04/25/2005 | Ins

Телепузики біля Нацради- що відбувається?

В країні відбувається щось незвичайне. Здавалося б мітингова активність громадськості після виснажливих місяців політичного протистояння пішла на спад, але, на жаль, життя дає підстави стверджувати протилежне.

Втім, протестна енергія людей перетворилась в більш якісний та цікавий вигляд – тепер увагу влади до наболілих проблем звертають за допомогою театралізованих іронічних шоу.

Журналісти багатьох ЗМІ вважають, що новою владою не вирішуються проблеми зі свободою слова, які назріли за багато років «режиму Кучми». Більше того, на ЗМІ продовжується тиск та переслідування. Складається враження, що попереднє керівництво країни поділилося зі своїми наступниками методикою боротьби з незручними журналістами.

Для нової влади є вкрай важливим отримати перед парламентськими виборами-2006 додатковий медіа-ресурс, адже ніхто не буде відкидати його значення у формуванні суспільної думки. Тому почалися проблеми у телеканалів НТН, КРТ, ТЕТ, та у цілого ряду друкованих ЗМІ.

Більшість журналістів та громадських організацій, які вдаються до протесту проти дій окремих представників влади не є ідеологічними супротивниками «команди Ющенка». Їх протест – ситуативний, його мета – примусити нову владу виконувати обіцянки, в тому числі і ті, що стосуються свободи слова та незалежності журналістської професії. А журналісти, як народ креативний, вміють висловлювати свою думку цікаво і нестандартно.

У неділю та понеділок в центрі Києва відбулися театралізовані акції на підтримку свободи слова та проти тиску на ЗМІ, організовані Громадською радою захисту свободи слова.

24 квітня на Майдан Незалежності відбулась масова театралізована акція „Реанімація свободи слова”.

За сценарієм акції, молода дівчина, яка символізує свободу слова в Україні потрапила до реанімації. Лікарі зібрали консиліум, потім лікували її найрізноманітнішими засобами: ставили крапельниці, приводили до тями електрошоком, годували апельсинами, але єдине, що могло б їй допомогти - це вільне вираження своєї думки, чого їй якраз ніхто і не пропонував. Театральне дійство супроводжувалось коментарями «драматурга» та боєм шаманських барабанів і зібрало багато глядачів.

25 квітня біля будинку Нацради з питань телебачення та радіомовлення відбулась ще одна театралізована акція за дотримання прозорості у вирішенні проблемних питань теле- та радіомовлення та на підтримку ЗМІ, що знаходяться під загрозою закриття. Тепер вже під Нацраду прийшли... телепузики. Костюмоване протест - шоу стало яскравим видовищем. На „аукціоні” телепузики роздавали ліцензії за вказівкою своїх господарів за символічні предмети: цукерки, пиво, ковбасу чи шмат труби.

Видовищні протест–шоу зібрали велику кількість глядачів. Громадська Рада запрошує на свої акції всіх бажаючих підтримати журналістів – головне, щоб вони були однодумцями. І треба відзначити, що таких досить багато. Але є й такі організації, які приходять лише для того, щоб „засвітитися” перед телекамерами та прорекламувати свій бренд. Журналістам не потрібні „ведмежі” послуги таких організацій. Бо хлопці і дівчата, яких хтось попросив постояти та потримати плакат, швидше дискредитують такі акції, ніж допомагають вирішенню проблем українських ЗМІ.

Під час акції голова Нацради Віталій Шевченко підійшов до такої „масовки” і задав декілька питань, на які вони не змогли відповісти. Пан Віталій є професійним політиком і, безперечно, дуже спостережливою людиною, тому серед всіх присутніх, вибрав тих людей, які не мають безпосереднього відношення до акції. Натомість представників організатора акції - Громадської ради захисту свободи слова - він слухати не захотів.

Склалося враження, що пану Віталію неважливо було почути що тут насправді відбувається, а хотілося „зіграти на камеру”, і запевнити телевізійників, які приїхали знімати шоу, у несерйозності проблеми, яку підняли організатори акції.


В акції взяли участь журналісти, актори, представники молодіжних організацій та громадських ініціатив, які небайдуже ставляться до проблеми погіршення стану свободи слова в Україні.

Організатором акції являється Громадська Рада захисту свободи слова та ряд інших громадських організацій та ініціатив.

За свідченнями журналістів різноманітних ЗМІ, „нова влада” повторює помилки „старої”, і поступово відходить від своїх обіцянок стосовно дотримання прав журналістів і невтручання в їх професійну діяльність.

Віднедавна цілий ряд ЗМІ заявляють про те, що ситуація з свободою слова істотно погіршилась. При цьому в „чорний список” потрапили не тільки ті, що не підтримували „помаранчеву команду” на виборах чи були нейтральними, а й навіть ті, хто працював на перемогу демократичних сил.

На проблеми українських ЗМІ у стосунках з владою вже звернули увагу міжнародні організації, зокрема, „Репортери без кордонів”. У своєму зверненні ця організація застерегла нову українську владу проти будь-яких утисків тих засобів масової інформації, які зараз пов’язані з опозицією.

У зверненні зазначається, що „ „Репортери без кордонів” пильно стежать за розвитком інформаційних структур в Україні від часу приходу президента Ющенка до влади. Ми нагадуємо українській владі про обіцянки, які вона давала з приводу захисту свободи слова. Відразу після того, як Ющенко став президентом, він заявив, що пріоритетом його уряду буде повага до незалежності преси. Журналісти не повинні ставати засобом для будь-яких спроб політичної помсти. ”

Громадська Рада захисту свободи слова вважає, що тиск на ЗМІ неприпустимий в будь-яких проявах і цьому явищу журналісти повинні опиратися солідарно.

Громадська Рада захисту свободи слова буде й надалі проводити акції проти тиску на ЗМІ, та робити все можливе, щоб не влада контролювала засоби масової інформації, а самі журналісти пильно стежили за діями влади.

„Нині змінилася лише „обгортка” Нацради. Але принципи формування цього органу залишилися ті самі – нові члени Нацради „делеговані” зацікавленими в переділі медіа-простору політичними силами. Зрозуміло, що це зовсім не гарантує дотримання прозорості у видачі ліцензій, особливо перед виборами 2006 року. Більше того, якщо хтось з членів Нацради займе „неправильну” позицію, його можуть і звільнити. Такі підводні течії заважають прийняттю незалежних і прозорих рішень. Також незрозуміло за яким принципом формувалася Нацрада. Якщо за квотами політичних партій, то незрозуміло, чому там не представлені, наприклад, соціалісти чи Партія Регіонів. Якщо за професійними ознаками, то я не чула про проведення відповідного конкурсу” – повідомила координатор Громадської Ради захисту свободи слова Богдана Бабич.