Грабовський - останній козир фюрерів?
04/22/2005 | VDom
http://www.pravda.com.ua/archive/2005/april/19/2.shtml
Останній козир фюрерів
Сергій Грабовський, для УП , 19.04.2005, 15:01
"Євреї прагнули висмоктати кров з німецького народу, але фюрер їх випередив".
Німецький анекдот середини 1930-х років
Чи то винен таємничий "хтось", котрий намагається з-за лаштунків диригувати українською політикою, чи то вся проблема у логіці історії, чи то минулого тижня так зірки стали, але знову маємо те, що маємо.
Наче для того, щоб дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні, замало скандалу навколо чуток про начебто чинний конфлікт Ющенка і Тимошенко чи традиційних економічних капостей, як-от фактичного підвищення ціни на російську нафту під час посівної. Але маємо те, що маємо, і навіть трохи більше.
Тижневик "Персонал плюс" і сайт Міжрегіональної академії управління опублікували таке звернення до президента, голови парламенту і голови Верховного Суду, від якого відмахнутися нікому із не вдасться, тим більше не вдасться зробити вигляд, начебто нічого не сталося.
І справа не в тому, що звернення підписане сотнею політиків (з двома нардепами включно), громадських діячів та науковців. Справа у змісті та формі цього тексту, після прочитання якого мені особисто хотілося помити руки з милом, а когось уже потягло підтримати сказане у зверненні.
Переповідати подібні тексти – справа невдячна, тим більше, що завжди хтось скаже, що переказ викривляє думки цього документу.
Подивимося краще, якими можуть стати практичні наслідки появи у світовому інформаційному просторі цього звернення для громадян України, котрі у разі, коли у когось із них на вулиці підвернулася нога, не шукають одразу єврея, котрий поставив підніжку.
Але перш, ніж досліджувати практику, кілька слів про теорію.
У світовій політичній науці таке капосне слово, як сіонізм, є синонімом єврейського націоналізму, втім, націоналізму дещо відмінного від націоналізму китайського чи українського.
Отож візьмемо у руки таке шановане у наукових колах видання, як The Concise Oxford Dictionary of Politics (у видавництві "Основи", до речі, має вийти його переклад українською) і прочитаємо: "Сіонізм означає рух європейських євреїв кінця 19 ст. за створення єврейської держави. Цей рух значною мірою став відповіддю на антисемітизм... Головна мета сіонізму виявилася досягнутою 1948 р., коли була утворена держава Ізраїль, що визнала за всіма євреями право жити в межах його кордонів. З цього моменту сіонізмом можна назвати підтримку держави Ізраїль. Подібно до інших форм націоналізму, особливим різновидом якого він є, сіонізм припускає значне розмаїття ідеологій: в Ізраїлі можна бути релігійним сіоністом чи атеїстом, "вірити" у капіталізм чи соціалізм".
Іншими словами, як і в будь-якому націоналізмі, у сіонізмі є романтики й праведники, є й мерзотники і погромники. Більше того, у нього є певна схожість із українським націоналізмом: так само український націоналізм до 1991 року виступав за унезалежнення України, а зараз прагне зміцнення Української держави.
Я розумію, що якийсь там Оксфорд – не авторитет для частини читачів "Української правди". Будь ласка, Українська радянська енциклопедія: "Ідейно-політична течія, що виражає інтереси шовіністичних кіл великої буржуазії єврейського походження, яка зрослася з монополістичним капіталом імперіалістичних держав... Ідеологія сіонізму являє собою еклектичну суміш різних ідеалістичних теорій, соціал-реформістських ідей, шовіністичних, расистських поглядів і релігійних догматів іудаїзму... З допомогою сіонізму єврейська буржуазія намагається відвернути трудящих євреїв від загальнопролетарської класової боротьби, перешкодити поширенню серед них комуністичних ідей... Єврейське населення в СРСР, як і весь радянський народ, рішуче засуджує агресивний політичний курс міжнародного сіонізму, зокрема сіоністської правлячої верхівки Ізраїлю".
Теж логічно і послідовно: так само радянський народ засуджував й український, і білоруський, і якутський буржуазний націоналізми.
Автори звернення не зважають ані на політичну науку, ані на науковий комунізм. Вони ототожнюють сіонізм із юдо-нацизмом, етнічні організації як такі (і не тільки єврейські) – з расово-націоналістичними, а діяльність організованого єврейства як такого (не має значення, йдеться про релігійні, культурницькі чи освітні організації) – із злочинною діяльністю, більше того – із злочинами проти людства взагалі й українського народу зокрема.
Чи справді йдеться про нове слово у витлумаченні єврейського питання, чи це все нагадує щось знайоме з історії ХХ століття?
Прошу зрозуміти мене правильно: я зовсім не вважаю, що кожна персона, яка фігурує у "Зверненні ста", є янголом небесним; так само не вважаю, що йдеться про пекельних виплодків.
Так само не вважаю, що всі 100 підписантів тямили, під чим же вони насправді поставили свої автографи. Але мушу зазначити: Адольф Алоїзович, шістдесятиліття від самогубства котрого в оточеному Берліні скоро зможуть відзначити всі охочі, у порівнянні з авторами тексту звернення виглядає невиправним лібералом.
Адже, скажімо, Віктор Медведчук навіть у разі, якщо етнічне походження його матері точно встановлене "борцями з сіонізмом" на підставі виключно її імені – Фаїна, за абсолютно божевільними з погляду нормальних людей нацистськими расовими (т.зв. Нюрнберзькими) законами, вважався б "метисом першої категорії", а не євреєм.
Я вже не кажу про те, що до "суто єврейського оточення" Леоніда Кучми чомусь потрапив Ренат Ахметов, а серед російських, за термінологією звернення, "полукровок" можна здибати осіб, котрі в Третьому рейху могли б претендувати на звання "істинного арійця".
Справа не в градусі расистського божевілля, яке відрізняє Генріха Гіммлера від Георгія Щокіна чи Василя Яременка від Йозефа Геббельса (хоча і тут є дещо клінічно цікаве). Справа у тому, що вперше в історії незалежної України публічні особи (депутати, науковці, освітяни, громадські діячі) вимагають від керівників держави провести у ній ЕТНІЧНУ ЧИСТКУ.
Тобто те, за що у Гаазі Міжнародний трибунал судить націонал-соціалістичного диктатора Сербії Мілошевича.
Бо ж як інакше можна розцінити вимогу від президента доручити силовим структурам терміново провести розслідування діяльності єврейських релігійно-етнічних організацій (УСІХ!), провести в парламенті слухання про діяльність в Україні організованого єврейства (ВСЬОГО!) і скасувати (ВСІ!) укази про нагородження керівників організованого єврейства в Україні?
У зв'язку із цим мені дуже цікаво: скільки підписантів звернення ходило в членах КПСС та активістах ВЛКСМ у ті роки, коли член Української Гельсінської групи Йосип Зісельс сидів у радянському таборі для політв'язнів?
І чому одним із найвищих авторитетів для 100 українських "патріотів" виступає відкритий прихильник російського самодержавства і сталінської диктатури "барон" Ходос?
І якщо будь-які етнічні організації є расово-націоналістичними, а всі (чи майже всі) етнічні меншини в Україні мають такі організації, то ХТО НАСТУПНИЙ ПІСЛЯ ЄВРЕЇВ?
Може, цю загадку нам допоможуть розгадати повідомлення про не такий давній візит до МАУП, на чиєму сайті розміщене це звернення і супровідні заяви, одного із лідерів Ку-клус-клану?
І поява після цього на столичних парканах таких невеличких листівочок – мовляв, білих людей у світі залишилося тільки 9%, час діяти?
"Звернення ста" якраз і вимагає діяти – за засадах КОЛЕКТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (коли злодійкуватий олігарх і 90-літня бабця, котрі ходять до однієї синагоги, прирівняні одне до одного як співучасники "організованого єврейства") та ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ (олігарх, який має кілька власних літаків, втече за будь-якої погоди, а бабця залишиться, щоб відповісти за все).
Утім, виходячи з принципу наукової об'єктивності, мушу сказати: не все у зверненні є брехнею. Як не все було брехнею у виступах фюрера.
Скажімо, коли Адольф Алоїзович кричав напередодні приходу до влади, що Рейхстаг є "знаряддям євреїв", він брехав: з 577 депутатів було тільки два правовірних юдея і 15 депутатів єврейського походження. А от коли він говорив про "засилля єврейського капіталу в торгівлі", це було частковою правдою.
Так, етнічним євреям у Німеччині початку 1930-х належало: 25% крамниць, 79% універмагів, 11,6% торгівлі нерухомістю. У банковій справі і на біржі вони також були досить активно представлені: 12,7%. Це при тому, що євреї становили менше, ніж 1% населення країни. І поводили себе власники універмагів нахабно.
Приблизно так, як нинішні наші скоробагатьки. Їхня поведінка додала НСДАП, поза сумнівом, кілька мільйонів голосів. І це теж історична правда. Але кожній психічно нормальній людині зрозуміло, що поведінка кількох десятків зарозумілих нуворишів не була і не могла бути жодною підставою для спорудження Аушвіца.
Переходить в розряд історичної правди і той факт нашого сьогодення, що система єврейської освіти в Україні справді спрямована на формування у дітей та молоді виключно ізраїльського патріотизму й ізраїльської тожсамості.
Не випадково молодь, яка пройшла ту освіту, нерідко зривається з місця і мчить до Ізраїлю – щоб поповнити лави ізраїльського війська. Власне, саме на це й спрямована та освітня мережа – армії Ізраїлю не вистачає добрих вояків.
Незаконно? Неконституційно? Так.
Але принципово нічим не відрізняються й деякі навчальні заклади, створені і контрольовані на території України російською та румунською сторонами. І це також наслідок режиму Кучми, який не працював над створенням україноцентричного культурного, інформаційного й освітнього простору, бо, власне, й сам за духом був не український, і навіть не космополітичний (бо "громадянин світу" – це той, якому однаково болять усі негаразди, де б вони не траплялися), а майже суцільно побудований на безнаціональному, безбатченківському ґрунті.
Це був режим, аморальний за визначенням, бо у нього були відсутні як етнічні, так і вселюдські моральні засади. Але це інша тема.
Нас же торкається інше. Не тільки "антисіоністські", а й багато які цілком пристойні видання розповідали про 700-кілограмову золоту менору (семисвічник), подаровану якомусь храмові в Ізраїлі Вадимом Рабиновичем.
Скандал, як на мене, зовсім не в тому, що ця персона вивезла з України золото (чи його грошовий еквівалент) до Ізраїлю, а в тому, що храм узяв цього відвертого хабара Богові.
Що Вадим Зинов'євич дав такого "хабара", мене не дивує, але невже рабини забули гнівні Мойсеєві інвективи щодо гріховного служіння золотому тільцю? Але ж – хіба тільки рабинів стосуються ці інвективи?
Подивіться, які розкішно-бездарні православні храми, що не мають жодного стосунку до українських культурних традицій, будуть ледь не повсюдно на гроші нуворишів ("збільшені пральні машини", як сказав один архітектор), якими дорогими пожертвами намагаються відкупитися від власного сумління ці нувориші.
Тенденція, на жаль, загальна і позанаціональна. Так само, як добро і зло. Як правда і кривда. Як хамство і чемність.
Коли 2002 року формувалася так звана "парламентська більшість" під уряд Януковича, ця публіка провела зібрання в Українському домі – щоб їй не заважала опозиція. За експертними оцінками, загальна вартість автомобілів, на котрих зібралися влада (законодавча й виконавча), сягала мільярду доларів. І це в країні, де середня зарплата становила тоді 60 доларів! Знову євреї у всьому винні?
Водночас... Я не збираюся втручатися у внутрішні справи єврейської громади, але, використовуючи конституційне право на свободу слова, вимушений сказати: не можу уявити Вадима Рабиновича чи Віктора Пінчука з автоматами в руках, які захищають чи то Ізраїль, чи то Україну, чи то Папуа-Нову Гвінею.
Не можу уявити і більшість інших фігурантів "звернення ста" у такій ролі. Але в той же час я можу навести ще довший список знаних етнічних українців з расово бездоганним походженням, яких також не можна уявити зі зброєю в руках у разі конфлікту (суто гіпотетичного!) України з північно-східними сусідами.
Точніше, уявити можна, але тільки у ролі допоміжної сили агресорів, "п'ятої колони". З іншого боку, Євгена Червоненка з автоматом уявити дуже легко, і у разі, якби якийсь "етнічно чистий" українець повів би не менш щирих хохлів розстрілювати Майдан, то переконаний, що Червоненко стріляв би до останнього патрона по падлюках, а потім гриз би їм горлянки зубами.
Можливо, саме тому Червоненко небезпечний комусь, і цей хтось допоміг "патріотам" вставити його у список "юдо-нацистів"?
Не збираюся я втручатися і у внутрішні справи Росії, де ще у грудні минулого року із вельми подібним зверненням виступили аж 500 підписантів, серед яких 20 депутатів Держдуми.
Справа в іншому: чому "українські патріоти" здатні тільки мавпувати російських чорносотенців? Випадковість, чи, враховуючи постійні заклики деяких "патріотів" до непорушної єдності слов'янських народів, щось інше? На думку, що йдеться про "інше" наводить, зокрема, те, що "наших" підписантів істотно менше, ніж російських.
Можна, звісно, тішитися, що в українському парламенті ідіотів у 10 разів менше, і тепер це – доведений медично-політичний факт, але ж певен, у нас знайшлося б і 500, і 1000 персонажів, котрі підписалися би, але обрали для цього тільки 100.
Щоб не образити "старшого брата", у якого навіть "борців із сіонізмом" має бути більше? Чи такою була спущена "згори" РОЗНАРЯДКА ДЛЯ ХОХЛІВ?
Що ж стосується безпосередніх практичних наслідків появи звернення для України, то цілком слушне зауваження, що може "накритися" скасування поправки Джексона-Веніка, і це матиме надзвичайно негативні наслідки для нашої економіки. Зауваження справедливе, але його слід доповнити: без скасування цієї поправки неможливе надання Україні з боку США статусу країни з ринковою економікою; а якщо США не нададуть цей статус, то не надасть і Євросоюз (формально тут зв'язки немає, а практично вона існує.
Це тягне за собою вже не мільярди, а десятки мільярдів збитків для національної економіки. А в ситуації, коли шлях на Захід виявиться перекритим, куди Україні доведеться йти, щоб вижити? Правильно, в ЄЕП.
А ще тепер не можна буде забирати "Криворіжсталь" у Віктора Пінчука й Рената Ахметова – це ж буде антисемітизм! (принагідно: мабуть, не випадково Ренат Леонідович потрапив до списку "суто єврейського оточення Кучми"...).
Не можна буде, навіть у разі абсолютно неспростовних доказів щодо його особистої участі у встановленні додаткового сервера у ЦВК, порушити кримінальну справу проти Віктора Медведчука – антисемітизм!
Не можна навіть пробувати забрати київське "Динамо" у Суркісів - антисемітизм! Не можна з'ясовувати обставини появи у Яна Табачника земельної ділянки на будівництво центру його імені (як, до речі, і грошей на цей центр-хмарочос) – державний антисемітизм!
Досить бодай побіжно переглянути публікації світової преси у зв'язку із "справою ЮКОСа" й особисто Ходорковського, щоб зрозуміти, чого – тільки у вдесятеро більших масштабах – слід очікувати Україні, яку не захищає від критики ані наявність ракет з ядерними боєголовками, ані майже наркотична залежність Європи від "голки" з російським газом.
Чи могли знайти краще прикриття своїх незаконних оборудок олігархи України, ніж "звернення ста"?
А хто не єврей, так дуже легко заявити, що твоя прабабуся була правовірною юдейкою, отже, зловмисний режим Ющенка виконує замовлення українських націоналістів і переслідує тебе за етнічною ознакою, так само, як робив Гітлер. Усі на захист олігархів!
...І не дай Боже, щоб останній заклик довелося всерйоз втілювати в життя. А це стало б неминучим у разі реалізації засадничих ідей авторів "звернення ста", яку б особисту огиду ви не відчували до скоробагатьків. Зверніть увагу: на сайті МАУП поряд із зверненням вміщена заява Федерації патріотичних видань України, підписана її керівником професором Василем Яременком (так, тим самим).
У ній, зокрема, виявлена повна підтримка програмній вимозі щокінської Української консервативної партії про відновлення у паспортах "п'ятої графи". Виявляється, за відсутністю запису про національність у паспорту "ховаються різні пройдисвіти і вороги української державності".
Що це означає? Що етнічні українці за визначенням не можуть бути ворогами цієї державності і пройдисвітами, а на кожного єврея чи румуна слід одразу дивитися, як на потенційного ворога України?
Ба більше: очевидно, факт етнічного походження матиме якесь практичне значення у здобутті державних посад, розвитку бізнесу, навчанні та службі у війську?
Тоді це називається расизм, чи не так? І, до речі, чому б пройдисвіту не купити позначку собі "українець" у паспорті? Чи для того, щоб стати українцем за паспортом, слід буде пройти тривалу і складну процедуру доведення "чистоти" своєї крові?
Публічні виступи професора Яременка змушують схилитися до останнього. Бо ж коли у дискусії з ним на шпальтах преси Максим Стріха написав (напівжартома), що з "п'ятою графою" коліна так до 6-7 в нього усе гаразд, на що одержав таку цілком серйозну відповідь від "борця з сіонізмом": "А далі вглиб – негаразди?"
Повторю ще раз: Адольф Алоїзович був невиправним лібералом, у нацистському рейху вистачало і двох поколінь арійства, щоб бути цілковито "своїм", а такої суперчистої крові, як професор Яременко від "справжніх українців", Гітлер вимагав тільки від тих, хто записувався в СС.
Чи й справді "антисіоністи", якщо їм тільки дати волю, добиратимуть у лави українців так, наче тебе беруть в есесівці?
Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу "Сучасність"
Останній козир фюрерів
Сергій Грабовський, для УП , 19.04.2005, 15:01
"Євреї прагнули висмоктати кров з німецького народу, але фюрер їх випередив".
Німецький анекдот середини 1930-х років
Чи то винен таємничий "хтось", котрий намагається з-за лаштунків диригувати українською політикою, чи то вся проблема у логіці історії, чи то минулого тижня так зірки стали, але знову маємо те, що маємо.
Наче для того, щоб дестабілізувати внутрішню ситуацію в країні, замало скандалу навколо чуток про начебто чинний конфлікт Ющенка і Тимошенко чи традиційних економічних капостей, як-от фактичного підвищення ціни на російську нафту під час посівної. Але маємо те, що маємо, і навіть трохи більше.
Тижневик "Персонал плюс" і сайт Міжрегіональної академії управління опублікували таке звернення до президента, голови парламенту і голови Верховного Суду, від якого відмахнутися нікому із не вдасться, тим більше не вдасться зробити вигляд, начебто нічого не сталося.
І справа не в тому, що звернення підписане сотнею політиків (з двома нардепами включно), громадських діячів та науковців. Справа у змісті та формі цього тексту, після прочитання якого мені особисто хотілося помити руки з милом, а когось уже потягло підтримати сказане у зверненні.
Переповідати подібні тексти – справа невдячна, тим більше, що завжди хтось скаже, що переказ викривляє думки цього документу.
Подивимося краще, якими можуть стати практичні наслідки появи у світовому інформаційному просторі цього звернення для громадян України, котрі у разі, коли у когось із них на вулиці підвернулася нога, не шукають одразу єврея, котрий поставив підніжку.
Але перш, ніж досліджувати практику, кілька слів про теорію.
У світовій політичній науці таке капосне слово, як сіонізм, є синонімом єврейського націоналізму, втім, націоналізму дещо відмінного від націоналізму китайського чи українського.
Отож візьмемо у руки таке шановане у наукових колах видання, як The Concise Oxford Dictionary of Politics (у видавництві "Основи", до речі, має вийти його переклад українською) і прочитаємо: "Сіонізм означає рух європейських євреїв кінця 19 ст. за створення єврейської держави. Цей рух значною мірою став відповіддю на антисемітизм... Головна мета сіонізму виявилася досягнутою 1948 р., коли була утворена держава Ізраїль, що визнала за всіма євреями право жити в межах його кордонів. З цього моменту сіонізмом можна назвати підтримку держави Ізраїль. Подібно до інших форм націоналізму, особливим різновидом якого він є, сіонізм припускає значне розмаїття ідеологій: в Ізраїлі можна бути релігійним сіоністом чи атеїстом, "вірити" у капіталізм чи соціалізм".
Іншими словами, як і в будь-якому націоналізмі, у сіонізмі є романтики й праведники, є й мерзотники і погромники. Більше того, у нього є певна схожість із українським націоналізмом: так само український націоналізм до 1991 року виступав за унезалежнення України, а зараз прагне зміцнення Української держави.
Я розумію, що якийсь там Оксфорд – не авторитет для частини читачів "Української правди". Будь ласка, Українська радянська енциклопедія: "Ідейно-політична течія, що виражає інтереси шовіністичних кіл великої буржуазії єврейського походження, яка зрослася з монополістичним капіталом імперіалістичних держав... Ідеологія сіонізму являє собою еклектичну суміш різних ідеалістичних теорій, соціал-реформістських ідей, шовіністичних, расистських поглядів і релігійних догматів іудаїзму... З допомогою сіонізму єврейська буржуазія намагається відвернути трудящих євреїв від загальнопролетарської класової боротьби, перешкодити поширенню серед них комуністичних ідей... Єврейське населення в СРСР, як і весь радянський народ, рішуче засуджує агресивний політичний курс міжнародного сіонізму, зокрема сіоністської правлячої верхівки Ізраїлю".
Теж логічно і послідовно: так само радянський народ засуджував й український, і білоруський, і якутський буржуазний націоналізми.
Автори звернення не зважають ані на політичну науку, ані на науковий комунізм. Вони ототожнюють сіонізм із юдо-нацизмом, етнічні організації як такі (і не тільки єврейські) – з расово-націоналістичними, а діяльність організованого єврейства як такого (не має значення, йдеться про релігійні, культурницькі чи освітні організації) – із злочинною діяльністю, більше того – із злочинами проти людства взагалі й українського народу зокрема.
Чи справді йдеться про нове слово у витлумаченні єврейського питання, чи це все нагадує щось знайоме з історії ХХ століття?
Прошу зрозуміти мене правильно: я зовсім не вважаю, що кожна персона, яка фігурує у "Зверненні ста", є янголом небесним; так само не вважаю, що йдеться про пекельних виплодків.
Так само не вважаю, що всі 100 підписантів тямили, під чим же вони насправді поставили свої автографи. Але мушу зазначити: Адольф Алоїзович, шістдесятиліття від самогубства котрого в оточеному Берліні скоро зможуть відзначити всі охочі, у порівнянні з авторами тексту звернення виглядає невиправним лібералом.
Адже, скажімо, Віктор Медведчук навіть у разі, якщо етнічне походження його матері точно встановлене "борцями з сіонізмом" на підставі виключно її імені – Фаїна, за абсолютно божевільними з погляду нормальних людей нацистськими расовими (т.зв. Нюрнберзькими) законами, вважався б "метисом першої категорії", а не євреєм.
Я вже не кажу про те, що до "суто єврейського оточення" Леоніда Кучми чомусь потрапив Ренат Ахметов, а серед російських, за термінологією звернення, "полукровок" можна здибати осіб, котрі в Третьому рейху могли б претендувати на звання "істинного арійця".
Справа не в градусі расистського божевілля, яке відрізняє Генріха Гіммлера від Георгія Щокіна чи Василя Яременка від Йозефа Геббельса (хоча і тут є дещо клінічно цікаве). Справа у тому, що вперше в історії незалежної України публічні особи (депутати, науковці, освітяни, громадські діячі) вимагають від керівників держави провести у ній ЕТНІЧНУ ЧИСТКУ.
Тобто те, за що у Гаазі Міжнародний трибунал судить націонал-соціалістичного диктатора Сербії Мілошевича.
Бо ж як інакше можна розцінити вимогу від президента доручити силовим структурам терміново провести розслідування діяльності єврейських релігійно-етнічних організацій (УСІХ!), провести в парламенті слухання про діяльність в Україні організованого єврейства (ВСЬОГО!) і скасувати (ВСІ!) укази про нагородження керівників організованого єврейства в Україні?
У зв'язку із цим мені дуже цікаво: скільки підписантів звернення ходило в членах КПСС та активістах ВЛКСМ у ті роки, коли член Української Гельсінської групи Йосип Зісельс сидів у радянському таборі для політв'язнів?
І чому одним із найвищих авторитетів для 100 українських "патріотів" виступає відкритий прихильник російського самодержавства і сталінської диктатури "барон" Ходос?
І якщо будь-які етнічні організації є расово-націоналістичними, а всі (чи майже всі) етнічні меншини в Україні мають такі організації, то ХТО НАСТУПНИЙ ПІСЛЯ ЄВРЕЇВ?
Може, цю загадку нам допоможуть розгадати повідомлення про не такий давній візит до МАУП, на чиєму сайті розміщене це звернення і супровідні заяви, одного із лідерів Ку-клус-клану?
І поява після цього на столичних парканах таких невеличких листівочок – мовляв, білих людей у світі залишилося тільки 9%, час діяти?
"Звернення ста" якраз і вимагає діяти – за засадах КОЛЕКТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (коли злодійкуватий олігарх і 90-літня бабця, котрі ходять до однієї синагоги, прирівняні одне до одного як співучасники "організованого єврейства") та ВЗЯТТЯ ЗАРУЧНИКІВ (олігарх, який має кілька власних літаків, втече за будь-якої погоди, а бабця залишиться, щоб відповісти за все).
Утім, виходячи з принципу наукової об'єктивності, мушу сказати: не все у зверненні є брехнею. Як не все було брехнею у виступах фюрера.
Скажімо, коли Адольф Алоїзович кричав напередодні приходу до влади, що Рейхстаг є "знаряддям євреїв", він брехав: з 577 депутатів було тільки два правовірних юдея і 15 депутатів єврейського походження. А от коли він говорив про "засилля єврейського капіталу в торгівлі", це було частковою правдою.
Так, етнічним євреям у Німеччині початку 1930-х належало: 25% крамниць, 79% універмагів, 11,6% торгівлі нерухомістю. У банковій справі і на біржі вони також були досить активно представлені: 12,7%. Це при тому, що євреї становили менше, ніж 1% населення країни. І поводили себе власники універмагів нахабно.
Приблизно так, як нинішні наші скоробагатьки. Їхня поведінка додала НСДАП, поза сумнівом, кілька мільйонів голосів. І це теж історична правда. Але кожній психічно нормальній людині зрозуміло, що поведінка кількох десятків зарозумілих нуворишів не була і не могла бути жодною підставою для спорудження Аушвіца.
Переходить в розряд історичної правди і той факт нашого сьогодення, що система єврейської освіти в Україні справді спрямована на формування у дітей та молоді виключно ізраїльського патріотизму й ізраїльської тожсамості.
Не випадково молодь, яка пройшла ту освіту, нерідко зривається з місця і мчить до Ізраїлю – щоб поповнити лави ізраїльського війська. Власне, саме на це й спрямована та освітня мережа – армії Ізраїлю не вистачає добрих вояків.
Незаконно? Неконституційно? Так.
Але принципово нічим не відрізняються й деякі навчальні заклади, створені і контрольовані на території України російською та румунською сторонами. І це також наслідок режиму Кучми, який не працював над створенням україноцентричного культурного, інформаційного й освітнього простору, бо, власне, й сам за духом був не український, і навіть не космополітичний (бо "громадянин світу" – це той, якому однаково болять усі негаразди, де б вони не траплялися), а майже суцільно побудований на безнаціональному, безбатченківському ґрунті.
Це був режим, аморальний за визначенням, бо у нього були відсутні як етнічні, так і вселюдські моральні засади. Але це інша тема.
Нас же торкається інше. Не тільки "антисіоністські", а й багато які цілком пристойні видання розповідали про 700-кілограмову золоту менору (семисвічник), подаровану якомусь храмові в Ізраїлі Вадимом Рабиновичем.
Скандал, як на мене, зовсім не в тому, що ця персона вивезла з України золото (чи його грошовий еквівалент) до Ізраїлю, а в тому, що храм узяв цього відвертого хабара Богові.
Що Вадим Зинов'євич дав такого "хабара", мене не дивує, але невже рабини забули гнівні Мойсеєві інвективи щодо гріховного служіння золотому тільцю? Але ж – хіба тільки рабинів стосуються ці інвективи?
Подивіться, які розкішно-бездарні православні храми, що не мають жодного стосунку до українських культурних традицій, будуть ледь не повсюдно на гроші нуворишів ("збільшені пральні машини", як сказав один архітектор), якими дорогими пожертвами намагаються відкупитися від власного сумління ці нувориші.
Тенденція, на жаль, загальна і позанаціональна. Так само, як добро і зло. Як правда і кривда. Як хамство і чемність.
Коли 2002 року формувалася так звана "парламентська більшість" під уряд Януковича, ця публіка провела зібрання в Українському домі – щоб їй не заважала опозиція. За експертними оцінками, загальна вартість автомобілів, на котрих зібралися влада (законодавча й виконавча), сягала мільярду доларів. І це в країні, де середня зарплата становила тоді 60 доларів! Знову євреї у всьому винні?
Водночас... Я не збираюся втручатися у внутрішні справи єврейської громади, але, використовуючи конституційне право на свободу слова, вимушений сказати: не можу уявити Вадима Рабиновича чи Віктора Пінчука з автоматами в руках, які захищають чи то Ізраїль, чи то Україну, чи то Папуа-Нову Гвінею.
Не можу уявити і більшість інших фігурантів "звернення ста" у такій ролі. Але в той же час я можу навести ще довший список знаних етнічних українців з расово бездоганним походженням, яких також не можна уявити зі зброєю в руках у разі конфлікту (суто гіпотетичного!) України з північно-східними сусідами.
Точніше, уявити можна, але тільки у ролі допоміжної сили агресорів, "п'ятої колони". З іншого боку, Євгена Червоненка з автоматом уявити дуже легко, і у разі, якби якийсь "етнічно чистий" українець повів би не менш щирих хохлів розстрілювати Майдан, то переконаний, що Червоненко стріляв би до останнього патрона по падлюках, а потім гриз би їм горлянки зубами.
Можливо, саме тому Червоненко небезпечний комусь, і цей хтось допоміг "патріотам" вставити його у список "юдо-нацистів"?
Не збираюся я втручатися і у внутрішні справи Росії, де ще у грудні минулого року із вельми подібним зверненням виступили аж 500 підписантів, серед яких 20 депутатів Держдуми.
Справа в іншому: чому "українські патріоти" здатні тільки мавпувати російських чорносотенців? Випадковість, чи, враховуючи постійні заклики деяких "патріотів" до непорушної єдності слов'янських народів, щось інше? На думку, що йдеться про "інше" наводить, зокрема, те, що "наших" підписантів істотно менше, ніж російських.
Можна, звісно, тішитися, що в українському парламенті ідіотів у 10 разів менше, і тепер це – доведений медично-політичний факт, але ж певен, у нас знайшлося б і 500, і 1000 персонажів, котрі підписалися би, але обрали для цього тільки 100.
Щоб не образити "старшого брата", у якого навіть "борців із сіонізмом" має бути більше? Чи такою була спущена "згори" РОЗНАРЯДКА ДЛЯ ХОХЛІВ?
Що ж стосується безпосередніх практичних наслідків появи звернення для України, то цілком слушне зауваження, що може "накритися" скасування поправки Джексона-Веніка, і це матиме надзвичайно негативні наслідки для нашої економіки. Зауваження справедливе, але його слід доповнити: без скасування цієї поправки неможливе надання Україні з боку США статусу країни з ринковою економікою; а якщо США не нададуть цей статус, то не надасть і Євросоюз (формально тут зв'язки немає, а практично вона існує.
Це тягне за собою вже не мільярди, а десятки мільярдів збитків для національної економіки. А в ситуації, коли шлях на Захід виявиться перекритим, куди Україні доведеться йти, щоб вижити? Правильно, в ЄЕП.
А ще тепер не можна буде забирати "Криворіжсталь" у Віктора Пінчука й Рената Ахметова – це ж буде антисемітизм! (принагідно: мабуть, не випадково Ренат Леонідович потрапив до списку "суто єврейського оточення Кучми"...).
Не можна буде, навіть у разі абсолютно неспростовних доказів щодо його особистої участі у встановленні додаткового сервера у ЦВК, порушити кримінальну справу проти Віктора Медведчука – антисемітизм!
Не можна навіть пробувати забрати київське "Динамо" у Суркісів - антисемітизм! Не можна з'ясовувати обставини появи у Яна Табачника земельної ділянки на будівництво центру його імені (як, до речі, і грошей на цей центр-хмарочос) – державний антисемітизм!
Досить бодай побіжно переглянути публікації світової преси у зв'язку із "справою ЮКОСа" й особисто Ходорковського, щоб зрозуміти, чого – тільки у вдесятеро більших масштабах – слід очікувати Україні, яку не захищає від критики ані наявність ракет з ядерними боєголовками, ані майже наркотична залежність Європи від "голки" з російським газом.
Чи могли знайти краще прикриття своїх незаконних оборудок олігархи України, ніж "звернення ста"?
А хто не єврей, так дуже легко заявити, що твоя прабабуся була правовірною юдейкою, отже, зловмисний режим Ющенка виконує замовлення українських націоналістів і переслідує тебе за етнічною ознакою, так само, як робив Гітлер. Усі на захист олігархів!
...І не дай Боже, щоб останній заклик довелося всерйоз втілювати в життя. А це стало б неминучим у разі реалізації засадничих ідей авторів "звернення ста", яку б особисту огиду ви не відчували до скоробагатьків. Зверніть увагу: на сайті МАУП поряд із зверненням вміщена заява Федерації патріотичних видань України, підписана її керівником професором Василем Яременком (так, тим самим).
У ній, зокрема, виявлена повна підтримка програмній вимозі щокінської Української консервативної партії про відновлення у паспортах "п'ятої графи". Виявляється, за відсутністю запису про національність у паспорту "ховаються різні пройдисвіти і вороги української державності".
Що це означає? Що етнічні українці за визначенням не можуть бути ворогами цієї державності і пройдисвітами, а на кожного єврея чи румуна слід одразу дивитися, як на потенційного ворога України?
Ба більше: очевидно, факт етнічного походження матиме якесь практичне значення у здобутті державних посад, розвитку бізнесу, навчанні та службі у війську?
Тоді це називається расизм, чи не так? І, до речі, чому б пройдисвіту не купити позначку собі "українець" у паспорті? Чи для того, щоб стати українцем за паспортом, слід буде пройти тривалу і складну процедуру доведення "чистоти" своєї крові?
Публічні виступи професора Яременка змушують схилитися до останнього. Бо ж коли у дискусії з ним на шпальтах преси Максим Стріха написав (напівжартома), що з "п'ятою графою" коліна так до 6-7 в нього усе гаразд, на що одержав таку цілком серйозну відповідь від "борця з сіонізмом": "А далі вглиб – негаразди?"
Повторю ще раз: Адольф Алоїзович був невиправним лібералом, у нацистському рейху вистачало і двох поколінь арійства, щоб бути цілковито "своїм", а такої суперчистої крові, як професор Яременко від "справжніх українців", Гітлер вимагав тільки від тих, хто записувався в СС.
Чи й справді "антисіоністи", якщо їм тільки дати волю, добиратимуть у лави українців так, наче тебе беруть в есесівці?
Сергій Грабовський, заступник головного редактора журналу "Сучасність"
Відповіді
2005.04.22 | _YZ_
Всі думки мають право на існування
І якщо існує пойняттяhttp://www.google.ca/search?hl=en&q=%22%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%B5%D0%B2%22&meta=
то чому не може бути
http://www.google.ca/search?hl=en&q=%22%D0%B3%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2%22&meta=
?
Порівняйте кількість повернених результатів.
319 проти 13
Чому перше можна без боязні висловлювати, а коли спробуєш сказати друге, однару появляються озабочені всіх мастєй - від обдєлённих по "язиковому праву" до "богом ізбранних" ?
Чому "Ізраїль для євреїв" - патріотизм, а "Україна для українців" - фашизм?
Проверка на вшивость
Исраэль Шамир, Тель-Авив
Веселыми ночами Тель-Авива, среди разноцветных гуляк на Алленби, в битком набитых ресторанах, где оттягивается довольная израильская публика, мне видится ангел в камуфляжной форме, пишущий на стене три слова: «Мене, текел уфарсин». Мой ангельско-русский словарь переводит эти слова так: «Мы вас проверили на вшивость, и вы этой проверки не выдержали».
Черные дни выпали на долю народа Израиля. Черные потому, что все речи, слезы и жалобы наших отцов и нас самих оказались подлинными, как трехдолларовая купюра. В 1968 году я писал на стенах моего родного Академгородка: «Руки прочь от Чехословакии». Еврейский поэт Александр Галич пел красивым низким голосом:
«Граждане, Отечество в опасности! Наши танки на чужой земле!»
С этим лозунгом несколько евреев вышли на Красную площадь и были порядком помяты милицией. Галич, Даниэль, Гинзбург, Голомшток имели в виду русские танки в Праге. Мы протестовали против русских танков в Будапеште, Праге, Кабуле как граждане России, которым дороже честь, нежели ложно понятый патриотизм. Прошли годы. И вот наши, еврейские, танки находятся на чужой земле.
Не просто находятся — убивают мирное население, разрушают дома, морят голодом и держат в блокаде миллионы людей. Надо думать, множество еврейских интеллигентов вышли на наш эквивалент Красной площади? Не тут-то было. Наши певцы воспевают доблесть славных еврейских бойцов, верную руку и зоркий глаз еврейского снайпера, непомерный гуманизм еврейского народа, который мог бы всех гоев Палестины превратить в фарш, но ограничивается только несколькими сотнями раненых в день. Борцы за права человека вроде Анатолия Щаранского боролись с институтом прописки, как наши деды боролись с чертой оседлости. После победы они загнали гоев в резервации, по сравнению с которыми черта оседлости — синоним открытого общества. Палестинец не может поехать даже в соседнюю деревню без разрешения, не пройдя обыск и проверку документов. О поездке на море, в нескольких километрах от дома, он не может даже мечтать.
Евреи протестовали против дискриминации на работе и в вузах. Сейчас мы создали систему тотальной национальной дискриминации. В нашей государственной Электрической компании из 13000 работников — только шесть гоев. 0,0004%! Гои — сорок процентов населения страны от Иордана до моря, но только каждый четвертый имеет право голоса. Нет ни одного гоя в Верховном суде, в правительстве, в генералитете армии, в авиации, в руководстве секретных служб. Нет ни одного гоя даже в редакции главной израильской газеты «Гаарец».
Поэтому все, что говорили евреи в России, следует переписать в свете последующих событий. Мы боролись не за права человека — но лишь за права еврея. Мы были за свободу передвижения и выбора профессий — только для евреев. Мы не против своих танков на чужой земле — мы были лишь против русских танков. При виде несчастного ребенка, подымающего руки перед автоматчиком, нас смущает только одно — что это еврейский ребенок. В гойского ребенка можно стрелять сколько угодно.
Когда Бялик писал «дьявол не придумал должного возмездия за убийство ребенка», он, видимо, имел в виду только еврейского ребенка. Когда он ужасался сценам погрома, его ужасало то, что погром направлен против евреев. Сам по себе погром — вещь обыденная и вполне нормальная. На днях евреи Верхнего Назарета учинили арабский погром в Нижнем Назарете, но никто из погромщиков не был привлечен к ответу. Зато полиция пристрелила несколько жертв погрома. Еще более страшным погромом стал налет боевых вертолетов на мирный и беззащитный город Бет Джаллу.
В царской России, которую наши деды порочили, как могли, и пустили на слом, от погромов за сто лет погибли меньше людей, чем мы убиваем за неделю. В ходе самого страшного Кишиневского погрома было убито 45 человек и 600 ранено. За последние дни в Израиле убито 150 и ранено 4000 человек. После погрома в России сотни честных людей, и все писатели и интеллигенция выступили против погромщиков. В Израиле с трудом собралось несколько десятков человек на демонстрацию протеста в Тель Авиве, а Союз еврейских писателей поддержал погромщиков.
Когда в 1991 году евреи России выступили за частную собственность против коммунизма, они имели в виду только еврейскую частную собственность. Потому что гойскую частную собственность мы конфискуем свободно, как ничью. Пройдите по самым роскошным районам Иерусалима — по Тальбие, по старому Катамону, по Греческой и Немецкой слободе. Все эти дворцы принадлежали гоям — немцам, армянам, грекам, палестинцам, православным и мусульманам. Они были отняты и переданы евреям. За последние недели сотни гектаров земли было конфисковано у гоев, десятки домов разрушены.
К нам прилетел поддержать нас в нашей борьбе и гибралтарский еврейский магнат Гусинский. Не так давно он взывал к помощи мировой общественности, когда Россия пыталась высвободить российское телевидение из его когтей. Его поддержка Израиля показывает, что Гусинский одобряет конфискации имущества и аресты по этническому признаку. Он только против конфискации еврейского добра. Он против того, чтобы евреи сидели в тюрьме, — гои могут сидеть в тюрьмах без суда десятками лет, что и происходит в еврейском государстве.
За кратчайшее время нам удалось зачеркнуть многолетние усилия евреев в области демократии, прав человека, борьбы за равенство. Что, собственно говоря, нам не нравилось в немецких нацистах? Расизм? У нас его не меньше. Иерусалимская русская газета «Прямая речь» провела опрос среди русских евреев об их отношении к палестинцам. «Я хочу убить всех арабов», «Всех арабов надо убить», «Арабов нужно выгнать отсюда, закрыть за ними ворота и повесить замок», «Араб — это араб. Их нужно громить».
Я не уверен, что опрос немцев в, скажем, 1938 году дал бы настолько четкую картину. Все же до 1941 года даже нацисты не собирались убивать своих еврейских врагов.
Поэтому скажем: мы были против расизма, пока он был обращен против нас. Мы были против нацизма, пока это был чужой нацизм. Мы были против зондеркомандо-карательных палаческих отрядов, только пока это были чужие зондеркомандо. Наши, свои, родные еврейские каратели вызывают у нас восторг. Израиль сегодня — единственная страна в мире, где официально действуют отряды убийц, где только вчера Верховный суд ограничил применение пыток. Не беспокойтесь, вас это не коснется: наши палачи действуют строго по пятому пункту.
Мы были против гетто, пока нас загоняли в гетто. Сейчас самый «либеральный» еврейский план предусматривает создание нескольких гетто для гоев, гетто, оцепленных колючей проволокой с танками по периметру и еврейским заводом у забора. Там гои смогут проверить, действительно ли «арбайт махт фрай». Мы дадим этим гетто полную независимость, предварительно отняв у них все источники к существованию.
После того, как ангел написал свои грозные слова, после того, как пророк призвал народ Израиля к покаянию, перед нами открыты два пути. Выбор наш. Мы можем покаяться, как жители Ниневии, отдать чужое добро, дать полное равенство всем, прекратить дискриминацию и убийства — и понадеяться на Божье прощение, если не ради нас, то ради наших котов и псов. Мы можем упорствовать в своих злодеяниях, как жители Содома, и приготовиться к потоку огня и серы с гневных небес Палестины.
2005.04.22 | Руслан Коцаба
А ми тут за поправки Джексона-Веніка говоримо (-)
2005.04.22 | SpokusXalepniy
Казнить нельзя помиловать.
Глядя на заглавие, у вас выходит, что [сам] Грабовский - это и есть последний козырь [некоего] фюрера.И всё из-за тире, вместо которого надо ставить двоеточие, означающее, что это Грабовский так сказал.
Что же самой статьи, то автор так и прёт из неё. Потому что Грабовский - профессионал. [Здесь тире на месте
Жаль, что в статье не указана ссылка на "обращение ста". Или это вы, VDom, её упустили по рассеянности? Признавайтесь!:)
2005.04.22 | VDom
Re: Казнить нельзя помиловать.
SpokusXalepniy пише:> Жаль, что в статье не указана ссылка на "обращение ста". Или это вы, VDom, её упустили по рассеянности? Признавайтесь!:)
Звичайно жаль, але ссилка є у самій статті. Адреса статті вказана. Але вона не працює. Пошукайте на Майдані.
2005.04.22 | Мінор
Більш повний виклад був на сайті rep.in.ua
http://rep.in.ua/show/?id=3276Українська "Пам`ять" чи манія переслідування?
В Україні розгоряється новий міжнаціональний скандал – понад 100 "поважних" антисемітів звернулися до президента, спікера ВР та голови ВСУ з вимогою «зупинити організоване єврейство». Серед них – народні депутати із коаліції «Сила народу».
Понад 100 «науковців, громадських і політичних діячів» опублікували в газеті «Персонал плюс» відкритого листа з промовистою назвою «Припинити злочинні дії організованого єврейства».
Газетка вийшла сьогодні невеликим, як для столиці накладом 68 000 примірників. Однак можна не сумніватися, що уже завтра або післязавтра ЗМІ, які виходять величезними тиражами, по всьому світові рознесуть новину про новий сплеск антисемітизму, у ще сьогодні, здавалося б, цілком демократичній Україні, президент якої закликав скасувати поправку Джексона-Веніка. Удар по іміджу і економіці цілої країни нанесений настільки уміло, що спадає на думку ретельно підготовлена провокація, учасники якої навіть не підозрюють реальних ставок гри.
Звісно, подібне марення у газеті одного з найрозкрученіших українських вузів (Міжрегіональної академії управління персоналом) публікується не вперше. З МАУПом і статтями його ректора Георгія Щокіна з великими скандалами судився Вадим Рабинович, чиє видавництво «Столичные новости» взяло на себе підвищене «соцзобов‘язання» боротися з антисемітизмом в усіх його проявах – навіть таких дрібно-клінічних, як львівська газета «Ідеаліст». Проте якщо раніше окремі антисеміти тихенько друкували собі окремі ксенофобські статті в окремих виданнях на кшталт «Персоналу» чи «Сільських вістей», то тепер юдофоби вирішили виступити єдиним фронтом.
До всього, на цей раз серед підписантів – два народних депутати України. Прізвище першого безпомилково назве будь-хто, знайомий із навколовиборчими подіями минулого року. Так, це він – голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, якого за вислови про «москальсько-жидівську мафію» так полюбили журналісти телеканалу «Інтер», а Віктор Ющенко вигнав зі своєї фракції. Другого депутата вгадати також неважко – це Іван Сподаренко, член фракції СПУ та фігурант іще одного гучного антисемітського скандалу – саме він редагує газету «Сільські вісті», яку за публікації про «400 тисяч євреїв-есесівців» закривав суд. Підпис автора тих статей – професора Яременка – під листом також наявний. Щокіна, зрозуміло, теж.
У відкритому листі, призначеному для ретельного вивчення Віктором Ющенком, Володимиром Литвином та Василем Маляренком, цим недосвідченим посадовцям відкривають істину: навколо – одні євреї, які захопили Україну, за допомогою єврея Кучми та інших (наприклад, єврея Ахметова (!)) встановили єврейський україножерський режим, який практично не змінився й зараз. Відтак, уся наша країна керується всесвітніми сіоністськими організаціями через злочинні синагоги та єврейські громади, а в разі чого інтервенти можуть застосувати й силу – повсюди незримо присутня «воєнізована єврейська організація «Бейтар», чиї безкомпромісні бойовики-терористи підкоряються ізраїльським фундаменталістам. Особливо, на думку Тягнибока, Сподаренка та інших, небезпечний ворог – це Вадим Рабинович, відомий «організацією через підконтрольні ЗМІ пропаганди ксенофобії, війни, насильства, ненависті, розпусти, наклепництва та дифамації» (!). Є ще й «єврейське гестапо» – Антидифамаційна ліга. Підписанти ще й нагадують про сіоністське засилля кобзонів і табачників, посилаючись при цьому на авторитетну думку Миколи Томенка (дарма що той уже давно пояснив, у якому сенсі він вживав скандальну фразу).
«Таким чином, – підсумовують автори, – маємо в Україні справу з організованим єврейством, яке, використовуючи для власного казкового збагачення за рахунок цілеспрямованого зубожіння українського населення, що поступово веде до знищення титульної, державотворчої нації, тобто чергового українського геноциду».
Раніше подібний ідіотизм друкувався лише в «Ідеалісті». До слова, там до євреїв один час записали навіть Ющенка та Мороза. Ходили навіть чутки, що ту фарсову газетку фінансував сам Рабинович – аби було з ким боротися, тому й антисемітизм у її статтях і доходив до повного абсурду. Аж тепер видно, що ніякого підґрунтя ті чутки під собою не мали – в Україні справді на всіх рівнях вистачає людей, здатних у кожному суспільному явищі «відшукати пейси» і оголосити про цю свою здатність на весь світ.
Найцікавіше виглядає заключна частина листа – «Вимога конкретних дій». Автори вимагають від Ющенка доручити Святославу Піскуну, Юрію Луценку та Олександру Турчинову «терміново розслідувати діяльність єврейських релігійно-етнічних організацій і за його результатами, відповідно до чинного законодавства, притягти винуватих до кримінальної відповідальності». Зазначимо, що серед тих, кого треба засадити за грати за сіонізм, на думку депутатів Тягнибока та Сподаренка, є і міністр транспорту Євген Червоненко.
Що ж, коли доходить до єврейського питання, у наших "визнаних антисемітів" начисто відрубає пам‘ять – навіть про те, з ким кілька місяців тому стояли на барикадах. А ще цікаво, в яких кольорах Сподаренко чи Тягнибок уявляють собі картину «Баптист Турчинов влаштовує погром синагоги ім. Бродського» ?
Наступна вимога, вже до Литвина, ще абсурдніша: найближчим часом провести «парламентські слухання з питань діяльності в Україні організованого єврейства (зокрема його участі у фальсифікаціях президентських виборів 2004 року, нагнітанні в суспільстві сепаратистських настроїв і розпалюванні громадянської війни), а також ухвалити відповідне рішення». Всім тепер ясно, чиїх рук справа була? «Єслі в кранє нєт води…»
Фактично, суспільству пропонується «чудовий» вихід із напруженої ситуації в країні: православний Віктор Ющенко обіймається з православним Януковичем, вони разом забирають із тюрми Колєснікова, кличуть із собою Кушнарьова й Єфремова та великою компанією йдуть бити Гельмана і Павловського. Ідилія!
І останнє – на закуску: автори просять голову Верховного суду Василя Маляренка «скасувати в установленому порядку укази колишнього президента Кучми про нагородження керівників організованого єврейства державними нагородами України». Нагороди, звісно, роздавалися Кучмою направо й наліво – якщо під рукою для фаворита не знаходилося годящого обленерго. Але забирати ці брязкальця пропонують винятково в єврейства – це справа, дійсно гідна великої держави.
Найбільша пікантність справи в тому, що лист, підписаний двома парламентарями, просто так на смітник не викинеш – хоч якась, та мусить бути відповідь. Хоча на подібні епістоли в цивілізованому суспільстві взагалі відповідати некоректно: це нижче гідності як людини, так і держави. Держава може зреагувати хіба що порушенням кримінальних справ проти підписантів, а люди, чиї прізвища фігурують у листі, – поданням у суд за образу честі, гідності та ділової репутації.
Довідка сайту «Психиатрия» (переклад з російської):
Марення переслідування – патологічне переконання хворого у тому, що він є жертвою одного і більше суб"єктів або груп. Його спостерігають при параноїдному стані, особливо при шизофренії, а також під час депресії і органічних захворюваннях...
Фобія – патологічний страх, котрий може бути дифузним або сфокусованим на одному або більше об"єктах чи обставинах, не пропорційній зовнішній загрозі або небезпеці. Цей стан, зазвичай, супроводжується поганими передчуттями, в результаті яких людина намагається уникати цих об"єктів та ситуацій. Вказаний розлад іноді тісно пов"язаний з нав"язливим станом.
Автор матеріалу - Юрій Космина, лауреат журналістської премії "Золота ратиця"
______________________________________________________________________________
Коментар головного редактора "Інтернет Репортера"
Як рядовий соціаліст, я хочу підкреслити, що позиція, яку займає мій однопартієць і колега-журналіст, народний депутат України Іван Сподаренко - не є позицією Соціалістичної партії України. Мені прикро, коли роблять помилку дурні, але мені ще більш неприємно, коли розумні і ерудовані люди потрапляють у "пастку розуму". Хочу нагадати слова, які приписують Уінстону Черчілю, яким я щиро захоплююсь: "Ми не є антисемітами, бо британції не вважають себе дурнішими від євреїв."
Віктор Уколов
P.S. Спеціально для цікавих - серед засновників нашого сайту самі лише етнічні українці.
Інтернет Репортер
2005.04.22 | stefan
если в кране нет води...
значит-выпили жыды...***
это расхожая одесская поговорка...на все случаи жизни...
придумал ее народ.
видимо в нашем отечестве начались проблемы(экономические).
сразу начинаем искать врагов(таков древний обычай восточных славян).
стандартный сценарий:
1.кто виноват?
2.что делать?
почему-то упор делается на первом?
2005.04.22 | VDom
Моя хата скраю. На Майдані (-)
2005.04.22 | ziggy_freud
Націонал-зоологія - застаріла наука
Це вже багаторазово доведено в літературі. Див. хоча б Еріха Фрома чи Ханну Арендт. Нація є передусім політичною та культурною спільнотою, і вже потім - етнічною чи расовою у вузькому сенсі.VDom пише:
> Прошу зрозуміти мене правильно: я зовсім не вважаю, що кожна персона, яка фігурує у "Зверненні ста", є янголом небесним; так само не вважаю, що йдеться про пекельних виплодків.
Я теж далекий від демонізації націонал-зоологів. Однак список прочитаю, аби знати, хто є лже-науковцем. Поряд з Яременком, Щокіним та ін.
> Адже, скажімо, Віктор Медведчук навіть у разі, якщо етнічне походження його матері точно встановлене "борцями з сіонізмом" на підставі виключно її імені – Фаїна, за абсолютно божевільними з погляду нормальних людей нацистськими расовими (т.зв. Нюрнберзькими) законами, вважався б "метисом першої категорії", а не євреєм.
Мені більш цікаві наміри п. Медведчука як посадовця (або, тепер вже опозіціонера), ніж прізвище його матері.
> Я вже не кажу про те, що до "суто єврейського оточення" Леоніда Кучми чомусь потрапив Ренат Ахметов, а серед російських, за термінологією звернення, "полукровок" можна здибати осіб, котрі в Третьому рейху могли б претендувати на звання "істинного арійця".
Так само, як серед послідовних націонал-зоологів - людей, чиє власне походження далеке від арійського. Якщо судити цих людей за законами, які визнають вони самі, в декого надто короткий угро-фінський ніс чи взагалі палеоазіатська форма черепа
> І поява після цього на столичних парканах таких невеличких листівочок – мовляв, білих людей у світі залишилося тільки 9%, час діяти?
Хто такі "білі люди" у розумінні українських націонал-зоологів? Чітке визначення, будь ласка...
> Переходить в розряд історичної правди і той факт нашого сьогодення, що система єврейської освіти в Україні справді спрямована на формування у дітей та молоді виключно ізраїльського патріотизму й ізраїльської тожсамості.
От і маємо ситуацію, коли екс-українські євреї (медики, викладачі, інженери) працюють двірниками в Ізраїлі, а їх робочі місця, принаймні частково, зайняли випадкові люди. Без кваліфікації та звичайного здорового глузду.
> Але принципово нічим не відрізняються й деякі навчальні заклади, створені і контрольовані на території України російською та румунською сторонами. І це також наслідок режиму Кучми, який не працював над створенням україноцентричного культурного, інформаційного й освітнього простору, бо, власне, й сам за духом був не український, і навіть не космополітичний (бо "громадянин світу" – це той, якому однаково болять усі негаразди, де б вони не траплялися), а майже суцільно побудований на безнаціональному, безбатченківському ґрунті.
Оце один з основних моментів, вартих уваги. Бо виховання в Україні патріотів Ерец Росії та Ерец Румунії так само суперечить нашим інтересам.
> Можливо, саме тому Червоненко небезпечний комусь, і цей хтось допоміг "патріотам" вставити його у список "юдо-нацистів"?
Саме тому.
> Що ж стосується безпосередніх практичних наслідків появи звернення для України, то цілком слушне зауваження, що може "накритися" скасування поправки Джексона-Веніка, і це матиме надзвичайно негативні наслідки для нашої економіки. Зауваження справедливе, але його слід доповнити: без скасування цієї поправки неможливе надання Україні з боку США статусу країни з ринковою економікою; а якщо США не нададуть цей статус, то не надасть і Євросоюз (формально тут зв'язки немає, а практично вона існує.
Щоб уникнути цих наслідків, варто врешті присудити років 5 позбавлення волі парочці професійних антисемітів. Або хоча б позбавити тих проФФесорів кафедр у ВНЗ.
2005.04.22 | Тестер
Пропа-зиція. А може краще
тих "падонкав" сапою по голові і в лісосмузі зарити.Дешевше буде і смороду менше.
2005.04.22 | VDom
Точка зору звернення
http://www.mignews.org.ua/article.php?idarti=63Сергій Грабовський — визнання під тиском істини (частина перша)
Резонанс навколо „Звернення ста” (повний текст — на головній сторінці нашого сайту) набирає сили. Ті, проти кого воно спрямоване, а саме — лідери так званого „організованого єврейства”, здається, збагнули, що відмовчатися цього разу не вдасться. І черговим вибухом брудної лайки на сторінках ЗМІ, що належать юдо-нацистському параноїку Рабиновичу, не обійдеться. Доведеться робити те, чого всі ці суркіси, медведчуки, пінчуки та червоненки з рабиновичами бояться найбільше — розпочинати дискусію. А дискусія, як відомо, вимагає аргументів, а їх у ватажків юдо-нацизму немає. Немає також логіки — самий лише дешевий набір затертих прокльонів і некоректних порівнянь.
Доходить до смішного. Сайт „ForUm” виступив у ролі традиційної жирафи, повідомивши про існування „Звернення ста” аж через 8 днів після оприлюднення документу. Та й то — з посиланням на один із російських сіоністських сайтів. Повна плутанина і в термінології. Звернення обзивають то антисемітським, то юдофобським, то антиєврейським. А такий собі Юрій Космина (сайт „Інтернет-Репортер”) вжив усі три визначення одразу.
Малошановане панство! Давайте домовимося раз і назавжди: „антиєврейський” — це оціночне судження. „Юдофобський” — то вже медичний термін із галузі психіатрії; „антисемітський” — правове визначення, його можна вживати лише на підставі судового вироку. Маємо великі сумніви, що серед захисників організованого єврейства є професійні психіатри. Відомо також, що в Україні не існує жодного судового вироку, згідно якого дії або висловлювання бодай одного зі ста авторів Звернення кваліфікувались як антисемітські. Одіозне рішення судді Шевченківського районного суду Саприкіної (січень 2004-го року), на яке так люблять посилатися наші професійні юдофіли, було відмінене судом вищої інстанції і відправлене на поновний розгляд.
Тепер — про основне. Про Сергія Грабовського, заступника головного редактора журналу „Сучасність”, а також про політичного провокатора Максима Стріху і про псевдопомаранчевий сайт „Українська Правда”, де ці два пани окопалися в обороні своїх юдо-нацистських грантодавців.
Спочатку — щодо проколів, не гідних заступника головного редактора часопису з такою гучною назвою і розкішним офісом у центрі Києва. Почнемо з заголовку: „Останній козир фюрерів”. Як відомо, „фюрер” — термін з лексикону гітлерівських націонал-соціалістів. Жоден зі ста авторів звернення не був звинувачений українським судом у пропаганді ідей націонал-соціалізму гітлерівського зразка. Організації, які вони представляють, офіційно зареєстровані Міністерством юстиції. Правова експертиза не знайшла у статутах цих організацій навіть натяку на невідповідність Конституції і законам України. Тобто, що ми маємо? Перефразовуючи самого С.Грабовського, „маємо те, що він не хотів би мати”, а саме — стовідсоткову правову підставу для порушення проти пана Грабовського судового позову за ст. 277 ЦК України. А якщо трапиться дуже ліберальний суддя, якому буде замало одного лише порівняння з фюрером, то автори позову з задоволенням процитують іще дещо. Наприклад — „Мушу зазначити: Адольф Алоїзович у порівнянні з авторами тексту Звернення виглядає невиправним лібералом”.
Ще один прокол: якщо вже пан Грабовський зображає з себе дуже обізнаного, зокрема, в расистських законах Третього Рейху, на які він посилається, то не завадило б йому зазирнути і до законів Ізраїлю. Там написано, що євреєм вважається народжений від єврейки. А відтак — виключно слов’янські або тюркські прізвища декого з лідерів організованого єврейства справжніх науковців ніколи не вводили в оману.
А от наступна „обмовка” пана Грабовського — то вже не просто невігластво, а підла зловмисність. Він кваліфікує наміри авторів Звернення як вимогу проведення в Україні ЕТНІЧНОЇ ЧИСТКИ. Себто — геноциду, бо цей вислів є усталеним синонімом правового терміну „геноцид”. Якщо з допомогою такої відвертої підміни понять Грабовський та „Українська Правда” сподіваються породити у певних гарячих головах параноїдальну ідею організації єврейських погромів, то проти них слід порушувати судову справу вже не за Цивільним Кодексом, а за Кримінальним. Конкретно — за статтею 161 — „Дії та заклики, спрямовані на розпалення міжнаціональної ворожнечі”. На щастя — і для єврейської громади в Україні, і для всієї України — таких гарячих голів, на які покладає надію Грабовський і його грантодавці, недостатньо для розпалення вогнища тієї ворожнечі. Хіба що за справу візьметься юдо-нацистський „Бейтар”, заборони якого в Україні вимагають автори звернення.
Особисте зауваження від авторів коментарю: для підтвердження своєї про вокативної тези щодо етнічних чисток Грабовський посилається на „націонал-соціалістичного диктатора Сербії Мілошевича”. Складається враження, що ситуацію на Балканах заступник головного редактора „Сучасності” знає в основному з анти сербських сіоністських ЗМІ. Ми ж бачили громадянську війну в колишній Югославії на власні очі. А тому ще раз радимо Грабовському не будити лиха.
Кому заважає, що воно спить?
А тепер — щодо обіцяного визнання. Вимушеного визнання. Під тиском істини.
Грабовський та його зверхники бідкаються: мовляв, від такого Звернення до Президента, голови парламенту і Голови Верховного Суду відмахнутися нікому не вдасться і тим більше не вдасться зробити вигляд, начебто нічого не сталося.
Спасибі за визнання. Маєте рацію — не вдасться. Тому що це вже не ваш президент, не ваша Верховна Рада і не ваш верховний суд. І як би ви не примазувалися до Помаранчевої революції — вона теж не ваша.
Окреме спасибі за публічну демонстрацію клінічного боягузтва редакції сайту „Українська Правда”. У первісному тексті Сергія Грабовського є такі слова: „Переповідати подібні тексти (Звернення, — ред.) — справа невдячна, тим більше, що завжди хтось скаже, що переказ викривляє думки цього документу”. Слова „цього документу” виділені так, щоби кожен бажаючий, клікнувши мишкою, міг перейти на сайт МАУП, де розміщений повний текст Звернення. Але! В остаточній версії виділення залишилося, а от перейти до оригіналу — дулі з маком!
Що, пере...лякалися, голубчики? Правда очі коле?
(далі буде).
Там же й оригінали
ПРИПИНИТИ ЗЛОЧИННІ ДІЇ ОРГАНІЗОВАНОГО ЄВРЕЙСТВА
За часів кучмівського режиму польський журнал Wprost назвав найбагатших людей розореної України: сам Л. Кучма , його зять В.Пінчук , голова його адміністрації В.Медведчук , «права рука В. Медведчука» — Г.Суркіс , партнер В.Пінчука — Р.Ахметов , голова всеукраїнського єврейського конгресу В.Рабинович та деякі інші (див. напр.: «Независимая газета» — 2003. — 24 вересня). Іншими словами, злочинний кучмізм тримався на суто єврейському оточенні, де, крім названих, помітну роль відігравали також Д.Табачник, Ян Табачник, Ю.Звягільський та інші євреї, які, як повідомляли ЗМІ, теж мають величезні статки на тлі зубожіння українського населення (наприклад, акордеоніст Ян Табачник , за повідомленням віце-прем'єра України М. Томенка, якимось чином придбав 8 га (!) київської землі для будівництва якогось центру свого маловідомого імені). Як зазначає голова юдейської громади ліберального спрямування Е. Ходос (Харків), американські долари у вигляді злочинного «чорного налу» спрямовувалися на сучасних єврейських скоробагатьків через синагоги, де нині заправляють американські та ізраїльські рабини на кшталт Я. дов Блайха , М.Московича , Асмана . Саме таким злочинним шляхом перетворилися на олігархів харківські євреї О.Фельдман і А.Гіршфельд — нинішні депутати Верховної Ради України.
----------------------------------------------------------------------
Звернення до Міністра юстиції України та генерального прокурора України
Від імені Президії і Генеральної дирекції ВГО „Антинаклепницька ліга України”
----------------------------------------------------------------------
Ліквідувати реєстрацію єврейсько-расистських організацій
Звернення Української Консервативної партії до міністра юстиції Р. Зварича
----------------------------------------------------------------------
2005.04.23 | ziggy_freud
хто і що визнав
> відмовчатися цього разу не вдасться. І черговим вибухом брудної лайки на сторінках ЗМІ, що належать юдо-нацистському параноїку Рабиновичу, не обійдеться.Доведеться робити те, чого всі ці суркіси, медведчуки, пінчуки та червоненки з рабиновичами бояться найбільше — розпочинати дискусію. А дискусія, як відомо, вимагає аргументів, а їх у ватажків юдо-нацизму немає. Немає також логіки — самий лише дешевий набір затертих прокльонів і некоректних порівнянь.
Маємо великі сумніви, що серед захисників організованого єврейства є професійні психіатри.
Теж маю сумніви щодо професійності діагнозу, виставленого Рабіновичу. Як і щодо компетентності людей, які валять "до дної ями" Суркіса і Червоненка.
> Відомо також, що в Україні не існує жодного судового вироку, згідно якого дії або висловлювання бодай одного зі ста авторів Звернення кваліфікувались як антисемітські. Одіозне рішення судді Шевченківського районного суду Саприкіної (січень 2004-го року), на яке так люблять посилатися наші професійні юдофіли, було відмінене судом вищої інстанції і відправлене на поновний розгляд.
То "нема жодного судового рішення" чи є "одіозне рішення судді Саприкіної"? Це все-таки трохи різні речі.
На кожного професійного антисеміта знаходиться мінімум один професійний борець з антисемітизмом. Не дуже здивуюсь, якщо після запеклих баталій "філів" з "фобами" деякі їх учасники з протилежних сторін разом відпочивають на дівчатах у сауні. А що дехто з учасників міжрасових змагань має спільних спонсорів, то вже поза сумнівом.
> Ще один прокол: якщо вже пан Грабовський зображає з себе дуже обізнаного, зокрема, в расистських законах Третього Рейху, на які він посилається, то не завадило б йому зазирнути і до законів Ізраїлю. Там написано, що євреєм вважається народжений від єврейки. А відтак — виключно слов’янські або тюркські прізвища декого з лідерів організованого єврейства справжніх науковців ніколи не вводили в оману.
> Спасибі за визнання. Маєте рацію — не вдасться. Тому що це вже не ваш президент, не ваша Верховна Рада і не ваш верховний суд. І як би ви не примазувалися до Помаранчевої революції — вона теж не ваша.
Справжні науковці ду-у-уже надовго запам'ятали проведений Яременком маніпулятивний екзит-пол. То тепер він вже є організатором Помаранчевої революції
> ПРИПИНИТИ ЗЛОЧИННІ ДІЇ ОРГАНІЗОВАНОГО ЄВРЕЙСТВА
Оце якраз і створено привід для організованого єврейства заявити, що в Пінчука, Суркіса або Табачніка відбирають власність через їх національність, замість визнати порушення у набутті власності окремими громадянами України.
Виходить, що
- Красти можна всім, крім євреїв (за Щокіним і компанією), або
- Красти можна тільки євреям, і заважати їм - це антисемітизм (за Табачніком і компанією). На чийому боці логіка
2005.04.22 | keymaster
Re: Грабовський - останній козир фюрерів?
Це планова акція інформаційної війни, по суті з того ж ряду, що й стаття Маріана Калуского в inosmi.ru, яку ми не так давно обговорювали. Кожен раз, коли треба десь присадити українців, а особливо тих, які не галасають, а працюють для України, витягується якесь гівно антисемітизму. І його розворушують стурбовані проблемою люди (мабуть, є такий специфічний тип вавки в голові. У всіх відношеннях людина ніби нормальна, але раптом звідкісь налітає єврейскоє казачєство - і капєц).А при тому - який класний піар зробили собі ті єврейські організації, які стурбовані захистом євреїв! Вони мають готове виправдання, чому вони повинні існувати! І вони справді, чого доброго, будуть говорити про Ющенка, як такого самого антисеміта, як Хмельницький. Я не здивуюсь, якщо вони самі дали гроші на цей піар
2005.04.22 | VDom
Re: Грабовський - останній козир фюрерів?
keymaster пише:> Це планова акція інформаційної війни, по суті з того ж ряду, що й стаття Маріана Калуского в inosmi.ru, яку ми не так давно обговорювали. Кожен раз, коли треба десь присадити українців, а особливо тих, які не галасають, а працюють для України, витягується якесь гівно антисемітизму. І його розворушують стурбовані проблемою люди (мабуть, є такий специфічний тип вавки в голові. У всіх відношеннях людина ніби нормальна, але раптом звідкісь налітає єврейскоє казачєство - і капєц).
Дуже схоже на правду. Але тут є одне але. Поки є можливість хапати ніхто не воняє, а як тіки вловлять за руку, то тут тобі й антисемітів повно. Люди з вавкою в голові звичайно існують поза процесом, але їх вавка активно використовується. Щокіна до таких дуже важко віднести. Про Яременка й взагалі нічого казати.
> А при тому - який класний піар зробили собі ті єврейські організації, які стурбовані захистом євреїв! Вони мають готове виправдання, чому вони повинні існувати! І вони справді, чого доброго, будуть говорити про Ющенка, як такого самого антисеміта, як Хмельницький. Я не здивуюсь, якщо вони самі дали гроші на цей піар
100%.
В УП безперечно проплачено. Звинуватити Щокіна в підграванні Медведчуку це все рівно що звинуватити свистка арбітра як рупор беззаконня на футбольному полі. Стосовно заяви то тут не все так однозначно. Заява таке враження як тест нової влади на наявність табу і точок впливу на керівництво держави. Свого часу Гурвіц вимагав закрити СВ на підставі того, що багато видань закрили і за менші провини. Українських видань, особливо для дітей взагалі обмаль, а масових і взагалі одиниці. Якщо такий підхід збережеться і при новій владі, то тут самий раз "в гостях у себе в дома". Та й з'явилась вона відразу після воплів і соплів Табачника.
Тема навколо діяльності нібито національних організацій явно під табу для вказаних Вами цілей присадити українців. Галас навкруг публікації статті Яременка в СВ це підтверджує. Газета Ідеаліст нашпигована масою матеріалів явно параноїків, але вона на публіку вийшла лише під час справи по СВ. Таке враження, що як би не Ходос то взагалі СВ мали закрити лише по заяві антифашистів.
Табу породжує тінь в якій ховаються мерзотники.
А от стосовно справ в суді теж цікаве тубу в пресі.
Тут вже не лише Щокін, Слісаренко а й Удовенко, якого ідеалісти теж зачислили в ворожий елемент. 99 з 100 що Ідеаліст і надалі виходитиме і фінансується явно тими у кого вавка в голові, або тими з ким Ідеаластом ніби бореться. Та це й добре, що виходитеме, бо можливо з'явиться дискусія в якій все стане на свої місця. А то виходить "скажи дурень на ближнього, поки не розгледіли, що дурень ти".
По ділах.
17:50| 14.12.2004
24 листопада, 29 листопада, 1 грудня, 8 грудня ц.р. Печерський районний суд Києва задовольнив чотири позови до гр. Ізраїлю Вадима Рабиновича, ДП “CN Столичні новини”, ТОВ «Редакція газети «ВЕК», Володимира Кацмана, організації “Всеукраїнський єврейський конгрес”, гр. США рабина Якова Дов Блайха, а також до ПП “Прес-тайм” та гр. Дроздова, Аркіної, Ковтуненка, Преладишевої, які подали Міжрегіональна Академія управління персоналом, голова Комітету Верховної Ради України із питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Геннадій Удовенко, президент МАУП Георгій Щокін, віце-президент МАУП Ігор Слісаренко про спростування відомостей, що не відповідають дійсності, та захист честі, гідності і ділової репутації.
У всіх чотирьох рішеннях іменем України суд постановив, що поширені цими особами та газетами відомості «є такими, що не відповідають дійсності, порочать ділову репутацію МАУП як одного з найбільших недержавних вузів України, створюють йому негативний імідж перед установами та громадянами України і зарубіжних країн», дискредитують академію перед студентами. Такі відомості повинні бути спростовані».
Суд також постановив, що розповсюджені цими особами та газетами відомості про народного депутата України Г.Удовенка, президента МАУП Г.Щокіна, віце-президента МАУП І.Слісаренка «не тільки не відповідають дійсності, а і порочать честь, гідність і ділову репутацію. Такі відомості підлягають спростуванню».
Під час розгляду цих цивільних справ суд також з»ясував, що особи на ім»я Лада Преладишева, яка зазначена автором найбрутальніших пасквілів, не існує, це псевдонім, а паплюжні матеріали є редакційними.
Прес-служба МАУП
Тел.265 68 78
2005.04.23 | SpokusXalepniy
Грабовський: останній козир фюрерів?
Ви хоча б в своїх "Re" виправляли "-" на ":"Ви ж принижуєте Грабовського.
2005.04.23 | Роман Сербин
Чорносотенське звернення "сотки" треба публічно засудити
Ми живемо в ґлобальному селі. Якщо цей ганебиний "чорносотенський" виступ немудрої сотки не засудить українське суспільство і не покаже перед своїми власними громадянами і цілим світом, що Україна не буде толерувати того типу нападів на свої співгромадян, то такий суд здійснить світова публічна опінія. Сергій Грабовський влучно вказав на можливі наслідки для України у міжнародних відносинах.Я уважно перечитав і звернення "сотки" і критку Грабовського. Останній гостро але обдумано проаналізував нікчемне звернення до української влади. Його аналіз і критика, без плазування перед ким би то не було, варті нашої уваги.
2005.04.23 | VDom
І відновити "Джерельце". (-)