Проститутки й снідоносії як символ прогресивної опозиції
04/20/2005 | Тишко
У свій час ми посміювалися з незвичного й маловживаного тоді слова, яким великий Ленін охрестив свого революційного соратника. “Та проститутка Троцький” може й відповідав уявленню представника однієї з трьох складових частин марксистської філософії про потаємні риси полум’яного борця з капіталізмом та міжнародним імперіалізмом. Але, виявляється, соціалістичні уявлення про можливий люфт між бажаним і допустимим залишається еталонним лекалом у словах і ділах сучасних послідовників пролетарського вождя.
Одкровення від Володимира Марченка про те, що прогресивні соціалісти “... будуть співробітничати з “регіонами”, есдеками, бандитами, проститутками, з хворими на СНІД, з усіма, аби тільки бути в Союзі, аби тільки бути разом з Росією і Білоруссю”, не здивували й не додали нічого нового в наші уявлення про сутність політичної сили, яку нині очолює Наталія Вітренко. Прогресивні соціалісти регресують швидко й впевнено, не залишаючи жодних сумнівів у тому, що методи їхньої політичної боротьби можуть бути будь-якими. Очікувані змагання в оригінальності між нинішніми союзниками - ПСПУ та “Братством” Дмитра Корчинського - будуть і далі надихати журналістів на пошуки цікавих літературних паралелей та історичних аналогій. В одному спільність цих одіозних сил не викликає сумніву: завоювання уваги електорату будь-якими способами, отримання фінансування своїх партійних структур чи й просто отримання грошиків у особисту кишеню від будь-яких сил і джерел.
Що гроші не пахнуть довели активісти Харківської обласної організації всеукраїнської політичної партії “Братство”, які непогано “попрацювали” в наметовому містечку в м.Одесі, підтримуючи екс-мера міста Р.Боделана і отримуючи за це кожен по 100 гривень щоденно. В той же час харківські “братчики” відмовилися брати участь у протестних заходах на підтримку голови Донецької обласної Ради Бориса Колесникова в м.Києві, бо запропоновані 20 гривень на добу визнані харків’янами “економічно нецікавими”.
З ким же тоді союзниця Корчинського пані Вітренко буде “створювати страйкові комітети, зупиняти роботу підприємств, перекривати дороги, здійснювати тиск на суд”? Саме такі методи протиправної боротьби, виявляється, пропонувала Наталія Михайлівна здійснити нинішньому затворнику лук’янівських казематів Борисові Колесникові у “сепаратистські часи”. Мовляв, не послухався досвідченої революціонерки - пеняй на себе.
Хоча відомо з часів Крилова, що яким би не було дзеркало, а рожі воно не змінить.
Володимир Тишко
Одкровення від Володимира Марченка про те, що прогресивні соціалісти “... будуть співробітничати з “регіонами”, есдеками, бандитами, проститутками, з хворими на СНІД, з усіма, аби тільки бути в Союзі, аби тільки бути разом з Росією і Білоруссю”, не здивували й не додали нічого нового в наші уявлення про сутність політичної сили, яку нині очолює Наталія Вітренко. Прогресивні соціалісти регресують швидко й впевнено, не залишаючи жодних сумнівів у тому, що методи їхньої політичної боротьби можуть бути будь-якими. Очікувані змагання в оригінальності між нинішніми союзниками - ПСПУ та “Братством” Дмитра Корчинського - будуть і далі надихати журналістів на пошуки цікавих літературних паралелей та історичних аналогій. В одному спільність цих одіозних сил не викликає сумніву: завоювання уваги електорату будь-якими способами, отримання фінансування своїх партійних структур чи й просто отримання грошиків у особисту кишеню від будь-яких сил і джерел.
Що гроші не пахнуть довели активісти Харківської обласної організації всеукраїнської політичної партії “Братство”, які непогано “попрацювали” в наметовому містечку в м.Одесі, підтримуючи екс-мера міста Р.Боделана і отримуючи за це кожен по 100 гривень щоденно. В той же час харківські “братчики” відмовилися брати участь у протестних заходах на підтримку голови Донецької обласної Ради Бориса Колесникова в м.Києві, бо запропоновані 20 гривень на добу визнані харків’янами “економічно нецікавими”.
З ким же тоді союзниця Корчинського пані Вітренко буде “створювати страйкові комітети, зупиняти роботу підприємств, перекривати дороги, здійснювати тиск на суд”? Саме такі методи протиправної боротьби, виявляється, пропонувала Наталія Михайлівна здійснити нинішньому затворнику лук’янівських казематів Борисові Колесникові у “сепаратистські часи”. Мовляв, не послухався досвідченої революціонерки - пеняй на себе.
Хоча відомо з часів Крилова, що яким би не було дзеркало, а рожі воно не змінить.
Володимир Тишко