МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Новини "Операції для друку", ідеї щодо продовження

04/24/2005 | Євген Захаров
Я сподіваюсь, що не порушу правила, якщо відкрию цим повідомлення нову гілку на додачу до
http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=0&key=1114156768&first=1114353290&last=1114192185

Для початку новини з теми.

1. Ющенко таки дав доручення Мінюсту підготувати два законопроекти: про доступ до інформації та про інформаційну відкритість влади, і, мабуть, саме на це натякалося у відповіді за підписом Зінченка.. Я вважаю це наслідком нашої кампанії.
З Мінюстом будемо співпрацювати, власне, ми почали цю тему ще раніше. У січні Валерію Лутковською була створена робоча група – спочатку щодо правомірності використання усіх трьох грифів (взагалі це не її парафія, а іншого заступника міністра, але вона взялася за це з огляду на порушення статті 10 Євроконвенції, щоби не мати в майбутньому з цим проблеми). Зараз ця робоча група плавно перетекла у робочу групу з підготовки законопроекту про доступ, правда, ще треба узгодити з іншим підрозділом Мінюсту. У п’ятницю була зустріч, де я відповідав на питання МВС та СБУ щодо нашого законопроекту, у понеділок знову буде зустріч, оскільки з’явився ще один проект змін до Закону «Про інформацію”, де прописана процедуру доступу від Держкомітету з питань ТБ та радіомовлення - РГ буде визначатися, що саме буде взято за основу для праці (сподіваюсь, що наш, бо той зовсім сирий).

2. Ми влучили в точку, коли говорили, що ці незаконні грифи – інструмент для корупції. Була інформація по (ТБ) Валентини Семенюк, що Бакай через ДУСЮ продавав в приватну власність об’єкти, заборонені для приватизації, зокрема кримські санаторії, - саме проводячи через рішення з грифами. Про це було також в статті в “Україні молодій”, названий указ Кучми від 4 лютого 2004 року (якщо мене пам’ять не підводить) з таким же грифом, який цей механізм вводив в дію. Більше того, Семенюк сказала в коридорі одному журналістові (той переказав мені), що немовби через такі укази повертали ПДВ ФІКТИВНИМ фірмам. Отак! Я думаю, що в тому брали участь і дехто з сьогоднішньої влади. І саме тому вони не хочуть розкривати ці документи.

3. 15 квітня, якраз перед поїздкою до Києва я отримав відповідь з Мінюсту (ще 31 січня запит був надісланий і Ющенку, і Тимошенко, тоді ще в.о., через місяць передзвонили з Кабміну, сказали, що вони не можуть відповісти, бо дуже складні питання поставлені, і тому буде дано доручення Мінюсту мені відповісти – і от тільки в середині квітня надійшла відповідь від заступника міністра Ємельянової). У цій відповіді, яка великою мірою є також відпискою (бо навіть нічого не сказано про відсутність визначення цих грифів в законі), проте, є забавна згадка, що грифи з указів від 17 та 24 грудня 2002 року
(положення про Дусю, та матеріальну винагороду членам Вищої Ради юстиції – акурат під час розгляду справи судді Василенка) ДОСІ НЕ ЗНЯТІ. А ми вже їх друкували, друкували!.. До речі, я був здивований сьогодні, коли побачив, що в операції “Не для друку” відсутні відповіді і Зінченка, і Мінюсту. Адмінгрупа, поставте, будь ласка!

4. Схоже, що в Секретаріаті точиться боротьба на цю тему. 28-29 квітня буде велика конференція в парламенті на тему правової реформи. Ідея цього збіговиська – зібрати всіх гравців разом і спробувати досягти консенсусу з основних спірних питань. У секції з питань доступу до інформації модератори – ми разом з Романом Романовим. Так от на підготовчу зустріч прийшов Олещенко, хто не знає – його вважають сірим кардиналом АПУ, людиною, яка юридично оформила кучмізм – стверджують, що оці все грифи вигадав він, що він писав вето на усі закони – “Про Президента”, “Про Кабмін”, тощо.
Роман каже, що він все чудово розуміє і все, що робив, - виправдовує. Так от Олещенко сказав, що ніякого нового закону не потрібне, що існуюча практика має бути збережена, що Полудьонний неправий: Президент сам вказує (sic!) – на які указі поставити отой гриф. 28-29 буде ця зустріч усіх діючих осіб, після якої, як на мене, і доречно прийняти остаточне рішення, що робити далі. І в які й формі.

По суті ж гілки, розпочатої SEANom, маю такі думки. Якщо йти пунктом першим, тобто звернення до суду – то подається інформаційний запит до Секретаріату (чи Ющенка, треба вирішити) з проханням надати доступ до указу (указів) за номерами такими-то (там, де грифи) або переслати текст цього указу письмово ( для тих, хто мешкає не в Києві). Запит подається від фізичної особи, а потім відсутність відповіді оскаржується за главою 31А ЦПК як бездіяльність, а відмова надати доступ чи (надіслати текст) як незаконні дії органу державної влади (Секретаріату чи Ющенка, в залежності від адресату). Абсолютно залізна правова позиція. У гіршому випадку роки за 4-5 в Європейському суді буде перемога за умови, що ситуація не зміниться. Я вважаю, що поки що цей крок є недоречним, оскільки все ж таки певну позитивну реакцію ми отримали (доручення Ющенка, припинення використання грифу “Опублікуванню не підлягає”) ми отримали.

Більш доречним мені видається пункт другий вкупі з п.3 – тобто якомога масовіші листи плюс перформенс. Головна мета листів – домогтися розсекречування текстів нормативно-правових актів. Якщо згадати ТВ-передачу, Полудьонний обіцяв, що вони переглянуть усе, і те, що можна – розкриють, що не можна поставлять гриф ДСК. При тому, що сам ДСК не визначений законом і застосовується незаконно, з цим можна погодитися тільки на певний час з відстрочкою вирішення. Але ми маємо домогтися, щоб вже зараз, у якості першого кроку, були розкриті НАЗВИ усіх цих документів і вміщені в комп’ютерних системах. Навіть для державних таємниць назви завжди існують. Я думаю, що доречно зосередитися в наших листах саме на цьому. Як на мене, це доволі сильна позиція. До речі, оце якраз можна поєднати з інформаційними запитами, де запитувати не самі тексти, а тільки назви. Це буде відповідати загальному духу нашої кампанії (дружньому до Президента, ворожому до усталеної системи замовчування і незаконного засекречування інформації). І тоді це будуть дії по всіх трьох пунктах одночасно.

Що стосується перформенсу - давайте думати, як це зробити. У чому я впевнений – це в тому, що, якщо ми будемо рухатися далі в такому напрямку, то треба зробити третю прес-конференцію Альянсу “Майдан”.

Дякую ще раз усім, хто бере участь у кампанії.

Відповіді

  • 2005.04.24 | Адвокат ...

    Відписка Зінченка була оприлюднена у "Статтях":

    http://maidan.org.ua/static/mai/1113062493.html

    додано: 09-04-2005
    Операція ДЛЯ ДРУКУ!: Відписка Зінченка
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.24 | Євген Захаров

      Re: Відписка Зінченка була оприлюднена у "Статтях":

      Так, але в "Статтях" вона пішла з головної, а в саму "Операцію не для друку" її не включили, як і відповідь Зінченка.
      Я ставлю тут відповідь Мінюсту, а ти, будь ласка, поставь в "Операцію не для друку" обидва тексти. Чи я неправий?

      Міністерство юстиції України
      Україна, 01001, м. Київ,
      вул. Городецького, 13 Харківська правозахисна група
      Тел.: (38 044) 299 66 64 61002, м. Харків, вул. Іванова 27, кв.4
      Факс: (38 044) 229 56 31

      08.04.2005/ №22-9-2127
      На №4732/1/1-05 від 11.03.2005 р.


      У Міністерстві юстиції України на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11 березня 2005 року № 4732/1/1-05 розглянуто лист харківської правозахисної групи від 31 січня №06/05 щодо використання обмежувальних грифів і повідомляється.
      Відповідно до частини третьої статті 30 Закону України „Про інформацію” стосовно інформації, яка є власністю держави і знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, з метою її збереження може бути відповідно до закону встановлено обмежений доступ – надано статус конфіденційної. Порядок обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, що містять зазначену інформацію, визначається Кабінетом Міністрів України.
      Згідно з пунктом 5 Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 р. №1893, тиражовані документи, видані з грифом „Для службового користування” до 1991 року, а також тиражовані документи, випущені у світ в різний час з іншими обмежувальними грифами, крім грифів „Службова таємниця”, „Таємно”, „Цілком таємно” та „Особливої таємності”, можуть розглядатися як відкриті документи за наявності письмової згоди організацій, що їх підготували, або правонаступників цих організацій.
      Щодо неможливості обмеження органами державної влади доступу осіб до інформації лише на підставі прав власника інформації повідомляємо, що відповідно до частини сьомої статті 38 Закону України „Про інформацію” інформація, створена на кошти державного бюджету, є державною власністю. Частинами другою та третьою цієї ж статті Закону інформація є об’єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і об’єктом лише володіння, користування чи розпорядження. Власник інформації щодо об’єктів своє власності має право здійснювати будь-які законні дії.
      Також повідомляємо, що частиною одинадцятою статті 30 цього ж Закону встановлено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація є суспільно значимою, тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист.
      Згідно з частиною третьою статті 471 цього ж Закону суд встановлює, що інформація є суспільно значимою.
      Крім того, зазначаємо, що на виконання Указу Президента України „Про Єдиний державний реєстр нормативних актів” від 27 червня 1996 року №468 Міністерство юстиції України здійснює ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. До Державного реєстру включаються чинні, опубліковані та неопубліковані нормативно-правові акти, у тому числі з обмежувальними грифами. Нормативно-правові акти України, що містять відомості, які становлять державну таємницю, включаються до окремого розділу Державного реєстру з відповідним грифом секретності.
      Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється Міністерством юстиції України в офіційному друкованому виданні „Офіційний вісник України” після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та набрання ними чинності”. В Офіційному віснику України” не публікуються нормативно-правові акти, які мають обмежувальний гриф і включені до окремого розділу Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Акти з обмежувальними грифами офіційно оприлюднюються шляхом надіслання відповідним державним органам та органам місцевого самоврядування і доведення ними до відома підприємств, установ, організацій та осіб, на яких поширюється їх чинність.
      Одночасно повідомляємо, що інформація щодо зняття обмежувальних грифів з Указів Президента України від 17 грудня 2002 року №1180 та від 24 грудня 2002 року №1213 у Міністерстві юстиції України відсутня.


      Заступник Міністра [підпис] І.І.Ємельянова
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.04.24 | Пані

        Поставимо і попереднє на сайт Альянсу - теж. (-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.04.24 | Євген Захаров

          Re: Поставимо і попереднє на сайт Альянсу - теж. (-)

          Пані, як на мене, треба і на сайт Альянсу, і на головну, щоб підписанти першого звернення мали можливість прочитати відповіді. Бо тільки невеличка частка з них буває на сайті Альянсу
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.04.24 | Пані

            ну да, на все, на все

            Я ще не відійшла від хвороби, гальмую, сорі :)
  • 2005.04.24 | Людмила Коваль

    Re: Новини "Операції для друку", ідеї щодо продовження

    Дуже цікаво. Отже, питання зрушилося з мертвої точки і Ющенко таки дав доручення Мінюсту підготувати законопроекти про доступ до інформації та про інформаційну відкритість влади. Дуже позитивним є створення робочої групи в Мінюсті з підготовки законопроекту про доступ.
    На мою думку, щоб рухатись далі, слід використовувати як правові заходи так і заходи громадського впливу. Тобто треба і пікети з перформенсом проводити, і подавати запити до секретаріату щодо змісту Указів, а відписки використовувати для зверення до суду. Це стимулюватиме роботу Мінюсту по упорядкуванню законодавчої бази щодо доступу до інформації.
    Поєднавши громадську дію з позовом до суду можна прискорити розв"язання питання. Одна громадська дія може не дати бажаного результату. Рухаючись виключно у правовому полі ми можемо досягти бажаного результату занадто пізно. Якщо зараз подати запити щодо змісту Указів з грифом "не для друку", то в кращому випадку відповідь прийде через місяць. Далі позов до суду. На розгляд позову в суді першої інстанції піде приблизно рік. Апеляційна інстанція - ще півроку, або й більше. Це вже 2007-й. В Євросуді ще 3-5 років. Це вже 2010 -2015 роки.
  • 2005.04.24 | Євген Захаров

    Re: Новини "Операції для друку", ідеї щодо продовження

    Ні, можна одразу подавати до суду, не треба обов'язково оскаржувати у вищий орган. Звичайно, листи треба надсилати рекомендованими із рекомендованим зворотним повідомленням - це є підтвердженням в суді, що лист був посланий і коли.
    А адресат і листа, і скарги має бути один і той же. Мабуть, таки Ющенко.
    Спочатку надіслати листи, а вже потім, якщо не буде результата, звертатися до суду.
    Я все ж таки спождіваюсь, що питання буде вирішене протягом рока-двух, а не більше.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.24 | Sean

      У другій гілці три чи чотири чоловіка

      зголосилися направити листи від свого імені. Є варіянт поставити на першу сторінку Майдану хворму запиту, полегшивши, таким чином, процес. Думаю, можна отримати ще пару десятків. Але це не хвакт. "Інерція віртуала" - сильна річ.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.04.24 | Пані

        Треба пробувати

        Навіть 20-30 листів - буде вже хай там ІМНО. А я думаю, реально і більше людей підняти
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.04.24 | Пані

          Натюрліх!

          Колись Шон розробляв типовий лист-звернення, а ля Полихаєвська печатка. Я гадаю, він сюди ідеально підійде, тільки правильно треба статті завону вставити.

          Шоне, агов?
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.04.25 | Sean

            Агов! Я тутки

            Завтра, сподіваюся, зустрінемося з паном Євгеном, після чого наваяю.
    • 2005.04.24 | Sean

      І це не зовсім так

      Василь Гулeй пише:
      > У разі відмови в наданні документа для ознайомлення або
      > відстрочки задоволення запиту запитувач має право оскаржити
      > відмову або відстрочку до органу вищого рівня.
      ПРАВО, не обов'язок

      > Якщо на скаргу, подану до органу вищого рівня, дається
      > негативна відповідь, запитувач має право оскаржити цю відмову до
      > суду.
      І це можна оскаржити, і першу негативну відповідь - безпосередньо до суду.
  • 2005.04.24 | Sean

    Re: Новини "Операції для друку", ідеї щодо продовження

    Василь Гулeй пише:
    > тобто, в суд можна (по закону) йти лишe після другої відмови, ц.р. від "вищeстоячого органу". що робити в разі, якщо вищeстоячого органу нe існує в принципі (так, як у випадку з прeзидeнтом) - нeвідомо.
    Це вже змінилося. Ст.124 Конституції - всі правовідносини у компетенції суду. І було, якщо не помиляю ся, відповідне рішення КС
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.04.25 | Sean

      Я сперечаюся тікі тоді, коли я правдиво певен

      у власній правоті (ну і коли є прахтичний сенс :) ) Як оце зараз.

      > 1. Положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
      (Рішення КС від 09.07.02, №15-рп/2002).

      Не кажучи вже про те, що це було багаторазово перевірено на прахтиці :)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.04.25 | Василь Гулeй

        ок, нагнувся (-)

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.04.25 | Sean

          То була велика суперечка

          ще за часи старого арбітражно-процесуального кодексу (себто до його часткового перемінення на господарсько-процесуальний), де було сказано про доарбітражне, претензійне врегулювання. І суди співали японську народну пісню "атомулі ядавала" (у рос.перекладі - "сомнєнія") :) А потім воно отакочки встаканилося за допомогою КС. До речі, це чи не єдине рішення КС, яке мені не хочеться матюкати :)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".