Регламент Верховної ради теж не розкриває поняття “Парламентські слухання” і не регламентує їх процедуру, в той же час Верховна Рада у своїй постанові “Про затвердження Положень про проведення Парламентських слухань” визначає відповідні процедури, які регламентують проведення цих заходів, найважливіші з яких такі: “Постанова про проведення слухань приймається Верховною Радою, а не одноосібно спікером, за тими ж процедурами, що і інші постанови”. – Тобто Київрада мала б спочатку розглянути підготовлений у відповідності до вимог регламенту Проект рішення про проведення слухань і прийняти відповідне рішення про це.
Відповідно до 2-го пункту Постанови Верховної Ради “Про проведення парламентських слухань” рішення про проведення парламентських слухань приймається не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення. У Постанові Верховної Ради визначається тема, дата та час проведення парламенських засідань, доручення щодо здійснення необхідного матеріально-технічного забезпечення, необхідних фінансових витрат, строк подання до Верховної Ради України Кабінетом Міністрів, іншими органами державної влади аналітичних та довідкових матеріалів. - Тобто у нас зараз немає ні аналітичних, ні довідкових матеріалів, хоча у нас вже є прогрес, тому що багато депутатів вже розуміють, що проблема земельної політики потребує негайного вирішення. Але нам потрібно мати не просто слова, що у нас було все погано, а якусь аналітику.
Далі – прийнята Постанова публікується в газеті “Голос України”. Вказані матеріали Проектів рішень за результатами Парламентських слухань, висновків комітетів розповсюджуються серед народних депутатів не пізніше, ніж за 5 днів, а ми отримали ці матеріали сьогодні.
Інші учасники Парламентських слухань отримують відповідні матеріали під час реєстрації. Парламентські слухання проводяться гласно і відкрито, з прямою трансляцією у встановленому порядку на загальнонаціональному радіоканалі УР-1 та національному телеканалі УТ-1. – Ми приймали рішення про трансляцію наших сесій, а оскільки у нас сьогодні не визначений статус цього засідання, можливо станеться так, що кияни не побачать сьогодні після десятої години, як вони зараз бачать сесії, цього заходу. Тому що, можливо, це не передбачено фінансуванням у ТРК “Київ”. Тобто є проблема.
Парламентські слухання стенографуються у порядку, встановленому для пленарних засідань Верховної Ради; стенограми слухань розміщуються на веб-сайті Верховної Ради та видається окремим додатком, а в разі необхідності – окремим виданням. – Тобто я вважаю, що за результатами наших слухань ця інформація не повинна пропасти, а повинні ми це на сайті теж відзначити.
Що стосується органів місцевого самоврядування, яким є Київрада, то чинним законодавством, Стутутом територіальної громади та Регламентом Київради не передбачено такої форми роботи Київради, як депутатські слухання. В той же час є поняття “громадські слухання” у статті 13 Закону України “Про місцеве самоврядування”: “Територіальна громада має право проводити громадські слухання …”
Найважливішими проблемами, які виникають у звязку з проведенням Київрадою такого заходу, як депутатські слухання, є відсутність чітких процедур та правил, які регламентують їх проведення. Наслідками цього є неможливість депутатів та громадськості заздалегідь ознайомитись з матеріалами; відсутність легітимності будь-яких рішень, які можуть прийматись депутатами за результатами цих слухань. Адже якщо пленарне засідання відбувається тільки при дотриманні вимоги про кворум, то який кворум має бути для такого слухання? Далі – незрозуміло, хто є ініціатором проведення слухань і хто взяв на себе повноваження визначити перелік питань на ці слухання. Досвід минулорічного проведення такого заходу на схожу тему показав, що ми змарнували час, оскільки ніяких документів і матеріалів з тих слухань не залишилось.
Все вищенаведене свідчить про те, що перед тим як проводити такий захід, необхідно хоча б прийняти рішення на зразок того, яке приймає у подібних випадках Верховна Рада, а якщо такі заходи стануть постійними, необхідно затвердити відповідне положення про їх проведення, на зразок такого, яке затверджене Верховною Радою.
Тобто я кажу про те, що ми перший раз проводимо таке засідання і вважаю, що нам потрібно зробити на майбутнє висновки”.

На завершення свого виступу депутат Іванченко запропонував підготувати відповіді на його 15 запитань до наступного засідання по цій темі які б забезпечили депутатів аналітичною інформацією.

У депутатських слуханнях взяли участь депутати Київради та районних адміністрацій міста, архітектори (голова Київгенплану – Чекмарьов), голови управлінь КМДА: Мухавіков (Голова земельного управління), Трокоз (голова управління екології та природних ресурсів), Присяжнюк (голова управління містобудування); Мовчан – начальник управління екології та природних ресурсів у м. Києві; головний державний санітарний лікар м. Києва – Козлова; зам. Присяжнюка – Миргородський; а також представники громадськості – Лациба (Форум порятунку Києва), Харченко (Вища громадська колегія з питань забудови м. Києва), Борисенко (Національний екологічний центр).
На слуханнях були розглянуті такі проекти рішень Київради: «Про порядок громадського обговорення містобудівної документації та громадських слухань з питань містобудування”, „Про порядок погодження місця розташування об’єктів в кварталах старої забудови”, „Про основні засади містобудівної політики в місті Києві”, „Про врахування громадських інтересів та захист прав громадян при здійсненні містобудівної діяльності в місті Києві”, „Про затвердження Регламенту набуття прав на землю на конкурентних засадах в м. Києві”.

Загалом можна відзначити, що слухання були конструктивною розмовою, але зважаючи на вищенаведене, можна тільки припустити, що розглянуті проекти рішень будуть затверджені Київрадою не раніше, ніж за місяць – з урахуванням зауважень і пропозицій. Але імовірність того, що у них будуть враховуватись пропозиції від громадськості - надзвичайно мала. Також є припущення, що пріоритетом у містобудівній політиці і надалі буде залишатися “доцільність”, а не “законність”. Залишається питання ДОЦІЛЬНІСТЬ У ЧИЇХ ІНТЕРЕСАХ? – Киян, депутатів чи інвесторів?




ПІСЛЯМОВА: Найконструктивніші ідеї і пропозиції, що прозвучали на слуханнях:

• Введення мораторію на відведення земельних ділянок до затвердження Детальних планів територій районів, мікрорайонів, кварталів за участю громадськості;
• Надання земельних ділянок у оренду і продаж земельних ділянок на конкурсних засадах (аукціони, тендери) після розробки інвестиційних проектів;
• Перегляд рішень Київради по земельним питанням, що були прийняті за останні 2 роки у звязку з невідповідністю їх чинному законодавству;
• Місто Київ може розвиватися не тільки через концепцію ущільнення існуючої забудови: треба розглядати і такі варіанти розвитку, як наприклад, міста-супутники;
• Щоб умови життя швидко зростаючого населення міста не погіршувались через непродуману забудову, треба починати будувати місто не власне з будинків, а з каналізації, мереж водопостачання, систем енергозабезпечення та інших комунікацій;
• Передбачення коштів у бюджеті м. Києва на інвентаризацію зелених насаджень та винесення їх меж в натуру;
• Затвердження порядку врахування громадської думки під час здійснення містобудівної діяльності шляхом проведення громадських слухань.

Запис депутатських слухань транслювався по ТРК “Київ” ввечері того ж дня, причому НЕ “ПОРІЗАНИЙ”!

Катерина Борисенко nadeln@ukr.net