04/20/2005 | Ukrpatriot(patriot)

У північній сербській провінції Воєводіно, в місті Шид скасовано офіційне використання української та словацької мови згідно пропозиції голови державної адміністрації міста Шид Міти Аврамова, який представляє Сербську радикальну партію. До скасування українці, словаки мали право отримувати документи українською мовою. Загалом у Воєводині було п’ять офіційних мов: сербська, угорська, румунська, словацька та українська.http://www.bbc.co.uk/ukrainian/indepth/story/2005/04/050418_serbia_rusyn_language.shtml

Борис Варґа
для Бі-Бі-Сі, Белград
Гей, слов'яни! Але не всі

У північній сербській провинції Воєводині, у місті Шид скасовано офіційне використання української мови. Так само вчинили зі словацькою.

Раду міста Шид, розташованого поблизу кордону із Хорватією, контролює коаліція на чолі із сербськими радикалами, лідера яких Воїслава Шешеля судять у міжнародному трибуналі у Гаазі. Стурбовані рішенням місцеві органи влади Воєводини готові це питання вирішувати у конституційному суді Сербії та Чорногорії.

Українці у Шиді (частина яких себе називає русинами) і словаки досі мали можливисть отримати документи, голосувати та захищати свої права у суді українською мовою, але на пропозицію голови державної адміністрації міста Шид - Міти Аврамова, який представляє Сербську радикальну партію, наприкінці минулого тижня тке право було скасовано.

Радикальний вид математичної лінгвістики

У Воєводині у державному використані п'ять мов: сербська, угорська, румунська, словацька та русинська, як тут називають українську. У Воєводині мешкає 20 тисяч русинів-українців.

Речники Сербської радикальної партії, що урядує в Шиді, твердять, що українською та словацькою в їхньому регіоні "користується лише дещо більше тисячі русинів-українців та кілька тисяч словаків”, що є менше передбаченої законом кількості мовців, для яких забезпечується право використання їхніх мов в офіційних справах.

Таке твердження заперечує голова Союзу русинів-українців Сербії та Чорногорії Сімеон Сакач:

“Ставлення Союзу русинів-українців Сербії та Чорногорії негативне щодо скасування русинської мови та обмеження прав національних меншин, які вони мали дотепер. Русинська, себто українська мова повинна мати статус офіційної”.

Голова Русинської національної ради Славко Орос сказав Бі-Бі-Сі, що словацька та русинська національні ради звернулися до сербських та закордонних правозахистних інституцій. Славко Орос каже, що у раді міста Шид йому пообіцяли скасувати спірне рішення:

“Напевне б, таке ніколи не трапилося, якщо би влада міста Шид попередньо відповіла на наші заклики щодо переговорів на тему збереження прав національних меншин. Нині мені твердо пообіцяли, що вони відмінять це нікому не зрозуміле рішення".

Перший секретар посольства України у Белграді Юрій Лисенко запевняє, що дипломати тримають становище українців у країні під увагою:

“Питання захисту і спільного піклування про забезпечення прав наших меншин - української та русинської - піднімається на всіх рівнях, і в нас тут у Сербії та Чорногорії існує прекрасне співробітництво. Ми стежимо за станом виконання цих прав, Україна і посольство співробітничають з органами влади Сербії та Чорногорії”.

Мовне питання - не перший замах на конституцію

Юрист суду міста Шид Мирослав Цирба, русин-українець за походженням, вважає, що з приходом до влади сербські радикали міста Шид здійснили кілька порушень конституції - наприклад, скасували вибори до сільских рад та інших органах місцевого самоврявування, що є унікальним антидемократичним явищем взагалі у Сербії:

“Рішення радикалів скасувати мови більше політичного, аніж юридичного характеру. Радикали також заборонили у місті Шид використання латиниці для письма. Сербські радикали спробували зробити собі хороший рейтинг, але виявилось протилежне”.

Сербські засоби масової інформації рішення радикалів скасувати русинську та словацьку мови вважають передбачуваним явищем, оскільки протягом 1990-х років представники Сербської радикальної партії чинили тиск на національні меншини у Воєводині. У зв'язку з тим їхнього лідера Воїслава Шешеля тепер судять у міжнародному трибуналі в Гаазі.

Місцеві органи влади автономного краю Воєводина заявляють, що в разі, коли скасування рішення про обмеження використання мов не скасують, вони готові вирішувати цю проблему у конституційному суді Сербії та Чорногорії.